Згідно з Конституцією України кожна людина має право на працю, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується. Але ще чимало громадян живуть днем нинішнім, надаючи перевагу тимчасовим сумнівним вигодам, тому останнім часом усе частіше доводиться стикатися з таким негативним явищем, як використання найманої праці громадян без оформлення трудових відносин - «тіньовою» зайнятістю. «Тіньова» зайнятість і «тіньова» заробітна плата (так звана «зарплата в конвертах») – явища, що, на жаль, міцно увійшли в наше життя та набули значних масштабів. Це не лише серйозна соціальна, але й економічна проблема України.
Інколи підприємства (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну («у конверті»). Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Тільки ось ні керівники підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути.
Небезпека тіньової зарплати, як і тіньової зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, не буде надходжень до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної зарплати.
Отримання заробітної плати в «конверті» – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян, а відсутність запису в трудовій книжці і зовсім позбавляє працівників пенсійного стажу. Адже нарахування страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у разі витрат на придбання, будівництво чи ремонт житла, навчання або лікування, громадяни, що отримують зарплату «в конверті», не зможуть отримати кредити потрібного розміру, або отримають зовсім інші суми, набагато менші.
У разі вивільнення у випадку скорочення чисельності або штату працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров'ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплати лікарняного листа, або вони розраховуватимуться тільки з офіційної, малої заробітної плати.
Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір, а також не здійснюватиме відрахування з неофіційної зарплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, а це неминуче призведе до того, що :
- вимагатимуть працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці;
- не буде гарантованого розміру заробітної плати (зокрема розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплат, надбавок та інших заохочувальних виплат);
- не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника;
- не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною;
- не буде права на оплату тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною;
- не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов'язана з шкідливими умовами праці);
- не буде права на охорону праці;
- не буде права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, та, як наслідок - на отримання страхових виплат у разі травмувань чи профзахворювань;
- працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу;
- відсутність офіційних доходів може бути підставою для відмови у призначенні різного виду допомог та субсидій;
- фахівця можуть звільнити у будь - який момент, без виплати вихідної допомоги, а можливо, і без оплати за виконану роботу. Отримати належний під час звільнення розрахунок в переважній більшості випадків вкрай складно, факт перебування в трудових відносинах з роботодавцем доведеться доводити у суді з допомогою свідків.
Значно втрачають у виплатах, внаслідок отримання зарплат «в конвертах», майбутні мами, оскільки розмір допомоги з вагітності і пологів безпосередньо залежить від розміру офіційної зарплати.
Серед негативних наслідків «тіньової» зайнятості є і такі, що стосуються суспільної небезпеки, адже всі ми є споживачами послуг у сфері громадського харчування, торгівлі, транспорту, будівництва тощо, тож необхідна їх висока якість. Нелегальна зайнятість сприяє поширенню захворювань, підвищенню рівня аварійності на дорогах, зростанню ризику виникнення нещасних випадків на виробництві, адже з офіційно неоформленим працівником не проводиться навчання з техніки безпеки, охорони праці, він не проходить вчасно, а то і взагалі, передбаченого нормативними документами періодичного медичного огляду.
Крім того, використання прихованих трудових відносин призводить до зменшення надходжень до місцевого бюджету, звідки беруться кошти для оплати праці вчителів, лікарів, інших працівників бюджетної сфери.
Сьогоднення вимагає, щоб питання легалізації зайнятості жителів міста було в центрі соціального діалогу усіх сторін соціального партнерства.
В. Ф. Шабатура, головний спеціаліст управління
соціального захисту населення
Миргородської міської ради