Цивільний захист Карта укриттів

Військомат Центр зайнятості АМУ Захист прав споживачів
Податкова інформує (2017)
2011-01-01

Новини за 2017 рік

 

Не буде стажу – не буде пенсії !!!!

(18.12.2017)

Питання легалізації та заробітної плати населення було і залишається надзвичайно актуальним, оскільки саме від величини страхового стажу та розміру офіційної заробітної плати, з якої сплачені внески, залежить рівень соціального та пенсійного захисту людини. Прозора заробітна плата є одним із резервів наповнення бюджету Фонду, кошти якого витрачаються на фінансування пенсій та грошової допомоги.

Згідно Державного бюджету України на 2017 рік мінімальна заробітна плата з 1 січня 2017 року становить 3200 гривень, яку гарантує держава для кожного пересічного громадянина. Конституцією України визначено, що кожен  громадянин має право на працю, відпочинок, соціальний захист, безпечні і здорові умови праці та заробітну плату, не нижче встановленого законодавством мінімуму. Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче за який не може оплачуватися виконана працівником місячна, погодинна норма праці (обсяг робіт). Слід відмітити, що державні соціальні гарантії (у тому числі мінімальна заробітна плата) обов’язкові на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Тому, свідоме заниження роботодавцями належного розміру заробітної плати або виплата її «у конверті» є грубим порушенням законодавства у сфері праці.

11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-III «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким внесено зміни до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».

Збільшення необхідного страхового стажу має стимулювати українців вимагати від роботодавців оформлювати трудові відносини офіційно. Адже не буде стажу – не буде пенсії. А буде офіційне працевлаштування – будуть відрахування до Пенсійного фонду та до державного бюджету. На жаль, тіньові процеси у сфері виплати заробітної плати набули особливого поширення, а проблема боргів із виплати заробітної плати існує не один рік. Керівники деяких підприємств виплату заробітної плати проводять в конвертах, нараховують та виплачують її менше законодавчо встановленого рівня як працівникам, так і собі, ігноруючи вимоги законодавства про працю. Працівники зі свого боку займають мовчазну позицію, боячись втратити своє місце роботи.

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області звертає увагу на те, що керівники підприємств при нарахуванні заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і норм законодавства щодо виплати заробітної плати. Захист прав та гарантій найманих працівників гарантується державою та є обов’язком для роботодавців всіх форм власності і господарювання.

 

До уваги платників ЄСВ!

(19.12.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області інформує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі ЄСВ), умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі Закон №2464).

Пунктом 1 частини першої ст.4 Закону №2464 визначено, що платниками ЄСВ, зокрема, є роботодавці.

Платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ (п.1 частини другої ст.6 Закону №2464).

Згідно частини шостої ст.25 Закону №2464, за рахунок сум, що надходять від платника ЄСВ або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми ЄСВ зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Отже, якщо платник ЄСВ має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, то такі суми погашаються за рахунок сплачених сум ЄСВ у порядку календарної черговості їх виникнення.

 

Про тимчасове призупинення Системи моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних

(20.12.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області інформує.

За повідомленням прес-служби ДФС України Верховна рада України прийняла в другому читанні та в цілому зміни до Податкового кодексу України, відповідно до якого вводяться нові тимчасові правила реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Всі податкові накладні, реєстрація яких зупинена відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків, мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі з 02.01.2018.

Ця норма не буде розповсюджуватися на такі податкові накладні/розрахунки коригування:

- станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення та документи;

- станом на 1 грудня 2017 року прийнято рішення про відмову в реєстрації та по яких не розпочаті процедури адміністративного або судового оскарження.

Податкові накладні, реєстрація яких зупинена з 1 грудня та по яких платником податку після 1 грудня подані пояснення і копії документів мають бути прийняті протягом 5 робочих днів. У разі, якщо у цей строк не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація таких податкових накладних здійснюється на наступний робочий день, за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.

Нові норми вступають в силу з наступного дня після опублікування закону.

Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних призупиняє дію на два місяці. За цей час від набрання законом чинності Кабінет міністрів має визначити новий порядок дії системи блокування податкових накладних.

 

Чи буде база нарахування ЄСВ, якщо за рахунок роботодавця придбано дитячі новорічні подарунки

(21.12.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує, що відповідно п.1 частини 1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців –  підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Cкладові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).

Відповідно до п.3.23 розділу ІІІ Інструкції №5 та п.8 розділу I Переліку вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування ЄСВ.

Отже, не є базою нарахування ЄСВ вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця.

