Цивільний захист Карта укриттів

Військомат Центр зайнятості АМУ Захист прав споживачів
Як вберегтися від гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь
2020-06-04

Як правило у літній період частішають випадки виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь,  пов'язаних із вживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками гострих кишкових інфекційних захворювань. Більшість  групових інфекційних захворювань та харчових отруєнь виникають  після проведення масових святкувань - весіль, ювілеїв,  випускних вечорів, проводів в армію тощо. Але останнім часом також реєструються випадки масових спалахів в дитячих дошкільних закладах та школах, закладах оздоровлення та відпочинку для дітей, кафе, ресторанах, що викликає в суспільстві значний негативний резонанс.

      За 4 місяці 2020 року в Україні зареєстровано 16779 випадків захворювань на гостру кишкову інфекцію, що становить 40,3 випадки на 100 тис. населення. За 4 місяці 2019 року було зареєстровано 25520 випадків захворювань на гостру кишкову інфекцію, що становить 60,4 випадки  на 100 тис. населення, показник захворюваності зменшено в порівняні з минулим роком на - 35%.

      За 4 місяці 2020 року холера та черевний тиф в Україні не реєструвалися. Сальмонельозу зареєстровано 1246 випадків захворювань, що становить 2,95 випадків на 100 тис. населення. За 4 місяці 2019 року зареєстровано 1216 випадків захворювання на сальмонельоз, що становить 2,88 випадків на 100 тис. населення, показник захворюваності збільшився на  2%. Ротавірусних ентеритів за 4 місяці 2020 року в Україні зареєстровано 1689 випадків, що становить 4 випадки на 100 тис. населення. За 4 місяці 2019 року - 5041 випадок ротавірусного ентериту, що становить 11,9 на 100 тис. населення, показник захворюваності зменшився на – 66%.

     У 1 кварталі 2020 року фахівці територіальних органів Держпродспоживслужби взяли участь у розслідуванні 28 спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, внаслідок яких постраждало 223 особи, з них 143 дитини (64%).  На території м. Миргорода та Миргородського району також зареєстровано  2 спалахи ГКІ в організованих дитячих колективах. По кількості спалахів це майже на рівні аналогічного періоду попереднього року, коли фахівці Держпродспоживслужби взяли участь у розслідуванні 27 спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, внаслідок яких постраждало 178 осіб, з них 153 дитини (86%). Серед розслідуваних спалахів розподіл за місцем виникнення наступний: 15 спалахів зареєстровано в організованих дитячих колективах, з закладами громадського харчування та торгівлі пов’язано 8 спалахів, з харчоблоками промислових підприємств - 1. Серед населення у побуті зареєстровано 4 спалахи. Спільною рисою для періодів, які порівнюються, є те, що найбільша кількість спалахів реєструвалася в організованих дитячих колективах. Водночас, у поточному році дещо знизилася питома вага дітей серед усіх постраждалих – 64% проти 86% у І кв. 2019 року. Таке зниження питомої ваги могло бути внаслідок вжитих територіальними органами заходів стосовно запобігання та зниження рівня харчових отруєнь серед дітей на виконання низки доручень Прем’єр-міністра України з питань безпечності харчування в закладах дошкільної та загальної середньої освіти. У поточному році передача збудників інфекції при 13 спалахах відбувалася через неякісні харчові продукти, 10 - контактно – побутовим шляхом за допомогою таких факторів, як руки, посуд, предмети побуту (від несвоєчасно ізольованих хворих (носіїв) дітей або персоналу. Встановлено що 1 спалах був пов’язаний з вживанням недоброякісної питної води (В Тернопільській області при дослідженні питної води в державному навчальному закладі виявлено норовіруси). При 4 спалахах фактори та шляхи інфікування не встановлено. За етіологічним фактором 9 спалахів викликано вірусами (рота -, норовірусами), 6 спалахів викликано сальмонелами, 5 - іншими бактеріальними збудниками, 3 - вірусами гепатиту А, при 5 спалахах збудника не встановлено. Фахівці територіальних органів Держпродспоживслужби за І кв. 2020 року взяли участь у розслідуванні 9 випадків захворювання на ботулізм, що в 2 рази менше ніж за аналогічний період попереднього року, коли було розслідувано 18 випадків захворювання на ботулізм з 22-ма постраждалими. У поточному році серед 9 захворілих на ботулізм жоден хворий не пов’язував своє захворювання з продукцією промислового виробництва. За результатами розслідування встановлено, що всі випадки пов’язані з вживанням консервації домашнього приготування (овочевої - 1, м’ясної продукція - 4), 3 випадки - із рибними продуктами домашнього приготування. У 1 випадку шлях зараження не встановлено. З метою встановлення причин та умов виникнення спалахів та харчових отруєнь фахівці територіальних органів Держпродспоживслужби взяли участь у проведенні відповідних санітарно-епідеміологічних розслідуваннях даних випадків. За результатами розслідувань встановлено, що основними причинами, які сприяли виникненню спалахів, були грубі порушення санітарного законодавства та законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, а саме: недостатній набір та площа приміщень харчоблоків, порушення поточності виробничих процесів приготування їжі, не дотримання товарного сусідства при зберіганні харчових продуктів, технології приготування страв, термінів та температурного режиму при зберіганні сировини та готової продукції, виготовлення готових страв із продовольчої сировини при відсутності санітарно-гігієнічних умов (виробничих цехів для первинної обробки продовольчої сировини), відсутність належного вхідного контролю продовольчої сировини та харчових продуктів, порушення дезінфекційного режиму, недостатність або несправність технологічного обладнання, яке використовується для обробки сирої та готової продукції, відсутність маркування розроблювального та прибирального інвентарю, кухонного посуду, допуск до роботи працівників без медичних оглядів або відсутність особових медичних книжок у окремих працівників, порушення правил особистої гігієни особами, які брали участь у приготуванні страв, відсутність супровідних документів на частину харчових продуктів, використання для приготування страв продуктів невідомого походження.

