Загиблі земляки в АТО/ООС :: Офіційний сайт міста Миргород. Офіційний сайт Миргородської міської ради

Загиблі земляки в АТО/ООС

2021-05-06

Пам'ятаємо земляків, які воювали та загинули за єдину Україну в АТО/ООС, російсько-українській війні

Куценко Микола Олегович

Дата та місце народження: 23 вересня 1992 р., м. Миргород, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 27 липня 2014 р., м. Лутугине, Луганська область.

Звання: Лейтенант.

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 1-а окрема танкова бригада.

Куценко Микола Олегович закінчив Львівську академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у 2013 році. Лейтенант. Проходив службу в Чернігівській області, згодом направлений у зону АТО. Командир взводу 1-ї танкової бригади. Загинув 27 липня 2014 року у м. Лутугине Луганської області, рятуючи екіпаж танка, який потрапив під обстріл. Указом Президента України № 708/2014 від 8 вересня 2014 р. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно). Рішенням Миргородської міської Ради Полтавської області №6 від 17 березня 2017 року за мужність і героїзм, незламність духу при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України йому присвоєно звання „Почесний громадянин міста Миргород".

Федоряка Петро Вікторович

Дата та місце народження: 15 вересня 1964 р., с. Нова Гребля, Роменський район, Сумська область.

Дата та місце загибелі: 31 липня 2014 р., м. Шахтарськ, Донецька область

Звання: Старший лейтенант.

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 25-а окрема повітряно-десантна бригада

Обставини загибелі: Загинув 31 липня 2014 р. під час спроби 1-го батальйону 25-ї повітрянодесантної бригади взяти штурмом місто Шахтарськ внаслідок прямого влучення в БТР-Д ("703").

Був тимчасово похований сепаратистами біля недобудованої церкви у парку м. Шахтарськ разом з іншими бойовими побратимами. 9 жовтня 2014 р. ексгумований пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") та привезений до м. Дніпропетровська. Впізнаний дружиною та за тестами ДНК.

Місце поховання: с. Трудолюб, Миргородський район, Полтавська область.

Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Ошека Максим Петрович

Дата та місце народження: 14 жовтня 1991 р., м. Миргород, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 16 жовтня 2014 р. (помер від поранень).

Звання: Молодший сержант.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 101-а окрема бригада охорони ГШ ЗСУ.

Ошека Максим Петрович народився у м. Миргород. У 2012 році закінчив Полтавську державну аграрну академію, отримав базову вищу освіту за спеціальністю «Облік і аудит». У 2013 році був призваний на строкову військову службу. Служив у військовій частині А 0139 у місті Києві. По закінченню залишився працювати за контрактом. Сержант, командир відділення. Коли в Україні почалася неоголошена війна, 101-у окрему бригаду, в якій служив Максим, направили в зону АТО. Помер 16 жовтня 2014 року в одній із лікарень Донецької області від тяжкого поранення, отриманого при виконанні бойового завдання.

Никоненко Сергій Григорович («Косічка»)

Дата та місце народження: 21 грудня 1962 р., с. Петрівці, Миргородський район, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 18 січня 2015 р., с. Трьохізбенка, Новоайдарський район, Луганська область.

Звання: Солдат.

Посада: Командир розвідувального підрозділу.

Підрозділ: 24-й окремий штурмовий батальйон "Айдар"

Обставини загибелі: Загинув 18 січня 2015 р. внаслідок обстрілу російськими збройними формуваннями з РСЗВ «Град» села Трьохізбенка (Луганська область). Сергій отримав важкі поранення і помер в лікарні міста Щастя.

Сімейний стан: Залишилися дружина та дві доньки (донька – Ярослава – загинула 15.10.2019 р. у лавах 101-ї окремої бригади охорони ГШ ЗСУ).

Місце поховання: м. Миргород, Полтавська область.

Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Миргородської міської Ради Полтавської області №6 від 17 березня 2017 року "за мужність і героїзм, незламність духу при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України присвоєно звання „Почесний громадянин міста Миргорода” (посмертно)".

Никоненко Сергій Григорович народився у с. Петрівці Миргородського району, Полтавської області. За станом здоров'я військову строкову службу не проходив. Працював у нафтогеологорозвідувальних експедиціях глибокого буріння в Полтавській області та на Крайній Півночі Росії. Після здобуття Україною незалежності повернувся у Миргород, став приватним підприємцем. Активний учасник волонтерського руху, а згодом й антитерористичної операції - з червня 2014 року добровільно став до лав захисників України. Командир розвідувального підрозділу 24-го окремого штурмового батальйону Збройних Сил України «Айдар». 18 січня 2015 року у с.Трьохізбенка Новоайдарівського району Луганської області отримав поранення, несумісні з життям, внаслідок нічного обстрілу села з реактивної системи залпового вогню «Град». За свіченням бійців «Айдару», Сергій Никоненко прикрив собою комплекти боєприпасів, чим вберіг не одне життя. Помер у лікарні м. Щастя.

Коряк Дмитро Володимирович («Брат»)

Дата та місце народження: 25 квітня 1989 р., м. Полтава.

Дата та місце загибелі: 11 лютого 2015 р., с. Саханка, Новоазовський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Стрілець-зенітник.

Підрозділ: Окремий загін спеціального призначення ''Азов'', Східне ОТО НГУ

Коряк Дмитро Володимирович був активним учасником Революції Гідності, входив до Свободівської сотні Самооборони Майдану. Один із організаторів Самооборони на Полтавщині. Учасник антитерористичної операції. Солдат. Стрілець-зенітник окремого загону спеціального призначення полку «Азов» Східного ОТО Національної гвардії України. Загинув 11 лютого 2015 року від осколкових поранень під час штурму ворожого блокпосту поблизу села Саханка Новоазовського району Донецької області. У ході наступу сил АТО 11 лютого під Маріуполем лінію фронту вдалося посунути на 20 км., що забезпечило надійну оборона міста.
Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Коряк Дмитро Володимирович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Тарасенко Олександр Миколайович

Тарасенко Олександр Миколайович народився 20 лютого 1977 року в м. Миргород Полтавської області. Закінчив Петрівцівську середню школу, Хорольський аграрний коледж. Проходив строкову службу у Збройних Силах України, згодом - за контрактом. Після демобілізації працював у ПСП «Ярмаківське», Миргородському комбінаті хлібопродуктів №1, пізніше – на будівельних роботах. У січні 2015 року мобілізований до Української армії. Учасник антитерористичної операції на Сході України. Боєць 95-ї аеромобільної бригади Збройних Сил України. Загинув 9 червня 2015 року при виконанні обов'язків військової служби. Похований у селі Вовнянка, Миргородського району. Рішенням Миргородської міської Ради Полтавської області №6 від 17 березня 2017 року "за мужність і героїзм, незламність духу при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України присвоєно звання „Почесний громадянин міста Миргорода” (посмертно)".

Щербань Ігор Борисович

Дата та місце народження: 24 квітня 1969 р., м. Красноармійськ, Донецька область.

Дата та місце загибелі: 26 червня 2016 р., с. Роздолівка, Бахмутський район, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Старший радіотелефоніст.

Підрозділ: 17-а окрема танкова бригада.

Обставини загибелі: Помер 26 червня 2016 р. під час несення служби в районі с. Роздолівка, Бахмутський район, Донецька область.

Сімейний стан: Залишився син.

Місце поховання: с. Малі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область.

Зубченко Олександр Миколайович ("Запал")

Дата та місце народження: 4 червня 1990 р., смт Диканька, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 10 грудня 2017 р., м. Мар’їнка, Донецька область.

