Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами:1921-1922, 1932-1933, 1947 років. Наказом президента В.А.Ющенка було запроваджено День пам’яті жертв голодоморів який щороку відзначається в Україні. Такої страшної трагедії, яку пережив український народ у 30-х роках, не зазнав, мабуть, жоден народ в історії людства.

Пам’яті тих, хто загинув від голодомору 1932-33років і присвятила  свою  розповідь провідний бібліотекар Миргородської  міської публічної бібліотеки ім. Д. Гурамішвілі Ніна Рудь. Захід відбувся 17 жовтня  в Миргородському центрі зайнятості. Вона змістовно розкрила  причини голодомору і  аргументовано довела, що це був акт геноциду українського народу.  Ніна Михайлівна   спираючись на відомих дослідників, таких як Джеймс Мей , який  із високої трибуни міжнародної конференції з голокосту та геноциду в Тель- Авіві першим  із дослідників назвав 1933-го актом геноциду української нації.  Присутні були вражені, її  обізнаністю про   найважчий період Великого голоду на нашій рідній Полтавщині. Вона познайомила присутніх з книгою Олени Звичайної « Миргородський ярмарок», яка  невеличка  за обсягом, продемонструвала  події того часу , зберігаючи  справжні  імена людей. Не оминув цю гірку сторінку нашої історії наш земляк Анатолій Дімаров, про який він написав у невеличкому етюді «Перепишіть мене в українця». Два аркуші тексту увібрали біль і сум  цілої епохи. Не залишили нікого байдужими  спогади про будинок на Личанці, стіни якого пам’ятають дитячі страждання, сльози й голод. Смерть заглядала в будинок щодня і щоночі. Провідний бібліотекар  наголосила, що  у нашому місті багато зроблено й ще багато, що треба зробити для того, щоб молоде покоління  завжди пам’ятало трагічні сторінки нашої  історії й знало  прізвища винуватців цієї штучно організованої трагедії.

Алла Федченко,

завідувачка міської публічної бібліотеки для дорослих ім. Д.Гурамішвілі