У зв’язку з ускладненням епізоотичної ситуації по сказу важливо знати причини поширення сказу серед тварин. Сказ - це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, яке вражає центральну нервову систему з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами  і  завжди закінчується - смертю. У тварин хвороба  протікає в буйній та тихій (паралітичній) формі. 

Людина заражається під час укусу, або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру, через подряпини. Інкубаційний період від 7 днів до року і навіть більше. Останній випадок захворювання серед людей в Полтавській області зареєстрований у 2003 р. в Лохвицькому районі. За 2018 рік в Україні зареєстровано 1466 неблагополучних пунктів по сказу та 1704 хворих на сказ тварин. Як відомо вірус сказу циркулює в природі серед диких м’ясоїдних і для нашої країни головним носієм вірусу сказу є лисиця червона, яка передає вірус через покуси домашнім тваринам.

       Слід зазначити, що безвідповідальне  ставлення  власників 

до  своїх  тварин є основною причиною захворювання на сказ домашніх

та сільськогосподарських тварин. Незважаючи на значні зусилля держави по

боротьбі зі сказом (щорічно проводиться пероральна вакцинація диких

хижих тварин, в 2018 році щеплено поголів’я домашніх та за необхідності

сільськогосподарських тварин в кількості більше 6 млн. голів) Україна  посідає  третє  місце  в  Європі  з  поширення  сказу  серед  диких

та   домашніх  тварин. Прикро визнавати, але це показник свідомості громадян. Нерідко трапляються випадки відмови власників тварин від вакцинації домашніх тварин проти сказу, багато тварин зовсім не зареєстровані у ветеринарних установах, іноді «непотрібних» тварин просто виганяють на вулицю, кидаючи їх напризволяще. Це відбувається на наших очах у європейській країні в 21 сторіччі і жоден свідомий громадянин не повинен бути толерантним до таких дій, адже вони не відповідають сучасному уявленню про людину та становлять безпосередню загрозу життю інших осіб.

        Протягом останніх років відбуваються дуже важливі позитивні зміни, пов’язані з розвитком волонтерського благодійного руху, зусилля громад по зменшенню кількості безпритульних тварин шляхом створення притулків для тимчасового утримання тварин, їх стерилізації та щеплення проти сказу  .
  Слід усвідомити важливість обліку кількості тварин та стовідсоткове щеплення домашніх тварин проти цього захворювання.

        Боротьба зі сказом залишається однією з найскладніших проблем, яка може бути вирішена тільки загальними зусиллями: адміністративно-господарських служб, органів державної ветеринарної та гуманної медицини.