Підрозділ: Українська Добровольча Армія.

Обставини загибелі: Загинув 10 грудня 2017 р. внаслідок підриву на протипіхотній міні з розтяжкою під час виконання бойового завдання поблизу м. Мар’їнка Донецької області.

Сімейний стан: Залишились батьки та сестра.

Місце поховання: м. Миргород, Полтавська область.

За зразкове виконання військового і громадянського обов’язку, мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради. Нагороджений відзнакою Полтавської обласної Ради "За вірність народу України" І ступеня (посмертно).На 37–й сесії Миргородської міської ради, 18 травня 2018 р., депутати підтримали клопотання Відокремленого підрозділу громадської організації "Всеукраїнська спілка учасників АТО, бойових дій та миротворчих місій" в м. Миргороді щодо надання звання „Почесний громадянин міста Миргорода” (посмертно) Зубченку Олександру Миколайовичу.

Олександр Миколайович Зубченко з 1991 року проживав у м. Миргороді, де і пройшло його дитинство. До 8-го класу навчався в СШ №2, потім в СШ №3. Свою професійну діяльність розпочав з навчання у СПТУ №44, де здобув і професію за фахом електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Після навчання працював в службі охорони, згодом - слюсарем по ремонту автомобілів на Миргородському хлібозаводі. Із березня 2017 року служив в українській добровольчій армії. 10 грудня 2017 року Олександр загинув під час мінометного обстрілу с.Мар'їнка. 13 грудня Олександра Зубченка поховали на Алеї Героїв у Миргороді.

Никоненко Ярослава Сергіївна («Гера»)

Дата та місце народження: 25 серпня 1983 р., м. Миргород, Полтавська область.

Дата та місце загибелі: 15 жовтня 2019 р., м. Мар’їнка, Донецька область.

Звання: Старший солдат.

Посада: Снайпер.

Підрозділ: 101-а окрема бригада охорони ГШ ЗСУ.

Обставини загибелі: Загинула 15 жовтня 2019 р. у снайперському протистоянні на позиціях ЗСУ поблизу м. Мар’їнка (Донецька область).

Сімейний стан: Залишилися мати, сестра та донька (батько – Сергій Никоненко – загинув у лавах батальйону «Айдар»).

Місце поховання: м. Миргород, Полтавська область.

Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджена орденом «За мужність» III ступеня. Рішенням 50-ї сесії Миргородської міської ради Ярославі Никоненко присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргорода" (посмертно).

Никоненко Ярослава Сергіївна народилася в Миргороді. Коли почалася війна Ярослава стала волонтером, а після смерті її батька, Сергія Никоненка (боєць «Айдара», доброволець з позивним "Косічка" , який загинув біля Трьохізбенки Луганської області 18 січня 2015 року в віці 52 роки), прийшла служити в ЗСУ. Солдат 101-ї бригади охорони Генштабу ЗСУ Ярослава Сергіївна загинула у Мар'янці від кулі снайпера, 15 жовтня 2019 року. Їй було лише 36 років. Похована в Миргороді на Алеї Героїв, поряд з могилою її батька, який також загинув у зоні АТО.

Городніченко Віктор Анатолійович

Городніченко Віктор Анатолійович народився 19.02.1996 року в селі Покровська Багачка Хорольського району Полтавської області. Закінчив Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Із серпня 2016 року проходив військову службу за контрактом у 81-й окремій аеромобільній бригаді. Був навідником взводу вогневої підтримки 3-ї десантно-штурмової роти військової часини А1493. Військовослужбовець 28 квітня ніс службу на позиції поблизу села Зайцеве Бахмутського району, отримав кульове поранення в результаті пострілу ворожого снайпера російсько-терористичних сил. Бійцю відразу надали невідкладну медичну допомогу, потім евакуювали до лікарні у Бахмут, пізніше – до Харкова. Після виснажливих операцій він помер у шпиталі 8 травня. У загиблого залишилися мама, брат, дружина та маленька донечка. Поховали Віктора Городніченка 12 травня у Миргороді на Алеї Героїв.

Пам'ятаємо земляків-Героїв, які воювали та загинули у російсько-українській війні

Олександр Якович Оксанченко

28.02. 2022 року загинув Почесний громадянин Миргорода, депутат Миргородської міської ради, льотчик Олександр Оксанченко. Олександр Якович загинув в повітряному бою, відволікаючи на себе ворожу авіацію. Полковнику Оксанченко Олександру Яковичу посмертно присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка»

Полковник Олександр Оксанченко – українець, який став найкращим льотчиком-винищувачем у світі, отримав звання Героя України посмертно (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №78/2022). Він став відомим після тріумфальних польотів на авіашоу – SIAF, The Royal International Air Tattoo, International Airshow-2017, Czech International Air Fest. Його почерк і стиль виконання фігур вищого пілотажу тепер знає весь світ. Полковника Олександра Оксанченка заслужено вважають одним із кращих серед льотчиків-пілотажників бойових літаків. Похований на Алеї Героїв у Миргороді.

Степан Іванович Чобану

28.02. 2022 року у повітряному бою загинув льотчик першого класу, пілот Су-27 Степан Чобану. Коли російський агресор напав на Україну, льотчик першого класу, пілот Су-27 Степан Чобану повернувся на службу і в повітрі боровся з окупантом. Відволікаючи на себе ворожу авіацію, героїчно загинув під час боїв над Кропивницьким.

Степан Чобану народився 21 грудня 1963 року у селі Долинському, нині Ренійської громади Ренійського району Одеської області, у сім'ї робітників. Служив у військовій частині на Миргородщині. 2010 року пішов на пенсію, але 2015 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації вирішив повернутися до лав ЗСУ. Як один з найдосвідченіших льотчиків українських Повітряних Сил, постійно виконував бойові чергування в складі сил протиповітряної оборони. 24 лютого 2022 року вивів літак з-під підступного ракетного удару країни-агресора, з честю і гідністю продовжував виконувати бойові вильоти. 28 лютого на літаку Су-27 першим піднявся в повітря і вступив у повітряний бій над Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію, був атакований ракетами, внаслідок чого загинув смертю хоробрих. Його дії забезпечили підняття у повітря решти літаків частини, виведення їх з-під удару та перебазування на резервний аеродром. Похований з військовими почестями на військовому цвинтарі у Миргороді.

За визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 94/2022 від 2 березня 2022 року майору Чобану Степану Івановичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) Похований на Алеї Героїв у Миргороді. Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Олександр Олександрович Шуба

15.03.2022 року під час виконання бойового завдання в районі Сумщини загинув захисник нашої громади, командир роти в/ч А7314, молодший лейтенант Шуба Олександр Олександрович. ГЕРОЙ загинув під час оборони нашої країни від російського окупанта.

