Війна в Україні стала для нас усіх великим викликом, внесла суттєві корективи у звичне життя. Але потреби дітей лишаються незмінними: літо - максимальне перебування дітей на свіжому повітрі, а в період війни, ще і поруч із місцем, де є укриття, поруч із домівкою. Таким місцем відпочинку малечі є дитячі майданчики. Які ж вони..  Дуже різні. Сьогодні ми поділимось історіями майданчиків, які отримали друге життя, завдячуючи самоорганізації небайдужих людей, що живуть поруч на чолі із головами вуличних комітетів.

Так уже склалося, що мешканці вулиці Енергетиків, голова вуличного комітету Голуб Олена Сергіївна, готують свій майданчик до весняних свят, де традиційно освячуються паски і майданчик відроджується до життя.  Майданчики на вулиці Київській, вулиці Почапці продовжують жити, завдяки турботі голів вуличного комітету Білоумцевої Валентини Миколаївни, Крилатової Світлани Вікторівни, Петька Ігора Володимировича, організації толок по прибиранню, контролю над дотриманням правил поведінки  на майданчику, а саме запобіганню вандалізму до ігрових елементів від відпочиваючих.

Дитячий майданчик на  вулиці Берегова, голова вуличного комітету Прокопенко Валентина Володимирівна, ось уже другий рік поспіль збирає мешканців  перед  відкриттям сезону купання в річці. Мешканці чистять берег річки, фарбують ігрові елементи, готують зону відпочинку для своїх діток і гостей. В цьому році, що дуже радує, мешканці вулиць Молодіжна, Сластьона, голова вуличного комітету  Соколенко Маргарита Миколаївна, самоорганізувались і провели ремонт ігрових елементів дитячого майданчика, які з роками  втратили свою міцність і привабливість. Оновлення майданчика - це справжнє свято для малечі! Адже одна справа іти до майданчика, де відсутні дерев'яні щаблі, вилущена фарба, непокошена трава і повна байдужість дорослих.

 Після ремонту майданчика, скаржаться батьки, вони не можуть забрати діток додому. Адже кожен ігровий елемент заграв  веселими кольорами, каруселі працюють, лавки відремонтовані, життя продовжується, навколо відлунюється дитячий сміх.

  Люди, вулиці, будинки, які самоорганізувались до виконання спільної справи, стають дружніші, відкритіші один до одного. Спільна справа єднає нас. Не чекаємо, що хтось прийде і зробить за нас. Нам допоможуть комунальні підприємства міста, але і ми, містяни, в такий складний  час не повинні стояти осторонь.

Інспектор сектору по роботі
    з органами самоорганізації населення

Ольга Устименко