Військомат Центр зайнятості АМУ Захист прав споживачів
Податкова інформує
2011-08-12

 

Архів новин за 2017 рік

Архів новин за 2018 рік

Архів новин за 2019 рік

Архів новин за 2020 рік

 


Новини за 2021 рік

21.09

Запитували? Відповідаємо!

 

Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Інформація, що міститься в Декларації, є податковою інформацією.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

 

Чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО?

Відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО.

Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.

Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

15.09

Відомості, які відображаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображається така інформація (дані):

- відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

- відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема, дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів. Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в Декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.

Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в Декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу – боржника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою – зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи – боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги;

- відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

- самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

- ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення».

Інформація, що міститься в Декларації, є податковою інформацією.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

Яка відповідальність передбачена законодавством за порушення вимог застосування РРО ризиковим категоріям фізичних осіб - підприємців платникам єдиного податку, які мають застосовувати РРО/ПРРО з 01.01.2021, зокрема, якщо РРО не зареєстровано?

Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за порушення вимог закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначається відповідними статтями цього Закону.

Так, відповідно до п. 11 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 тимчасово, до 01 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону, застосовуються в таких розмірах:

  • 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
  • 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

До уваги фізичних осіб – підприємців, платників єдиного податку ІІ-IV груп: з 1 січня 2022 року застосування РРО/ПРРО є обов’язковим

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО, ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності (у 2021 році – 1 320 000 грн.), крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

З 1 січня 2022 року застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп є обов’язковим.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР з 1 січня 2022 року фінансові санкції застосовуються у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

 Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

10.09

У випадку несплати (не повної сплати) суми збору звітна одноразова (спеціальна) декларація вважається не поданою, але декларант має право подати повторну звітну декларацію

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Разом з тим, відповідно підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного цим підрозділом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування внаслідок чого одноразова (спеціальна) добровільна декларація була визнана не поданою, декларант має право подати повторно таку декларацію, оскільки підрозділ 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу не містить обмежень щодо подання повторної звітної декларації.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Валютні цінності: як декларанту визначити базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Платникам ПДВ про реєстрацію податкових накладних!

З початку 2021 року платниками податку на додану вартість Полтавщини подано на реєстрацію більше 8 мільйонів податкових накладних на загальну суму 47,8 мільярдів. грн., з яких зареєстровано 7,9 мільйонів (98,7%) податкових накладних на загальну суму 47,8 млрд. грн.

За січень - серпень 2021 року проведено 162 засідання комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань розблокування ПН/РК, яка працює у рамках дії Постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 « Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Як повідомив представникам засобів інформації в.о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Андрій Якименко: „Станом на 1 вересня 2021 року платниками податків подано на розблокування 20,2 тисяч повідомлень до зупинених ПН/РК, по яких комісією прийнято рішення про реєстрацію – 17651 ПН/РК на суму ПДВ 307,1 млн. грн. (69,6 % від розглянутих) та про відмову в реєстрації 2135 ПН/РК на суму ПДВ 129,3 млн. грн. (29,3 відсотків від розглянутих). Решта повідомлень – 331 на 4,7 млн. грн.(1,1 %) залишаються на розгляді у зв’язку з тим, що термін рішення не настав”.

 Також керівник обласної податкової зазначив, що створені всі умови для сприяння платникам ПДВ в наданні допомоги щодо роз’яснення всіх суперечливих питань які виникають під час реєстрації ПН/РК. Консультацію з даного питання можна отримати у центрах обслуговування платників які розташовані на території області. З адресами та телефонами ЦОП можна ознайомитись на банері „Центри обслуговування платників” субсайту Головного управління ДПС у Полтавській області офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

02.09

До уваги потенційних декларантів з одноразового (спеціального) добровільного декларування: Національним банком України Затверджено порядок відкриття, закриття та зарахування коштів на спеціальний рахунок

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що Постановою Правлінням Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Податковий борг: відповіді на запитання платників податків

Законом України від 04 грудня 2020 року №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом» (далі – Закон) внесено зміни до законодавства з питань адміністрування податкового боргу.

Фахівцями Головного управлінні ДПС у Полтавській області надані відповіді на найбільш актуальні запитання платників податків щодо списання та стягнення податкового боргу.

Чи можна подати заяву на списання сум недоїмки з єдиного внеску для самозайнятих фізичних осіб, які фактично не здійснювали діяльність з 1 січня 2017 року?

Законом № 1072 внесено зміни до пункту 9 (прим. 15) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ та встановлено період, протягом якого платники (фізичні особи - підприємці (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність) мали можливість звернутися за списанням до 1 березня 2021 року. Таким чином, всі хто з будь-яких причин не зміг звернутися до контролюючих органів за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений цим Законом, на даний час не зможуть скористатися зазначеною нормою.

Як платнику податків дізнатись, списувався йому податковий борг чи ні?

Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).

З якої суми податкового боргу територіальні органи ДПС будуть застосовувати заходи стягнення податкового боргу?

Законом збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

26.08

 

Готівка в національній та іноземній валютах можуть бути задекларовані в одноразовій (спеціальної) добровільній декларації у разі розміщення їх на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до п.п. «г» п. 5 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об'єктами декларування не можуть бути, зокрема кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі.

Разом з тим п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі - спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Таким чином, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

Чи можуть ФОП – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, у разі проведення розрахунків з використанням талонів, квитків не застосовувати РРО та/або ПРРО, а вести РК та КОРО у разі перевищення 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року?

