Легалізація „тіньової” зайнятості та заробітної плати в місті - це не лише серйозна соціальна, але й економічна проблема. Негативно впливає на права людини „тіньова зайнятість”, яка спрямована проти людини, позбавляє її легального працевлаштування, оплати й охорони праці.
Якщо працюєте в "тіні", то швидко відчуваєте, що втрачаєте стабільність, упевненість у завтрашньому дні. Насамперед втрачаєте свій фіксований трудовий та страховий стаж, що особливо відчутно позначаться на розмірі майбутньої пенсії, який буде, очевидно, мінімальним, оскільки передбачених внесків до Пенсійного фонду роботодавець за працівника і нелегальний працівник за себе не сплачують. Крім цього, особа без оформлення трудових відносин з роботодавцем нерідко втрачає виплати "лікарняних", "декретних", компенсацій за період перебування на екзаменаційній сесії, а той хто працює легально, але одержує за відомістю мінімальну зарплату, а решту в "конверті", також потерпає від обмеження соціальних виплат.
Статтею 24 КЗпП України встановлено, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Держаній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
З метою легалізації тіньової зайнятості населення в місті розпорядженням виконавчого комітету Миргородської міської ради створено робочу групу по легалізації заробітної плати та зайнятості населення міста. Так, впродовж 2017 року проведено спостереження 46 суб’єктів господарської діяльності, виявлено 8 найманих працівників, які працювали без належного оформлення. За результатами проведеної роботи укладено 6 трудових договорів між найманим працівником та фізичною особою. З метою подолання неформальних трудових відносин під час проведення спостережень суб’єктів господарської діяльності проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота щодо переваг легальної зайнятості та вимог чинного законодавства стосовно укладення роботодавцями трудових відносин з найманими працівниками.
Кожен громадянин повинен бути зацікавлений у легалізації своєї зайнятості, адже це – запорука соціальної підтримки як в даний час, так і в майбутньому.
Значна частина роботодавців усвідомлює важливість легальної виплати заробітної плати і працює в законодавчому полі, але є випадки, коли роботодавці навмисно чи несвідомо допускають порушення чинного законодавства. Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України винні в порушенні законодавства про працю юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу від 3 тисяч 723 гривень аж до 372300 тисяч гривень, тобто до ста мінімальних зарплат у разі: -- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (111690 грн.);
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (11169 грн.);
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (37230 грн.);
- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – (37230 грн.);
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення – (11169 грн.);
- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення – (372300 грн.);
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (3723 грн.).
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.
Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.
Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Роботодавцям варто пам’ятати: рівень соціального захисту найманих працівників значною мірою залежить від офіційного розміру їхньої заробітної плати. Адже йдеться не лише про майбутнє пенсійне забезпечення, а й про всі соціальні гарантії та виплати, які існують у державі. Тому ті, хто намагається мінімізувати витрати, використовуючи працю громадян без оформлення трудових відносин, мають негайно вжити всіх необхідних заходів і усунути порушення в найкоротший термін. Інакше доведеться витрачатись набагато більше, ніж сплачувати податки за легально працевлаштованого працівника, нести суттєві збитки через сплату колосальних штрафів.
Начальник відділу праці
УСЗН міської ради
Т. М. Овлах
