Звертаємо увагу на те, що з 4 грудня 2026 року бізнес може працювати під час жовтої тривоги лише за наявності укриття або безпечного простору.

Постанова КМУ № 1092 від 04.09.2026 розділила сигнал «Повітряна тривога» на два рівні загрози:

• червоний рівень – ракетна або ракетно-дронова загроза, або масована дронова загроза;
• жовтий рівень – дронова загроза.

За роз’ясненням МВС, за червоного рівня робота зупиняється, а люди укриваються в захисних спорудах. За жовтого бізнес може працювати, якщо на об’єкті забезпечено захист людей.

Підприємствам без укриття постанова дала перехідний період: працювати за жовтого рівня можна за погодженням з трудовим колективом, але не довше трьох місяців з дня набрання постановою чинності, тобто до 4 грудня 2026 року. Після цієї дати, за роз’ясненням МВС, підприємство, яке не забезпечило працівників і відвідувачів засобами колективного захисту, під час жовтої тривоги роботу зупиняє.

Змінився і сам сигнал: звуковий сигнал «Увага всім» доповнює голосове повідомлення про рівень загрози. Сигнал червоного рівня триває 1 хвилину, жовтого – 30 секунд і подається з диференціацією за районами. Відбій тривоги передають лише голосовим повідомленням.

Після змін, внесених постановою КМУ № 1128 від 15.09.2026, підприємства незалежно від форми власності можуть працювати за жовтого рівня загрози в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де є:

1. захисна споруда цивільного захисту – сховище або протирадіаційне укриття (ПРУ);
2. тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів;
3. споруда подвійного призначення – будівля чи її частина із захисними властивостями;
4. безпечний простір у складі приміщення, будівлі чи споруди.

Будувати окреме укриття не обов’язково: безпечний простір облаштовують безпосередньо в будівлі.

За роз’ясненням МВС, бізнес може працювати й без власного укриття, якщо поруч є доступне укриття іншого власника, зокрема державне чи комунальне, у межах радіуса збору:

• 300 метрів – для забудови від 3 поверхів (9 м) і вище;
• 500 метрів – для забудови менше 3 поверхів.

«Доступне» означає реальну можливість укритися: укриття відчинене під час тривоги, у ньому вистачає місця для ваших працівників і відвідувачів, а маршрут до нього відомий. Позначки на карті для цього недостатньо.

Поняття «безпечний простір» запровадила постанова КМУ № 1128:

Безпечний простір – найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачами приміщеннях, будівлях чи спорудах, які облаштовуються в межах реалізованих об’ємно-планувальних рішень у спосіб, що дає можливість захистити персонал та відвідувачів суб’єкта господарювання від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху (в кілопаскалях), визначеного Міністерством оборони разом з Генеральним штабом Збройних Сил, на підставі проведених такими балансоутримувачами розрахунків.

Вимоги до безпечного простору:

• Його визначає балансоутримувач будівлі – у межах наявного планування, без нового будівництва.
• Захисні властивості підтверджують розрахунками – простір має захищати людей від побічної дії звичайних засобів ураження та надлишкового тиску вибуху.
• Наявність безпечного простору декларують – інформують про нього персонал і відвідувачів.
• На вході розміщують табличку «Об’єкт забезпечений безпечним простором».
• Визначають порядок дій персоналу на випадок повітряної тривоги і забезпечують доведення сигналу до працівників та відвідувачів.

Внутрішній наказ, табличка чи «правило двох стін» самі по собі безпечним простором приміщення не роблять – вирішальним є розрахунок захисних властивостей. Якщо в будівлі немає споруди подвійного призначення чи безпечного простору, постанова прямо зобов’язує підприємство облаштувати безпечний простір.

Види укриттів визначає стаття 32 Кодексу цивільного захисту України:

• Сховище – герметична споруда, де створено умови для перебування людей не менше 48 годин.
• Протирадіаційне укриття (ПРУ) – негерметична споруда, зокрема з модульних (блок-модульних) конструкцій, для перебування людей не менше 48 годин, яка зменшує вплив, зокрема, непрямої дії звичайних засобів ураження.
• Споруда подвійного призначення – будівля, споруда чи їх частина, яка використовується за основним призначенням і має відповідні захисні властивості, спроектована, побудована або пристосована для тимчасового перебування людей у разі небезпеки.
• Найпростіше укриття – цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, де створено умови для тимчасового перебування людей (не менше 48 годин) для зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження.
• Первинне (мобільне) укриття – технічний виріб, зокрема блок-модульного типу, для короткострокового (до 4 годин) захисту людей на місцевості.

Усі вони належать до фонду захисних споруд цивільного захисту: на відміну від безпечного простору, такий об’єкт має офіційний статус і перебуває на обліку. Проектують і будують захисні споруди та споруди подвійного призначення за ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» (зі Зміною № 2, чинною з 1 квітня 2025 року).

Для сховища, протирадіаційного укриття та споруди подвійного призначення основний документ обліку – паспорт захисної споруди цивільного захисту за формою, затвердженою наказом МВС № 579. Балансоутримувач оформлює паспорт укриття протягом 10 робочих днів після введення споруди в експлуатацію або її технічної інвентаризації і подає органу місцевого самоврядування. Орган присвоює споруді обліковий номер і включає її до фонду захисних споруд. Для найпростішого укриття паспорт не є обов’язковим: його включають до фонду на підставі акта огляду.