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Пунктом 6 ст. 9 розд. ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) встановлено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.

Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Відповідно до ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» із змінами та доповненнями документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, у разі проведення розрахунків з використанням талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, РРО та/або ПРРО не застосовують.

 Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

17.08

 

Запитували? Відповідаємо!

 Якщо декларантом подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, але не в повному обсязі сплачена сума збору, яка зазначена у поданій декларації, то чи має право декларант подати повторно «звітну» декларацію?

Відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Разом з тим, відповідно п. підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного цим підрозділом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Відстрочення податкового боргу: кому надається та що необхідно для цього зробити

Законом України від 04 грудня 2020 року №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом» (далі – Закон) передбачено відстрочення податкового боргу за певних умов.

Фахівцями Головного управлінні ДПС у Полтавській області надані відповіді на найбільш актуальні запитання платників податків.

Кому може бути надано відстрочення податкового боргу у сумі до 6800 гривень?

Відстрочення податкового боргу надається платникам податків - фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, що станом на 1 грудня 2020 року мали загальний розмір податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням) у сумі, що не перевищує 6 800 гривень.

Що необхідно зробити такому платнику податків, щоб отримати таке відстрочення?

Для цього платнику податків необхідно звернутись з відповідною заявою довільної форми до контролюючого органу, де обліковується такий податковий борг. Зазначену заяву платником податків може бути подано як у паперовому вигляді (особисто звернувшись до контролюючого органу або надіславши листа), так і в електронному вигляді через приватну частину Електронного кабінету.

У разі, якщо загальна сума податкового боргу станом на 1 грудня 2020 року перевищує 6 800 гривень або якщо із заявою звернувся платник податків, що не підпадає під дію Закону № 1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову у наданні відстрочення у довільній формі.

Чи потрібно платнику податків для отримання відстрочки подавати додаткові документи, крім заяви?

Ні. Ніяких додаткових документів подавати не потрібно. Це відстрочення буде здійснюватись без укладання окремого договору із платником податків, адже у пункті 1 (прим. 2) підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, прямо передбачено, що норми статті 100 Кодексу для цього випадку не застосовуються.

Чи може платник податків достроково сплатити відстрочену до 29 грудня 2021 року суму податкового боргу?

Так. При цьому платник податків повідомляє контролюючий орган про таку дострокову сплату шляхом надсилання листа у довільній формі.

Чи є таке відстрочення оплатним?

Ні. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування відстроченням.

Чи нараховуються штрафні санкції та пеня платникам податків, які скористаються можливістю відстрочення податкового боргу?

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються.

Разом із тим, у випадку непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, будуть нараховуватися у загальному порядку згідно з вимогами Кодексу.

 Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

Чи є обов’язковим застосування суб’єктими господарювання РРО при продажу у кіосках газет, журналів, листівок, конвертів, знаків поштової оплати?

Миргородський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області повідомляє про те, що відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, зокрема, при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відс. загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення.

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

12.08

Запитували? Відповідаємо!

 

Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Об’єкти, які не підпадають під одноразове (спеціальне) добровільне декларування

Відповідно до Закону України від 15.06.2021№ 1539-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету" (набрав чинності з 21.07.2021 р.) об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення,

крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

порушеннями у сфері валютного законодавства;

порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого пунктом 12 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених

статтями 212, 212 прим. 1, а так само статтею 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів),

статтею 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України;

в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою статті 368 прим. 3, частинами першою і другою статті 368 прим.4, статтями 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;

ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

05.08

Хто сплачує податки за договорами оренди землі, укладеними між громадянами

У разі отримання доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавцю (громадянину) слід такі доходи включити до податкових зобов’язань податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами року та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом України для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: сплатити необхідно протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.

Суми отриманого доходу, сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації, яку необхідно подати до 01 травня року, що настає за звітним.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Проведення розрахункових операцій в режимі офлайн повинно бути припинене у разі досягнення граничних строків, визначених законодавством

Відповідно до п. п. 1 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).

ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. п. 2 розділу V Порядку № 317).

Абзацом третім п. п. 3 розділу V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

 Державна податкова служба України  https://www.facebook.com/TaxUkraine

 та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua

 Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

20.07

До уваги платників – ГУ ДПС в області нагадує!

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені здійснюється відповідно положень наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» (із змінами та доповненнями).

Для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску) платник податків має можливість подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву в електронній формі через приватну частину електронного кабінету або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини електронного кабінету.

Вхід до електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до електронного кабінету здійснюється з використанням ЕЦП відповідно до Закону України від 05.10.2017 «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII (із змінами та доповненнями).

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення, зокрема, «Заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi» (J/F 1302001) і подання її до контролюючих органів.

Головне управління ДПС у Полтавській області рекомендує разом із заявою надавати копії платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Протягом місяця придбано та продано об’єкт нерухомості:

чи будуть податкові наслідки

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

15.07

Застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК

Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ.

 Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції

Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2021 № 238 затверджена узагальнююча податкова консультація з деяких питань оподаткування ПДВ.

В податковій консультації роз’яснено порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції. Зокрема, зазначено, що до програмної продукції, яка звільняється від оподаткування ПДВ, відносять будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу.