17 березня Миргородська громада провела в останню путь свого земляка, справжнього воїна, вірного солдата України Олександра Шубу. Олександрович був командиром роти в/ч А7314 (батальйон територіальної оборони Миргородського району). Олександр народився 4 січня 1980 року в родині військових. Закінчив Миргородську середню школу №7. Після строкової служби у лавах Збройних Сил України виконував військовий обов’язок у місії Червоного Хреста в республіці Сієра Леоне, коли там відбувались буремні події громадянської війни. Повернувся у Миргород, працював в охоронних структурах. Закінчив Полтавську філію Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба. Палкий патріот Батьківщини, він завжди виявляв готовність стати на захист інтересів держави і фраза «Україна понад усе!» була головним гаслом його життя. Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Макуха Геннадій Миколайович

20 березня 2022 року біля населеного пункту Озерщина Київської області командир гранатометного відділення взводу огневої підтримки другої гірсько-штурмової роти військової частини А 3715 молодший сержант Макуха загинув під час виконання бойового завдання. Геннадій народився 28 серпня 1979 року в селі Кибинці Миргородського району. У 1989 році разом із сім'єю переїхав до села Петрівці. Після середньої школи обрав мирну професію товарознавця і по закінченні Київського комерційного коледжу працював у столиці нашої держави. А потім: строкова служба в лавах Збройних Сил України, військова служба за контрактом в місті Миргород, робота в охоронних структурах. У буремному 2015 році, у розпал українсько-російської війни на сході нашої держави, не вагаючись, пішов до української армії захищати цілісність і суверенітет України. Відзначений державними нагородами за мужність і героїзм. Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Шульгін Володимир Миколайович

10 березня 2022 року поблизу населеного пункту Мощун загинув Володимир Шульгін. Володимир Миколайович - старший сержант, командир відділення, контрактник Миргородського ОМВК. Володимир Миколайович народився 29 квітня 1971 року в м. Миргороді. У 1988 році закінчив середню школу №6, нині Миргородську гімназію ім. Т.Г.Шевченка, у якій зараз працює його дружина Шульгіна Юлія Григорівна. Усе своє життя жив і працював в рідному місті покрівельником у Миргородському виробничому управління ЖКГ, робітником ремонтної групи МРЦ «Миргородкурорт» МВС, теслею на малому комунальному підприємстві «Візит». Володимира знають як людину із «золотими» руками. А у 2015 році він став на захист своєї рідної землі та брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході України. 27 липня 2020 року молодший сержант Шульгін Володимир Миколайович, заступник командира бойової машини, навідник, оператор 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону, був прийнятий на військову службу за контрактом Миргородським ОМВК Полтавської області. 10 березня 2022 року поблизу н.п. Мощун російськими збройними силами було здійснено артилерійський обстріл території, у результаті якого наш земляк Шульгін Володимир загинув, захищаючи свою рідну Батьківщину. Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Семеняк Михайло Сергійович

Михайло Сергійович був військовослужбовцем в/ч А1356, водієм–електриком радіостанції взводу зв’язку роти зв’язку батальйону зв’язку та радіотехнічного забезпечення. Загинув 24 лютого 2022 року під час виходу військової техніки у складі колони з місця виконання бойового завдання в Сумській області. Михайло Семеняк був патріотом України, сумлінним військовослужбовцем, постійно удосконалював свої вміння та навички, завжди підтримував доручені йому техніку та озброєння у справному стані, проявляв розумну ініціативу, був гарним другом для товаришів по службі. Указом Президента України №149/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, старший солдат Семеняк Михайло Сергійович нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни" (посмертно). Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Омеляненко Владислав Григорович

Старший солдат Омеляненко Владислав Григорович народився 28.07.1993 року. Проживав з батьками в с. Шахворостівка. Вищу освіту здобув в Лубенському лісотехнічному коледжі. Строкову військову службу проходив у період 11.11.2015 р. по 24.04.2017 р.у військовій частині А1479 на посаді кулеметника. Як горе прийшло в Україну, наш земляк повернувся з-за кордону, став у стрій. З перших днів російської війни пішов захищати Україну. Стрілець-санітар механізованого батальйону військової частини А-0693 загинув у бою з окупантами 25 березня 2022 року. Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Ревенко Владислав Дмитрович

Народився 07.02.1995 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Проходив військову службу на посаді командира взводу радіотехнічного забезпечення роти зв’язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв’язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А1356. За час проходження служби зарекомендував себе грамотним офіцером, професіоналом довіреної йому справи. Командирські навички, якості розвинені відмінно. Проявляв творчий підхід до організації якісного виконання поставлених завдань. Вольовий, наполегливий та принциповий офіцер, був авторитетом для підлеглого особового складу. 24 лютого 2022 року під час виходу військової техніки у складі колони з місця виконання бойового завдання на території Сумської області (м.Глухів) між н.п.Дубовичі та н.п.Бистрик, автомобіль, в якому перебував лейтенант Ревенко Владислав Дмитрович, влучив снаряд, випущений ворожою артилерією росії. Владислав загинув на місці. Владислав Дмитрович до останнього був вірний Військовій присязі, стоячи на захисті територіальної цілісності та незалежності своєї Батьківщини, офіцером з великої літери. Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

П’ятниця Юрій Сергійович

7 березня 2022 року солдат територіальної оборони міста Ірпінь Юрій Сергійович загинув від ворожих обстрілів, захищаючи підступи до столиці нашої держави. У перші дні війни Юрій, не вагаючись, записався до територіальної оборони і став на захист своєї дружини, маленького сина, мами і всіх українських жінок та дітей, рідної Батьківщини. Юрій народився 2 квітня 1990 року в селі Сакалівка Миргородського району. Тут здобув середню освіту, вивчився на будівельника у Лубенському професійному ліцеї. Працював на будівельних майданчиках Києва. У столиці зустрів свою другу половинку і згодом оселився у місті Ірпінь. У перші дні війни Юрій Сергійович пішов обороняти землю від окупантів. 7 березня 2022 року Юрій загинув від ворожих обстрілів, захищаючи підступи до столиці. Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Степанько Олександр Миколайович

16 квітня 2022 року на війні, розв'язаній росією, загинув солдат Олександр Степанько. Він служив гранатометником відділення роти батальйону військової частини А4053. Разом з багатьма патріотами захищав українську землю від окупантів на Луганщині. 16 квітня вороги накрили градами Сєверодонецьк. Наш земляк загинув під час обстрілів, отримавши несумісне із життям поранення. 27 квітня, у селі Єрки Миргородської громади, попрощалися із земляком, 1988 року народження. Зі сльозами на очах, вся громада живим коридором і на колінах зустріла Воїна–Героя. Олександр був відкритою, товариською та активною молодою людиною. Після школи опанував мирну професію водія-тракториста у Миргородському професійно-технічному училищі №44. Строкову військову службу проходив в Національній гвардії України. Працював на Миргородському арматурному заводі і мріяв про щасливу долю, вірне кохання і втілення життєвих планів. На початку війни, 9 березня 2022 року Олександр Степанько став до лав Збройних Сил України. Як справжній чоловік, він без вагань пішов захищати свій дім, батьків, сестер і рідну Батьківщину. Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Руслан Іванович Вахневський

2 липня 2022 року біля населеного пункту Клинове Бахмутського району Донецької області у ході бою з переважаючими силами противника Руслан Вахневський отримав смертельне осколкове поранення. 6 липня миргородці попрощалися із земляком , який захищав Батьківщину та всіх українців від підступного та безжального ворога – росії. Руслан Іванович народився 15 жовтня 1984 року в Миргороді. У 2004 році закінчив ПТУ №44 за спеціальністю муляр-штукатур будівельних робіт. А коли росія підступно напала на Україну, 24 березня Руслан став на захист рідної Батьківщини. На 38 році життя нашого захисника обірвала рашистська куля. Щиро співчуваємо родині, особливо батьку Івану Васильовичу! Ми розділяємо ваш біль! Вічна пам’ять і слава захиснику УкраїниРуслану Вахневському! Повік не буде прощення ворогам! Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Закаблук Тимофій Валерійович

