Щороку 22 червня українці вшановують світлу пам'ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. З нагоди цієї трагічної дати керівництво міської влади спільно з ветеранами та громадськістю вшанували героїчний подвиг наших захисників хвилиною мовчання та покладанням квітів до Вічного вогню.

Голова Миргородської міської організації ветеранів Василь Вертелецький закликав пам'ятати полеглих героїв-земляків та шанувати живих ветеранів. А ще він презентував власну збірку "Родина, яка пережила страхіття Освенциму". Це історія, яку розповіла наша землячка Парасковія Єрошенко. Вона і вся її родина пережила нестерпні жахи табору смерті “Освенцим”. Її життєвий шлях, такий важкий і тернистий, заслуговує на повагу, вдячність від нащадків.

- У фашистів для нас не було ні імен, ні прізвищ, а лише татуювання на лівій руці з вибитим номером. Мій номер 62137 нагадує мені про ті жахливі дні і ночі, проведені в нацистському таборі смерті. До нас зверталися лише за номерами. У бараках ми лежали на дошках. Їсти нам давали тільки якусь баланду. У мене крутило ноги, живіт розпух від голоду. Вижила завдяки старшому брату Володі, якого фашисти відправляли на роботу, і він приносив для мене якусь крихту хліба, – розповіла очевидиця.

Пам'ятаймо історію.

Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!