Якщо операції з постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції, зокрема встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, включаються (є складовою частиною постачання такої продукції) до вартості програмної продукції, в т.ч. до вартості змін, оновлень, доповнень та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, прав на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу, то такі операції звільняються від оподаткування ПДВ.

Узагальнююча податкова консультація надає роз’яснення стосовно оподаткування ПДВ операцій з постачання технічної підтримки програмної продукції, яка не входить до складу вартості такої програмної продукції.

Якщо операції з технічної підтримки програмної продукції включають будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення, включаючи усунення недоліків та виправлення помилок, та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу, з одночасним постачанням за одну вартість послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, то такі операції звільняються від оподаткування ПДВ.

Послуги з технічної підтримки програмної продукції, які передбачають виключно постачання послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, які не передбачають внесення будь-яких змін до програмної продукції, та вартість яких не включає зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, а також право (права) на отримання таких змін, оновлень, додатків, доповнень та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм протягом певного періоду часу, оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

07.07

Звітність з ПДФО та ЄСВ: спрощення процесу заповнення та звітування

На виконання вимог Законів України від 19 вересня 2019 року № 115-ІХ та № 116-ІХ наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 (із змінами) було затверджено нову форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок його заповнення.

Нова форма почала діяти з 1 квітня 2021 року.

Розрахунок поєднав у собі звичні для всіх напрацювання зі звітності з єдиного внеску за формою Д4 та форми 1-ДФ, а в окремих випадках спростив процес звітування.

Так, наприклад, у разі допущення помилки по застрахованій особі у звітності за формою Д4 до закінчення граничного терміну подання страхувальнику необхідно було повністю формувати заново такий звіт по всім застрахованим особам.

Натомість, в Розрахунку в аналогічній ситуації, застосовується зрозумілий та звичний для податкових агентів порядок виправлення помилки – виведення помилкових записів/введення коректних записів. Тобто відбулася уніфікація підходів відображення інформації там, де це дозволяє специфіка даних, які обліковуються у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Таким чином, у разі допущення помилки по одній або декільком застрахованим особам до закінчення граничного терміну подання, достатньо сформувати Розрахунок з типом «Звітний новий», заповнивши необхідні реквізити, перелік яких наведено в розділі V Порядку, та в тих додатках, де потрібно провести коригування, здійснити виключення/включення записів безпосередньо по тим застрахованим особам, по яким допущено помилку.

Після закінчення граничного терміну подання алгоритм здійснення коригування, у разі виправлення реквізитів застрахованих осіб (РНОКПП, ПІБ тощо), буде ідентичним як і для Розрахунку з типом «Звітний новий». Такий алгоритм буде відрізнятися лише у випадку необхідності коригування сумових показників, тоді застосовується звичний для платників єдиного внеску порядок із застосування відповідних типів нарахувань. У разі ж введення в Розрахунку з типом «Уточнюючий» пропущеного запису, то застосовується комбінація методів, тобто включення пропущеного запису з одночасним зазначенням необхідного типу нарахувань.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

ФОП, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій

Згідно з ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» із змінами та доповненням документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відповідно до п. 41 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 із змінами та доповненням (далі – Постанова № 176), пасажир повинен мати квиток на проїзд в автобусі (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідку, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

У разі перевезення багажу пасажир повинен мати квитанцію на перевезення багажу.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 (далі – Наказ № 503) затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями, які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Разом з тим, згідно з п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023).

Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати РК та книги обліку розрахункових операцій.

Водночас, з метою виконання вимог Закону № 1023 та Постанови № 176, на вимогу пасажирів, такі особи зобов’язані видавати відповідні документи, за формою, затвердженою Наказом № 503.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

29.06

Застосування РРО та/або ПРРО платниками єдиного податку ІІ-IV груп

Відповідно до п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України платники єдиного податку ІІ-IV груп при  реалізації товарів, в тому числі через мережу Інтернет у разі відправлення товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж», не застосовує РРО та/або ПРРО лише за умови, що обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Слід пам’ятати, що звільнення від обов’язку використовувати РРО або ПРРО не поширюється на осіб, які здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу   «InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба  України https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у   

 податковій декларації про майновий стан і доходи

Фізична особа, відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сплачувати задекларовані суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору платникам необхідно за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу   «InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба  України https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

23.06

Запитували? Відповідаємо!

Чи необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО та на яку суму проводити операції ФОП – платникам ЄП, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ППРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статтею 2 Закону № 265 передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
            Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або програмні РРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

При цьому, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
  - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
            У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

При цьому, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума виручки, отримана за такими договорами, тобто як вартість товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу   «InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба  України https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

Чи є базою нарахування єдиного внеску дохід, отриманий ФОП, за період, на який припадає дата її смерті?

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.
            Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування ЄВ для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
            Базою нарахування ЄВ для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є сума, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) відомості, зокрема, про фізичних осіб – підприємців вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою подається, зокрема, ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (п. 2 частини четвертої ст. 18 Закону № 755).

Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема, в податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства (частина четверта ст. 13 Закону № 755).

Крім того, п. 9 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), визначено, що у разі смерті фізичної особи – підприємця, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною, за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання зі сплати ЄВ, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення, борг (недоїмка) зі сплати ЄВ підлягає списанню.
            Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем, за період, на який припадає дата її смерті, не є базою нарахування ЄВ.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу   «InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба  України https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

 

17.06

Задекларовані громадянами податки треба сплатити до 1 серпня 2021 року

Миргородський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Полтавській області інформує про те, що податок на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи треба сплатити до 1 серпня 2021 року.

