Дорогі співвітчизники!

Вважаю своїм прямим обов'язком роз'яснити суть тих кроків, які вчора та сьогодні здійснені щодо «Приватбанку».

Попри те, що йдеться про приватну банківську установу, ці рішення не є чиєюсь приватною справою. Вони безпосередньо стосуються приблизно половини дорослого населення України – фізичних осіб, які є його клієнтами. Рівно як і понад п'ятдесятьох відсотків усіх юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.

Опосередковано від стану справ в цьому банку залежить вся фінансово-економічна ситуація в країні – настільки він великий, чи, як кажуть фахівці, системний. Через це його не можна помістити в прокрустове ложе стандартних технологій оздоровлення банків. Саме тому ми вдаємося до безпрецедентного рішення – його переходу в cтопроцентну державну власність.

Держава бере на себе відповідальність і гарантує клієнтам «Приватбанку» недоторканість і цілісність їхніх грошей.

В основі нашого рішення – порятунок банку та гарантування права власності на свої фінансові ресурси для всіх, хто розмістив їх у цій установі.

Заходів, яких протягом останніх двох років вживали приватні власники та топ-менеджери, виявилося недостатньо. Проблеми «Приватбанку» накопичувалися роками. В умовах війни та економічної кризи вони ще більше загострилися. Акціонери не знайшли ресурсів для виконання обов'язкової програми докапіталізації. А чинна бізнес-модель, очевидно, себе вичерпала.

Виникла пряма загроза як самому банку, так і всій банківській системі України. Це очевидно нам самим. І з цього приводу протягом останніх шести місяців серйозну стурбованість постійно висловлювали наші ключові фінансові партнери – Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку та інші. 

Відтак очевидно, що єдиним способом зберегти банк і таким чином забезпечити збереження коштів його клієнтів є його перехід у власність держави. Альтернатива виглядала б безвідповідальною, бо вона означала заплющити очі, сховати голову у пісок і чекати, поки банк впаде.

Саме тому протягом останніх годин Рада національної безпеки і оборони, Національний банк, Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів ухвалили всі юридично-формальні рішення для переходу «Приватбанку» у повну державну власність. І саме ці рішення і врятували і банк, і банківську систему.

Новим власником стає держава в особі Міністерства фінансів. Щодо старих, приватних власників, то принципово важливою для нас є їхня відповідальна позиція, яка зафіксована у їхніх же листах до Уряду і Національного банку. Там чорним по білому написано, що вони визнають необхідність та доцільність екстраординарного кроку та цілком підтримують перехід «Приватбанку» у власність держави.

Для управління банком вже найнято нову високопрофесійну групу фахівців, до формування якої долучився в тому числі і Європейський банк реконструкції та розвитку.

Цій команді, Національному банку, Міністерству фінансів поставлено завдання забезпечити плавний перехід, стабільну роботу та обслуговування клієнтів у звичному режимі.

В першу чергу новий менеджмент має подбати про безперебійне обслуговування соціально чутливих клієнтів. Маю на увазі тих, хто живе від зарплати до зарплати, хто отримує через банк пенсії, стипендії, хто переказує гроші на лікування, тощо. 

Але в цілому ніхто не повинен постраждати від зміни власника. Рішення про перехід банку у власність та управління держави ми прийняли саме для того, щоб кожен клієнт був захищений, і жоден з них не постраждав. А гроші – щоб опинилися у більшій безпеці, ніж будь-коли.

Для посилення захисту вкладників «Приватбанку» у якості невідкладного я подав до Верховної Ради законопроект, який надає додаткові гарантії вкладів громадян у цій установі. Вони будуть такі ж самі, як для «Ощадбанку» – як для банку, що на сто відсотків належить державі.

Звертаюся до вас, шановні  клієнти «Приватбанку», – зберігайте спокій. Нова адміністрація вже бере всі важелі управління у свої руки. Прямо зараз, в ці години і хвилини.

Дорогі співвітчизники!

В ситуації, що склалася, влада ухвалила єдино правильне рятівне рішення – зберегти ваші гроші та примножити їх в успішному банку. 

Гарантією того, що так буде і надалі, є наша взаємна довіра і співпраця.  Ще раз наголошую, це – наша спільна справа.

Слава Україні!