Лучний метелик (Pyrausta (Loxostege) sticticalis L.!) відноситься до родини вогнівки (Pyralididae) ряду лускокрилих (Lepidoptera). Він є небезпечним шкідником – пошкоджує широкий спектр сільськогосподарських культур, має високу плодючість, адаптивність та шкідливість, метелики здатні перелітати на великі відстані і заселяти великі території впродовж 2-3 діб. Це типовий багатоїдний шкідник, його гусениці можуть пошкоджувати рослини з 35 родин. Улюблені кормові рослини: з бур’янів – лобода, березка, полин; з культурних рослин – буряки, соняшник, бобові. 

У періоди підйому чисельності сильно шкодить цукровому буряку, усім бобовим культурам, соняшнику, кукурудзі та овочевим культурам. Характерною особливістю виду є періодичні спалахи масових розмножень (раз на 10-12 років). Минулі спалахи чисельності відбувалися в 1975-1976 та 1986-1989 роках. На сьогодні такий спалах виявлено в Кременчуцькому районі Полтавської області,чим завдано значної шкоди посівам соняшнику та сої. Погодні умови минулого року були сприятливими для розвитку лучного метелика в багатьох районах України і суміжних країн, де він спричинив серйозну шкоду сільськогосподарським культурам.

Зараз триває літ ІІ покоління лучного метелика, що уможливлює нанесення ним відчутних втрат врожаїв на значних площах. Його гусінь в період спалаху розмноження пошкоджує майже всі сільськогосподарські культури, особливо цукровібуряки, однорічні і багаторічні трави, кукурудзу,овочеві, соняшник. Метелики активні з настанням присмерків до півночі й перед сходом сонця. Вдень вони сидять під листками рослин. Активно летять на світло в теплі ночі, а під час грози, їх рухливість різко зростає і вони здатні мігрувати на значні відстані.

За сприятливих умов (температура вище 20°С, наявність опадів, роси та квітучих рослин) метелики, досягнувши статевої зрілості, паруються. Через 4-7 днів після вильоту, самиці відкладають яйця по 1-5, інколи до 20, розміщуючи їх черепицеподібно, на ділянки з розрідженою рослинністю, переважно на нижню сторону листя, стебел, сухі рослинні залишки і грунт. Протягом 7-15 днів одна самка може відкласти від 20 до 640 яєць.

Ембріональний розвиток триває від 2 до 15 діб. Гусениці після виплодження живляться з нижнього боку молодих листочків, вигризаючи тканини і не пошкоджуючи верхньої шкірочки, а потім грубо обгризають листки, обплітаючи їх павутинням; наприкінці живлення вони можуть пошкоджувати черешки, соковиті пагони і плоди. Закінчивши живлення, гусениці заглиблюються у поверхневий шар ґрунту, де сплітають вертикальний кокон і в ньому заляльковуються. Гусениці дуже рухливі, якщо до них доторкнутися, то вони змієподібними рухами швидко відповзають. Незмінним у гусениць усих віків залишається блискучо чорний колір голови.

Особливістю лучного метелика є те, що найчастіше вони заселяють посіви окремими вогнищами або тільки яку–небудь частину поля і рідше – все поле, при цьому пильну увагу слід приділити западинам, іншим затишним від вітру місцям.

При виявленні вогнищ гусені лучного метелика необхідно провести захисні заходи дозволеними препаратами з додержанням строку застосування до збору урожаю.

Заходи захисту:
   -глибока оранка ділянок, заселених зимуючими гусеницями;
   -знищення бур’янів на полях, узбіччях доріг та інших місцях, що зменшує -кількість місць зручних для відкладання яєць;
   -культивація міжрядь просапних культур і парів в період яйцекладки та відродження гусениць І віку, що спричиняє їх загибель;
    -повторна культивація міжрядь в період заляльковування гусениць першого покоління, що призводить до загибелі лялечок;
  -висів просапних культур (цукрових буряків, соняшнику) в оптимально ранні строки, що суттєво знижує пошкодженість рослин;
  -за наявності на посівах просапних культур більш ніж 10 кладок яєць на 1 м2  випуск трихограми (30 тис. особин на 1 га і повторно через 5-7 діб);

Під час проведення захисних міроприємств слід дотримуватись вимог законодавства у сфері захисту рослин, бджільництва та з дотриманням Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Ураховуючи особливості проведення комплексу літніх польових робіт у 2022 році, пов’язаних з введенням воєнного стану в Україні, перед здійсненням застосування пестицидів рекомендовано додатково повідомити про це представництва Національної поліції України, військової складової територіальної оборони в відповідній територіальній громаді.

Державний фітосанітарний інспектор

Головного управління Держпродспоживслужби

в Полтавській області        

С. О. Надтока