Звертаємо Вашу увагу, за несплату податку платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно - у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Такі діяння, що вчинені умисно повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

Сплата майнових податків фізичними особами

Миргородський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Полтавській області нагадує, що згідно Податкового кодексу України (далі ПКУ), до складу майнових податків входять:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- транспортний податок;

- плата за землю.

Щороку, до 1 липня, податківці проводять нарахування фізичним особам сум майнових податків та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку за місцем реєстрації платника. Сплатити податок громадяни повинні протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – сплачується до місцевого бюджету. Платниками є власники житлової та/ або нежитлової нерухомості.

Проте, власникам житлової нерухомості фізичним особам ПКУ передбачені пільги. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі її часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

- для квартири/квартир (незалежно від їх кількості) - на 60 кв. метрів;

- для житлового будинку (незалежно від їх кількості) - на 120 кв. метрів;

- у разі одночасного перебування у власності платника податків квартири та житлового будинку, в тому числі їх частин, - на 180 кв. метрів.

Об’єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Плата за землю – це обов’язковий платіж, який також сплачується до місцевого бюджету. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Разом з тим, ставки податку та пільги встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад.

Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації), а щодо плати за землю – за місцем знаходження земельної ділянки, для проведення звірки даних.

При виявленні розбіжностей контролюючим органом буде зроблений перерахунок податку на підставі оригіналів відповідних документів, наданих платником податків: документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування; на перехід права власності; на користування пільгою. Після проведення перерахунку суми податку надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

Термін протягом якого суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО

Миргородський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Полтавській області доводить до відому платників податків про те, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

 - реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);

 - програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

08.06

Запитували? Відповідаємо!

 

Чи потребує обов’язкового застосування РРО діяльність ветеринарних аптек та клінік, які надають ветеринарні послуги?

Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

·       реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

·       реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

·       реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 25.06.1992 №2498-XII «Про ветеринарну медицину» ветеринарна аптека - заклад ветеринарної медицини - аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск, що здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;

заклад ветеринарної медицини - установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб'єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;

ветеринарна медицина - галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.

Таким чином, ветеринарні аптеки та заклади ветеринарної медицини (клініки) не здійснюють діяльності у сфері охорони здоров’я людей, отже вимоги щодо застосування РРО з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року на них не розповсюджуються.

 

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

 Державна податкова служба України

 https://www.facebook.com/TaxUkraine

 та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм

https://t.me/tax_gov_ua

 Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

 

Підприємство, юридична особа, здійснює надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів. Розрахунки зі споживачами здійснюються як в готівковій, так і в безготівковій формі. Чи необхідно застосовувати РРО?

Відповідно до п. 1 ст. 9 закону №265/95 передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Норма щодо незастосування РРО юридичними особами не стосується надання послуг. Тому при проведенні готівкових розрахунків у місці надання послуг слід застосовувати РРО.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

 Державна податкова служба України

 https://www.facebook.com/TaxUkraine

 та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм

https://t.me/tax_gov_ua

 Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

Термін протягом якого суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО

 

Миргородський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління ГУ ДПС у Полтавській області доводить до відому платників податків про те, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

 - реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);

 - програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області 

 

03.06

З початку року від платників єдиного податку фізичних осіб Полтавщини до бюджету надійшло 342,3 млн.гривень

 

Станом на перше травня 2021 року на податковому обліку ГУ ДПС у Полтавській області значаться 42 652 платника єдиного податку, з них: 1 групи - 6 597 платників; 2 групи - 19 303 платника; 3 групи - 16 752 платника.

Відповідно до Закону України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», передбачені пільги для фізичних осіб – підприємців (ФОП) платників єдиного податку першої групи.

Так, платники єдиного податку першої групи тимчасово звільняються від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Разом з цим, з початку року станом на 01.05.2021 надходження по єдиному податку з фізичних осіб складають 342,3 млн.грн. Забезпечено приріст надходжень в порівнянні з відповідним періодом минулого року на суму 62,5 млн.грн, або 19,5%.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Щодо оподаткування ПДФО сум коштів, сплачених роботодавцем за навчання найманого працівника

 

Відповідно до п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відноситься сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
              При цьому, законодавством не встановлено обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.
              Враховуючи викладене, якщо роботодавець сплатив за навчання фізичної особи – найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, при цьому її розмір не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної, то така сума сплачена роботодавцем оподаткуванню не підлягає.

 

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

 Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine

 та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua

 Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

Запитували? Відповідаємо!

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО та відображенню у додатку 4ДФ до Розрахунку матеріальна допомога, що надається ФО за рахунок міського бюджету?

 

Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Згідно з ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280/97) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються Законом № 280/97 та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280/97).

Відповідно до положень ст. 34 Закону № 280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов’язаних з охороною материнства і дитинства.

Враховуючи зазначене, матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773), доходи у вигляді матеріальної допомоги, отримані фізичними особами за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), відображаються відповідним органом місцевого самоврядування у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ознакою доходу «128».

