У більшості людей існує думка, що посвідчення заповіту можливе виключно нотаріусом та ніяк інакше. Проте законодавством передбачений вичерпний перелік інших посадових осіб, котрі можуть виконати таку функцію, адже кожна життєва ситуація вимагає конкретного підходу та розгляду.

За словами очільниці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірини СВИСТУН, посвідчити останню волю спадкодавця уповноважені:

-головний лікар, його заступник з медичної частини або черговий лікар цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров`я, а також начальник госпіталю, директор або головний лікар будинку для осіб похилого віку та інвалідів;

-капітан морського або річкового судна;

-начальник пошукової або іншої експедиції;

-командир (начальник) військової частини, з`єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії;

-начальник установи виконання покарань;

-уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування.

Варто зазначити, що посвідчення заповіту посадовою, службовою особою відбувається лише відносно фізичної особи з повною цивільною дієздатністю та у присутності свідків.

Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, дати та місця народження заповідача і підписується заповідачем власноручно. Також на прохання заповідача заповіт з його слів може бути записано або надруковано за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Остання воля спадкодавця обов`язково має бути складена та посвідчена у двох примірниках: один – для заповідача, другий – для передачі в той же день до державного нотаріального архіву за постійним місцем проживання заповідача.

Примітно, що посадові та службові особи при посвідченні заповітів зобов`язані зберігати нотаріальну таємницю та не розголошувати відомості, що стали відомі під час їх посвідчення.