Податкова інформує :: Офіційний сайт міста Миргород. Офіційний сайт Миргородської міської ради

Податкова інформує

2011-08-12

Новини за 2022 рік

15.02

Щодо розміру нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка не підлягає оподаткуванню ПДФО

Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 грн., у 2022 році – 3470 гривень).

Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Нагадуємо!

До 1 вересня 2022 року в Україні триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування - цивілізований спосіб легалізації доходів. Більш детальна інформація за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya .

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/ .

З 1 січня 2022 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2021 році. Задекларуйте доходи та подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня 2022 року!

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/anonsi-ark/29094.html.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо проведення розрахункових операцій у разі продажу товару з доставкою кур’єром продавця?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Нагадуємо!

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/ .

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/anonsi-ark/29094.html.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік у зв’язку із застосуванням права на податкову знижку можна подати упродовж 2022 року.

Відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Нагадуємо!

Телефони для консультацій питання розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/.

Завантажити програмне забезпечення та ознайомитися з нормативними та інформаційними матеріалами з питань застосування РРО/ПРРО можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/anonsi-ark/29094.html.

Головне управління ДПС у Полтавській області

08.02

ФОП – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, при дотримані певних умов

Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
         Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
         Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
     така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:

п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Нагадуємо!

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/ .

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/anonsi-ark/29094.html.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Кошти, розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені в повному обсязі податки і збори, підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Нагадуємо!

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/ .

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/anonsi-ark/29094.html.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Сплачуєте кошти за навчання? Скористайтеся своїм правом на податкову знижку!

Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Нагадуємо!

Телефони для консультацій питання розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/.

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/anonsi-ark/29094.html.

Головне управління ДПС у Полтавській області

02.02

Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних ФО після 01.09.2021 за рахунок грошових коштів, з яких не сплачено податки, та розміщених у закордонних фінансових установах?

Відповідно до п.п. «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, рухоме майно, у тому числі інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо).

Згідно з п.п. 5 п. 2 ст. 8 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3480) державні облігації України належать до цінних паперів.

Пунктом 2 ст. 16 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

Облігації зовнішньої державної позики України – це цінні папери, що розміщуються на міжнародних ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій (п. 4 ст. 16 Закону № 3480).

Підпунктом 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено ставку збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) у розмірі 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно).

Ставка 9 відс. застосовується щодо об’єктів декларування, зокрема цінних паперів, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Таким чином, застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних фізичною особою після 01.09.2021 до 31.08.2022 за рахунок грошових коштів, з яких не сплачено податки, та розміщених у закордонних фінансових установах.

Нагадуємо!

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/anonsi-ark/29094.html.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Фізичні особи – платники єдиного податку другої – четвертої груп не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами, але за певних умов

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Нагадуємо!

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/ .

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/anonsi-ark/29094.html.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо включення до складу податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб витрат на його лікування та придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Пунктом 20 підрозд. І розд ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення.

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Нагадуємо!

Телефони для консультацій питання розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/.

Телефони для консультацій розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/anonsi-ark/29094.html.

Головне управління ДПС у Полтавській області

26.01

Кошти на депозитному банківському рахунку. Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Оподаткування спадщини, отриманої неповнолітніми

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.)(п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з п. 179.6 ст. 179 ПКУ обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою.

Відповідно до п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Отже, батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунку (спадщини), повинні подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб, відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.

Нагадуємо! До 1 вересня 2022 року в Україні триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування - цивілізований спосіб легалізації доходів. Більш детальна інформація за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya .

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо застосування РРО/ПРРО

Запитували? Відповідаємо.

Чи потрібно проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО при розрахунках з використанням банківського терміналу?

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Нагадуємо! До 1 вересня 2022 року в Україні триває компанія одноразового (спеціального) добровільного декларування - цивілізований спосіб легалізації доходів. Більш детальна інформація за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya .

Головне управління ДПС у Полтавській області

20.01

Щодо документів, на підставі яких визначаються витрати на придбання (набуття) цінних паперів або фінансових інструментів з метою заповнення розділу IX одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Відповідно до п.п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.

Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що для об’єктів декларування, визначених п.п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається як:

вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання Декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

Декларант може додати до Декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Згідно з абзацом 11 ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996), первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Перелік обов’язкових реквізити, які повинні мати первинні документи визначено ч. 2 ст. 9 Закону № 996.

Підпунктом 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ визначено, що документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.

Для подання Декларації фізичній особі необхідно увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, та обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація».

Розділ IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації містить, зокрема, поле «Витрати на придбання (набуття) або номінальна вартість», в якому відображаються витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

Враховуючи викладене, при заповненні розд. IX «Цінні папери або фінансові інструменти» Декларації витрати на придбання (набуття) цінних паперів або фінансових інструментів визначаються на підставі відповідних підтверджуючих документів, якими можуть бути: звіти торговця цінними паперами (брокера); виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів; розрахункові документи (платіжні доручення, касові ордери тощо), а також інші документи первинного обліку.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щоб отримати інформацію про подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування платник податків має право звернутися до органу ДПС із заявою в довільній формі

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Згідно з п. 6 підрозд 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому відповідно п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається така інформація (дані), зокрема:

відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів;

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Одночасно слід зазначити, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених цим підрозділом (п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ).