       Гострі кишкові інфекції – це група захворювань, що протікають з ознаками інтоксикації і ураженням шлунково-кишкового тракту та передаються від хворої до здорової людини. До них відносяться дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції, вірусний гепатит А, рота вірусний ентерит, норо вірусна інфекція (діарея мандрівника) та ін. Збудниками кишкових інфекцій є окремі групи патогенних та умовно-патогенних бактерій, віруси. Останні все частіше стають причиною гострих кишкових захворювань, особливо серед дітей. Всю цю групу захворювань об’єднує те, що основне місце перебування хвороботворного початку і розвитку хвороби - кишечник людини (чи тварини). Звідси й загальний механізм передачі інфекції, так званий фекально-оральний, при якому збудник з кишечника хворого чи носія інфекції потрапляє у зовнішнє середовище, потім через рот у шлунково-кишковий тракт здорової людини і викликає захворювання. Основна кількість гострих кишкових інфекцій носить спорадичний характер, але при сприятливих умовах може набувати епідемічного характеру, втягуючи в епідпроцес значні маси людей.

      Особливо небезпечні епідемії Холери, Черевного тифу , Гепатиту А. В більшості випадків у зовнішньому середовищі  збудник хвороб не розмножується. Але в силу багатьох причин деякі різновиди збудників дизентерії та сальмонельозу пристосовуючись до дії несприятливих чинників навколишнього середовища набувши властивості до розмноження та накопичення в харчових продуктах в великих кількостях. Перебіг цих захворювань такий же як при харчових отруєннях. До речі більшість спалахів захворювань про які говорилось на початку статті є спалахи дизентерії зонне та сальмонельозу.

      В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також заноситись брудними руками і предметами домашнього вжитку.

    Харчовими отруєннями (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи. Серед харчових отруєнь мікробного походження  виділяють токсикоінфекції та харчові токсикози. При  перших - хворобу викликають мікроорганізми та токсини  які накопились в величезних кількостях в продукті. При других  - токсини вироблені мікробами, при відсутності в харчовому продукті самого збудника. На відміну від кишкових інфекцій харчові отруєння виникають у людей швидко, тобто мають короткий інкубаційний період, їх перебіг відносно легкий, тривалість перебігу декілька днів, практично одночасне виздоровлення, але в окремих випадках,  особливо серед дітей вони приймають дуже важкий характер і можуть закінчитися смертельним результатом.

Харчові отруєння не передаються від однієї людини іншій, тобто вони не є заразними.

    Які ж ознаки гострих кишкових захворювань та харчових отруєнь?

    Хвороба проявляється не зразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: короткий при дизентерії - 2-7 днів, при холері - від декількох годин до п’яти днів, при харчових токсикоінфекціях - декілька годин, при черевному тифі - 7-25 днів, при гепатиті А- від 15-50 днів. Наприкінці прихованого періоду може з явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім починають проявлятися характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішкою слизу і крові, підвищення температури. При гепатиті А найбільш характерними ознаками є жовтяничність шкіряного покриву та слизових оболонок, потемніння сечі  і т. д.  Успіх боротьби за зниження захворюваності на кишкові інфекції багато в чому залежить від того, наскільки обізнане населення з причинами виникнення та поширення цих захворювань. Підвищення санітарної культури населення - це величезний резерв подальшого зниження захворюваності на гострі кишкові інфекції.