 

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

 Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine

 та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua

 Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

25.05

Прощення фінансових санкцій

Головне управління ДПС у Полтавській області звертає увагу платників податків, що відповідно до Закону України від 04 грудня 2020 року №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон №1072), підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 2 (прим. 3), яким передбачено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом №1072 (тобто починаючи з 10.12.2020 р.), суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Норма розповсюджується на платників податків, що станом на 1 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням наступних категорій:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Платнику податків, який бажає скористатись зазначеним, необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем обліку його податкового боргу із заявою в довільній формі про такий намір.

При цьому застосовується черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу.

Таким чином, платник податків має бути зацікавлений в найшвидшому погашенні основної суми податкового боргу, щоб якомога більша сума штрафних санкцій та пені була списана.

У разі, якщо всі умови виконано, розрахунки проведено у термін до 10 червня 2021 року - штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

Чи застосовується штрафна санкція, передбачена п. 122.1 ст. 122 ПКУ, за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі ФОП – платником ЄП першої або другої групи авансових внесків ЄП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Відповідно до абзацу першого п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою – платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (платник єдиного податку першої і другої групи), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до ПКУ (п. 122.1 ст. 122 ПКУ).

Водночас, згідно з п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

 порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

 відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

 порушення вимог законодавства в частині:

 обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

 цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
   обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
   здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

 здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
   порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Таким чином, за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої або другої групи авансових внесків єдиного податку в період з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафна санкція, передбачена п. 122.1 ст. 122 ПКУ, не застосовується.

Крім того, відповідно до п. 52 прим. 9 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року, крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ умов застосування першої групи платників єдиного податку.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

19.05

Відстрочення податкового боргу

Головне управління ДПС у Полтавській області звертає увагу платників податків, що відповідно до Закону України від 04 грудня 2020 року №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон №1072), підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 1 (прим. 2), яким передбачено, що податковий борг платників податків - фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 гривень, може бути врегульований у такому порядку:

сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 1 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року.

Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків - фізичної особи за його заявою. Зазначену заяву платником податків може бути подано як у паперовому вигляді, так і в електронному вигляді через Електронний кабінет. У разі якщо загальна сума податкового боргу в цілому по Україні станом на 1 грудня 2020 року перевищує 6 800 гривень або якщо із заявою звернувся платник податків, що не підпадає під дію Закону № 1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову у наданні відстрочення.

Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного цим пунктом строку штрафні санкції і пеня, передбачені цим Кодексом, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами цього Кодексу.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Щодо розблокування податкових накладних

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що Порядком зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі – Порядок, затверджений Постановою № 1165) визначено механізм зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) на підставі автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/ розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків.

ДПС у Полтавській області наголошує, що перевірка поданих на реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування здійснюється виключно в автоматичному режимі без ручного втручання в процес їх реєстрації/зупинки реєстрації.

Пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (далі – Порядок, затверджений Наказом № 520), визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 Порядку, затвердженого Наказом № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 Порядку, затвердженого Наказом № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Послідовність дій суб’єкта господарювання реєстрації ПРРО

Миргородський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області інформує про те, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі - ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. На обліку має перебувати також його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України .

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Зверніть увагу на те, що інформацію про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

12.05

Списання податкового боргу

Головне управління ДПС у Полтавській області нагадує, що відповідно до Закону України від 04 грудня 2020 року №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон №1072), підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 2 (прим. 4), яким передбачено, що податковий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Положення цього пункту не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв'язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом №1072 (тобто починаючи з 10.12.2020 р.) до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.

На списані відповідно до цього пункту суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені цим Кодексом, за період з дати набрання чинності Законом №1072 і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої податковим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Щодо права на податкову знижку за договорами страхування

Платники податку на доходи фізичних осіб можуть скористатися правом на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2020 року на суму фактично здійснених ними витрат у вигляді суми коштів, сплачених при страхуванні.

Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, які він сплатив страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як за себе так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення.

При цьому, понесені витрати не мають перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування) суму 2940 гривень при страхуванні особисто як платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю та 1470 гривень - при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю.

Для отримання податкової знижки за 2020 рік громадяни мають подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, розрахункові та платіжні документи, які підтверджують здійснені платником податків витрати.

Декларацію необхідно подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник до 31 грудня 2021 року (включно) в один із наведених способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

05.05

Подання декларації для виїзду за кордон

 Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України, далі - ПКУ).

Податкова декларація подається за звітний період у встановлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебував на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному ПКУ. Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

Отже, громадянин України, який виписався з останнього місця постійного проживання в Україні та здав паспорт громадянина України, відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний надати податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем перебування на обліку, яке було зазначено в обліковій картці платника податку.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Чи включається до доходу фізичної особи – платника єдиного податку сума коштів, отримана у вигляді бюджетного гранту?

Законом України від 04 листопада 2020 року № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій», який набрав чинності 23.12.2020, запроваджено визначення бюджетного гранту для податкових цілей та преференції при оподаткуванні доходів, отриманих платниками податків у вигляді бюджетного гранту.

 Так, відповідно до п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) бюджетний грант – цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Таким чином, сума коштів, отримана фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку у вигляді бюджетного гранту не включається до її доходу, але такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. ІV ПКУ, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку встановлено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування бюджетного гранту визначено п. 170.7 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

 

Миргородський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області надає інформацію на  запитання платників податків:

Чи потрібно СГ виконувати додаткові налаштування в ПРРО, який встановлений на комп’ютер (планшет, телефон тощо) у разі здійснення розрахункових операції із застосуванням електронних платіжних засобів?