 

Потрібна довідка про доходи - скористайтесь сервісом «Електронний кабінет платника»

(22.12.2017)

Для зручності платників податків Державною фіскальною службою України  запроваджено сервіс «Електронний кабінет платника» (далі - ЕКП).

Скористатися ним можливо цілодобово як з персональних комп’ютерів так і з смарт-пристроїв. Працює сервіс безкоштовно та дає змогу економити час.

За допомогою даного сервісу можливо сформувати та надіслати до органів ДФС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платником окремих податків. Крім того, платники можуть через ЕКП зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Єдиному реєстрі акцизних накладних, скористатися сервісами систем електронного адміністрування ПДВ та реалізації пального.

Дуже зручно й те, що скориставшись ЕКП платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме: отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності та інші відомості.

Вхід до «Електронного кабінету платника» здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua з використанням електронно-цифрового підпису (ЕЦП) будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

 

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ОСНОВНОЇ СУМИ БОРГУ, ПРОЩЕНОГО КРЕДИТОРОМ

(18.12.2017)

Державна фіскальна служба України листом від 27.11.2017 № 32492/7/99-99-13-02—03-17 з метою забезпечення однозначного трактування окремих норм Податкового кодексу України надала відповіді на найбільш актуальні запитання платників податків, зокрема, щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) у 2017 році кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Згідно з п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (в редакції Закону України від 09 квітня 2015 року № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань») не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення отроку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Разом з тим згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року (у 2017 році — 800 грн.). Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, слід розглядати окремо.

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Разом з тим звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2,   165.1.18,  165.1.25,  165.1.52 п.  165.1   ст.165 Кодексу, (пп.  1.7 п.161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Так, пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році — 800 грн.), та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Згідно з пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

 

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРПЛАТИ, ВИПЛАЧЕНОЇ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ

(19.12.2017)

Державна фіскальна служба України листом від 27.11.2017 № 32492/7/99-99-13-02—03-17 з метою забезпечення однозначного трактування окремих норм Податкового кодексу України надала відповіді на найбільш актуальні запитання платників податків, зокрема, щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 і підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зокрема:

з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку;

з інших доходів, є податковий агент для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (п. 171.1 ст. 171 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Так, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як заробітна плата, за умови перебування такого платника у трудових відносинах з роботодавцем або як інший дохід у разі його нарахування (виплати) після звільнення платника.

При цьому юридична особа має виконати усі функції податкового агента, встановлені Кодексом.

Зауважуємо, що відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексу податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов'язки, встановлені Кодексом для платників податків.

 

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ДОДАТКОВОГО БЛАГА У ВИГЛЯДІ БЕЗОПЛАТНОГО ХАРЧУВАННЯ

(20.12.2017)

Державна фіскальна служба України листом від 27.11.2017 № 32492/7/99-99-13-02—03-17 з метою забезпечення однозначного трактування окремих норм Податкового кодексу України надала відповіді на найбільш актуальні запитання платників податків, зокрема, щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором доходу, отриманого фізичною особою як додаткове благо у вигляді безоплатного харчування та нарахування на такий дохід єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом.

Визначення понять, що вживаються у Кодексі, зазначені ст. 14 Кодексу, яка не містить окремого визначення «харчування за принципом «шведського столу». Разом з тим, пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено поняття доходу з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування  доходів  фізичних   осіб  регламентується  розділом  IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку зокрема, вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, яким роботодавець забезпечує такого платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці» (пп. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно Кодексу не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Разом з тим, пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості, зокрема, харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств (пп. «б» пп. 164.2.17п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

При цьому нормами п. 161 підрозділу 10 розд. XX Кодексу не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному ст. 168 Кодексу.

Згідно з пп. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу реєстраційний номер облікової картки платника (далі - РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних   осіб,   які   через   свої   релігійні   переконання   відмовляються  від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовується, зокрема, при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи.

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пп. 2.3.4 розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, зокрема оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях входить до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати. Водночас частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, в якому не передбачено витрати на безоплатне харчування.

 

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ДИВІДЕНДІВ, ОТРИМАНИХ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ – РЕЗИДЕНТОМ ВІД ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ – НЕРЕЗИДЕНТА

(21.12.2017)

Державна фіскальна служба України листом від 27.11.2017 № 32492/7/99-99-13-02—03-17 з метою забезпечення однозначного трактування окремих норм Податкового кодексу України надала відповіді на найбільш актуальні запитання платників податків, зокрема, щодо оподаткування дивідендів, отриманих фізичною особою — резидентом у 2017 році від юридичної особи - нерезидента

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (пп. 170.11.1 п. 170.11. ст. 170 Кодексу).

