Військомат Центр зайнятості АМУ Захист прав споживачів
Загиблі земляки в АТО/ООС
2021-05-06

 

Пам'ятаємо земляків, які воювали та загинули за єдину Україну в АТО/ООС

Куценко Микола Олегович

 

Дата та місце народження: 23 вересня 1992 р., м. Миргород, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 27 липня 2014 р., м. Лутугине, Луганська область.

Звання: Лейтенант.

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 1-а окрема танкова бригада.

Куценко Микола Олегович закінчив Львівську академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у 2013 році. Лейтенант. Проходив службу в Чернігівській області, згодом направлений у зону АТО.   Командир взводу 1-ї танкової бригади. Загинув 27 липня 2014 року у м. Лутугине Луганської області, рятуючи екіпаж танка, який потрапив під обстріл. Указом Президента України № 708/2014 від 8 вересня 2014 р. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно). Рішенням Миргородської міської Ради Полтавської області №6 від 17 березня 2017 року за мужність і героїзм, незламність духу при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України йому присвоєно звання „Почесний громадянин міста Миргород".

 


 

Федоряка Петро Вікторович

 

Дата та місце народження: 15 вересня 1964 р., с. Нова Гребля, Роменський район, Сумська область.

Дата та місце загибелі: 31 липня 2014 р., м. Шахтарськ, Донецька область 

Звання: Старший лейтенант.

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 25-а окрема повітряно-десантна бригада

Обставини загибелі: Загинув 31 липня 2014 р. під час спроби 1-го батальйону 25-ї повітрянодесантної бригади взяти штурмом місто Шахтарськ внаслідок прямого влучення в БТР-Д ("703")

Був тимчасово похований сепаратистами біля недобудованої церкви у парку м. Шахтарськ разом з іншими бойовими побратимами. 9 жовтня 2014 р. ексгумований пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") та привезений до м. Дніпропетровська. Впізнаний дружиною та за тестами ДНК.

Місце поховання: с. Трудолюб, Миргородський район, Полтавська область.

Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

 


 

Ошека Максим Петрович

 

 

Дата та місце народження: 14 жовтня 1991 р., м. Миргород, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 16 жовтня 2014 р. (помер від поранень).

Звання: Молодший сержант.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 101-а окрема бригада охорони ГШ ЗСУ.

Ошека Максим Петрович народився у м. Миргород. У 2012 році закінчив Полтавську державну аграрну академію, отримав базову вищу освіту за спеціальністю «Облік і аудит». У 2013 році був призваний на строкову військову службу. Служив у військовій частині А 0139 у місті Києві. По закінченню залишився працювати за контрактом. Сержант, командир відділення. Коли в Україні почалася неоголошена війна, 101-у окрему бригаду, в якій служив Максим, направили в зону АТО. Помер 16 жовтня 2014 року в одній із лікарень Донецької області від тяжкого поранення, отриманого при виконанні бойового завдання. 

 


 

Никоненко Сергій Григорович («Косічка»)

 

 

Дата та місце народження: 21 грудня 1962 р., с. Петрівці, Миргородський район, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 18 січня 2015 р., с. Трьохізбенка, Новоайдарський район, Луганська область.

Звання: Солдат.

Посада: Командир розвідувального підрозділу.

Підрозділ: 24-й окремий штурмовий батальйон "Айдар"

Обставини загибелі: Загинув 18 січня 2015 р. внаслідок обстрілу російськими збройними формуваннями з РСЗВ «Град» села Трьохізбенка (Луганська область). Сергій отримав важкі поранення і помер в лікарні міста Щастя.

Сімейний стан: Залишилися дружина та дві доньки (донька – Ярослава – загинула 15.10.2019 р. у лавах 101-ї окремої бригади охорони ГШ ЗСУ).

Місце поховання: м. Миргород, Полтавська область.

Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Миргородської міської Ради Полтавської області №6 від 17 березня 2017 року "за мужність і героїзм, незламність духу при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України присвоєно звання „Почесний громадянин міста Миргорода” (посмертно)".