Порядок визначає наказ МВС № 579 від 09.07.2018 (у редакції наказу № 546 від 12.08.2025):

1. Комісія оглядає приміщення та складає акт огляду за встановленою формою.
2. Якщо комісія рекомендує, до акта додають паспорт об’єкта або звіт про технічне обстеження. Також до акта можуть додаватися розрахунки захисних властивостей (зокрема за методиками ДБН В.2.2-5:2023), плани, схеми й фото.
3. Балансоутримувач подає матеріали органу місцевого самоврядування, який веде облік фонду захисних споруд.
4. Орган розглядає документи не більше 20 робочих днів. У разі позитивного рішення видає розпорядчий документ і вносить відомості до інформаційної системи.

У включенні можуть відмовити, якщо приміщення в аварійному стані, підтоплюється, має висоту менше 1,9 м, у ньому є ємності з небезпечними речовинами або інженерні мережі без запірної арматури.

За наказом МВС № 579 найпростіше укриття обладнують:

• місцями для сидіння;
• електропостачанням з освітленням, за можливості – резервним освітленням;
• елементами захисту віконних прорізів;
• з 1 січня 2026 року – у найпростіших укриттях, які є об’єктами з масовим перебуванням людей, примусовою припливною вентиляцією з електроручним приводом та витяжною вентиляцією в закритих приміщеннях.

За рішенням балансоутримувача додають питну воду (2 літри на добу на одну особу), каналізацію або ємності для нечистот, мобільні санітарні прилади, засоби домедичної допомоги, засоби зв’язку й оповіщення, шанцевий інструмент.

Укриття має бути готовим до використання не пізніше ніж за 24 години з моменту введення відповідного правового режиму, з цілодобовим і безперешкодним доступом людей. Балансоутримувач призначає відповідальну особу і щокварталу проводить огляди зі складанням акта та записом у журналі. Біля входу розміщують табличку 50 × 60 см: міжнародний знак цивільної оборони з написом «Найпростіше укриття» або «Місце для укриття», найменування балансоутримувача, місце зберігання ключів і контакти відповідальної особи. Входи до захисних споруд і споруд подвійного призначення мають бути доступні для маломобільних груп населення – з пандусами або трапами.

Який варіант підходить, залежить від будівлі: конструкцій, планування, наявності підвалу чи цокольного поверху та кількості людей, яких потрібно захистити. Це визначають після огляду об’єкта.

Постанова № 1128 зобов’язує балансоутримувача й підприємство інформувати персонал і відвідувачів про захист на об’єкті. На входах до приміщень, будівель, споруд чи територій, на їх зовнішніх стінах або огорожах розміщують таблички розміром 100 × 60 см з одним із написів:

• «Об’єкт забезпечений укриттям»;
• «Об’єкт забезпечений безпечним простором»;
• «Об’єкт не забезпечений укриттям».

Обов’язок облаштувати безпечний простір постанова покладає на суб’єкта господарювання, тобто й на орендаря. Але визначає безпечний простір і виконує розрахунки балансоутримувач будівлі, тому без участі власника приміщення не обійтися. Хто оплачує роботи, постанова не визначає – це варто узгодити в договорі оренди.

За роз’ясненням МВС, обов’язок роботодавця щодо укриття працівників насамперед організаційний – створити реальну можливість вчасно відреагувати на небезпеку:

• оперативно доводити інформацію про небезпеку до працівників і відвідувачів;
• зупиняти або відповідно організовувати роботу й забезпечувати можливість безперешкодно залишити приміщення;
• інформувати про найближче доступне укриття та маршрути руху до нього;
• не створювати перешкод для залишення приміщення.

Повноважень примусово переміщувати повнолітніх дієздатних працівників чи відвідувачів до укриття керівник не має. Відповідальність у разі травмування чи загибелі людини оцінюють з урахуванням того, наскільки повно виконано ці обов’язки, і причинного зв’язку між порушенням та наслідками. Контроль за станом готовності об’єктів фонду захисних споруд здійснює ДСНС та її територіальні органи спільно з іншими органами влади й органами місцевого самоврядування – через комплексні (раз на рік за планом), контрольні та позапланові обстеження.

Чек-лист: що має бути на підприємстві до 4 грудня

• Укриття, захисна споруда, споруда подвійного призначення, безпечний простір з підтвердженими розрахунками або доступне укриття в межах радіуса збору.
• Для найпростішого укриття – рішення про включення до фонду захисних споруд, облаштування за наказом МВС № 579, відповідальна особа, журнал і акти щоквартальних оглядів.
• Табличка 100 × 60 см на вході.
• Затверджений порядок дій персоналу під час повітряної тривоги і спосіб доведення сигналу до працівників і відвідувачів.
• Для орендованого приміщення – домовленість із власником.

Нормативна база

• Постанова КМУ від 04.09.2026 № 1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу».
• Постанова КМУ від 15.09.2026 № 1128 – зміни до постанови № 1092: безпечний простір, таблички, сигнал «Повітряна тривога».
• Кодекс цивільного захисту України, стаття 32 – види захисних споруд і укриттів, фонд захисних споруд.
• Постанова КМУ від 10.03.2017 № 138 – використання захисних споруд цивільного захисту.
• Наказ МВС від 09.07.2018 № 579 (у редакції наказу № 546 від 12.08.2025) – вимоги щодо утримання, облаштування, експлуатації та обліку фонду захисних споруд.
• ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту».
• ДСТУ 9329:2025 «Первинні (мобільні) укриття. Основні параметри та методи випробування».
• Роз’яснення МВС щодо постанови № 1092 (Мінекономіки).