Захищаючи Україну від російських окупантів, 13 липня 2022 року біля населеного пункту Сіверськ, Бахмутського району, Донецької області від обстрілу градами загинув наш земляк Закаблук Тимофій Валерійович, 1995 року народження. Тимофій Закаблук - випускник Миргородської ЗОШ№ 1 ім. Панаса Мирного. Тимофій добре навчався, був спортивним та людяним. Прекрасний син та брат, люблячий чоловік та молодий батько. Патріот захищав волю і територіальну цілісність держави від безжального й підступного ворога. 13 липня наш земляк загинув від ворожої кулі. Герою було 26 років. Тимофія Закаблука поховали на Затуринському кладовищі Полтави. Вічна пам’ять загиблому Герою, який віддав життя за Україну. Похований у м. Полтава. Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Роман Миколайович Барабаш

14 липня 2022 року у важкому бою під Клиновим Донецької області загинув солдат України Роман Миколайович Барабаш. Роман ціною власного він життя врятував багатьох своїм побратимів з 58-ї мотопіхотної бригади. У ході бою з переважаючими силами противника молодший сержант отримав поранення не сумісні із життям - серце мужнього воїна перестало битися. 19 липня миргородці почесним живим коридором зустріли загиблого Героя на в'їзді у місто, а 20 липня з почестями провели воїна в останню путь. Роман народився 16 лютого 1979 року в Миргороді. Закінчив колишню першу школу, здобув професійну освіту в місцевому училищі, працював на хлібоприймальному підприємстві. З перших днів війни Роман записався до тероборони, а з червня був у пекельному протистоянні на сході держави. Перестало битися серце сміливого солдата, справжнього друга, люблячого сина, брата, чоловіка і батька. Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно). Поховали Романа на Алеї Героїв у Миргороді.

АРТЕМ ОЛЕКСІЙОВИЧ ГАНЖЕНКО

28 липня миргородці попрощалися із земляком, вірним солдатом України Артемом Ганженком. Артем Олексійович захищав волю і територіальну цілісність держави від безжального й підступного ворога. Вправно і сумлінно виконував обов’язки військової служби на важливій ділянці у взводі матеріального забезпечення військової частини. 26 липня 2022 року 26 річний Артем помер у госпіталі від кульового поранення, яке отримав 3 червня. Артем народився 9 травня 1996 року в Миргороді. Закінчив колишню першу школу, навчався в Миргородському професійно-технічному училищі №44, працював на комунальному підприємстві «Спецкомунтранс». Відслужив строкову службу у лавах Збройних Сил України. Створив сім’ю. Був веселим, романтичним і дуже товариським хлопцем.

Захисника поховали на Алеї Героїв. Рішенням 22 сесії Миргородської міської ради від 18.09.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

ГУБАНЬОВ ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ

2 жовтня миргородці попрощалися з молодим Героєм Юрієм Губаньовим, який віддав життя за свободу України в бою проти російської навали. Виконуючи бойове завдання, молодший лейтенант загинув 15 вересня внаслідок вибуху біля населеного пункту Юрченкове Чугуївського району Харківської області. 16 листопада 2022 року Героєві виповнилося б 24 роки. Поховали земляка в с. Черевки Комишнянської громади. У Юрія залишилася мама та брат Олександр, який також захищає Україну. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Героя! Вічна та світла пам’ять Юрію!

Юрій Юрійович Губаньов навчався у Миргородській 7-й школі. Він був одним із кращих студентів Полтавського педуніверситету. Закінчив з відзнакою бакалаврат на факультеті історії та географії, а потім навчався на магістратурі за спеціальністю «Історія та Археологія» і також отримав диплом з відзнакою. Майже з самого початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, Юрій вступив до лав ЗСУ. 15 березня 2022 року його мобілізували. Він був заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення танкової бригади. Виконуючи бойове завдання, воїн загинув 15 вересна на Харківщині.

Рішенням 24 сесії Миргородської міської ради від 6.10.2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Олексій Вікторович Педорич

Олексій Вікторович Педорич народився 29 грудня 1985 року в селі Гаркушинці. Тут Олексій закінчив школу. Здобув мирну професію столяра в Миргородському ПТУ №44. Створив сім'ю. Працював зварювальником на ТОВ "Трінгер", а потім на заводі "Опілля" у м. Тернопіль. З дружиною мріяли про щасливе радісне майбутнє. Та всі плани перекреслила війна. Як справжній чоловік, він без вагань з перших днів війни пішов захищати свій дім, дітей і рідну Батьківщину від звірств російських окупантів. З 5 березня проходив службу в роті охорони Миргородського районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. А з 27 червня служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Старший солдат Олексій Педорич у складі мінометної батареї механізованого батальйону ніс службу на Сході України. 2 жовтня наш земляк загинув від отриманих поранень, несумісних з життям, в результаті обстрілу позицій підрозділу на сході України.

Завжди усміхнений, позитивний, мав багато друзів, любив життя. Таким він залишиться у пам'яті для всієї громади. У Олексія залишилася дружина, без батька ростиме донечка. Похований у селі Гаркушинці.

Рішенням 25 сесії Миргородської міської ради від 10.11. 2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно). Указом Президента України №45/2023 нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Іван Васильович Романенко

Іван Васильович Романенко народився 10 грудня 1975 року в селі Бориси Глобинського району. Навчався у тамтешній школі. Потім опанував мирну професію зварювальника в Кременчуцькому ПТУ №7. Після повернення з армії працював в сільськогосподарському підприємстві водієм вантажівки, комбайнером. У 1999 році одружився. У шлюбі народилося двоє дітей. У 2013 році сім'я переїхала у село Гаркушинці. Працював на м'ясокомбінаті, в ритуальному агентстві. До війни - у службі таксі.

На роботі та в селі Іван Васильович мав багато друзів. З перших днів війни він добровольцем пішов в Збройні Сили захищати Україну від ворогів, коли ті віроломно напали на нашу землю. З березня проходив службу в роті охорони Миргородського районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. А з 27 червня служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.Солдат Іван Романенко проходив службу у складі мінометної батареї механізованого батальйону. У результаті обстрілу позицій підрозділу наших бійців на сході, 2 жовтня, наш земляк загинув від отриманих поранень, несумісних з життям. Похований у селі Гаркушинці.

Єлісєєв Олександр Олександрович

12 жовтня миргородці провели в останню земну путь земляка, вірного солдата України Єлісєєва Олександра Олександровича. 8 жовтня 2022 року поблизу села Петропавлівка Куп’янського району Харківської області у ході контрнаступу наших військ старший лейтенант Єлісєєв отримав вибухову травму, не сумісну із життям. Сьогодні на вулиці Довге Озеро зустріли тіло загиблого Героя живим коридором. Прощалися з Героєм біля батьківського дому. А поховали воїна на Алеї Героїв у Миргороді. На траурній церемонії прощання були присутні представники Миргородської міської і районної влади, Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, друзі, побратими.

Олександр Єлісєєв народився 16 лютого 2000 в м.Київ. Згодом родина переїхала в Миргород. Олександр навчався у Миргородській загальноосвітній школі №9. Математика і іноземні мови, фізична культура і громадське життя школи цікавили щирого, допитливого і розумного хлопця. Але найбільшим захопленням хлопця було Кіокушин-карате. Не втрачаючи показників у навчанні, Олександр поступово опановував цей найскладніший стиль боротьби. Виборював призові місця на змаганнях, загартовував характер, відточував власні волю і міць.

