Чим живе Миргород та які проблеми нині постали перед територіальною громадою міський голова Сергій Соломаха розповів кореспондентам обласного тижневика "Просто районка".
Місто-курорт Миргород Сергій Соломаха очолює вже близько п’яти років. До цього вісім працював на посаді заступника міського голови. Тож проблеми територіальної громади знає дуже добре.
– Сергію Павловичу, чим зараз живе місто-курорт?
– Для Миргорода зараз актуальні ті ж самі проблеми, що й для України. Основне питання для нас – забезпечити роботу курортних закладів, аби люди мали змогу приїжджати сюди на оздоровлення, а також забезпечити комфортний рівень життя самих миргородців. Ми намагаємося розвивати місто як туристичний центр. Його історія й сучасність тісно пов’язані з Миколою Гоголем, козацтвом, природними багатствами. Тож позиціонування Миргорода як курорту – цілком закономірне й довготривале в перспективі.
Щоб місто залишалося привабливим для туристів у будь-яку пору року, ми проводимо багато фестивалів. Щоправда, останнім часом через несприятливу ситуацію в Україні від деяких постійних змушені були відмовитися. Найближчий, який готуємо зараз, – «Соловейко України» (дитячий телевізійний). Також проводимо фестивалі ковальського мистецтва, гастрономічний, молодіжні, різьби по дереву. Люди приходять зі своїми ініціативами, ми їх утілюємо в життя.
Крім того, багато уваги приділяємо питанням благоустрою. Піклуємося про те, щоб не тільки центральна частина Миргорода, де зосереджені курортні заклади, була впорядкованою, але й усе місто. Комфортно в ньому має бути і гостям, і самим миргородцям. Ми ремонтуємо тротуари, прокладаємо нові дороги. Зараз, наприклад, триває масштабна реконструкція мосту через річку Хорол. Як і будь-яке будівництво, це створює певні незручності для населення, але вони тимчасові. Ми плануємо завершити реконструкцію до кінця 2016 року. Фактично на місці старої споруди постане новий міст. Його роблять ширшим за попередній. До нинішньої ширини з обох боків додасться по півтора метри, тут прокладуть пішохідні доріжки. Це буде більш зручна конструкція і, головне, безпечна, адже в аварійному стані міст перебуває же більше п’яти років (офіційно). Усі ремонтно-будівельні роботи на об’єкті фінансуються переважно з Державного фонду регіонального розвитку. Але частину суми (10%) виділив і міський бюджет. На даний час це найбільший проект, який стосується всієї громади.
– Які ще проекти реалізовані та будуть реалізовані в Миргороді?
– За останні роки в місті було реалізовано та реалізується зараз не один десяток проектів. Ми співпрацюємо з різними міжнародними організаціями. Наприклад, із американцями втілили в життя два проекти. Перший закінчили в 2012 році. Він стосувався реновації (утеплення) дошкільного закладу й обійшовся приблизно в два мільйони гривень. Другий перебуває нині на етапі пусконалагоджувальних робіт. Ми збираємося ввести в систему теплозабезпечення міста котельню, яка може працювати не тільки на газі, а й альтернативному виді палива (соломі). У цей проект, до речі, пілотний для всієї України, американці вклали два мільйони доларів (ми надали 200 тисяч гривень). Але гроші виділялися не тільки на організацію роботи самої котельні. Також ми проводили інформаційну роботу, ініціювали деякі зміни в законодавстві, щоб уникнути юридичних колізій. Зараз уже реконструйована газова частина об’єкта, поставлений котел для роботи на альтернативному паливі, закуплена техніка, побудовані два склади для зберігання соломи, тобто створена вся інфраструктура. Котельня буде обслуговувати близько 5% користувачів послуг ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»: багатоквартирні будинки, об’єкти освітньої сфери тощо. Це має позитивно позначитися на системі тарифоутворення.
Разом із німцями ми працюємо ще над кількома проектами. Перший –реновація ще одного дошкільного закладу, другий – встановлення світильників на сонячних батареях. Це суто муніципальні програми. Третя, що теж стосується питань енергозбереження, реалізується на рівні області. Крім того, Миргород отримав кілька вигідних кредитів від міжнародної корпорації NEFCO. Нам надали гроші під 3% річних, надали у євро, а віддавати, за домовленістю, треба було в гривнях і за тим курсом, за яким одержали. На виділені кошти ми замінили вікна, двері, світильники у двох школах, виконали промивку теплової системи тощо. На це пішло близько 1,7 мільйона гривень. Кредит нам надали на п’ять років у 2013-му, але ми його вже майже повністю повернули. У рамках другого проекту на 12 центральних вулицях змінили освітлення. Витратили на це близько мільйона гривень. Зараз знову ж із NEFCO входимо в європейський проект із реконструкції одного з мікрорайонів Миргорода – військового містечка. Він передбачає перебудову котелень, капітальний ремонт тепломереж, встановлення індивідуальних теплових пунктів у багатоповерхових будинках. Останні повинні автоматично регулювати подання тепла в приміщення. Це дозволяє уникнути надмірного чи недостатнього рівня опалення квартир. Відповідні комунальні платежі при цьому скорочуються приблизно втричі. На реалізацію даного проекту NEFCO виділяє нам 800 тисяч євро, із яких 300 тисяч – грантові (їх не треба повертати) та 500 тисяч, надані під 4% річних. Нині залишилося отримати погодження Міністерства фінансів України, і можемо приступати до роботи. Провести її плануємо в 2016-2017 роках.
