Всі ми пам’ятаємо кінець 2014 року. Дефіцит палива на генеруючих електростанціях, незбалансованість генерації та споживання електричної енергії, нерівномірність добового графіку навантаження енергосистеми призвів до застосування в енергетиці України графіків аварійних відключень, графіків обмеження потужності та споживання електричної енергії. Одним словом – призвів до м’яко кажучи незручностей, які вилились в недовідпуск продукції суб’єктами господарювання, незадоволення серед населення тощо. Крім того суттєве зростання вартості електричної енергії вимушує вживати всіх заходів по мінімізації витрат за енергоресурси.

Для запобігання введення обмежень споживання електричної енергії є не новими, але дієвими наступні шляхи зменшення навантаження в години максимуму об’єднаної енергосистеми України для промислових підприємств:

• перенесення споживання на вихідні дні і в нічний час доби;
• запровадження другої та третьої зміни (на однозмінних та двозмінних підприємствах);
• установлення міжзмінних перерв (у години максимуму навантаження енергосистеми);
• запровадження різного часу початку і кінця змін різних цехів (особливо енергоємних);
• призначення різних вихідних днів для різних цехів (особливо енергоємних);
• перерозподіл у часі (протягом доби) окремих енергоємних процесів;
• суміщення у часі ремонтів агрегатів великих електроприймачів;
• перегляд режиму роботи енергоємного обладнання (промислових холодильних установок, систем кондиціювання повітря, теплових завіс, анімації, зовнішньої реклами, освітлення тощо) з метою зниження їх електроспоживання в пікові години доби, а саме з 8 до 11 години та з 17 до 22 години;
• застосування енергозберігаючого обладнання та технологій.

Для побутових споживачів є наступні шляхи навантаження в години максимуму об’єднаної енергосистеми України:

• застосування енергозберігаючого обладнання:
• користування потужними електропобутовими приладами в нічний час доби.

Інспекція Держенергонагляду у Полтавській області інформує, що в Україні для розрахунків за електроенергію діє спеціальний механізм, що дає можливість позитивно впливати на форму добового графіка навантаження. Це – тарифи, диференційовані за періодами часу. Застосування таких тарифів дозволить суттєво заощадити грошові кошти в оплаті за електроенергію. За наявності окремого обліку споживання електроенергії за періодами часу розрахунки населення та споживачів, прирівняних до населення, проводяться за відповідними тарифами та такими тарифними коефіцієнтами:

За двозонними тарифами:

• 0,5 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години);

повний тариф у інші години доби.

За тризонними тарифами:

• 1,5 тарифу в години максимального навантаження енергосистеми (з 8-ї години до 11-ї години і з 20-ї години до 22-ї години);
• повний тариф у напівпіковий період (з 7-ї години до 8-ї години, з 11-ї години до 20-ї години, з 22-ї години до 23-ї години);
• 0,4 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години).

Орієнтовна вартість приладів для зонного обліку електроенергії становить: трифазного до 3 тис. грн; однофазного від 0,8 до 1,2 тис. грн.

Для переходу на диференційовані тарифи необхідно звернутись до місцевої електропостачальної організації з відповідною заявою. Електропостачальна організація не має права відмовити споживачу у переході на зонний облік електроенергії. Крім того, за постановою НКРЕКП, первинна параметризація нового електролічильника проводиться енергопостачальником безкоштовно. Загальна оплата складається із вартості електролічильника та з оплати послуги за заміну електролічильника, яка складає 200 – 300 грн. Термін окупності для населення від 1 до 3 років в залежності від кількості споживання електричної енергії у нічні години.

Таким чином, при використанні зонних приладів обліку, досягається економія споживання електроенергії законними методами, енергосистема розвантажується, енергоспоживання рівномірно розподіляється за часом доби і, як результат, — покращується якість енергопостачання.

В сфері теплопостачання.

Багатократне і стрімке зростання тарифу на тепло сильно вдарило по сімейних бюджетах громадян України. Основи енергозбереження сьогодні є чи не найбільш актуальною темою для пересічних українців.

Ощадне споживання, як відомо, починається з обліку споживаного ресурсу. Доведено, що коефіцієнт корисної дії існуючої системи теплозабезпечення багатоквартирних будинків не перевищує 50%. Втрати тепла розпочинаються відразу на джерелі, продовжуються при його постачанні та використанні, причому без обліку тепла у багатоквартирних будівлях за всі втрати розплачується саме споживач!

Через особливості проектування радянських будівель, а також через свою, відносно високу вартість, наявні на ринку лічильники тепла розраховані в основному на окремі багатоквартирні будівлі і встановлюються у спеціально обладнаних приміщеннях – теплопунктах.

Слід розуміти, що лічильник тепла без решти енергозберігаючих заходів, так само як і електролічильник без можливості вимикати підключення на нього лампочки, не економить тепло. Він, як це і належить лічильником, всього лише відображає, скільки ви реально спожили енергії.

Тому не треба дивуватися, коли споживання тепла в так званих «сталінках» на квадратний метр буде більшим, ніж на той же квадратний метр у новобудовах. По-перше, будівельні нормативи змінилися, і завдяки сучасним матеріалам втрати тепла стали суттєво меншими. А по-друге, в квартирах опалюються не «квадратні метри», як нам пишуть у рахунках, а об’єм кімнати, тобто метри кубічні. Враховуючи те, що у «сталінках» стелі квартир суттєво вищі, опалювати доведеться дещо більші об’єми.

 Проте, як показує практика, в більшості випадків розрахункові навантаження на будівлю, по яких проводиться оплата без лічильника, на 5-7% завищені. Саме на цю величину і можна розраховувати як на економічний ефект від установки приладів обліку тепла.

Отже, щоб не переплачувати в майбутньому, громадянам треба не тільки зважено підійти до вибору лічильника, але й закласти можливість подальшої модернізації системи енергозбереження будинку.

Інформація щодо особистого прийому громадян керівництвом інспекції Держенергонагляду у Полтавській області