Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року No721-р “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області”, відповідно до  адміністративно-територіальної реформи, визначено територію новоствореної Миргородської міської територіальної громади з адміністративним центром у місті Миргород, до якого приєдналися 11 сільських рад. У зв'язку із впровадженням адміністративно-територіальної реформи до складу Миргородської  міської територіальної громади входить 37 населених пунктів, в тому  числі, 1 - місто Миргород, що є адміністративним  центром,  та  36  сіл.

Територія Миргородської міської територіальної громади сформована згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 13 травня 2020 р. № 571-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Полтавської області».

Кількість рад, що об'єдналися: 12

Площа об'єднаної територіальної громади: 631.1 км 2

Чисельність населення громади: 50467

Міське населення: 39099

Миргородський район (з адміністративним центром у місті Миргород) у складі територій Білоцерківської сільської, Великобагачанської селищної, Великобудищанської сільської, Великосорочинської сільської, Гадяцької міської, Гоголівської селищної, Заводської міської, Комишнянської селищної, Краснолуцької сільської, Лохвицької міської, Лютенської сільської, Миргородської міської, Петрівсько-Роменської сільської, Ромоданівської селищної, Сенчанської сільської, Сергіївської сільської, Шишацької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; Сільське населення: 11368

 

 

З А К О Н  У К Р А Ї Н И 

 

Про оголошення природних територій

 міста Миргорода Полтавської області

 курортом державного значення

 

Стаття 1. Оголосити природні території міста Миргорода Полтавської області курортом державного значення - курортом Миргород.

Стаття 2. Затвердити межі округу і зон санітарної охорони курорту Миргород (додаються).

Стаття 3. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити режим округу і зон санітарної охорони курорту Миргород.

 

Президент України                                                                                             В.ЯНУКОВИЧ

 

м. Київ,

6 вересня 2011 року

N 3699-VI

 

---

 

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 

від 25 квітня 2012 р. № 333

 

Київ

 

Про затвердження режиму округу і зон
  санітарної охорони курорту Миргород

 

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України “Про курорти” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити режим округу і зон санітарної охорони курорту Миргород згідно з додатком (додається).

2. Полтавській обласній державній адміністрації забезпечити у шестимісячний строк проведення заходів щодо встановлення режиму округу і зон санітарної охорони курорту Миргород.

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 17 квітня 1978 р. № 207 “Про межі округу і зон санітарної охорони курорту Миргород у Полтавській області” (ЗП УРСР, 1978 р., № 4, ст. 44).

 

Прем’єр-міністр України                                            М. АЗАРОВ

 

---

 

УКРАЇНА

МИРГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА

Полтавської області

(двадцять друга сесія шостого скликання)

Р І Ш Е Н Н Я

від 10 серпня 2012 року № 3

 

Про схвалення Концепції Державної

цільової програми "Соціально-економічний

розвиток природних територій курорту

державного значення м. Миргорода

Полтавської області на 2013-2017 роки"

 

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України "Про державні цільові програми", Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 106 міська рада

 

в и р і ш и л а :

 

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми "Соціально-економічний розвиток природних територій курорту державного значення м. Миргорода Полтавської області на 2013-2017 роки" (додається).

2. Ініціювати перед Полтавською обласною державною адміністрацією та Полтавською обласною радою розроблення Державної цільової програми "Соціально-економічний розвиток природних територій курорту державного значення м. Миргорода Полтавської області на 2013-2017 роки".

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань бюджету, інвестицій та підприємництва (Мелашенко Б.Д.).

 

Міський голова                                                                  С. П. Соломаха

 

Додаток

до рішення двадцять другої сесії

міської ради шостого скликання

від "10" серпня 2012 року

 

 

КОНЦЕПЦІЯ

Державної цільової програми

"Соціально-економічний розвитку

природних територій курорту державного значення

м. Миргорода Полтавської області на 2013-2017 роки"

 

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

 

Програма розроблена з урахуванням положень Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про курорти", Закону України «Про оголошення природних територій міста Миргорода курортом державного значення», Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. N 1001, Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 106.

06 вересня 2011 року Верховна Рада Україна прийняла Закон України N 3699-VI «Про оголошення природних територій міста Миргорода курортом державного значення».

Володіючи унікальним потенціалом природних ресурсів та природно-ландшафних переваг, Миргород – місто-курорт державного значення – має всі передумови стати лікувально-оздоровчим та культурно-туристичним центром з європейською якістю обслуговування, носієм національно-історичної спадщини і колориту України.

Пріоритетним та стратегічно правильним для міста є розвиток санаторно-курортної сфери, діагностичної бази, туризму та інфраструктури.

