Про досягнення та плани у сфері освіти йшлося на панельній дискусії під час Форуму ментального здоров’я «Стійкість людини – стійкість системи», що відбувся в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи Олена Зеленська. У панельній дискусії з Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим брала участь і психологиня Миргородської гімназії №3 Світлана Покиньборода.
Серце будь-якої системи – це фахівці та послуги, а не кабінети зі стильними табличками та яскравими стінами.
Коли первинної допомоги недостатньо для розв'язання проблеми – вмикається механізм міжсекторального перенаправлення. І рішення буде віднайдене.
Далі без жодних зупинок: нові стандарти, алгоритми, забезпечення якісними ресурсами для навчання та підвищення кваліфікації.
Усе це про українську освіту: профільне міністерство нині реалізує проєкт психосоціальної підтримки та формування психологічної культури. У його основі два надважливі компоненти: переосмислення роботи психологічної служби в системі освіти і включення тематики з психічного здоров'я безпосередньо в її зміст на всіх рівнях. Про досягнення та плани у цій сфері говорили учасники окремої панельної дискусії під час Форуму ментального здоров’я «Стійкість людини – стійкість системи», що відбувся в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи Олена Зеленська.
«Що у фокусі, коли говоримо про послуги з ментального здоровʼя у секторі освіти? Це не лише шкільний психолог, навчений та компетентний. Це підготовлені вчителі та соціальні педагоги, це залучені у процес батьки та інші піклувальники. Це містки з іншими сервісами, скоріше навіть двосторонні магістралі з обміну інформацією, супроводом складних кейсів. Та найважливіше – це навчання дітей, підлітків та молодих людей бути емоційно та психологічно компетентними, здатними підтримати себе та не соромитися звернутись за допомогою. Нові навички в новій реальності – те, що діти візьмуть далі – у вищі навчальні заклади. А там у разі потреби – система їх теж підхопить. В освіті ментальне здоровʼя стає органічною частиною навчального процесу», – зазначила Оксана Збітнєва, керівниця Координаційний центр КМУ / Mental Health UA.
Іноді осягнути масштаби простіше мовою цифр: цьогоріч майже 210 тисяч педагогів у межах програми Ти як? опанували навички надання психологічної підтримки. Понад 73 тисячі – успішно пройшли окремий курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій». До курсів тренінгів з відновного підходу та медіації долучилися 5300 шкільних психологів, а загалом кількість звернень з ментального здоров’я в системі освіти склала понад 5,6 мільйонів.
«Змінюючи підхід до діяльності психологічної служби в системі освіти нам дійсно потрібно навчитися мислити категоріями послуг, зробивши ці послуги видимими й зрозумілими для всіх учасників освітнього процесу та самих фахівців психологічної служби. Це дасть змогу інакше подивитися на фінансування цих послуг та перерозподілити навантаження фахівців. Саме такий підхід обрала команда міністерства під час створення концепції трансформації психологічної служби в системі освіти, яка зараз фіналізується», – наголосив Оксен Лісовий, міністр Міністерство освіти і науки України.
Навчити українців турбуватися про своє ментальне здоров’я та добробут змалечку – з такою метою були запроваджені зміни у шкільну освіту. Упродовж року «Всеукраїнський Урок ментального здоров’я» відвідали 3 мільйони учнів. А вже з січня 2025 року вчителі 24 шкіл у пілотних регіонах викладатимуть «Уроки щастя» – це українська адаптація американського курсу Well-Being, призначена для учнів 1–7 класів. Уже підготовлені 160 педагогів, які зможуть не лише проводити заняття, а й навчатимуть колег.
