22 липня громада провела в останню путь нашого земляка, вірного солдата України Маловічка Олександра Івановича. З 28 січня 2023 року після запеклого бою поблизу Бахмуту Донецької області номер обслуги роти спеціального призначення військової частини А 4349 солдат Маловічко вважався зниклим безвісти. Нарешті стражденне тіло нашого героя знайде свій останній спочинок, а пам’ять про нього назавжди поселиться у наших серцях. Він загинув смертю хоробрих, захищаючи волю і незалежність України.

Олександр народився 25 травня 1976 року в селі Шахворостівка Миргородського району.  Ріс товариським і веселим, працьовитим і щирим хлопцем. Закінчив Шахворостівську загальноосвітню школу. Численні шкільні друзі та вчителі запам’ятали його як розумного учня і справедливого, вірного товариша. Він мріяв працювати на землі, тож обрав для себе мирну професію фермера-орендатора у Миргородському професійно-технічному училищі №44. Після навчання був призваний до лав  Збройних Сил України - солдат Маловічко вправно опановував тактику військової артилерійської справи. Після служби Олександр Маловічко набирався досвіду роботи за кордоном, працював у Чехії, Ізраїлі, Польщі. Мав безліч друзів і користувався повагою в колективах.  Олександр мав багато мрій і життєвих планів  - на створення сім’ї, на організацію власного бізнесу. Підла російська агресія перекреслила сподівання і змусила справжнього чоловіка Олександра Маловічка взятися до зброї. Він став на захист рідної домівки, рідної держави.

5 травня 2022 року солдат Олександр Маловічко приступив до виконання військового обов’язку у складі окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Разом з побратимами брав участь у боях проти російських загарбників при обороні Києва та його околиць. Після вигнання окупантів з Київської області бригада змінила дислокацію  у найгарячішу точку бойових зіткнень  -  на схід держави. Запеклі бої на ділянці фронту під Бахмутом були справжнім пеклом, ворог атакував з усіх видів озброєння. Солдат Маловічко та його бойові побратими безжально нищили ворожу техніку та живу силу противника. Їх рота спеціального призначення воювала під гаслом: «Мужність, честь, відвага». На жаль бій 28 січня 2023 року став останнім для героя. Олександр Іванович Маловічко із честю виконав свій військовий обов’язок і віддав життя за своїх рідних, за свободу свого села і за рідну державу.

 Співчуття рідним виловили:  заступник Миргородського міського голови Сергій Швайка, начальник групи морально-психологічного забезпечення Миргородського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки, капітан Богдан Зубченко, однокласники та земляки воїна.

Перестало битися серце сміливого солдата, справжнього друга, люблячого сина і брата.

На жаль, словами неможливо загоїти в серці болючу рану втрати. Адже смерть найріднішої людини – велике випробування. В цю гірку мить поділяємо горе Вашої сім’ї та разом з Вами схиляємо голови у глибокій скорботі. 

 Вічна пам’ять і слава українському воїну Олександру Івановичу Маловічку, який захищав рідну Україну і кожного з нас!