Перешкоди у розвитку міста як курорту державного значення викликані рядом проблем, серед яких слід виділити такі:

1. У житлово-комунальній сфері:
   1. застарілий житловий фонд;
   2. зношеність основних фондів комунальних підприємств сфери;
   3. низька якість житлово-комунальних послуг;
   4. наявність територій, що підтоплюються поверхневими водами;
2. У сфері дорожньо-мостового господарства:
   1. аварійний стан автомобільного мосту через річку Хорол;
   2. низька якість покриття доріг та тротуарів міста;
   3. необхідність доукомплектування доріг знаками дорожнього руху, інформаційними таблицями та покажчиками;
   4. облаштування світлофорами перехресть та нанесення дорожньої розмітки.
3. Інженерна та соціальна інфраструктура:
   1. необхідність додаткових коштів на утримання та розвитку широкої мережі музейних закладів, пам'яток історії та інших культових місць, ландшафтних парків та пляжів;
   2. оновлення та модернізація соціальної інфраструктури;
   3. відсутність зливної каналізації;
   4. незадовільний стан та аварійність систем електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення;
   5. невідповідність якості питної води державним стандартам;
   6. відсутність інфраструктури розваг.
4. У екологічній сфері:
   1. проблеми із системою збору, транспортування та утилізації твердих побутових відходів, виробничих та небезпечних відходів;
   2. ризики антропогенного забруднення навколишнього середовища внаслідок техногенних аварій;
   3. необхідність очищення річки Хорол та берегової зони;
   4. високий рівень енергоспоживання.
5. Соціально-економічні проблеми:
   1. недостатній рівень продуктивності праці, підприємницької та ділової активності;
   2. високий рівень безробіття;
   3. висока частка ліквідованих робочих місць у відношенні до створених;
   4. наявність нелегальних трудових відносин та тінізація економіки;
   5. відсутність адресності у наданні пільг та соціальних гарантій.

Вирішення проблем соціально-економічного розвитку м. Миргорода можливе лише шляхом поєднання зусиль територіальної громади міста Миргорода, обласної влади та держави в цілому шляхом прийняття окремої державної цільової програми, що має стати логічним продовженням розвитку м. Миргорода, як курорту державного значення. Альтернативних шляхів вирішення проблематики, окресленої в програмі, не існує.

 

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

 

Основними причинами виникнення проблем, пов'язаних із соціально-економічним та інфраструктурним розвитком м. Миргорода, є:

• обмеженість фінансових ресурсів міського бюджету м. Миргорода;
• низький рівень інвестицій у лікувально-оздоровчу та діагностичну сферу з боку вітчизняних та закордонних інвесторів;
• відсутність чіткої державної політики, направленої на розвиток бальнеологічних курортів та санаторно-курортної галузі в цілому, недосконалість законодавчої бази;
• відсутність маркетингової стратегії просування бренду "Курорт Миргород";
• транспортна, туристична, лікувально-оздоровча та соціальна інфраструктура створювалась у 80-90-х роках та морально і фізично застаріла;
• нераціональне використання рекреаційних ресурсів.

Вирішення проблематики проекту можливе лише комплексно та системно, шляхом прийняття окремої державної цільової програми, що має стати логічним продовженням розвитку м. Миргорода, як курорту державного значення. Реалізація програми позитивно вплине на інвестиційну привабливість міста Миргорода та Полтавської області в цілому. Альтернативного шляху вирішення окресленої проблематики не існує.

 

Мета Програми

 

Метою Програми є створення в Україні сучасного конкурентноспроможного бальнеологічного міста-курорту державного значення із матеріально-технічною базою та інфраструктурою на рівні європейських та світових вимог; задоволення потреб громадян країни у санаторно-курортному лікуванні, оздоровленні і послугах відпочинку; вирішення  соціальних, економічних та житлово-комунальних проблем території-курорту державного значення м. Миргорода.

 

 

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

 

Існує два шляхи вирішення проблем.

Перший варіант передбачає збереження існуючої тенденції розв’язання основних соціально-економічних та інфраструктурних проблем розвитку м. Миргорода, як території курорту державного значення. Це може призвести до погіршення екологічної ситуації у місті, втрати унікальних історичних пам'яток, цілющих джерел та інших культових місць, неефективного використанням існуючих рекреаційних можливостей і занепаду лікувально-оздоровчої галузі в цілому, зростання рівня безробіття та зниження рівня життя, погіршення інвестиційного клімату.

Другий варіант (оптимальний) передбачає розробку Комплексної державної цільової програми, реалізація якої дасть змогу системно та всесторонньо забезпечити розвиток м. Миргорода як, території державного значення. Інноваційність вирішення проблематики саме шляхом затвердження Програми полягає у застосуванні принципово нових механізмів розвитку санаторно-курортних та туристичних можливостей окремо взятої територіальної одиниці, наданні державної підтримки розвитку рекреаційної галузі, поєднанні зусиль органів місцевого самоврядування, обласної влади, приватних інвесторів та держави. Реалізація комплексної державної програми розвитку природних територій курорту державного значення м. Миргорода дасть змогу створити вдалий прецедент розвитку бальнеологічного курорту європейського зразка та служити діючою моделлю для реалізації типових проектів та програм в інших адміністративно-територіальних одиницях.