Никоненко Сергій Григорович народився у с. Петрівці Миргородського району, Полтавської області. За станом здоров'я військову строкову службу не проходив. Працював у нафтогеологорозвідувальних експедиціях глибокого буріння в Полтавській області та на Крайній Півночі Росії. Після здобуття Україною незалежності повернувся у Миргород, став приватним підприємцем. Активний учасник волонтерського руху, а згодом й антитерористичної операції - з червня 2014 року добровільно став до лав захисників України. Командир розвідувального підрозділу 24-го окремого штурмового батальйону Збройних Сил України «Айдар». 18 січня 2015 року у с.Трьохізбенка Новоайдарівського району Луганської області отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок нічного обстрілу села з реактивної системи залпового вогню «Град». За свіченням бійців «Айдару», Сергій Никоненко прикрив собою комплекти боєприпасів, чим вберіг не одне життя. Помер у лікарні м. Щастя.  

 


 

Коряк Дмитро  Володимирович («Брат»)

 

 

Дата та місце народження: 25 квітня 1989 р., м. Полтава.

Дата та місце загибелі: 11 лютого 2015 р., с. Саханка, Новоазовський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Стрілець-зенітник.

Підрозділ: Окремий загін спеціального призначення ''Азов'', Східне ОТО НГУ

Коряк Дмитро Володимирович був активним учасником Революції Гідності, входив до Свободівської сотні Самооборони Майдану. Один із організаторів Самооборони на Полтавщині. Учасник антитерористичної операції. Солдат. Стрілець-зенітник окремого загону спеціального призначення полку «Азов» Східного ОТО Національної гвардії України. Загинув 11 лютого 2015 року від осколкових поранень під час штурму ворожого блокпосту поблизу села Саханка Новоазовського району Донецької області. У ході наступу сил АТО 11 лютого під Маріуполем лінію фронту вдалося посунути на 20 км., що забезпечило надійну оборона міста.
    Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Коряк Дмитро Володимирович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

Тарасенко Олександр Миколайович

 

Тарасенко Олександр Миколайович народився 20 лютого 1977 року в м. Миргород Полтавської області. Закінчив Петрівцівську середню школу, Хорольський аграрний коледж. Проходив строкову службу у Збройних Силах України, згодом - за контрактом. Після демобілізації працював у ПСП «Ярмаківське», Миргородському комбінаті хлібопродуктів №1, пізніше – на будівельних роботах. У січні 2015 року мобілізований до Української армії. Учасник антитерористичної операції на Сході України. Боєць 95-ї аеромобільної бригади Збройних Сил України. Загинув 9 червня 2015 року при виконанні обов'язків військової служби. Похований у селі  Вовнянка, Миргородського району. Рішенням Миргородської міської Ради Полтавської області №6 від 17 березня 2017 року "за мужність і героїзм, незламність духу при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України присвоєно звання „Почесний громадянин міста Миргорода” (посмертно)".

 

Щербань Ігор Борисович

 

Дата та місце народження: 24 квітня 1969 р., м. Красноармійськ, Донецька область.

Дата та місце загибелі: 26 червня 2016 р., с. Роздолівка, Бахмутський район, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Старший радіотелефоніст.

Підрозділ: 17-а окрема танкова бригада.

Обставини загибелі: Помер 26 червня 2016 р. під час несення служби в районі с. Роздолівка, Бахмутський район, Донецька область.

Сімейний стан: Залишився син.

Місце поховання: с. Малі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область.

 

Зубченко Олександр Миколайович ("Запал")

 

Дата та місце народження: 4 червня 1990 р., смт Диканька, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 10 грудня 2017 р., м. Мар’їнка, Донецька область.

Підрозділ: Українська Добровольча Армія.

Обставини загибелі: Загинув 10 грудня 2017 р. внаслідок підриву на протипіхотній міні з розтяжкою під час виконання бойового завдання поблизу м. Мар’їнка Донецької області. 

Сімейний стан: Залишились батьки та сестра.

Місце поховання: м. Миргород, Полтавська область.

За зразкове виконання військового і громадянського обов’язку, мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради. Нагороджений відзнакою Полтавської обласної Ради "За вірність народу України" І ступеня (посмертно).На 37–й сесії Миргородської міської ради, 18 травня 2018 р., депутати підтримали клопотання Відокремленого підрозділу громадської організації "Всеукраїнська спілка учасників АТО, бойових дій та миротворчих місій" в м. Миргороді щодо надання звання „Почесний громадянин міста Миргорода” (посмертно) Зубченку Олександру Миколайовичу.

