18 жовтня миргородці попрощалися із Ярославою Никоненко. 36 річна військова загинула від ворожої кулі під Мар'їнкою, 15 жовтня 2019 року. 17 жовтня на території військової частини 101 ОБрО ГШ ЗСУ з Ярославою попрощалися побратими. А сьогодні в останню путь свою землячку провели миргородці. Загальноміське прощання відбулося на центральній площі.
На центральній площі лунає "Пливе кача…" Миргородці та побратими прощаються із Ярославою Никоненко. Молода жінка загинула від ворожої кулі. "П’ять довгих років триває російсько-українська війна. На ній ми - всі: з молитвою і зі зброєю. Дорогою ціною наші військові та волонтери наближають довгоочікувану перемогу. Герої віддають свої життя за краще майбутнє. Ми будемо завжди пам'ятати подвиг земляків, які боронять територіальну цілісність нашої держави. Світла пам'ять про захисників збережеться в наших серцях, а їхні імена – в історії Миргорода," - такі слова сказав на траурному мітингу міський голова Сергій Соломаха. Він висловив щирі співчуття непоправній втраті в родині.
Спогадами про військову поділилися представники ЗСУ, побратими, однокласники. Стоячи на колінах миргородці провели землячку до останнього місця спочинку. Поховали Ярославу Никоненко з військовими почестями на Алеї Героїв, поряд із могилою її батька. Тепер вони знову разом….. Царство Небесне полеглим України! Вічна і світла пам'ять Героям! Щирі співчуття рідним і близьким....
Ярослава Сергіївна Никоненко народилася 25 серпня 1983 року в Миргороді.. Ярослава зростала в люблячій родині, в усьому брала приклад зі свого батька, який багато чому її навчив і від якого вона успадкувала бійцівський характер, стійкість, любов до України. Енергійна, відповідальна та активна – такою Ярославу запам'ятали вчителі. Вона навчалася в неповній середній школі №4, потім у Миргородській середній школі №1. Мала хороші розумові здібності. Була лідером класу, завжди допомагала своїм ровесникам. Однокласники згадують її як доброзичливу, ввічливу, скромну та справедливу. Ярослава показувала приклад іншим, користувалася авторитетом і повагою серед однокласників. Була організатором всіх шкільних справ та вечорів відпочинку. Любила фізкультуру та брала участь в спортивних змаганнях. Від самого початку війни дівчина разом з батьком і сестрою займалась волонтерством. Після загибелі батька Никоненко Сергія Григоровича, бійця батальйону «Айдар», який поліг за Україну 18 січня 2015 на Луганщині, прийняла рішення продовжити його справу по захисту Батьківщини: у 2018 році вступила на військову службу за контрактом, яку розпочала в Окремому президентському полку. Служила в 101-й окремій бригаді охорони ГШ і була відряджена в зону бойових дій. У Ярослави залишилась мама, сестра та 13-ти річна донька.
Вічна і світла пам'ять Герою! Щирі співчуття рідним і близьким....
Фотоальбом "Прощання з Ярославою Никоненко"
