Лісовий кліщ розповсюджений по всій лісово-степовій зоні Євразії, в деяких місцевостях маючи дуже високу чисельність. На Україні небезпечними в ендемічному відношенні є Карпати та Крим. На людину нападають, насамперед, самки, які активні з квітня до серпня. Максимальна їх чисельність в травні та на початку червня. З появою літньої спеки їх активність значно падає.

Усупереч розповсюдженій думці, кліщі не стрибають на жертву з дерев, а чекають в траві (рідше – в невисоких кущах). Кліщам притаманна властивість негативного геотаксісу , внаслідок чого по одягу людини вони завжди повзуть нагору.

Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.

Перед тим, як присмоктатися, кліщ повзає по тілу, обираючи місця, де шкіра тонка, а судини розташовані близько до поверхні. Улюблені місця – завушна ділянка, волосиста частина голови, пахова ділянка та пахви. Присмоктуючись, кліщ випускає знеболюючу речовину та занурює в товщу шкіри усю головку. Через пару годин навкруги головки формується спеціальний « футляр» , що заважає видаленню зі шкіри. Самка кліща всмоктує в двісті разів більше крові, ніж важить сама. Кліщі присмоктуються до людей не лише на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками та іншими тваринами.

Шкода від кліщів значно перевищує дієвість самого факту паразитизму.

Ці членистоногі є резервуаром збудників природно-вогнищевих інфекцій та можуть передавати трансмісивні хвороби (енцефаліт, кліщовий бореліоз, туляремію та інші).

Захист від кліщів – це, перш за все, заходи безпеки, про які треба пам'ятати, знаходячись за містом. Краще триматися подалі від пасовищ, місць водопою худоби, чагарників, ярів і балок, тобто всіх місць, де вірогідність зустрічі з кліщами найбільш висока. Якщо ви їдете до лісу, необхідно бути правильно одягненим. Це одяг світлого тону з довгими рукавами та капюшоном, закрите взуття, довгі брюки. Находячись на природі, необхідно періодично оглядати себе та друзів на предмет виявлення кліщів.

При виявленні кліща, що вже добре присмоктався, краще звернутися до хірургічного кабінету або травматологічного пункту.

Якщо знайти лікаря найближчим часом складно, видалення проводять самостійно: викручуючи кліща проти годинникової стрілки пінцетом. Або петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, після чого , повільно розхитуючи в сторони , видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце укусу змастити розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

Усім, хто зазнав укусу кліща, рекомендовано проводити щоденну термометрію (вимірювати температуру тіла) протягом двох тижнів та слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу, слід звернутися до кабінету інфекційних хвороб.