Після закінчення 9 класів Олександр вирішив присвятити свій життєвий шлях військовій справі, вступив у Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом у національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Відчуваючи наближення війни, влітку 2021 року пішов служити за контрактом у 14 окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого. Командир взводу батареї реактивної артилерії, лейтенант Єлісєєв зустрів війну на Рівненському полігоні. Його бойовий шлях проходив крізь запеклі бої на Київщині – саме його бригада не пустила ворога до столиці зі сторони Макарова. У травні Олександр отримав звання старшого лейтенанта і став командиром четвертої самохідної артилерійської батареї. Його бойовий підрозділ міцно тримав оборону в районі Бахмуту і Соледару. У серпні бригаду перевели в Харківську область для участі у контрнаступальних операціях. Разом із окремим розвідувально-диверсійним підрозділом «Kraken» його Князівська бригада рівняла ворога з землею і звільняла українські міста та села від російської окупації. За понад 7 місяців війни Олександр став справжнім Князівським драконом, як в 14-ій бригаді називають артилеристів, і робив все для досягнення нашої спільної мети - перемоги. На жаль, Петропавлівка Куп’янського району Харківської області стало останнім звільненим ним українським селом.

Рішенням 25 сесії Миргородської міської ради від 10.11. 2022 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Миргород" (посмертно).

Гужвій Олег Іванович

Гужвій Олег Іванович загинув 22 березня 2022 року у запеклому бою під Мар’їнкою Донецької області. Він був військовослужбовцем 54-ї окремої механізованої бригади ім. Гетьмана Івана Мазепи, молодший сержант.

Гужвій Олег Іванович народився 1 січня 1979 року в смт. Сенча Лохвицького району. Згодом сім'я переїхала в Миргород. Навчався в колишній середній школі № 1. Захоплювався притаманними чоловікам справами – футболом, фізичною культурою, військовим вишколом. Олег ріс добрим, щирим, життєрадісним і веселим хлопцем. А ще – мужнім. Тому й обрав небезпечну, відповідальну і важливу професію рятувальника, закінчивши Академію цивільного захисту. Цю професію обіймають люди з великою силою волі, люди, які здатні пожертвувати своїм життям, заради життя ближніх, люди, які незважаючи ні на що, готові кинутися на допомогу. Саме таким був Олег у мирному житті. А ще він був люблячим чоловіком і батьком.

У буремному 2014 року Олег пішов добровольцем на фронт. Згодом підписав контракт і служив у 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар» 53-ї бригади Сухопутних військ України. Мав псевдо «Купина».

Потреба захистити свою родину і рідну землю покликала його і у 2022 році. Ветеран АТО і операції об’єднаних сил, справжній чоловік і воїн, Олег Гужвій вже 26 лютого 2022 року був у військкоматі, а згодом і на найгарячішому Бахмутському напрямку. Бої були настільки запеклими, а обстріли настільки щільними, що втрати з обох сторін йшли на тисячі. При відступі наших військ тіло Олега Гужвія залишилось на окупованій території. На жаль, забрати його неможливо й досі.

Безніс Валерій Юрійович

Радіотелефоніст зенітного артилерійського взводу третього парашутно-десантного батальйону військової частини А 1126 солдат Валерій Безніс загинув у бою 30 вересня 2022 року, звільняючи від окупантів село Ямполівку Краматорського району Донецької області. Валерій Безніс народився 9 листопада 1987 року в Хомутці. Закінчив Хомутецьку школу і Хомутецький фаховий коледж. У липні 2022 року Валерій Безніс став частиною славної 25-тої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, яка захищає незалежність і цілісність нашої держави в Донецькій області. У ході вересневої контрнаступальної операції Валерій Безніс разом з бойовими побратимами гнав ворога з українського Донбасу, звільняючи рідну землю від окупантів. Бій 30 вересня за село Ямполівка став останнім для героя.

15 жовтня тіло загиблого воїна зустріли живим коридором пошани. Односельці стояли на колінах та встеляли дорогу квітами. Після відспівування земляка на батьківському подвір’ї, траурною процесією прийшли на сільське кладовище. З Героєм попрощалися під військові почесті.

Дорожко Максим Сергійович

9 листопада у Миргороді попрощалися із земляком, захисником, воїном Максимом Дорожком, 1998 року народження. Плаче Миргородська громада за своїми дітьми, які, не шкодуючи життя, борються із російськими окупантами. 24 - річного Героя сьогодні провели в останню земну путь. Душа вмивається сльозами й кров’ю, а свідомість відмовляється сприймати втрату таких молодих і справжніх.

Максим Сергійович Дорожко народився 11 лютого 1998 року в місті Миргород і закінчив 9 класів Миргородської школи №7. Переїхав разом із батьками до Києва та продовжив навчання в Київському професійно-технічному училищі за спеціальністю автомеханік. Максим працював на різних підприємствах нашої столиці, перед призовом до лав ЗСУ – на заводі будівельних матеріалів. Йому пощастило рано зустріти кохання і створити сім’ю. Він був порядним сім'янином та люблячим батьком. Радів народженню донечки Злати. Максим любив життя, любив людей і любив Україну. Не вагаючись, Максим пішов захищати волю і територіальну цілісність держави від безжального й підступного ворога. З травня 2022 року захисник виконував бойові завдання на пекельному сході держави у складі сильних, незламних, вмотивованих військовиків 81-ї аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ. Максим Дорожко був вправним аеророзвідником та коригувальником. Результатом його роботи були врятовані життя побратимів і переможні воєнні операції. 1 листопада 2022 року біля населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області під час артилерійського обстрілу оператор розвідувального відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу військової частини А0641 солдат Дорожко отримав поранення, не сумісні із життям.

Рішенням 30-ї сесія Миргородської міської ради 8 скликання присвоєно звання „Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади” (посмертно)

Зубко Роман Вікторович

23 листопада миргородці попрощалися із земляком, вірним солдатом України Романом Зубком. Роман Вікторович 02 квітня 2022 року о 18.00 під час ракетного обстрілу аеродрому міста Миргород ,механік групи регламенту та ремонту авіаційного обладнання технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини А1356 старший солдат Зубко отримав важку травму та контузію. Після лікування мужній воїн повернувся тримати стрій оборони держави, але раптове погіршення здоров’я спричинило смерть, яка настала 22 листопада 2022 року. Вічна слава Герою Роману Зубку! Своїм життям він наблизив нашу перемогу, яка безперечно за нами, бо за нами правда!

Роман народився 9 травня 1993 року в місті Миргород. Він ріс щирим, товариським, доброзичливим і допитливим хлопцем. Мав схильність до точних наук і цікавився технікою. Після школи обрав мирну професію інженера-електромеханіка і у 2015 році закінчив Полтавський національний університет ім.Юрія Кондратюка. Служба у лавах Збройних Сил України припала на буремний початок російсько-української війни, і солдат Зубко у 2017 році у складі військової частини А0820 виконував бойові завдання на пекельному сході держави. Після демобілізації у 2018 року працював на підприємстві в м.Тернопіль. Роман Зубко був призваний до лав ЗСУ 8-го березня, у перші дні повномасштабного вторгнення, і приступив до служби в ТЕЧ 831-ї бригади тактичної авіації. Старший солдат Зубко був сміливим, технічно грамотним, сильним і витривалим воїном. Вірний воїнській присязі, він віддав життя у боротьбі проти російської орди. Поховали воїна в Миргороді на Алеї Героїв.