Суб’єкту господарювання не потрібно виконувати додаткові налаштування в програмному реєстраторі розрахункових операцій, який встановлений на комп’ютер (планшет, телефон тощо) у разі здійснення розрахункових операції із застосуванням електронних платіжних засобів.

При цьому, при проведенні таких розрахунків суб’єкту господарювання необхідно обрати тип оплати – «Карткою».

 

Яким чином СГ може здійснити перехід з програмного забезпечення (далі – ПЗ) ПРРО, яке надається ДПС, на ПЗ, розроблене іншими виробниками?

З метою переходу з програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО), яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі (як і будь-якого іншого ПЗ) на ПЗ інших виробників (комерційних) суб’єкту господарювання необхідно закрити зміну на такому ПРРО, здійснити налаштування іншого ПЗ та розпочати роботу.

 

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого

управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

Запитання від платників: Декларування 2021

 

Як оподатковується вартість майна, отриманого внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя?

Відповідно до п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року №2947-III із змінами та доповненнями.

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого

управління Головного управління ДПС у Полтавській області


 
21.04

Новації законодавства: списання штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем

Закон України від 04.12.2020 № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072, набув чинності з 10.12.2020) спрямований на соціальну підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб’єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам - підприємцям) на вищезазначений період.

Зокрема, Законом №1072 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі Кодекс) доповнено пунктом 2 3 такого змісту:

"2 3. У разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення цього пункту не застосовується щодо:

а) великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Кодексу;

б) осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

в) осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

г) банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

д) осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

е) осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв'язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників."

Платники податків на яких поширюється положення пункту 23 підрозділ 10 розділу ХХ Кодексу, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені за умови сплати податкового боргу за основним платежем, мають подати до органу ДПС за місцем обліку такого податкового боргу заяву про наміри скористатись положенням пункту 23 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (примірна форма додається).

Заява платника має бути оформлено датою не раніше дати набрання чинності пунктом 23 (10.12.2020) та не пізніше дати закінчення шестимісячного строку, що надається платнику для сплати основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020 (09.06.2021).

Заяви платником податків мають подаватися по кожному з платежів (з урахуванням відкритих ІКП) окремо.

При цьому участь у процедурі, визначеній пунктом 23, будуть приймати лише платежі, по яких законодавством та податковим обліком передбачається нарахування та сплата поточних податкових зобов’язань (по деклараціях, розрахунках, по сумі донарахувань з основної суми платежу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями).

Неподаткові платежі, а також платежі, за якими передбачається нарахування лише штрафних (фінансових) санкцій та/або пені та не передбачається нарахування податкових зобов’язань, не приймають участі у процедурі, визначеній пунктом 23.

Заяви подаються платником до головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу (з урахуванням відкритих ІКП). У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 23, по декількох платежах, які адмініструються у різних головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.

Сплату основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020, платник може здійснювати одним платежем або частковими платежами, суми яких та дати їх сплати визначаються платником податків самостійно.

Після надходження до податкового органу заяви платника податків перевіряється виконання платником вимоги щодо повної сплати поточних податкових зобов’язань, які підлягали сплаті у період з 01.11.2020 до дати, що передувала даті, зазначеній у заяві платника податків (з урахуванням черговості платежів, визначених платником).

У разі, якщо платником не сплачено повної суми таких поточних платежів, це є підставою для відмови платнику у прийнятті такої заяви до розгляду.

Після надходження до податкового органу заяви платника податків та проходження перевірки по першому етапу здійснюється наступний моніторинг:

- сплати платником грошовими коштами основної суми податкового боргу, яку платник має погасити у період від дати, зазначеній ним у заяві, до граничного терміну (останній день шестимісячного періоду з дня набрання чинності Законом № 1072 (10.12.2020), який надається платнику для сплати цього боргу (09.06.2021 включно));

- сплати у повному обсязі поточних податкових зобов’язань (які підлягають сплаті у період з дати, зазначеній платником у заяві, до дати повної сплати основної суми податкового боргу (який обліковувався станом на 01.11.2020), граничний термін - 09.06.2021 включно.

При недотриманні платником однієї чи обох умов другого етапу моніторингу, платнику направляється відмова у застосуванні пункту 23.

У разі, якщо платник своєчасно не подає до органу ДПС декларації (розрахунки) з платежу, щодо якого ним подано заяву про участь у процедурі по пункту 23 з дати подання заяви по дату повної сплати основної суми податкового боргу або до граничної дати (09.06.2021), платник податків визнається таким, що не виконує умови щодо сплати поточних податкових платежів, і такому платнику податків направляється відмова у застосуванні пункту 23.

У разі, якщо платник подає до органу ДПС декларації (розрахунки) з платежу, по якому ним подано заяву щодо участі у процедурі по пункту 23 з дати подання заяви по дату повної сплати основного платежу або до граничної дати (09.06.2021), однак при цьому у цих деклараціях (розрахунках) відсутні податкові зобов’язання до сплати, платник визнається таким, що виконав умови сплати поточних податкових платежів, відмова у такому випадку не направляється, і за умови сплати основної суми податкового боргу, що склалася станом на 01.11.2020 списуються штрафи і пеня.

