Щороку 22 червня Україна схиляє голови у глибокій скорботі. Цей день – незагоєна рана нашого народу, спогад про мільйони людських життів, обірваних Другою світовою війною.

Офіційно цей день пам'яті встановлено Указом Президента України №1245/2000 від 17 листопада 2000 року. Саме 22 червня 1941 року нацистська Німеччина розпочала війну, принісши на українську землю роки окупації, руйнувань, Голокосту та репресій. Тодішня трагедія забрала життя мільйонів наших співвітчизників – як воїнів, так і цивільних.

Сьогодні цей день відгукується в серці кожного жителя Миргородської громади з особливим, надто знайомим болем. Історія, на жаль, повторилася. Те, що колись вважалося далеким минулим, знову стало нашою реальністю через повномасштабну й підступну агресію російської федерації проти України. Знову мирні ранки перериваються вибухами, знову ворог руйнує наші міста й села, намагаючись знищити українську ідентичність та забрати наше право на існування.

Аналогія між двома тоталітарними режимами минулого та сьогодення є очевидною, як і спільний біль від втрат. Проте незмінною залишається і наша воля до життя, єдність та стійкість у захисті рідної землі.

Схилімо голови у хвилині мовчання перед пам’яттю тих, хто поліг у середині минулого століття, і тих, хто віддав життя сьогодні, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

Пам'ятаємо минуле, захищаємо майбутнє.