На всіх населених континентах щороку більшає випадків вбивств, збройних нападів. Так хочеться думати, що бодай домашнє вогнище, власна сім’я є надійним прихистком, де можна сховатися від стресів і навантажень неспокійного світу. Ми прагнемо захисту, підтримки та любові, проте для значної кількості людей це недосяжно, бо саме в родині для них міститься джерело загрози.

Насильство в сім’ї – явище не специфічно українське, а універсальне. У різних проявах воно існує в усіх без виключення країнах, незалежно від їх суспільного і державного устрою. Жорстоке поводження з дітьми в сім’ях – не така вже й рідкість. Часто плутаючи методи виховання із звичайним насильством, батьки намагаються бути розпорядниками життя власної дитини. Більшість із них вважає.,що це їх родинні справи, і ніхто не повинен втручатися у процес виховання. Нажаль, іноді батьки забувають або не усвідомлюють межі між дисципліною та тим, що зветься домашнім насиллям.

Нині, коли громадяни повсюдно усвідомлюють власні права та свободи, домашнє насильство вийшло “на люди”, втім насильство над жінкою досі не сприймають як особливу соціальну проблему. Чоловіки-агресори не дозволяють жінці розповідати про свої страждання та приниження. Чітко контролюють це. Підсвідомо вони бояться, що проти їхньої сили може знайтися інша, яка стане на захист жінки. Тому такі чоловіки “бити б’ють і плакати не дають”. Що ж змушує людей, які ще вчора присягалися у вічній вірності та мали б стати найближчими та найріднішими, перетворюватися на катів?. Агресію викликають почуття власної безпорадності, незахищеності та невпевненості в собі. Психологи зазначають: жорстоке поводження з дітьми – це дуже часто результат того, що самі батьки в дитинстві страждали від насильства в родині. І цей сценарій може повторюватись із покоління в покоління. Насильство в сім’ї до певної міри залишається поза сферою діяльності правоохоронних органів через прагнення жінок зберегти родину, не бажання “виносити сміття за поріг”. У суспільстві насильство досі залишається внутрішньою справою родини, а український фольклор ще зберіг варварські прислів’я : “Б’є – значить любить”, “Жінка не бита – хата не метена”.

Попередженню насильства в сім’ї,    школі, на вулиці присвячена щорічна акція «16 днів проти насильства», яка проходить з   25 листопада по 10 грудня. В рамках даної акції центр соціальних служб  сім’ї, дітей та молоді Миргородської міської ради  проводить лекції в навчальних закладах міста. Спеціалісти центру  розповідають про види насильства: фізичне, сексуальне, економічне, психологічне, навчають школярів та студентів, як вести себе в ситуаціях  загрози насильства, куди звертатись за допомогою. Матеріал подається  в доступній для дітей і молоді формі: тематичні мультфільми, слайди, відео лекторій, розповсюджуються пам’ятки для батьків та дітей: «Ні - насильству.»                                                                                                                                   

Якщо у ваші двері постукала біда,не здавайтеся, пам’ятайте, що ви в ній не самотні. Як захистити себе, куди звертатись?

Якщо опинилися за крок до прірви та потребуєте моральної підтримки, безкоштовної і анонімної допомоги різних спеціалістів, то завжди можете знайти її за тел. 5 – 51 – 25 в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді,  де вас вислухають і допоможуть.

Лавицька С.М.,

фахівець із соціальної роботи

ЦСССДМ Миргородської міської ради