    Додержання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук, - запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями. Руки необхідно мити перед їдою, приготуванням їжі, після кожного відвідання туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це робити. Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити. Цю процедуру проробити двічі-тричі. Слід мити не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й між пальцями. Бруд з-під нігтів видаляють щіточкою. Як найретельніше повинні стежити за чистотою рук працівники дошкільних дитячих закладів, а також ті, хто має справу з приготуванням та реалізацією харчових продуктів. Нехтування правилами може призвести до групового захворювання кишковими інфекціями

       Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання санітарних правил приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

            Рекомендується не тримати на кухні нічого зайвого. Бажано, щоб кухонні меблі були  вкриті пластиком, що легко миється гарячою водою з милом.   Стіни на висоту 1,5 метра

від підлоги найкраще обкласти плиткою або пофарбувати олійною фарбою - це полегшить їх миття. Для сміття необхідно мати відро з кришкою. Виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити.   

   Треба мати окремі дошки для обробки сирого м’яса та риби, сирих овочів, для вареного м’яса та риби, для хліба.

     Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м’ясорубку після миття ошпарити окропом. Зберігають посуду не доступному для мух місці.

      Ще до того як продукти опиняться на кухні, треба запобігти їх забрудненню мікроорганізмами, що спричиняють гострі кишкові інфекції. Продукти, які не підлягають термічній обробці (ковбасу, масло, сир тощо), упаковують окремо від сирого м’яса, риби, напівфабрикатів та зберігають на окремих полицях холодильника.

    Овочі, фрукти, ягоди, які будуть споживатися в сирому вигляді, слід мити в проточній воді. Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі в камері не вище +6°С. Існує певний термін їх зберігання, і необхідно його суворо дотримуватись. Так, м’ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м’ясні напівфабрикати - 36 годин; смажені котлети - 24 години; варені ковбаси - 48 годин.

      Не рекомендується готувати влітку в домашніх умовах заливні м’ясні та рибні страви. А в їдальнях та кафе взагалі заборонено готувати ці страви в літні місяці.

     Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастеризації, яка різко зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у ньому. Проте розливне молоко ( куплене на базарі) слід обов’язково прокип’ятити. У поширенні гострих кишкових інфекцій не остання роль належить мухам. Треба пам’ятати, що в чистому приміщенні мухи не затримуються.

      Фактором передачі кишкових інфекцій може бути вода, забруднена виділеннями хворого чи носія інфекції. Найбезпечнішою є вода, що подається централізовано водопроводом, бо її піддають очищенню та знезараженню хлором у нешкідливих для людини дозах. Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами.

     Велику небезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, що скидаються з суден та з каналізаційних труб, або змиваються з поверхні грунту атмосферними опадами. Під час купання у відкритих водоймах (річка, озеро, ставок і т. д.) намагайтеся не ковтати воду.

    Криниці у сільських населених пунктах слід розташовувати як найдалі від можливого джерела забруднення (на відстані 20-30 метрів від дворових вбиралень, вигрібних ям, смітників). Отвір криниці слід щільно закривати кришкою і брати з неї воду тільки громадським відром.

  Заступник начальника відділу державного нагляду

  за дотриманням санітарного законодавства

  Миргородського міськрайонного управління

  Головного управління Держпродспоживслужби

          в Полтавській області      

                              Микола ГАВРИЛЕНКО

ОГОЛОШЕННЯ
     
Потреба у працівниках

Потреба у працівниках на 19 квітня 2024 року

     
     
Сплачуємо борги до бюджету громади

Переліки боржників до бюджету громади станом на 1 квітня 2024 року

     
     
До уваги ВПО!

БФ "Карітас Полтава" у рамках проєкту «Багатосекторна допомога постраждалим від війни людям в Україні» розпочинає реєстрацію на надання субсидій на оренду житла терміном на 6 місяців.

     
Архів оголошень
Poll ID 0 does not exist.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Міста побратими

Миргородський відділ поліції

КП Тепловодсервіс

КП Миргородська управляюча компанія

Полтавська обласна рада

Полтавська ОДА

МИРГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА
  Адреса: 37600, м. Миргород, вул. Незалежності, 17, Тел.: 5-25-01,
E-mail: [email protected]