Асоціація відкритих міст 12 жовтня у Дніпрі провела другий регіональний семінар на тему: «Місцеві електронні петиції: досвід першого року, досягнення, проблеми та шляхи їх правового вирішення». У заході взяли участь представники програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), керівники міста Дніпра та Дніпропетровської ОДА, керівники міст та керівники структурних підрозділів міських рад з 17 міст сходу, центру та півдня України, що відповідають за роботу з електронними петиціями, експерти з е-демократії. Від м. Миргорода в заході взяли участь керуюча справами виконавчого комітету Антоніна Нікітченко та начальник відділу інформаційного забезпечення Віталій Логвин.

Учасники семінару обговорювали життєвий цикл е-петицій, проблеми ідентифікації громадян, труднощі підтримки петицій громадянами, які не мають навичок користування ІКТ, можливість поєднання петицій з бюджетами участі та багато інших питань, які стали актуальними за рік використання цього інструменту забезпечення участі громадян у виробленні владних рішень. Особлива увага була приділена міжнародному досвіду використання електронних інструментів участі громадян та інноваційним підходам до подальшого вдосконалення подібних інструментів

Після вступної презентації національного модератора «Єдиної системи місцевих петицій»  В. Павлюка учасники розділились на 3 групи, які за допомогою експертів шукали варіанти вирішення 10 проблемних питань. В результаті цієї роботи учасники запропонували наступні пропозиції для їх впровадження у законодавство чи місцеві нормативно-правові акти:

• Особи, що не мають доступу до мережі інтернет або не мають навиків використання ІКТ можуть створити чи підписати е-петицію написавши відповідну заяву у місцевому ЦНАПі, а працівники цього підрозділу, на основі цієї заяви, здійснюють відповідну дію замість такої особи;
• Запровадження попередньої модерації та автоматичної перевірки створюваної петиції на предмет дублювання уже існуючих на відповідній платформі, запобігання створенню петицій, які не відносяться до компетенції відповідного органу влади;
• Впровадження ідентифікації громадян на основі елекронно-цифрового підпису (ЕЦП) та BankID;
• Публічне звітування по кожній розглянутій петиції (на сайті ОМС чи у місцевій пресі);
• Створення спільної загальнонаціональної платформи е-петицій з можливістю переадресації петицій на інший орган (в т. ч. національний) у компетенції якого перебуває вирішення ініційованого питання;
• Проведення рекламних кампаній з популяризації інструменту е-петицій у/на комунальних ресурсах (сайти ОМС чи партнерських ЗМІ, комунальні газети, рекламні площини);
• Запровадження на відповідних платформах підказок при створенні е-петицій та можливості перегляду уже створених на платформі за ключовими словами;
• Закладення відповідної суми (частки) при формуванні місцевого бюджету для вирішення питань піднятих у е-петиціях. Запровадження елементів співфінансування при реалізації е-петиції. Поєднання інструменту е-петицій з бюджетом участі;
• Тимчасове блокування користувача за створення «некоректних» е-петицій;
• Впровадження дисциплінарної відповідальності для відповідальних працівників за неякісний розгляд питання піднятого у петиції (відписку);
• Узгодження терміну розгляду е-петицій з вимогами закону «Про доступ до публічної інформації».

Під час панельної дискусії на тему «Міжрегіональна співпраця та використання інструменту е-петицій на місцевому рівні» представники влади та експерти поділились з учасниками своїм досвідом та результатами досліджень і розробок у сфері е-демократії.

Міжнародним досвідом використання впровадження інструменту е-петицій поділилась з присутніми експерт з Швейцарії, радник з е-урядування Програми EGAP Йорданка Томкова. Вона розповіла про особливості впровадження та використання цього інструменту у Шотландії, Швейцарії, Сполучених Штатах Америки, Великій Британії, Німеччині, Європейському Союзі та деяких інших країнах.

«У 75 державах, у яких проводилось дослідження по використанню е-петицій, досвід, замученість громадян і наслідки їх впливу дуже різняться. Зокрема, найактивніше таким інструментом взаємодії з владою користуються у Швеції, де близько 78% населення хоча б раз за життя підписували електронні петиції, у Швейцарії – 73%, у Великій Британії – 68%», - зазначила Йорданка Томкова.

Результати опитування щодо рівня державно-регіонального та міжрегіонального політичного діалогу з електронного урядування та електронної демократії в Україні презентувала під час регіонального семінару експерт програми EGAP Валентина Дарнопих.

«В опитуванні взяли участь респонденти з усіх областей України. Основними завданнями опитування були: оцінка рівня існуючого національного діалогу з питань політики у сфері е-урядування та е-демократії; оцінка впливу регіонів сьогодні на національну політику з питань е-урядування; визначення механізмів, які використовуються з метою спільного обговорення між регіонами політичних уподобань у визначеній сфері», - розповіла експерт.

Відповідно до отриманих результатів, за словами експерта, з-поміж державних органів влади найвищий рівень взаємодії регіонів з Державним агентством з електронного урядування (15%), найнижчий – з Верховною Радою України (1,4%). Також респонденти відповіли на питання, що заважає впливати регіонам на прийняття рішень у сфері е-урядування на державному рівні. Найчастіше – це відсутність відповідного законодавства, що регулює вплив регіонів на прийняття рішень на державному рівні, а також відсутність інституційної культури формування політики «знизу-вгору».

Модератор семінару, виконавчий директор Асоціації відкритих міст Михайло Наход презентував учасникам напрацьовані експертним середовищем пропозиції щодо внесення змін до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про звернення громадян».

Про можливості нормативно-правового врегулювання та успішного розвитку інструменту  е-петицій на місцевому рівні на основі досвіду міста Києва розповідав керівник Центру розвитку інновацій НаУКМА, експерт групи «Е-Демократія» Реанімаційного Пакету Реформ, учасник Ради КиївСмартСіті Сергій Лобойко.

Зокрема експерт у своєму виступі звернув увагу представників міст на те, що згідно з чинним Законом: відповідь у перші 10 робочих днів вимагає лише визначення позиції влади по суті успішної петиції – її підтримка, чи не підтримка; відповідь має підписуватися виключно головою відповідної громади чи ради; у разі підтримки петиції має розпочинатися робота з її реалізації.

С. Лобойко відзначив, що те як ОМС організував процес роботи з петиціями, діалог та співпрацю з її авторами і їх прихильниками – стає індикатором для людей. Прикладом намагань експертів і міста відпрацювати ефективну модель роботи з петиціями є Київ, де йде постійна робота над вдосконаленням відповідної нормативної бази.

«Хоча в Законі є що вдосконалювати, але на цьому етапі розвитку даного інструменту е-демократії в Україні на місцевому рівні краще сфокусуватися на відпрацюванні нормативної бази – бізнес-процесі, поєднання з дотичними інструментами, обміні кращими практиками. А на цій основі – чіткого усвідомлення чого саме бракує у законодавстві – готувати відповідні зміни» - вважає експерт.

На завершення заходу присутні представники від органів місцевого самоврядування внесли наступні пропозиції для покращення інструментів е-демократії та міжрегіональної співпраці.

Відділ інформаційного забезпечення