Нормативно-правова база

Закон України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами»

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

Закон України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків»

Постанова Кабінету міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»

 Розпорядження Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2018 р. № 728-р «Про схвалення Концепції Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року»

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дає визначення, що домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Домашнє насильство проявляється у різних формах (видах):

• Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи.

• Фізичне насильство – ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці.

• Економічне насильство – позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без ліків.

•Сексуальне насильство – примушування до сексу без згоди, змушування робити неприпустимі для особи дії сексуального характеру, відео- та фотозйомки сексуального характеру.

Основними причинами виникнення домашнього насильства є: соціальна стигматизація, гендерна нерівність, безробіття, зловживання психоактивними речовинами, проблеми з психічним здоров'ям, а також уявлення, що насильство будь-яких форм є прийнятним.

Домашнє насильство має глибокий вплив на життя людини. Воно має комплексні наслідки, які торкаються фізичного здоров'я, соціального добробуту та психологічного стану тих, хто пережив насильство, впливаючи також на їхніх дітей, близьких і суспільство загалом. Усвідомлення та глибоке розуміння цих наслідків є ключовим для надання ефективної підтримки та допомоги особам, що стикаються з такими ситуаціями. Реакції людей, які зазнали домашнього насильства, є абсолютно природними і заслуговують на увагу та співчуття. Водночас, сам акт домашнього насильства є категорично неприпустимим і вимагає рішучих дій з боку всього суспільства.

9 наслідків домашнього насильства

1. Емоційний вплив

Переживання домашнього насильства призводить до значних психологічних порушень: почуття постійного стресу, підрив самооцінки, втрата довіри до себе та інших, а також різноманітні тривожні розлади, включно з панічними атаками. Окрім цього, постраждалі можуть відчувати глибокий смуток, сором, безпричинну провину, внутрішню напругу, гнів, відчай та інші негативні емоції.

2. Збентеженість

Циклічність домашнього насильства створює атмосферу непередбачуваності та заплутаності. Постраждалі переживають періоди зростання напруги, незрозумілість подій, сплески агресії, за якими слідують фази заспокоєння, під час яких агресор може просити вибачення, одночасно маніпулюючи та нав'язуючи відчуття відповідальності за виникнення конфлікту. Така динаміка змушує людину балансувати між ясністю ситуації та самосумнівом, ускладнюючи реальність усвідомлення насильства у власному житті.

3. Синдром посттравматичного стресу

Люди, що зазнали домашнього насильства, та їхні діти часто страждають від симптомів, характерних для посттравматичного стресового розладу, аналогічних до тих, що спостерігаються у ветеранів військових дій. До таких симптомів належать нав’язливі тривожні думки та спогади, нічні кошмари та флешбеки, що можуть викликати сильний емоційний та фізичний дискомфорт. У ролі захисного механізму постраждалі можуть вдаватися до емоційного відчуження, вживання алкоголю, наркотиків, уникання розмов про травматичні події, або навіть заподіяти собі шкоду. Крім того, постійне відчуття тривоги може призводити до проблем з концентрацією, депресивних станів, роздратованості та інших психоемоційних розладів.

4. Погіршення фізичного здоров'я

Постійний стрес призводить до численних негативних змін у фізичному здоров'ї: проблеми зі сном і апетитом, зниження рівня енергії та ослаблення імунної системи. Внаслідок цього можуть виникати розлади, обумовлені стресом, включно з хронічним болем, шкірними та шлунково-кишковими проблемами, а також часті головні болі та інші фізичні симптоми.

5. Тілесні ушкодження

Внаслідок фізичної агресії травми можуть бути різноманітними: від незначних синців до серйозних переломів, ушкоджень барабанної перетинки, струсів мозку тощо. Такі ушкодження можуть спричинити довготривалі і серйозні зміни у стані здоров'я, включно з травматичними пошкодженнями мозку. Все це може різко знизити якість життя та навіть призвести до летального результату.

6. Порушення соціальних зв'язків

Домашнє насильство серйозно руйнує соціальні зв'язки особи, може викликати конфлікти з оточуючими, втрату довіри та поваги від близьких, а іноді – і до повного усамітнення. Ізоляція, спричинена насильством, негативно впливає не тільки на постраждалих, але й на їхні родини та друзів, котрі можуть відчувати виснаження, стрес і відчуття безсилля.

7. Шкода взаєминам з дітьми

У сім'ї, де відсутнє насильство, і батько, і матір рівноправні. Вони разом займаються розвитком своєї родини та виховують своїх дітей. Однак, у ситуації домашнього насильства, один із батьків “захоплює владу” в родині, що призводить до значного дисбалансу. Така атмосфера сильно впливає на дітей та підлітків, які можуть реагувати відмовою слухатися батька чи матір, які не домінують у сімейних відносинах. Родинна дисгармонія також може змусити деяких дітей відчувати обов'язок захищати постраждалого/-лу від одного з батьків, що може становити серйозну небезпеку для їхнього власного благополуччя.

8. Фінансові труднощі

Домашнє насильство може мати високу ціну: витрати на адвокатів (часто в ході тривалих та повторюваних юридичних процесів), кошти на переїзд та влаштування нового життя, медичне лікування, психотерапія (часто довгострокова, як для постраждалих, так і для їх дітей), лікарняні, неможливість працювати тривалий період чи навіть постійно. Бідність часто підстерігає осіб, що страждають від домашнього насильства, незалежно від їхнього соціального становища чи освіти. Деякі можуть навіть опинитися повністю ізольованими від ринку праці чи втратити дім.

9. Соціальне навантаження

Домашнє насильство дає велике навантаження на систему соціальної підтримки та накладає значні витрати на суспільство: витрати на служби громадської безпеки, кримінальні та цивільні судові процеси, а також на систему захисту молоді, охорони здоров'я та соціальні служби, виплати по безробіттю та соціальному забезпеченню і т.д.. Роботодавці теж відчувають наслідки впливу домашнього насильства на постраждалих: через відсутність працівників на роботі, зниження продуктивності, втрату талантів тощо.

НЕ МОВЧІТЬ – ЗВЕРТАЙТЕСЬ ТА БЕЗОПЛАТНО ОТРИМАЙТЕ СОЦІАЛЬНУ, ПСИХОЛОГІЧНУ, ПРАВОВУ ДОПОМОГУ: