Сім років тому, 18 лютого 2014 року, в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності. Зранку 18 лютого протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву «Мирний наступ». Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом повернення до Конституції України 2004 року. На той час до урядового кварталу було стягнуто великі сили міліції, БТР і два водомети. Того дня у центрі столиці згорів Будинок профспілок. У результаті протистоянь на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку, у Маріїнському парку та Майдані Незалежності загинуло 23 людини, 509 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. 20 лютого в Україні встановлено як День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Напередодні, 19 лютого, біля Миргородського краєзнавчого музею відбувся тематичний захід, на якому вшанували пам'ять загиблих на Майдані. Квіти до Меморіальної дошки Героям Небесної Сотні поклали представники міської та районної влади, громадськість.
Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення близько 50 осіб. Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17. Серед полеглих – двоє полтавців. Кременчужанин Ігор Сердюк був убитий 18 лютого. Андрій Черненко зі Слободо-Петрівки Гребінківського району того ж дня одержав кульове поранення й помер у лікарні.
Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет.
