Назва «ротавірус» походить від латинського слова, що означає «колесо». Таке ім'я вірус отримав через характерну форму мікроорганізму під електронним мікроскопом. Існує сім різних серологічних груп вірусів, кожна з яких розділена на кілька підгруп. Інші назви цієї інфекції - кишковий грип, ротавірусний ентеріт. Вона особливо небезпечна для дітей  перших років життя.

Причина такої ситуації криється у відсутності імунітету в даній віковій групі: антитіла, отримані від матері, вже частково вивелися з організму, а своїх власних ще поки немає зовсім. У таких дітей ротавіруси є причиною тяжкого зневоднення організму. За даними Всесвітньої Організації охорони здоров'я майже кожна дитина до п’ятирічного  віку переносить дану хворобу.

Також частіше хворіють літні люди, зазвичай старше 60 років. У дорослих же ротавірусна інфекція протікає в легкій формі.

Як правило, пік захворюваності приходиться на січень – березень.

Останнім часом в Україні на частку ротавірусної інфекції припадає від 35% до 60% випадків захворюваності гострими кишковими інфекціями. Захворюваність на ротавірусний ентерит із року в рік підвищується. Причинами цього є широка циркуляція ротавірусу, його стійкість до чинників довкілля, велика кількість антигенних варіантів.

Так, в 2016 році в м. Миргороді та Миргородському районі було зареєстровано 46 випадків захворювань (показник захворюваності - 64,95 на 100 тис населення), для порівняння в 2015 році - 23 випадки (показник захворюваності 32,1 на 100 тис населення). Показник захворюваності в 2016 році вищий від середньообласного показника  в 1,8 рази.

З метою швидкої діагностики на базі Миргородської ЦРЛ впроваджені в практику спеціальні тест – системи для виявлення антигенів до ротавірусів. Це дозволяє отримати результат протягом 10 хвилин. 

У зв'язку з тим, що специфічна діагностика захворювання проводиться в основному дитячому населенню, а також те, що сприйнятливість до інфекції найбільш проявляється у дітей, більшість випадків зареєстровано серед дітей 1-17 років - 95%.

При цьому серед дитячого населення майже 42% захворювань припадає на вікову групу 1- 4 роки, 25% - на дітей у віці до 1 року, 30% - на вікову групу 5- 9 років.

Ротавіруси виживають у водопровідній воді до 60 днів, на різних об'єктах зовнішнього середовища - від 10-15 днів до 30 днів (в залежності від температури і вологості повітря), у фекаліях - від декількох тижнів до 7 міс, на фруктах - 5-30 днів, на тканинах з бавовни і шерсті - 12-45 днів. Віруси досить стійкі до хлоровмісних дезинфікуючих засобів. Інфекційну активність вони втрачають при кип’ятінні протягом 30 хвилин, повністю інактивуються під впливом ультрафіолетового опромінювання протягом 15 хвилин. Ефективним дезінфектантом для ротавірусів  є 95% розчин етанолу (етилового спирту), менш ефективними  -  4% - 10% розчин формальдегіду, гіпохлорит натрію.

Перші симптоми інфекції з'являються в проміжок часу від одного до п’яти днів після зараження.

Клінічні прояви схожі на звичайну гостру кишкову інфекцію. Найчастіше первинно виникає блювота, потім приєднується сильна діарея (пронос). Іноді захворювання починається із катаральних явищ, таких як біль у горлі, нежить. Як правило, початок захворювання гострий, з підвищенням температури тіла до 39 градусів і більше.

Джерелом інфекції може бути  хвора людина, що виділяє вірус у зовнішнє середовище. Велике значення має фактор безсимптомного  перебігу хвороби та носійства вірусу серед дорослих.

Для ротавірусів характерний фекально-оральний механізм передачі, який реалізується контактно-побутовим та харчовим шляхами:

• через забруднені предмети в місцях громадського користування, в побуті, посуд , технологічне обладнання, інвентар, забруднені руки, тощо;
•  через забруднену воду і харчові продукти.

Практично одночасно з першими проявами хвороби починається  виділення збудника з фекаліями. В зв’язку з тим, що вміст збудника в фекаліях  настільки величезний (триліони вірусних тіл), а інфікувальна доза їх настільки незначна (для зараження достатньо 10 – 100 вірусних тіл), інфекція швидко поширюється. Цьому сприяє і значна стійкість збудника у зовнішньому середовищі.

Вірус з кишківника, навіть після клінічного одужання, може продовжувати виділятися протягом 3 - 4 тижнів.  На жаль, природний імунітет після перенесеного захворювання недостатньо надійний, і можна хворіти декілька разів. 

Зменшення частоти і тяжкості захворювання у дітей раннього віку сприяє грудне вигодовування. Тому мамам, у яких є новонароджені діти, необхідно якнайдовше годувати їх грудним молоком, щоб уберегти від цієї інфекції.

Санітарно-гігієнічні методи профілактики, рекомендовані при всіх кишкових інфекціях, поширюються і на ротавірусну інфекцію. Це – ізоляція хворих, миття іграшок, обробка та утримання в чистоті поверхонь, з якими контактував хворий. 

Враховуючи контактно-побутовий  та харчовий шлях передачі збудника, необхідно обов’язково мити руки після відвідування місць громадського користування (магазинів, транспорту, та ін),  добре мити фрукти, цитрусові, зелень перед вживанням, особливо, якщо даєте їх дітям. Привчайте дітей до дотримання правил особистої гігієни.

Дорослі в сім'ї повинні розуміти, що за наявності у них будь-яких симптомів захворювання необхідно мінімізувати спілкування з дітьми. 

Хотілося б акцентувати увагу читача на те, що харчові продукти, як чинник передачі, дуже важливі в епідемічному процесі при ротавірусній інфекції. Вони можуть спричинити масові захворювання серед дітей, в тому числі і в організованих дитячих  колективах. Велика кількість збудника в навколишньому середовищі спричиняє забруднення харчових продуктів, таких як овочі, фрукти, нефасованої молочної та м’ясної продукції, салатів та ін. Тому культура відпуску харчових продуктів покупцям, їх приготування на підприємствах торгівлі, громадського харчування, в домашніх умовах набуває величезного значення. Не лінуйтесь самі при роботі з харчовими продуктами використовувати одноразові рукавички та вимагати від продавців їх використання. Наші ринки не є зразком санітарної культури. Тому вся молочна продукція, що придбана на ринку повинна бути піддана термічній обробці,  а овочі, фрукти, цитрусові, зелень – добре вимиті та ошпарені кип’ятком. Споживацька тара з харчовими продуктами (пляшка, пакет, тетрапак, та ін.) після придбання вами в продовольчих магазинах, по можливості, повинні бути вимиті або протерті  вологою серветкою з милом.

Сподіваюся, що ці прості поради стануть вам у пригоді та збережуть здоров'я вам і вашим дітям.

Лікар з гігієни харчування Миргородського МВПЛД

ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗ України» Л.М.Яременко