Відповідно до пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставка податку на доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлюється у половинному розмірі ставки, визначеної у п. 167.1 цієї статті.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.6 ст. Кодексу).

При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі отримання у 2017 році платником податку - фізичною особою-резидентом іноземних доходів (дивідендів), їх сума підлягає оподаткуванню за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9 відс. та військовим збором - 1,5 відсотка.

 

Надання якісних адміністративних послуг Центром обслуговування платників – пріоритет роботи Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області

(11.12.2017)

За січень – листопад 2017 року Центром обслуговування платників Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області надано 17915 адміністративних послуг, з них у листопаді 2017 року надано 1203.

Найпопулярнішою послугою традиційно залишається видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Зокрема, протягом одинадцяти місяців 2017 року в Центрі обслуговування платників Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області видано 6091 реєстраційних номерів.

За реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій до Центру звернулося 126 платники, реєстрацією книги обліку розрахункових операцій - 658, розрахункових книжок - 391.

Платниками єдиного податку за січень - листопад 2017 року зареєстровано 998 суб`єкти підприємницької діяльності. Надано витягів з реєстру платників єдиного податку – 1111. Здійснено реєстрацій книг обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 711.

Центром обслуговування платників надавались і письмові, і усні консультації.

З початку 2017 року до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області надійшло 10 запитів на публічну інформацію.

За січень-листопад 2017 року надійшло 13 письмових звернень громадян.

Запити на публічну інформацію та звернення громадян розглянуті, відповіді надані у встановлені законодавством терміни.

Особистий прийом громадян посадовими особами Миргородської ОДПІ здійснюється згідно затвердженого графіку, за попереднім записом.

Сервісні центри мають зручну для платників податків та громадян структуру. В одному місці зосереджені всі необхідні послуги: реєстрація, консультація, надання адміністративних послуг, проведення звірок, прийом звітності, видача довідок, робота приймальні громадян. Платники мають змогу ознайомлюватися із переліком послуг, порядком їх надання в зручний для них спосіб як на головному веб-порталі, так і на інформаційних стендах безпосередньо в Центрах обслуговування платників. Для зручності платників забезпечено доступ до мережі Інтернет, обладнані місця для заповнення звітності та очікування.

Нагадуємо, що Центр обслуговування платників розміщений за адресою: м. Миргород, вул. Кашинського, 26а, телефон 5-21-60. Режим роботи ЦОП: з понеділка по четвер з 9-00 до 18-00 год., у п‘ятницю з 9-00 до 16-45 год., у суботу – з 9 до 13 год., обідня перерва – з 13-00 до 13-45 год., неділя – вихідний.

 

Про право громадян на доступ до публічної інформації

(12.11.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області звертає увагу громадян, що Закон України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2939) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом №2939, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до п.1 ст.2. Закону №2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень та створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, у тому числі і до публічної інформації про діяльність органів Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України).

Так, згідно із п.4.1 розділу IV наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2014 №1154 «Про затвердження Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації» зі змінами та доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.12.2014 за №1573/26350, доступ до публічної інформації про діяльність органів ДФС України забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

• в офіційних друкованих виданнях;

• на офіційному веб-порталі ДФС України, субсайтах територіальних органів ДФС України;

• на інформаційних стендах у приміщеннях органів ДФС України;

• будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Нагадуємо, що відповідно до п.1 ст.20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на і

ОГОЛОШЕННЯ
     
Відбудеться засідання постійної комісії питань бюджету

05 березня 2024 року о 14.00  в залі засідань міської ради відбудеться засідання постійної комісії Миргородської міської ради питань бюджету, економіко-інвестиційного планування, підприємництва, промисловості та розвитку сільських територій.

     
     
Засідання постійної комісії з питань житлово-комунального господарства

05 березня 2024 року о 9.00  в залі засідань міської ради відбудеться засідання постійної комісії Миргородської міської ради з  питань житлово-комунального господарства, просторового планування, містобудування та комунальних ресурсів.

     
     
Відбудеться засідання постійної комісії з питань земельних ресурсів

06 березня 2024  року о 9.00  в залі засідань міської ради відбудеться засідання постійної  комісії Миргородської міської ради 8 скликання  з питань земельних ресурсів, охорони довкілля

     
Архів оголошень
Poll ID 0 does not exist.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Міста побратими

Миргородський відділ поліції

КП Тепловодсервіс

КП Миргородська управляюча компанія

Полтавська обласна рада

Полтавська ОДА

МИРГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА
  Адреса: 37600, м. Миргород, вул. Незалежності, 17, Тел.: 5-25-01,
E-mail: [email protected]