У рамках фестивалю «В гостях у Гоголя» в РБК відбулося три скрипкових концерти міжнародного рівня. Літнім вечором відбувся творчий звіт випускника  Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату, відомого в  світі скрипаля Валерія Соколова. 

Валерій Соколов народився у Харкові в той рік, коли в Україні сталася Чернобильська трагедія... Коли юному скрипалю «тринадцятий минало», він уперше в своєму житті зіграв як соліст із симфонічним оркестром у Харківському академічному театрі опери та балету ім. М. В. Лисенко (ХАТОБ). Коли йому було 17, знаменитий французький кінодокументаліст Б. Монсенжон, (він зняв багато фільмів про найвидатніших музикантів світу, зокрема, про одного з найвеличніших піаністів ХХ ст. Святослава Ріхтера, який, до речі, народився в Житомирі, ‑ «Рихтер Нескорений») зняв про нього фільм «Валерій Соколов. Природжений скрипаль» (англійська назва), «Скрипка в душі» (французька назва).

Валерій Соколов – один із самих задіяних у світі скрипалів, який отримав визнання завдяки технічній професійності, емоційності і художній зрілісті у виконанні найскладніших творів скрипкового репертуару. З 2013 р. Соколов співпрацює з найкрупнішим артистичним агентством Асконас Холт (Лондон, Великобританія), а в цьому році заключив контракт у Києві як художній керівник Національного камерного ансамблю «Київські солісти».

Валерій Соколов дозволив мені, як журналістові, відкрити миргородчанам один його секрет. Він був «важкою дитиною»: безкінечні пустощі, бійки, куріння. Якби директором школи був «правильний функціонер», то Валєру б за таку поведінку давно б відрахували – і світ би отримав ще одного розбишаку... Але мудрий Валерій Алтухов, який жартома називає себе «неправильним директором», відчув. що перед ним талант, який треба ви-ховувати, а не відра-ховувати. Це не означає, що директор потурав талановитому бешкетнику. Звичайно ж, були і серйозні розмови, і попередження, і покарання... «Я завжди знав, що з цієї дитини точно будуть люди», ‑ всміхнувся незмінний вже більше 30 років директор ХССМШі. І Валерій – вдячний своєму мудрому директорові і терплячим вчителям, – завжди приїжджає у свою рідну школу – з безкоштовними і в той же час безцінними концертами.

Приїхав він і до Миргорода... І не один, а з другом – піаністом Євгеном Ізотовим – яскравим представником Петербургської фортепіанної школи, який закінчив аспірантуру в Еколь-Нормаль де Мюзик (Париж), а зараз працює професором в Пусанському університеті Silla (Південна Корея).

Валерій Соколов і Євген Ізотов виконали дві сонати для скрипки і фортепіано Ф. Шуберта (Ля мінор) і М. Равеля (Соль мажор). Цю ж програму вони грали місяць тому на концерті у пам’ять про М. Ростроповича (1927‑2007) ‑ одного з найвидатніших віолончелістів світу.

            А потім Валерій грав з молодшими випускниками срипкового відділу його його рідної школи – Олександром Корнєвим (студентом Національного університету Сигапуру, у склад якого входить консерваторія) і Дмитром Удовіченко( студентом Вищої школи Фолькван в Ессені – Німеччина). «Вони – як брати, ‑ подумалось мені, ‑ старший подаэ приклад молодшим».

І все ж щемить серце: «Музиканти такого високого класу були виховані в нашій харківській школі – і розлетілися...». «Так це ж добре! ‑ заспокоїв завжди оптимістично налаштований директор ХССМШі Валерій Алтухов, ‑ наші випускники розлітаються по усьому світу і несуть наш музичний привіт від України, набираються різноманітного досвіду і приїжджають ділитися з нами, і привозять не тільки досвід, а й матеріальну допомогу – інструменти, смички, струни, мундштуки, трості. І до нас приїжджають вчитися діти  інших країн. Цього року спеціально на фестиваль до нас прилетіла вчитися у нашій літній школі 16-річна піаністка з Іспанії  ‑ Нахера Ріос Дора. У нас тільки все починається...»

Тетяна Казакова,

фото Анфіси Сметаніної