Сьогодні, 24 лютого, стрілки годинників у нашій громаді здалися важчими, ніж зазвичай. Рівно о 9:00 Миргород завмер. Зупинився рух автівок, затихли розмови в магазинах, установах та на вулицях. Простір заполонила тиша – важка, напоєна спогадами й пекучим болем. Це тиша нашої спільної молитви і нашого спільного болю.

Минуло рівно чотири роки з того ранку, коли наше життя розкололося на «до» та «після». Це 1461 день повномасштабного терору та відкритої агресії росії проти українського народу. Але наша боротьба триває значно довше – вже дванадцять років, з того самого лютого 2014-го, коли ворог вперше ступив на кримську землю.

Сьогодні працівники виконавчих органів міської ради, депутати, члени виконкому та сотні небайдужих жителів громади доєдналися до всеукраїнської акції «Хвилина мовчання». Цей захід, організований у нашій громаді за підтримки ММГО «За нами майбутнє», об’єднав людей у спільному прагненні вшанувати пам'ять Захисників і Захисниць. Він ще раз нагадав про надвисоку ціну кожного нашого світанку. Люди мовчали про тих, кого вже не повернути, про зруйновані домівки і про дитинство, яке вкрали сирени.

Ці чотири роки стали часом надлюдських випробувань, у яких загартовувався характер кожного з нас. За тривалістю цей героїчний опір уже перевершив події Другої світової війни на українській землі, остаточно поховавши ворожі ілюзії про «три дні».

Миргородці пам’ятають кожного Героя. Ми знаємо: справедливий мир можливий лише тоді, коли останній окупант залишить нашу землю, а кожен воєнний злочин отримає свій вирок.

Дякуємо кожному, хто сьогодні зупинився на хвилину. У цій тиші – наша сила. У цій пам’яті – наше світло, яке нікому й ніколи не згасити.