Аномальна спека активізувала  плазунів. Інтернет рясніє повідомленнями про змій, яких знаходять то під авто, то під парканами, чи навіть на городі. Тому потрібно  уважніше дивитися під ноги, не гуляти у високій траві та в жодному разі не намагатися зловити змію при зустрічі. 

Укуси змій представляють серйозну загрозу для здоров’я і подекуди для життя людини. Отрута різних змій неоднакова за характером своєї дії. Так зразу після укусу звичайної гадюки тіло навколо ранки червоніє та опухає. Хворий відчуває сильний біль. Потім опухає вся уражена кінцівка, а у тяжких випадках – все тіло. На 7-9 день після укусу набряк зменшується. Тканина навколо ранки може змертвіти чи утворити виразку
 
  Сила отрути змії не завжди буває однаковою, що залежить від її фізичного стану (линяння, голодування тощо). Ступінь та перебіг отруєння залежить також і від того, в яке місце був укушений хворий. Якщо змія прокусила велику судину, то отруєння може настати блискавично, бо вся введена отрута зразу ж потрапляє безпосередньо у кров. Крізь неушкоджену шкіру та слизові оболонки отрута не проникає. Для швидкого одужання хворого важливо своєчасно надати йому медичну допомогу.
 
  Насамперед після укусу отруйної змії слід перешкодити отруті поширитися по тілу та видалити її. Для цього можна лише порадити висмоктування. Найкраще поставити на місце укусу кровососну банку, але найчастіше доводиться просто висмоктувати кров з рани ротом та випльовувати її. Слід пам’ятати, що висмоктувати кров можна лише в тих випадках, коли ясна та зуби цілком здорові і в роті нема відкритих ран. Потім рот треба прополоскати, а постраждалого якнайшвидше доставити до найближчого медичного закладу.
 
  Тож щоб уникнути небезпеки під час перебування у лісі або степу, слід дотримуватися елементарних запобіжних заходів, а саме – бути пильними, носити закрите взуття, збираючи гриби або ягоди, відгортати високу траву чи чагарники палицею.

Довідка.

Існує три види роду гадюк, які є отруйними – гадюка звичайна, гадюка Нікольського та степова гадюка.
  Гадюка звичайна є найпоширенішим видом, зустрічається практично скрізь. Довжина тіла зазвичай не перевищує 65 см. Забарвлення завжди камуфлююче. Ідентифікувати звичайну гадюку можна за зиґзаґами на спині, однак серед них часто зустрічаються і повністю чорні особини-меланісти. Укус може бути досить небезпечним, тому без медичної допомоги не обійтися.

Степова гадюка зустрічається рідко, природний ареал обмежений степами та лісостепами південних і східних областей країни. Вкрай рідко зустрічається у гірських районах Карпат. Середні розміри степової гадюки – близько 50-55 см. Відмінна особливість – забарвлення у коричневих або бурих тонах, спину завжди прикрашає більш темна зигзагоподібна смужка. Саме степова гадюка вважається найбільш небезпечною серед отруйних змій України, порція отрути і її токсичність найбільша.

Гадюка Нікольського поширена тільки у лісостеповій частині Лівобережжя. Загалом зустрічається рідко. Це найбільша з трьох отруйних змій України, її довжина може перевищувати 80 см. Колір має темно-чорний, без смуг і візерунків. Ще одна відмінна риса – ледь помітна діжковидна форма тіла: посередині ширше, ніж біля голови і хвоста.

Будьте уважними в місцях відпочинку!!! Бережіть себе і своїх рідних!!!!