15 березня - Всесвітній день захисту прав споживачів. Ця дата походить від того дня, коли  президент  США  Джон Кенеді вперше офіційно окреслив права людини, як споживача, ухваливши „Біль про права споживачів”, в якому визначив чотири права:

- на безпеку товарів та послуг;

            - на інформацію;

            - на вибір;

            - бути вислуханим у суді, якщо першими трьома правами нехтують. Ці принципи лягли в основу адміністративно-правового механізму  захисту прав споживачів  в усьому світі, в тому числі, і в Україні.

Усі ми – споживачі незалежно від віку, статі, освіти, соціального статусу, займаної посади, оскільки протягом життя споживаємо товари та послуги й платимо за них. А вони, на жаль, далеко не завжди виправдовують наші сподівання. Тому кожен з нас має знати свої права, захист яких  гарантує стаття 42 Конституції України: „Держава захищає права споживачів, здійснює контроль  за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності  громадських організацій споживачів.”

Більшість населення м. Миргорода користується  ринками, як основним  джерелом придбання товарів повсякденного попиту. В роботі ринків є багато переваг порівняно з іншими видами торговельних підприємств. Це і можливість придбати сільськогосподарську продукцію безпосередньо у виробника, це і особливий доброзичливий мікроклімат, який утворюється між продавцями та споживачами, це і можливість  існування малого бізнесу, тощо.

Спрощена система оподаткування, за якою працює переважна більшість підприємців на ринках, є потужним фактором розвитку  та існування малого бізнесу, але з іншого боку це стає причиною багатьох випадків порушення прав споживачів. Проявляється це в тому, що у підприємців дуже часто немає документів, які дозволяють встановити джерело надходження  товарів, а саме сертифікатів відповідності та якісних посвідчень на продукцію. Це стосується  продовольчої і непродовольчої групи товарів. Але згідно ст.15 Закону „Про захист прав споживачів” „споживач має право  на одержання  необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує  можливість  її свідомого вибору. Інформація про продукцію  повинна містити: назву товару, найменування нормативних документів, про склад використаної сировини, відомості про  вміст шкідливих для здоров’я  речовин, дані про ціну, дату виготовлення, відомості про умови зберігання. Гарантійні зобов’язання виробника, строк придатності, найменування та місцезнаходження виробника”. Продавці повинні надавати  покупцям  відомості про  товар. На практиці часто спостерігаємо інше.

Але простягти руку допомоги завжди напоготові спеціаліст у справах захисту споживачів відділу споживчого ринку та підприємництва Миргородської міської ради .

Протягом 2014 року було надано консультації 91 споживачу, з них 2  скарги 76 осіб було задоволено: відшкодовано вартість, замінено неякісний товар, відшкодована компенсація за ремонт неякісного товару або за затримку гарантійного ремонту та ін.

Основними проблемами з якими стикається споживач на ринку збуту та отримання послуг

• неналежна якість товарів та послуг;
• порушення сервісними центрами строку безоплатного усунення недоліків товару;
• порушення підприємцями, передбачених законодавством, гарантійних зобов’язань;
• відсутність необхідної інформації на товари та послуги.
• відмова підприємців у видачі товарних чеків.

Перший Ваш крок, як споживача, повинен бути спрямований на перевірку розрахункового документу (чек, квитанція, договір купівлі-продажу, накладна тощо) з позначкою про дату придбання, який повинен бути виданий продавцем. Такий документ буде доказом здійснення покупки саме у цього продавця. І якщо Ви не надасте його, продавець має усі законні підстави вважати, що неякісний товар був придбаний не в нього і відповідно жодних дій по усуненню його недоліків чи заміни товару зроблено не буде. Саме тому під час покупки варто вимагати чек і зберігати його певний час (бажано до спливу гарантійного терміну товару), особливо якщо товар має значну цінність.

Якщо з розрахунковим документом все гаразд, потрібно переходити до другого кроку: направлення до продавця письмової заяви із вимогою вчинити одну із зазначених у Законі „Про захист прав споживачів” ч.1 ст.14 дій:

а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;

б) заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості;

в) відповідного зменшення його купівельної ціни;

г) заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

            У всіх людей є різні потреби, які вони задовольняють, щоб забезпечити своє існування, а отже наше суспільство – це суспільство споживачів!

Відділ споживчого ринку та

 підприємництва Миргородської міської ради