Крім того, положеннями частини першої ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) передбачено право громадян України на звернення, зокрема до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Згідно з п.п. 19 прим. 1.1.28 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з метою отримання інформації щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування платник податків має право звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою, відповідь на яку буде надана у порядку та строки, визначені діючим законодавством.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Звільнення від використання РРО та ПРРО ФОПів, що працюють в селах

Відповідно до статті 10 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами) перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 №1359, яка набрала чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік). Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів). Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов: така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами; такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет; сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

На 1 січня 2022 року розмір мінімальної зарплати встановлено на рівні 6500 грн, відповідно до Закону України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

До того ж з Переліку виключено види діяльності, які можна здійснювати без РРО/ПРРО, зокрема: надання побутових послуг хімічного чищення; страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика; організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності.

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що до 1 вересня 2022 року в Україні триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування - цивілізованого способу легалізації доходів. Більш детальна інформація за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya .

Телефони для консультацій з даного питання розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/ .

Головне управління ДПС у Полтавській області

12.01

Що означає поняття «гарантії суб’єктам господарювання» з метою одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Згідно з абзацом шостим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Відповідно до положень пп. 13 – 17 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поняття «гарантії суб’єктам господарювання» означає:

- не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

- Декларації, а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах;

- відомості, що містяться у відповідних Деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду;

- Декларація підлягає камеральній перевірці у спеціальному порядку (виявлення арифметичних та логічних помилок). Таким чином, податковими органами не проводяться документальні перевірки, що свідчить про відсутності фіскальної складової;

- звільнення від сплати військового збору;

- до декларанта, який сплатив у повному обсязі Збір у встановлених порядку, строки та розмірі, не можуть:

застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 01 січня 2021 року;

розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Закріплення великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС у 2022 році: ДПС оновило перелік

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що наказом ДПС України від 24.09.2021 №838 «Про затвердження реєстру великих платників податків на 2022 рік» (зі змінами внесеними наказами від 17.12.2021 №1045 та від 24.12.2021 №1070) затверджено Реєстр великих= платників податків на 2022 рік.

З Реєстром можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/76940.html

Головне управління ДПС у Полтавській області

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Полтавській обл. повідомляє, згідно Закону України від 03.06.2021 №1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податку на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон №1525) проводиться інформування осіб-нерезидентів, які надають фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Метою запровадження закону №1525 є забезпечення справедливих умов оподаткування для національних та міжнародних компаній нерезидентів, які ниють електронні послуги на території України, та створення сприятливих умов ефективного та необтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податку.

Встановлення особливих правил оподаткування ПДВ операцій з постачання електронних послуг стає звичною практикою в іноземних державах, наприклад, у країнах Європейського Союзу.

Запропонована Європейським Союзом модель оподаткування ПДВ операцій з постачання електронних послуг стала основою для інших держав при розробці подібних податкових режимів, дозволивши збільшити розмір податкових надходжень ПДВ до бюджету відповідної держави шляхом оподаткування ПДВ вказаних операцій безпосередньо у раїні їх споживання.

Закон №1525 доповнено Податковий кодекс України (далі – Кодекс) нормами, згідно з якими з 01.01.2022 скасовується положення щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та нормами щодо удосконалення порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, зокрема:

з 01.01.2022 виключається норма Кодексу, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реками повинні сплачувати податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;

визначено чіткий перелік електронних послуг;

визначено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників – нерезидентів, що здійснюється віддалено за заявою в електронній формі, яка подається через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів (VAP-office нерезидента – постачальника електронних послуг);

встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг (В2С);

визначено форми та порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на рішення контролюючого органу;

визначено правила податкового обліку з ПДВ для нерезидентів, які постачають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано яких розташовано на митній території України (подання звітності, нарахування та сплата податку тощо);

звільнено особу – нерезидента від обов’язку складати та реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних;

встановлено квартальне подання особами – нерезидентами до ДПС податкової декларації з ПДВ за спрощеною формою;

передбачено сплату податкового зобов’язання особою – нерезидентом в іноземній валюті (євро або долар США).

Крім того, Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що до 1 вересня 2022 року в Україні триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування - цивілізованого способу легалізації доходів. Більш детальна інформація за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya .

Телефони для консультацій з даного питання розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/ .

Головне управління ДПС у Полтавській області

10.01

Які санкції передбачені за несплату або сплату в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідно до абзацу шостого п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ строк, одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Згідно з абзацом другим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Який термін проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Згідно з п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає в порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Роз'яснення платникам податків Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб для фізичних осіб підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496)

Порядок № 496 не поширює свою дію на:

платників єдиного податку І групи;
платників єдиного податку II - IV груп, які не здійснюють:

- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Порядок № 496 поширює свою дію на фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування та на III групі єдиного податку з реєстрацією платниками ПДВ.

Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

За наявності обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, фізичні особи підприємці мають здійснювати облік всіх товарів, які знаходяться в реалізації, а не лише визначених п.61 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України.

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.

Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.

Телефони для консультацій з даного питання розміщені за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kampaniya/zvorotniy-zvyazok/ .

Головне управління ДПС у Полтавській області