Скрибченко Сергій Миколайович

До скорботної сторінки Героїв Миргородської громади увійшло ще одне ім’я Захисника, який тепер захищатиме нас з небес. У бою з російськими окупантами на Донеччині загинув воїн Сергій Скрибченко. Сергій Миколайович загинув 13 листопада 2022 року біля населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області під час жорстокого бою. Воїн служив у першій мінометній батареї другого механізованого батальйону військової частини А2167. Під час бою солдат Скрибченко отримав важкі черепно-мозкові поранення і був евакуйований в госпіталь міста Дніпро. На жаль, 19 листопада серце мужнього воїна перестало битися.

Сергій народився 23 червня 1988 року в селі Хомутець в дружній багатодітній родині. Після закінчення 9 класів Хомутецької школи продовжив навчання Миргородському професійно-технічному училищі за спеціальністю маляр-штукатур. Він був порядним сім'янином та люблячим батьком. Радів народженню донечки Анастасії. Заради щасливого майбутнього своєї родини: батьків, братів, сестри, дружини і донечки Сергій пішов захищати територіальну цілісність України у 2015-2016 роках у ході антитерористичної операції.

У перший день повномасштабного вторгнення безжального й підступного ворога, 24 лютого 2022 року, Сергій Скрибченко став до лав Збройних Сил України. З червня Сергій виконував бойові завдання на пекельному сході держави у складі сильних, незламних, вмотивованих військовиків 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Найважче в артилерії – це готувати боєприпаси до стрільби, перезаряджати та обслуговувати зброю. Солдат Скрибченко був сміливим, сильним і витривалим воїном. Їх мінометна батарея нещадним вогнем накривала ворожі позиції, нищила техніку та живу силу противника. Сергій Скрибченко, вірний воїнській присязі, віддав життя у боротьбі з найлютішим ворогом, який намагається знищити нашу країну. Поховали воїна в в селі Хомутець.

Пастух Сергій Анатолійович

3 грудня у селі Савинці Миргородського району попрощалися з мужнім воїном України Сергієм Анатолійовичем Пастухом. Він загинув, захищаючи рідну землю від рашистів на найгарячішому Бахмутському напрямку. Разом із побратимами 28 листопада воїн потрапив під мінометний ворожий обстріл. Захисники отримали поранення, несумісні з життям. Миргородці зустріли земляка-Героя «живим» коридором пошани, а односельці - навколішки та встеляючи дорогу квітами. Поховали молодшого сержанта Сергія Пастуха з військовими почестями на кладовищі у його рідному селі Савинці. Вічна пам'ять та слава Герою Сергію Пастуху.

Сергій Пастух народився 24 серпня 1982 року у селі Савинці Великосорочинської громади, де навчався у школі та працював. З 18 років служив в армії. Спочатку проходив військову службу у Києві при Президентському полку, потім - у військовій частині міста Миргород. З травня Сергій Анатолійович був призваний до лав ЗСУ. Служив у Київській області, потім захищав Україну на найгарячішому напрямку і віддав своє життя за незалежність нашої держави. Рішенням 30-ї сесія Миргородської міської ради 8 скликання присвоєно звання „Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади” (посмертно)

Бабенко Олег Сергійович

Під час виконання службових обов'язків 28 грудня 2022 року солдат Олег Сергійович загинув внаслідок танкового обстрілу біля населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області.

Олег Сергійович народився 10 червня 1994 року в с. Кибинці Миргородського району Полтавської області. Упродовж 2000 – 2011 років навчався в місцевій загальноосвітній школі. З-поміж однокласників вирізнявся скромністю, щирістю та відвертістю, готовністю прийти на допомогу, був морально стійким, завжди мав свою точку зору і вмів її відстоювати. Після закінчення школи вступив до Полтавського нафтопереробного коледжу. Потім до 2021 року працював охоронником окремого підрозділу воєнізованої охорони управління безпеки у Кременчуцькому ПАТ Укртатнафта. Із 2021 року – у Кибинській гімназії оператором теплогенераторної. 28-річний Олег побачив геть усе: війну, смерть, відчай, відчайдушність, доблесть, героїзм. Рішенням 30-ї сесія Миргородської міської ради 8 скликання присвоєно звання „Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади” (посмертно).

Солдат Киркуш Іван Васильович

Солдат Киркуш Іван Васильович (27.11.1997 – 12.01.2023) Місце народження: м. Миргород. Виконував бойові завдання у складі 1 зенітного ракетного взводу зенітної ракетно артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 79-ї окремої десантно-штурмової бригади військової частини А 0224. 12 січня загинув біля населеного пункту Побєда Покровського району Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Рішенням 30 сесії міської ради 8 скликання від 17.02.2023 року № 5 "Про присвоєння звання "Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади".

Колодний Володимир Анатолійович

Молодший сержант Колодний Володимир Анатолійович (13.11.1970 – 16.01.2023) Місце народження: м. Миргород. Виконував бойові завдання у складі стрілецького відділення 116-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А 7314. 16 січня 2023 року загинув біля населеного пункту Соледар Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Указом Президента України № 362/2023 від 30 червня 2023 року, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. (посмертно). Рішенням 30 сесії міської ради 8 скликання від 17.02.2023 року № 5 "Про присвоєння звання "Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади".

Надутік Богдан Петрович

Головний сержант Надутік Богдан Петрович (17.12.1974 – 08.01.2023) Місце народження: м. Кодима Одеської області. Виконував бойові завдання у складі стрілецької роти військової частини А 7015. 08 січня 2023 року загинув біля населеного пункту Соледар Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце народження: м. Кодима Одеська область. Місце поховання: м. Миргород.

Полістрант Володимир Миколайович

Солдат Полістрант Володимир Миколайович (18.08.2001 – 20.01.2023) Місце народження: смт Окни, Подільського р-н Одеської області. Виконував бойові завдання у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А 7314. 20 січня 2023 року загинув біля населеного пункту Соледар Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Указом Президента України № 362/2023 від 30 червня 2023 року, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. (посмертно).

Бойко Євген Анатолійович

Старший солдат Бойко Євген Анатолійович (06.06.1982 – 20.01.2023) Місце народження: м. Миргород. Виконував бойові завдання у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А 7314. 20 січня 2023 року загинув біля населеного пункту Соледар Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Горбань Микола Васильович

Солдат Горбань Микола Васильович (16.03.1994 – 23.01.2023) Місце народження: с. Попівка Миргородського району. Виконував бойові завдання у складі 1-го мотопіхотного відділення, 58 –ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського військової частини А 4532. 23 січня 2023 року загину біля населеного пункту Велика Вісь Чернігівської області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: с. Гаркушинці Миргородського району.

На фасаді будівлі Гаркушинської школи І-ІІІ ступенів було відкрито меморіальну дошку.

Шептун Анатолій Іванович

Молодший сержант Шептун Анатолій Іванович (14.01.1965 – 23.01.2023) Місце народження: с. Березова Лука, Гадяцький район, Полтавська область. Виконував бойові завдання у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А 7314. 23 січня 2023 року загинув біля населеного пункту Соледар Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород. Указом Президента України № 362/2023 від 30 червня 2023 року, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. (посмертно)

Шабалін Артем Ігорович

Старший солдат Шабалін Артем Ігорович (18.06.1996–01.02.2023) Місце народження: м. Миргород. Виконував бойові завдання у складі 30-ої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького 2 механізованого батальйону військової частини А 0409. 01 лютого 2023 року загинув біля населеного пункту Парасковіївка Бахмутського району Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Желізняк Анатолій Анатолійович

Солдат Желізняк Анатолій Анатолійович (01.03.1980 – 15.02.2023) Місце народження: село Вирішальне Миргородського району. Виконував бойові завдання у складі 10-ої окремої гірсько- штурмової бригади "Едельвейс", 8 батальйону, 2 роти, на посаді старшого оператора 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини 3029. 15 лютого 2023 загинув біля населеного пункту Білогорівка Бахмутського району. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: с. Вирішальне (Сенчанська ТГ).