Олександр Миколайович Зубченко з 1991 року проживав у м. Миргороді, де і пройшло його дитинство. До 8-го класу навчався в СШ №2, потім в СШ №3. Свою професійну діяльність розпочав з навчання у СПТУ №44, де здобув і професію за фахом електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Після навчання працював в службі охорони, згодом - слюсарем по ремонту автомобілів на Миргородському хлібозаводі. Із березня 2017 року служив в українській добровольчій армії. 10 грудня 2017 року Олександр загинув під час мінометного обстрілу с.Мар'їнка. 13 грудня Олександра Зубченка поховали на Алеї Героїв у Миргороді.

 

Никоненко Ярослава Сергіївна («Гера»)

 

Дата та місце народження: 25 серпня 1983 р., м. Миргород, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 15 жовтня 2019 р., м. Мар’їнка, Донецька область.

Звання: Старший солдат.

Посада: Снайпер.

Підрозділ: 101-а окрема бригада охорони ГШ ЗСУ.

Обставини загибелі: Загинула 15 жовтня 2019 р. у снайперському протистоянні на позиціях ЗСУ поблизу м. Мар’їнка (Донецька область).

Сімейний стан: Залишилися мати, сестра та донька (батько – Сергій Никоненко – загинув у лавах батальйону «Айдар»).

Місце поховання: м. Миргород, Полтавська область.

Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджена орденом «За мужність» III ступеня. Рішенням 50-ї сесії Миргородської міської ради Ярославі Никоненко присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргорода" (посмертно).

Никоненко Ярослава Сергіївна народилася в Миргороді. Коли почалася війна Ярослава стала волонтером, а після смерті її батька, Сергія Никоненка (боєць «Айдара», доброволець з позивним "Косічка" , який загинув біля Трьохізбенки Луганської області 18 січня 2015 року в віці 52 роки), прийшла служити в ЗСУ. Солдат 101-ї  бригади охорони Генштабу ЗСУ Ярослава Сергіївна загинула у Мар'янці від кулі снайпера, 15 жовтня 2019 року. Їй було лише 36 років. Похована в Миргороді на Алеї Героїв, поряд з могилою її батька, який також загинув у зоні АТО. 

 

Городніченко Віктор Анатолійович

 

 

Городніченко Віктор Анатолійович народився 19.02.1996  року в  селі Покровська Багачка Хорольського району Полтавської області. Закінчив Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Із серпня 2016 року проходив військову службу за контрактом у 81-й окремій аеромобільній бригаді. Був навідником взводу вогневої підтримки 3-ї десантно-штурмової роти військової часини А1493. Військовослужбовець 28 квітня ніс службу на позиції поблизу села Зайцеве Бахмутського району, отримав кульове поранення в результаті пострілу ворожого снайпера російсько-терористичних сил. Бійцю відразу надали невідкладну медичну допомогу, потім евакуювали до лікарні у Бахмут, пізніше – до Харкова. Після виснажливих операцій він помер у шпиталі 8 травня. У загиблого залишилися мама, брат, дружина та маленька донечка.

Поховали Віктора Городніченка  12 травня у Миргороді на Алеї Героїв.

 

ОГОЛОШЕННЯ
     
Відділ житлово–комунального господарства інформує

Мала приватизація

     
     
Скликається засідання виконавчого комітету

22 вересня о 9.00 скликається чергове засідання виконавчого комітету

     
     
18 вересня відбудеться покладання квітів

18 вересня о 10.00 з нагоди 78-ї річниці визволення Миргородщини від нацистських загарбників  у сквері Слави відбудеться покладання квітів

     
Архів оголошень
Poll ID 0 does not exist.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Міста побратими

Миргородський відділ поліції

КП Миргородводоканал

Полтавська обласна рада

Полтавська ОДА

МИРГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА
  Адреса: 37600, м. Миргород, вул. Незалежності, 17, Тел.: 5-25-01, факс: (05355) 5-22-21 E-mail: mmrada@ukr.net