«Ми стали частиною пілотного проєкту «Уроки щастя», який спрямований не тільки навчити маленьких учнів невідкладно допомогти собі, а й заохотити і залучити до співпраці батьків. Триєдина система «вчитель – учень – батьки» завжди має позитивний результат. Навіть самі педагоги, коли проходили навчання, зауважили, що дійсно програма дає позитивний емоційний інтелект, дуже мотивує до співпраці. І можна послідовно навчити дитину не боятися стресу, не боятися зробити крок назустріч собі. Бо у дітей прифронтових територій в очах страх, який не дає розвиватися та блокує. І саме тому дуже важливо дітям допомогти – зробити все заради нашого майбутнього», – розповіла вчителька Людмила Костюкевич, заступниця директора дошкільного навчального закладу І ступеня-гімназії № 56 у Херсоні.
Але, як було зазначено у ході панельної дискусії, важливо, щоби психологічна служба дійсно працювала на всіх рівнях освіти – від дошкілля до університетів. Професія психолога нині входить у топ популярних спеціальностей: цьогоріч на бакалаврат було подано 53 тисячі заяв, навчаються зараз 10 тисяч студентів. Утім, запит від суспільства теж зростає. Після початку повномасштабного вторгнення люди стали частіше звертатися за ментальною допомогою. Так, вже зараз в Україні працюють понад 20 тисяч фахівців психологічної служби, але цей показник складає лише 74% від загальної потреби.
«Зараз перед університетами, особливо перед факультетами та кафедрами, які випускають психологів, стоять великі виклики: застарілі підходи, брак крутих підручників українською і обмежені доступи до англомовних джерел, відтік талановитих кадрів, нестача практичних навичок в курсах. Так, робити якісну освіту під обстрілами, в часи кризи, болю, втрат і втоми складно. Але ми маємо бажання, волю і ресурси зробити все інакше. І вже працюємо над вдосконаленням навчання фахівців. Ми обираємо кращих викладачів, допомагаємо їм стати ще кращими. Зміст і форма наших освітніх програм відповідає мінімальному європейському стандарту з психології. Ми дбаємо про доступ студентів до якісних і сучасних матеріалів, ретельно обираємо бази практики і додаємо якнайбільше годин для реальної роботи», – розповіла Валерія Палій, віцепрезидентка НПА - Національна психологічна асоціація, академічна директорка програм із психології Київської школи економіки Kyiv School of Economics.
Окремим блоком було винесене питання професійної підготовки саме військових психологів, яка потребує особливого підходу та уваги. Запит на таких фахівців є колосальним, а часу на їх підготовку – у стандартних умовах це близько 5,5 років – не вистачає. Тому у вишах оперативно реагують та змінюють акценти у навчанні на практичну складову.
«У військовому інституті підготовка триває за двома програмами. Бойова діяльність кардинально відрізняється від інших, тому навіть найбільш вмотивований цивільний психолог все одно має знати специфіку. Були запроваджені курси підготовки та підвищення кваліфікації, де окрім базової військової складової додані особливості іншої роботи: підготовка особового складу до участі в бойових діях, супровід бійців, підготовка до відпусток і ротацій тощо. Ми реагуємо на виклики швидко та гнучко вносимо корегування у ці проєкти. І другий момент – це вже про якість підготовки саме курсантів. Немає часу адаптувати їх поступово, адже військові психологи за кілька днів після випуску вже у районах бойових зіткнень. Тому ми долучаємо курсантів старших курсів до практичної діяльності – роботи в реабілітаційних центрах, з пораненими, у шпиталях», – поділилася впровадженими практиками полковник Наталія Мась, керівниця кафедри військової психології та педагогіки Військовий інститут КНУ імені Тараса Шевченка.
Більше про обговорення сектору освіти – у відео з панельної дискусії.
Форум організовано Всесвітньою організацією охорони здоров’я World Health Organization (WHO), що надає експертну підтримку Ти як?, та Координаційний центр КМУ / Mental Health UA, що здійснює її супровід та впровадження. Всеукраїнська програма ментального здоров’я Ти як? створена за ініціативою першої леді Олена Зеленська.
Форум відбувся за підтримки Нідерландів, Канади та Франції.
