27 січня на фасаді школи у Петрівцях відкрили меморіальну дошку, присвячену Ельвірі Щемур - харківській волонтерці, яка все дитинство прожила на Миргородщині, а на початку війни загинула під час ракетного обстрілу Харкова. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Ельвіри та всіх загиблих на війні Героїв. Меморіальну табличку урочисто відкрив тато Ельвіри. Він також долучився до війська, щоб помститися за доньку та наближати Україну до перемоги. Урочисте відкриття меморіальної дошки завершилося читанням патріотичних віршів.
"Сьогодні ми зібралися на цьому місці, щоб вшанувати пам’ять нашої землячки, випускниці цієї школи Ельвіри Щемур. Відмінниця, студентка юридичної академії, вона з першого дня війни стала на захист своєї країни і міста Харкова. І ця меморіальна дошка, яку сьогодні відкриємо, буде символом того, що ми пам’ятаємо і будемо завжди пам’ятати і шанувати наших Героїв,"- сказав секретар Миргородської міської ради Олександр Гуржій на відкритті меморіальної дошки.
Народилася дівчина 25 листопада 200 року на Закарпатті. Закінчила Петрівцівську школу в 2019 році з золотою медаллю. "Ельвіра була прикладом для всієї школи, завзятим організатором добрих справ. Займала активну життєву позицію. Мудра та виважена, Еля вражала оригінальністю, винахідливістю та креативністю. Ця позитивна, завжди з чарівною посмішкою дівчина ніколи не пасувала перед труднощами. Багато працювала над собою - і це давало результати. Вона перемагала в предметних олімпіадах і конкурсах районного та обласного рівня, була активною учасницею КВК. Ельвіра - гордість нашої школи, неодноразово обиралася учнівським президентом закладу. Не байдужа до чужого горя, прагнула допомогти тим, хто цього потребував. Уміла заспокоїти і підбадьорити. Завжди мала власну точку зору",- так характеризують дівчину педагоги.
Отримавши високі бали за результатами ЗНО, вона вступила до Харківської юридичної академії на факультет «Прокуратура». Ставши студенткою, Ельвіра не лише відмінно навчалася, а й була активісткою та патріоткою, брала участь у всіх можливих акціях та демократичних подіях Харкова. Її залучали до роботи в правозахисних міських організаціях. Дівчина з громадянською позицією свідомо надихала та мотивувала усе волонтерство. За нею тягнулися люди і ставали пліч-о-пліч на захист свободи та незалежності України.
У складний для країни час не могла стояти осторонь і зробила свідомий вибір - стала волонтером у штабі оборони Харківщини. Молода дівчина поклала найголовніше – своє життя за мир, за рідну землю, за кожного з нас. У неї мало бути велике майбутнє, аби не страшне слово війна. Нелюди, що прийшли на нашу землю, обірвали молоде, квітуче, повне сил та енергії життя. І тому, хто це зробив, ніколи не забудемо й не пробачимо…