Також до 2017 року в нас триває третій етап реалізації проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», що фінансується Європейським Союзом, співфінансується та впроваджується Програмою розвитку ООН. Перші два етапи стосувалися бюджетної та комунальної сфери. Зараз проводиться робота з населенням. У 2015 році було відібрано п’ять об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Кожне з них на реалізацію власних проектів (утеплення фасаду, реконструкцію ліфтів, заміну мереж тощо) отримало до 300 тисяч гривень грантових коштів. Крім того, 45% фінансування виділив місцевий бюджет, 5% від потрібної суми зібрали самі члени ОСББ. Кілька закладів освіти Миргорода виграли міні-гранти (у межах 200 тисяч гривень). На ці кошти ми організували ремонт групи в дитячому садочку, що раніше стояла закритою, замінили вікна в школі. У 2015 році ми разом із швейцарцями почали працювати над проектом із ремонту й прокладення нових водогонів. На сьогодні такі роботи вже виконані на двох вулицях, у планах – ще п’ять. Іноземні спонсори дають нам 1,5 мільйони гривень, стільки ж має вкласти й Миргород. Крім того, із канадцями впроваджуємо проект, який допоможе нам отримати план стратегічного розвитку міста. У цьому році той, що був, у нас закінчується. А для розробки документу потрібні немалі кошти.
І це – тільки найбільші проекти, які міська влада реалізувала й реалізовує. А є ж ще невеликі, наприклад, по допомозі переселенцям із зони антитерористичної операції: відкриття робочих місць, підтримка підприємців тощо. Які питання ставить громада, ті й вирішуємо. Наприклад, відгукуючись на звернення людей про побори в школах, нещодавно міська рада прийняла рішення заборонити педагогічним працівникам збирати з учнів та їхніх батьків кошти на ремонт, утримання навчальних закладів, на подарунки, а благодійні внески приймати тільки на добровільній основі з обов’язковим документальним оформленням та відображенням у бухгалтерському обліку.
– До речі, про освіту. За законодавством, із 2016 року фінансування закладів професійно-технічної освіти було перекладене з державного на місцеві бюджети. Чи створило це проблеми миргородській громаді?
– Так, без проблем не обійшлося. Річ у тім, що хоча питання забезпечення ПТУ коштами центральна влада й поклала на міський бюджет, але сам заклад залишила у власності держави (Міністерства освіти й науки України). От і вийшла колізія: належить об’єкт не Миргороду, а утримувати його повинна саме територіальна громада. І це при тому, що навчається тут лише 34% миргородців (ще стільки ж – із району, інші – з інших куточків Полтавської області).Звісно, ми виконуємо закон і всі необхідні виплати за січень і лютий уже провели. Але якби нам передали ПТУ у власність, не виникало б ніяких питань. А таклюдям незрозуміло, чому платити зарплату, виділяти гроші на енергоносії має наше місто, чому дев’ять мільйонів гривень видатків повинні піти не на соціальний захист, благоустрій чи інші потреби населення, а на утримання даного навчального закладу.
– Певні проблеми з фінансуванням об’єктів професійно-технічної освіти виникли не тільки в Миргороді. Щоб вирішити їх, на початку лютого Верховна Рада прийняла один із шести законопроектів, поданих парламентарями.Як розповів автор одного з цих документів, народний депутат Олег Кулініч, 50% фінансування ПТУпереклали знову на державний бюджет, а половину мають виділяти місцеві…
– Так, Верховна Рада спробувала вирішити проблему, повернувши стару систему. Однак новий документ повинен підписати Президент. Він цього ще не зробив. І невідомо, чи зробить, бо Міністерство фінансів не підтримує прийнятий закон і рекомендує главі держави накласти на нього вето. Та навіть якщо документ буде підписаний, витрачений на потреби ПТУ мільйон гривень миргородському бюджету вже ніхто не поверне.
– А чи повернуть миргородцям субсидійні кошти? Мається на увазі, що на початку року в «Миргородводоканалу» та інших комунальних підприємств з’явилися немалі борги перед іншими суб’єктами господарювання– борги, яківиникли через те, що держава не повертала субсидійну різницю в оплаті комунальних послуг…
– Ці борги з’явилися через недосконалу систему субсидування населення. Раніше таку допомогу в місті отримували лише 2500 сімей. Суми для компенсації були невеликі. Комунальні підприємства використовували їх для взаємозаліку. Зараз субсидії призначені десяти тисячам миргородських родин, і суми, які держава повинна відшкодувати комунгоспу, значні. Усі розрахунки, які тільки можна було, підприємства взаємозаліком вже погасили. Різницю, яка залишилася, повинна була виплатити держава. Але, по-перше, їй не вистачало коштів, по-друге, не був налагоджений механізм повернення субсидійних грошей. Тому й утворилася суттєва заборгованість. Ми стали бити в усі дзвони. Народний депутат Олег Кулініч порушував цю проблему з трибуни парламенту. Отож заборгованість почали ліквідовувати кілька тижнів тому. Борги за минулий рік уже закриті, однак платежі за січень-лютий підприємства ще чекають.
Розмову вела журналістка Віолета Скрипнікова