Рішенням 31 сесії міської ради 8 скликання від 02.03.2023 року № 65 "Про присвоєння звання "Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади.

Пелих Микола Григорович

Солдат Пелих Микола Григорович (18.05.1999 – 16.02.2023) Місце народження: В. Байрак Миргородського району. Виконував бойові завдання у складі 81 окремої аеромобільної десантно-штурмової бригади третього відділення аеромобільного батальйону військової частини А 2120. 16 лютого 2023 року загинув біля населеного пункту Діброва Луганської області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: с. Хомутець Миргородського району.

Панченко Віктор Іванович

Старший солдат Панченко Віктор Іванович (19.06.1984 – 19.02.2023). Виконував бойові завдання у складі, 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців, військової частини А 2167, розвідник-навідник розвідувальної роти. 19 лютого 2023 року загинув поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Троян Олександр Вікторович

Солдат Троян Олександр Вікторович (13.07.1991–21.02.2023) Місце народження: м. Миргород. Виконував бойові завдання у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади при військовій частині А1126. 21 лютого 2023 року загинув в районі населеного пункту Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Рішенням 32 сесії міської ради 8 скликання від 24.05.2023 року № 89 "

Новаковець Володимир Олександрович

Солдат Новаковець Володимир Олександрович (13.04.2001-20.03.2022) Місце народження: с. Трудолюб, Миргородський район. Виконував бойові завдання у складі 95-тої окремої Десантно-штурмової бригади на посаді сапера інженерно-саперного взводу першого десантно-штурмового батальйону військової частини А0281. 20 березня 2022 року загинув на Харківщині поблизу м. Ізюм. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: с. Шахворостівка Миргородського району.

Рішенням 32 сесії міської ради 8 скликання від 24.05.2023 року № 89 "Про присвоєння звання "Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади".

Федорченко Олександр Іванович

Сержант Федорченко Олександр Іванович (09.12.1974 – 25.03.2023) Місце народження: м. Ізюм, Харківська область. Позивний «Мамонт». Виконував бойові завдання у складі відділення 116-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А 7314. 25 березня 2023 року загинув в районі населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Указ Президента України №604/2023 від 29 вересня 2023 року присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

У м. Миргород вулиця Українська перейменована на вулицю Олександра Федорченка.

Афанасенко Костянтин Євгенович

Старший солдат Афанасенко Костянтин Євгенович (29.04.1989 – 25.03.2023) Місце народження: м. Архангельськ. Позивний «Псих». Виконував бойові завдання у складі відділення 116-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А 7314. 25 березня 2023 року загинув в районі населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Ювілейна медаль “30 років незалежності України”. Указом Президента України № 362/2023 від 30 червня 2023 року, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. (посмертно) . Рішенням 32 сесії міської ради 8 скликання від 24.05.2023 року № 89 "Про присвоєння звання "Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади".

Бобир Віктор Володимирович

Солдат Бобир Віктор Володимирович (14.10.1978 - 31.03.2023) Місце народження: м. Миргород. Виконував бойові завдання на посаді кулеметника військової частини А 4020. 31 березня загинув біля населеного пункту Діброва Сєвєродонецького району Луганської області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Усик Сергій Валерійович

Солдат Усик Сергій Валерійович (03.05.1984 - 09.04.2023) Місце народження: с. Вовнянка, Миргородського району. Позивний «Кот». Виконував бойові завдання у складі 3 розвідувального відділення 1 окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» 67-ї окремої механізованої бригади військової частини А 4123. 09 квітня 2023 року загинув біля населеного пункту Хромове Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Карбан Анатолій Євгенович

Старший сержант Карбан Анатолій Євгенович (24.05.1967 – 12.04.2023) Місце народження: с. Остапівка Миргородського району. Виконував бойові завдання у складі відділення 116-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А 7314. 12 квітня 2023 року загинув біля населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

У 2014 року був обраний головою Миргородської районної ради. Депутат Миргородської міської ради 8 скликання.

Нагороджений медаллю “За жертовність і любов до України”. Рішенням 32 сесії міської ради 8 скликання від 24.05.2023 року № 89 "Про присвоєння звання "Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади". У м. Миргород вулиця Миргородських дивізій перейменована на честь Анатолія Карбана.

Шевченко Віталій Володимирович

Молодший сержант Шевченко Віталій Володимирович (09.08.1991 – 12.04.2023) Виконував бойові завдання у складі відділення 116-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А 7314. 12 квітня 2023 року загинув біля населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Рішенням 32 сесії міської ради 8 скликання від 24.05.2023 року № 89 присвоєно звання "Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади".

У м. Миргород вулиця Василя Лазоренка перейменована на честь Віталія Шевченка. Указом Президента України №313/2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку молодшого сержанта Віталія Шевченка нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Макуха Олександр Анатолійович

Капітан Макуха Олександр Анатолійович (09.08.1981-17.04.2023) Місце народження: м. Слов'янськ, Донецька область. Заступник начальника технічно-експлуатаційної частини з морально-психологічного забезпечення 831-ї бригади тактичної авіації військової частини А1356. 18 квітня 2023 року помер від хворобою. Учасник АТО/ООС. Місце поховання: м. Миргород.

Має Медаль "За сумлінну службу" та нагрудний знак "Знак пошани".

Гайдар Іван Васильович

Солдат Гайдар Іван Васильович (19.11.1990 – 06.05.2023) Місце народження: с. Дібрівка, Миргородського району. Виконував бойові завдання на посаді стрільця 32 окремого стрілецького батальйону військової частини А 4020. 06 травня 2023 року загину біля села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Остапенко Олег Петрович

Старшина Остапенко Олег Петрович (18.01.1977 - 06.09.2022) Місце народження: м. Миргород. Виконував бойові завдання на посаді командира гармати 2 протитанкового артилерійського взводу 1 протитанкової артилерійської бригади протитанкового артилерійського дивізіону 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, військової частини А 4007. 06 вересня 2022 року загину біля населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області. Учасник російсько-української війни. Рішенням 32 сесії міської ради 8 скликання від 24.05.2023 року № 89 "Про присвоєння звання "Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади".

Андрійчук Олександр Володимирович

Старший сержант Андрійчук Олександр Володимирович (14.10.1965 – 05.07.2023) Місце народження: м. Родінське, Донецької області. Водій автоматизованого відділення радіотехнічного батальйону у складі військової частини А0732. 05 липня 2023 року внаслідок хвороби помер. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Охота Олексій Миколайович

Старший солдат Охота Олексій Миколайович (30.11.1975 – 07.07.2023) Місце народження: м. Звенигородка, Черкаської області. Виконував бойові завдання у складі військової частини А 0222 окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. 07 липня 2023 року внаслідок хвороби помер. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: с. Гаркушинці, Миргородського району.

Струцький Євген Олександрович

Молодший сержант Струцький Євген Олександрович (04.02.1992 – 11.04.2023) Місце народження: с. Малі Сорочинці, Миргородського району. Виконував бойові завдання у складі відділення 32-го окремого стрілецького батальйону військової частини А-4020, молодший сержант. 11 квітня 2023 року був тяжко поранений. Упродовж 3-ох місяців лікарі боролися за його життя. 06 липня 2023 року помер у лікарні. Місце поховання: м. Миргород.

