Сьогодні Миргород проводив в останню путь свого сина, мужнього захисника України — молодшого сержанта Тараса Анатолійовича Міщенка. Його життя обірвалося 11 липня 2025 року під час евакуації поранених на східному фронті — ворожа артилерія не пощадила нашого земляка, який до останнього подиху залишався вірним присязі, побратимам і рідній землі.
Тарас народився 12 липня 1979 року в Миргороді. З юних років доля випробовувала його на міцність: рано залишившись без батька, разом із сестрою Оксаною він виховувався матір’ю — Ларисою Петрівною, вчителькою школи №5. У цих умовах формувався характер справжнього чоловіка — відповідального, працьовитого, щирого. Саме таким його запам’ятали однокласники, друзі, сусіди.
Після школи Тарас обрав технічну спеціальність і здобув фах машиніста-тракториста широкого профілю в Миргородському ПТУ №44. Він не боявся важкої праці: працював на підприємствах, на будівництві, займався ремонтом взуття — і всюди був майстром на всі руки. Його поважали за людяність, майстерність і доброту. Він жив повним життям — працював, читав, захоплювався футболом, цінував дружбу. А коли прийшла війна, став на захист України.
У вересні 2024 року Тарас приєднався до лав 5-ої окремої штурмової Київської бригади. З перших днів показав себе як дисциплінований, відповідальний воїн. У новому колективі здобув авторитет, а за досягнення у бойовій підготовці отримав звання молодшого сержанта. Його вміння ремонтувати техніку не раз рятувало ситуацію. Побратими знали: якщо поруч Тарас — усе буде добре.
Та життя Героя обірвалося за день до його 46-го дня народження. Його серце перестало битися в бою, під час виконання важливого завдання. Він загинув як воїн. Як один із тих, хто творить історію спротиву українського народу.
Сьогодні Миргород схилив голову в скорботі. Рідні, друзі, земляки провели Тараса в останню дорогу. Попрощалися з людиною, яка жила по совісті й загинула зі зброєю в руках, захищаючи майбутнє України.
Щиро поділяємо невимовний біль втрати та висловлюємо глибокі співчуття рідним, близьким і друзям Тараса Міщенка. Світла пам’ять про його подвиг і добру душу назавжди залишиться в серцях миргородців.
Ми ніколи не пробачимо ворогу. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за свободу. І ніколи не забудемо, якою ціною виборюється незалежність.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Слава Україні! Героям слава!
