Усі ми нетерпляче чекаємо різдвяних свят, а перед ними – Святвечора, коли кожна сім’я збирається разом за столом. Свята вечеря багата українськими традиціями та звичаями. Раніше на Святвечір заведено було готувати 12 страв, які мали бути пісними.

За давньою українською традицією на столі під скатертину стелили сіно, адже маленький Ісус народився на сіні. По кутках столу в багатьох українських сім’ях клали часник. У центрі столу ставили освячену свічку, яку запалювали, коли родина сідала вечеряти. У кутку хати розміщували сніп з найкращої пшениці – дідух.

Найголовнішою на столі завжди була кутя, яку готують із пшениці, маку, родзинок, грецьких горіхів та меду. Подавали страву в глиняній макітрі з великою дерев’яною ложкою. Традиційно кутю на стіл має ставити господиня дому.

Друга страва після куті – запашний домашній хліб. Звичайно, який український стіл без вареників. Вареники на Святий вечір можуть бути з капустою, картоплею, грибами, чорницями, вишнями тощо. Часто господині подають голубці з начинкою з тертої картоплі, гречки чи рису, политі підливкою з грибами. Також на столі є завжди риба. Це може бути оселедець, риба копчена, риба смажена у клярі, або запечена з овочами. Традиційно на святковому столі були мариновані огірки, помідори, гриби. Також господині варять український борщик, він може бути з грибами. І само собою до борщу мають бути пампушки з часником.

Із напоїв на столі обов’язковим має бути узвар – компот із сушених фруктів. На десерт господині готували пампушки з різними начинками – із маком, вишнями, варенням тощо. Кожна господиня має певні страви, які вона вже традиційно готує на Святий вечір.

Вечеряти родина сідає лише тоді, коли на небі з’явиться перша зірка, це є символом того, що Ісус Христос народився. Після Святвечора вночі або вранці вся родина йшла до церкви.

 За матеріалами Інтернет ресурсів