Шамарін Богдан Петрович

Молодший сержант Шамарін Богдан Петрович (06.09.1994 – 11.03.2022) Місце народження: м. Харків. Командир відділення взводу протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону управління Виконував бойові завдання у складі 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» військової частини А 4267. 11 березня 2022 року біля населеного пункту Варівськ Київської області під час авіа- нальоту отримав поранення, не сумісні із життям. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Рішенням 38 сесії міської ради 8 скликання від 08.09.2023 року № 246 "Про присвоєння звання "Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади".

Кильоженко Валерій Васильович

Старший солдат Кильоженко Валерій Васильович (15.02.1996 – 13.07.2023) Місце народження: с. Петрівці, Миргородського району. Виконував бойові завдання у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А 7314 на посаді водія-електрика стрілецького взводу. 13 липня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Авдіївка Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: с. Петрівці, Миргородського району.

Маловічко Олександр Іванович

Солдат Маловічко Олександр Іванович (25.05.1976 - 28.01.2023) Місце народження: с. Шахворостівка. Виконував бойові завдання у складі Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького, номер обслуги роти спеціального призначення військової частини А 4349.

28 січня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання після запеклого бою поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: с. Шахворостівка, Миргородського району.

Закаблук Ігор Сергійович

Старший солдат Закаблук Ігор Сергійович (24.11.1991-21.07.2023) Місце народження: м. Миргород. Виконував бойові завдання у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади при військовій частині А1126. 21 липня 2023 року раптово зупинилось серце. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Шумов-Сироватко Вадим Юрійович

Солдат Шумов-Сироватко Вадим Юрійович (28.03.1976-07.08.2023) Місце народження: м. Запоріжжя. У перші дні вторгнення він добровольцем став до лав 124-ї окремої бригади територіальної оборони, снайпер розвідувального відділення. 07 серпня у госпіталі міста Одеса помер від поранення. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Шевченко Віктор Вячеславович

Молодший сержант Шевченко Віктор Вячеславович (22.03.1997-10.08.2023) Місце народження: с. Дібрівка, Миргородського району. Виконував бойові завдання у складі 2 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини А 4350. 10 серпня у лікарні міста Запоріжжя помер від поранення. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: с. Дібрівка, Миргородського району.

Кирилюк Денис Миколайович

Підполковник Кирилюк Денис Миколайович (14.07.1990 - 27.03.2023) Місце народження: с. Гришівці, Тиврівського району, Вінницької області., Був заступником командира ескадрильї – штурманом авіаційної ескадрильї 831 бригади тактичної авіації військової частини А1356. 27 березня 2023 року загинув під час виконання бойового вильоту в небі Чернігівщини. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Нпгороджений: Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»; Відзнака Президента України «За оборону України». Указом Президента України № 551/2022 від 02 серпня 2022 року, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Назаренко Сергій Станіславович

Старший сержант Назаренко Сергій Станіславович (15.01.1975-08.06.2023) Місце народження: с. Малинівка, Миргородського району. Виконував бойові завдання у складі Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького військової частини А 0222 на посаді командира машини інженерно-саперного взводу відділення розгородження. 08 червня 2023 року загинув біля населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: с. Малинівка, Миргородського району. Рішенням сесії Миргородської міської ради присвоєно почесне звання "Почесний громадянин Миргородської громади" (посмертно)

Тищенко Ігор Васильович

Головний сержант Тищенко Ігор Васильович (07.07.1975-10.10.2023) Місце народження: м. Миргород. Виконував бойові завдання у складі 110 - ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка механізованого взводу військової частини А 4007. 10 жовтня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Авдіївка Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород.

Відзнака від Президента України «За оборону України». Почесна відзнака командира військової частини «За оборону Авдіївки». Рішенням 42 сесії Миргородської міської ради присвоєно почесне звання "Почесний громадянин Миргородської громади" (посмертно)

Хоменко Микола Володимирович

Головний сержант Хоменко Микола Володимирович (13.04.1968-14.10.2023) Місце народження: с. Хомутець, Миргородського району. Виконував бойові завдання у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А 7314 на посаді начальника контрольно-технічного пункту взводу матеріально-технічного забезпечення. 14 жовтня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Авдіївка Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: с. Хомутець, Миргородського району. Рішенням 42 сесії Миргородської міської ради присвоєно почесне звання "Почесний громадянин Миргородської громади" (посмертно)

Завада Микола Миколайович

Сержант Завада Микола Миколайович (18.02.1976-01.11.2023) Місце народження: в селі Ясенів-Пільний, Городенківського району, Івано-Франківської області. Проходив службу у складі 831 бригади тактичної авіації Повітряних Збройних сил України військової частини А1356. 01 листопада 2023 року перебував на бойовому чергуванні, під час чергового ракетного удару загинув. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: с. Ясенів-Пільний, Городенківської територіальної громада, Коломийського району, Івано-Франківської області. Рішенням 42 сесії Миргородської міської ради присвоєно почесне звання "Почесний громадянин Миргородської громади" (посмертно)

Якименко Ігор Миколайович

Штаб сержант Якименко Ігор Миколайович (27.08.1971-20.10.2023) Місце народження: м. Марганець Дніпропетровської області. Виконував бойові завдання у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони військової частини А 7314 посаді сапера 1 інженерно – саперного відділення інженерно саперного взводу. 20 жовтня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новомихайлівка Покровського району Донецької області. Учасник російсько-української війни. Місце поховання: м. Миргород. Рішенням 42 сесії Миргородської міської ради присвоєно почесне звання "Почесний громадянин Миргородської громади" (посмертно)

Метелін Костянтин Сергійович

Сержант Метелін Костянтин Сергійович народився 4 січня 1978 року в селі Білоцерківка Новобугського району Миколаївської області. З початку 2023 року у складі 116-ої окремої бригади територіальної сержант Метелін виконував бойові завдання. Загинув 7 листопада 2023 року біля населеного пункту Степове Донецької області. Рішенням 42 сесії Миргородської міської ради присвоєно почесне звання "Почесний громадянин Миргородської громади" (посмертно)

Фещук Максим Васильович

Солдат ФЕЩУК Максим Васильович народився 23 вересня 1982 року в місті Київ. З 24 вересня 2022 року Максим Фещук служив у 92-й окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Загинув 2 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області. Рішенням 42 сесії Миргородської міської ради присвоєно почесне звання "Почесний громадянин Миргородської громади" (посмертно)

Таран Олександр Володимирович

Капітан Таран Олександр Володимирович народився 30 квітня 1996 року в селі Шарківщина Миргородського району. Закінчив Ромоданівську середню школу, Кременуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, Полтавський військовий інститут зв’язку, військовий інститут телекомунікацій і інформатизації імені Героїв Крут. У 2020 році Олександр Таран підписав контракт із військовою частиною. Був командиром роти радіорелейного батальйону військової частини А 1671 55-го окремого Петроківського полку. Помер при виконанні обов’язків військової служби від хвороби 17 листопада 2023 року.

Роменський Олег Григорович

Солдат Роменський Олег Григорович народився 9 квітня 2002 року в с.Єрки. Закінчив Трудолюбівську середню школу. Після школи обрав мирну професію електромеханіка в Хорольському аграрно-промисловому коледжі. По завершенню навчання підписав контракт на службу у лавах ЗСУ. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. 20 листопада 2022 року за особисту хоробрість, відданість і професіоналізм солдат Роменський був нагороджений відзнакою 95 окремої десантно-штурмової бригади – «Хрест пошани». Загинув 25 листопада 2023 року біля населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області в бою за Україну.