 

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

 

Виконання Програми планується шляхом здійснення низки заходів, серед яких необхідно виділити наступні блоки.

1. Становлення нормативно-правової бази.

• Розробка історико-архітектурного опорного плану міста.
• Закінчення розробки та затвердження Генерального плану розвитку міста.
• Зміцнення місцевої нормативно-законодавчої бази.

2. Розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста.

• Модернізація системи збору, вивезення та утилізації сміття.
• Розвиток житлово-комунального господарства, житлового фонду.
• Створення безпечної системи водопостачання та водовідведення.
• Забезпечення належного рівня екологічної безпеки, екологічний моніторинг.
• Реконструкція системи теплопостачання міста.
• Розвиток дорожньої інфраструктури та мостового господарства, оптимізація схеми руху транспорту міста.

3. Пристосування існуючої соціальної інфраструктури до потреб сучасності.

• Реконструкція музеїв, пам'яток архітектури та інших культових споруд.
• Збереження та розвиток рекреаційних і паркових зон, пляжів та інших природних зон відпочинку.
• Очищення р. Хорол та берегової зони.
• Створення туристично-інформаційного центру.
• Розвиток спортивної інфраструктури, стимулювання будівництва нових спортивних комплексів.
• Створення сучасної індустрії розваг.

4. Розвиток санаторно-курортної інфраструктури.

• Розширення існуючої мережі оздоровчих закладів.
• Покращення технічного стану санаторно-курортних закладів, створення сучасної діагностичної бази.
• Стимулювання будівництва нових закладів санаторно-курортної, туристичної, розважальної та торгівельної сфери.
• Стандартизація роботи санаторно-курортних закладів методом ISO.

5. Популяризація бренду "Миргород – місто курорт".

• Поліпшення інвестиційного клімату в місті, реалізація інвестиційних проектів.
• Створення реєстру земельних ділянок для інвесторів.
• Розробка маркетингової стратегії для міста.
• Створення брендбуку.
• Розробка нових туристичних маршрутів.
• Проведення міжнародних фестивалів та конкурсів.
• Міжнародна діяльність у сфері популяризації лікувально-оздоровчих, діагностичних, бальнеологічних та туристичних можливостей міста.

Реалізація програми запланована на 2013-2017 роки у 3 етапи.

На першому етапі (2013-2014 роки) заплановані підготовчі роботи, зокрема, закінчення роботи над Генеральним планом міста, розробка системи місцевих нормативно-правових актів (положень, порядків тощо), проектно-кошторисної документації.

На другому етапі (2014-2016 роки) заплановані роботи по модернізації та розвитку інженерно-транспортної, соціальної, лікувально-оздоровчої та туристичної інфраструктури.

На третьому етапі (2016-2017 роки) планується здійснення заходів щодо популяризації бренду "Миргород – місто курорт" шляхом проведення широкої маркетингової кампанії, створення нових інституційних одиниць (туристично-інформаційний центр) та покращення умов для зростання обсягу інвестицій.

 

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

 

Реалізація Програми дасть змогу забезпечити:

• збільшення обсягів послуг санаторно-курортних та оздоровчих закладів, покращення діяльності галузі у цілому;
• підвищення якості санаторно-курортних послуг з поступовим виходом на європейський та світовий рівень надання рекреаційних послуг;
• зміцнення матеріально-технічної та лікувальної бази діючих санаторіїв, а також інших установ відпочинку, оздоровлення та туризму;
• забезпечення діяльності рекреаційних закладів згідно стандартам ISO;
• приведення існуючої інженерно-транспортної та туристично-оздоровчої інфраструктури до сучасних вимог та реалій;
• зниження енергоємності та енергоспоживання економіки міста;
• забезпечення екологічної та техногенної безпеки курорту державного значення;
• створення нових туристичних маршрутів (мале туристичне кільце Миргорода, велике туристичне кільце Миргородщини);
• розвиток та будівництво нових рекреаційних зон, культурно-розважальних споруд та спортивних об’єктів;
• створення нових робочих місць та збільшення зайнятості населення, активізація ділової активності, зниження рівня безробіття;
• забезпечення сприятливих умов для залучення інвестицій для забудови вільних ділянок курортної території на конкурентній основі;
• спрощення умов ведення бізнесу на території міста-курорту;
• поліпшення рівня життя населення, забезпечення належного рівня державних соціальних гарантій;
• поетапне підвищення бюджетних надходжень всіх рівнів;
• збільшення кількості іноземних туристів та валютних надходжень;
• ріст упізнанності бренду "Миргород – місто курорт".

 

Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми

 

Загальний орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 359,4 млн. гривень, у тому числі за рахунок державного бюджету – 290,0 млн. грн., Обласного бюджету Полтавської області – 15,5 млн. грн., місцевого бюджету – 11,1 млн. грн., інших джерел – 42,8 млн. гривень.