Сказ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням кваліфікованої медичної допомоги смерть неминуча. Джерелом та резервуаром збудника сказу є дикі та свійські хижі тварини. 

Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:

• укус;
• подряпину та мікроушкодження шкіри;
• потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки.

Головна ознака хворих тварин — зміна поведінки. Дикі тварини втрачають обережність, з’являються у населених пунктах, місцях випасу та утримання худоби, нападають на людей та тварин. Домашні тварини не приймають звичайної їжі, стають неспокійними, агресивними, кусають людей.

Слина хворої тварини містить в собі вірус сказу ще за 10 днів до появи перших ознак захворювання, тобто інфікуватись людина може і від тварин, які зовні виглядають здоровими.

Будьте уважні, основні ознаки хворої на сказ тварини:

• слинотеча;
• агресивність;
• безпричинний страх;
• ознаки перезбудження, які змінюються згодом на знерухомлення;
• підібраний хвіст;
• відмова від прийому їжі та води;
• вихід диких тварин у денний час до населених пунктів тощо.

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:

• місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
• кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
• віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми сказу – підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку. У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини.

Попередити захворювання на сказ можливо при дотриманні наступних правил:

• щорічно прищеплювати проти сказу домашніх собак і кішок;
• не провокувати тварин на укуси: не намагатися годувати, надавати допомогу невідомим бездомним тваринам, дражнити їх;
• уникати скупчень бездомних собак і контактів з дикими тваринами;
• усі роботи при розборі туш тварин для запобігання пораненням проводити в рукавичках, з дотриманням правил безпеки.
• при укусі тваринами промити рану водою з милом, обробити краї розчином йоду і негайно звернутися в травматологічний пункт.

Будьте уважні – сказ не лікується. Єдиним способом боротьби з ним є профілактичні заходи. І врятувати життя людини можна лише за допомогою вакцинації, що проводиться у лікувально-профілактичних закладах області.

Для профілактики сказу необхідно:

• регулярно вакцинувати свійських тварин;
• уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
• не торкатися диких чи безпритульних тварин;
• не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти).

Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.

Якщо вас укусила чи обслинила тварина (особливо дика чи безпритульна) негайно зверніться до лікаря! Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.

Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.

Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.

Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!

Ян Касьян, лікар - травматолог КНП «Кобеляцька міська лікарня»