Відповідно до статті 84 КЗпП України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка  без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися  відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих  на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)», внесено зміни до статті 84 КЗпП України, відповідно до яких у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до  Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний строк, встановлений частиною другою цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік).

            Відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику на підставі письмової заяви. У ній має бути зазначено:

• причину, через яку працівник просить надати неоплачувану відпустку;
• дату початку відпустки;
• тривалість відпустки.

Після  розгляду заяви видається наказ (розпорядження)  про надання відпустки за свій рахунок. Таку відпустку не продовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.

Начальник відділу праці

УСЗН Миргородської міської ради

Тетяна Овлах