Штрафні санкції, довідково розраховані у зв’язку зі сплатою податкового боргу за грошовими зобов’язаннями, що виник станом на 01.11.2020, підлягають зменшенню та не підлягають застосуванню.

Також підлягає скасуванню пеня, автоматично нарахована у зв’язку зі сплатою податкового боргу за грошовими зобов’язаннями, що виник станом на 01.11.2020.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

Починаючи з якого періоду подається податкова декларація про майновий стан і доходи, затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Мінфіну від 17.12.2020 № 783)?

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Згідно з п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.

Відповідно до п. 14, п.п. 5 п. 98 розд. I Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавств», абзацу четвертого п. 2 розд. I Закону України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообо’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», пп. 5, 6 розд. I Закону України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – наказ № 783) який набрав чинності з 01 січня 2021 року, внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від , від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», а саме викладено у новій редакції:

Форму податкової декларації про майновий стан і доходи; Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Пунктом 4 Наказу № 783 встановлено, що податкова декларація у редакції Наказу № 783 подається з 01 січня 2022 року.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Надання майна в оренду: доходи підлягають оподаткуванню

Миргородський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області звертає увагу на те, що якщо громадяни здають в оренду житлову чи іншу нерухомість, а також рухоме майно, то отримані доходи необхідно задекларувати.

Відповідно до статті 164 Податкового кодексу підлягають декларуванню доходи, отримані від здачі в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок. Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізична особа – підприємець, то податковим агентом є саме орендатор. Він і повинен утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотків. Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то ПДФО та військовий збір сплачує орендодавець. Також, оподаткуванню підлягають доходи, отримані від здавання в прокат автотранспорту та іншого рухомого майна.

Кампанія декларування минулорічних доходів громадян триває до 1 травня 2021 року. Декларації про майновий стан і доходи громадяни повинні подавати до ДПІ за місцем своєї податкової адреси.

На допомогу громадянам ДПС України розробила довідник щодо правил декларування доходів за 2020 рік інформацію дивитись за посиланням https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/.

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

15.04

Електронні сервіси – комфортно та зручно!

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що сьогодні платники податків мають можливість без особистих візитів до контролюючих органів отримати необхідну інформацію, у тому числі довідки, консультації та вчасно подавати податкову звітність. Для цього на вебпорталі ДПС України забезпечено доступ до низки безкоштовних електронних сервісів.

Впровадження інноваційних інформаційних технологій дає змогу зберегти дорогоцінний час для бізнесу та здійснити спілкування з податковою службою комфортно.

Електронний кабінет – це найбільш популярний сервіс ДПС, який є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом.

Електронний кабінет надає безконтактні способи взаємодії платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Просте логічне програмне забезпечення максимально спрощує адміністрування податків та взаємодію з представниками податкової служби. Значною мірою зменшується й адміністративне навантаження на контролюючі органи, а також знижуються витрати на комунікацію у паперовій формі.

Електронний кабінет сьогодні – це поліпшення формату відносин з платниками, завдяки якому скорочується час на оформлення та подання звітності до органів податкової служби, підвищується оперативність надання та якість звітності, знижуються корупційні ризики завдяки уникненню безпосереднього спілкування з представниками контролюючих органів.

Призначення Електронного кабінету – надати платнику податків можливість реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування у режимі онлайн, суттєво зменшити витрати платників на адміністрування податків і зробити інформацію щодо кожного платника податків доступною та прозорою. Постійне розширення функціоналу Електронного кабінету зводить особисте спілкування з контролюючими органами до мінімуму, що, у свою чергу, убезпечує платника, особливо в умовах дії карантину, від близьких контактів, які можуть мати негативні наслідки для здоров’я.

Закликаємо максимально користуватись послугами ДПС дистанційно, усвідомити переваги такого формату спілкування з податковими органами, адже скориставшись онлайн-сервісами вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua), Ви маєте можливість отримати всю необхідну інформацію без особистих візитів до центрів обслуговування платників.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

Чи подається декларація акцизного податку платником, який протягом звітного періоду не провадив господарську діяльність?

 Згідно з п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Відповідно до п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями за кожний встановлений ПКУ звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до Декларації:

 суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платниками акцизного податку та мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Інші платники заповнюють та подають розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Таким чином, платник акцизного податку, який протягом звітного періоду не провадив господарську діяльність, але має чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством або є особою (у тому числі юридичною особою, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійним представництвом, які реалізують пальне або спирт етиловий зобов’язаний подавати Декларацію із проставленням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Інші платники подають Декларацію тільки у періодах коли проводилась господарська діяльність та заповнюють розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

 Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine

 та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua

 Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Особливості сплати податку на нерухомість громадянами у 2021 році

 

Миргородський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області повідомляє про те, що у 2021 році «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - власниками житлової та/або нежитлової нерухомості за 2020 рік, з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року (4723 грн.)».

За неповнолітніх дітей - власників нерухомості податок сплачують батьки або опікуни.

Зокрема, база оподаткування об'єкта житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи, зменшується:

  • для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв. метрів;
  • для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
  • для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/ квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів.

Ставки та пільги з податку встановлюються за рішенням місцевих рад: сільських, селищних, міських та рад об'єднаних територіальних громад. Тобто, ставки та пільги залежать також від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

Пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються до:

  • об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподаткованої площі: для квартири, квартир – 300 кв. метрів; для будинку, будинків - 600 кв. метрів; для різних типів житлових об’єктів - 900 кв. метрів;
  • об'єкт оподаткування використовується з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку або використовуються у підприємницькій діяльності).

Обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нерухомості та відповідної ставки податку.

Разом з тим, додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків, у сумі 25 тис. грн. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місця реєстрації) до 1 липня 2021 року.

Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Звертаємо увагу на те, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. Для проведення звірки, платники звертаються до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

 

Як визначається обсяг доходу фізичної особи підприємця - платника єдиного податку другої – четвертої груп для визначення необхідності застосовування РРО та/або ПРРО з 01.01.2021 року?

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
            Поряд з цим п. 296.10 ст. 296 ПКУ передбачено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

При цьому, 01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
       реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

     реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
             У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Абзацами першим та другим п. 296.1 ст. 296 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО та/або програмного РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

 

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу   

«InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба  України  https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

 

У які терміни фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, зобов’язана подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний (податковий) рік та сплатити суму задекларованого податкового зобов’язання?

Відповідно до п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
            При цьому податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, подаються до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
            Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу   

«InfoTAX»   https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба  України  https://www.facebook.com/TaxUkraine та  ДПС у Полтавській області  https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Декларування 2021: власники земельних паїв повинні задекларувати доходи

 

Миргородський сектор організації роботи організаційно – розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області нагадує, що залишається не так багато часу, щоб задекларувати доходи, отримані у 2020 році. Це потрібно зробити у законодавчий термін, до 1 травня.

Зверніть увагу, власники земельних паїв площею понад 2 га у разі надання їх в оренду повинні задекларувати доходи. Окрім того, подати річну податкову декларацію зобов’язані мешканці громад, які минулого року отримали доходи від здачі в оренду сільськогосподарської техніки чи від обробітку землі власною технікою, в період сезонних польових робіт з комерційною метою, тобто на оплатній основі.

Рекомендуємо декларантам для подання декларації скористатися можливостями Електронного кабінету.

Зокрема, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи».

Крім того, за допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою, поштою або засобами електронного зв’язку.

 

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

 

31.03

З початку року податковий борг скоротився на 53,5 млн. гривень

 Сума податкового боргу по ГУ ДПС у Полтавській області станом на березень 2021 року складає 3 млрд. 648,2 млн. гривень. Як повідомив журналістам заступник начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Максим Яіцький, з початку поточного року забезпечено скорочення податкового боргу на 53,5 млн.грн. або майже на 1,4 відсотки.

Протягом січня-лютого проведено списання безнадійного податкового боргу на 11 млн. 642,6тис.грн., з яких – 9 млн. 404,2 тис.грн. на підставі відповідних ухвал суду внаслідок завершення ліквідаційних процедур банкрутства та 2 млн. 238,4 тис. грн. - по завершенню терміну позовної давності, який становить 1095 днів.

Впродовж двох місяців поточного року розглянуто 755 заяв фізичних осіб - підприємців та осіб, які вирішили скористатись нормами Закону №1072 від 04.12.2020 щодо списання сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені, нараховані на ці суми недоїмки. За результатами розгляду заяв проведено списання сум недоїмки, штрафів та пені 363 суб’єктам господарювання на загальну суму 7,4 млн. гривень.

З початку року забезпечено надходження коштів від заходів стягнення в рахунок погашення податкового боргу до державного бюджету в сумі 30 млн. гривень. Надходження коштів від заходів стягнення в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску за січень - лютий 2021 року склали 5,2млн. гривень. Надходження від реалізації заставного майна забезпечено в сумі 66,5 тис. гривень.

Також з початку 2021 року до Державного та місцевого бюджетів забезпечено надходження коштів від реалізації безхазяйного майна в сумах 18,9 тис. грн.. та 10,7 тис.грн., відповідно.

Головне управліня ДПС у Полтавській області

 

Декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році, зокрема, від ведення сільськогосподарської діяльності

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що з 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року, і триватиме вона до 1 травня 2021 року.

Нагадуємо, що обов’язковому декларуванню підлягають:

- доходи від продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна;

- доходи у вигляді спадщини або подарунку від фізичної особи, що не є членом сім’ї І-го або ІІ-го ступеня споріднення.

- іноземні доходи;

- інвестиційні доходи, тобто доходи від продажу цінних паперів (акцій) та корпоративних прав;

- дохід у вигляді анульованої банком частини боргу за кредитом;

- дохід від оброблення земельних ділянок площею понад 2га;

- доходи від надання в оренду рухомого та нерухомого майна іншій фізичній особі.

Враховуючи аграрну спрямованість області, ГУ ДПС області звертає увагу фізичних осіб, які самостійно одноосібно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції та громадян, які є власниками сільськогосподарської техніки та надавали у 2020 році платні послуги з обробітку землі іншим фізичним особам (оранка, комбайнування тощо), але при цьому не зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП), та нагадує про обов’язок подання ними декларації про доходи.

У разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, та отримання доходу у вигляді орендної плати, такі фізичні особи – орендодавці також мають обов’язок стосовно декларування отриманих доходів та сплати відповідних податків і зборів (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Як правило, власники техніки, котрі проживають в сільській місцевості, навесні та восени активно обробляють землю на замовлення, отримуючи доходи без сплати податків. Варто зазначити, що закон вимагає декларувати такі доходи та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Відповідно до вимог ПКУ доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі та доходи, отримані від обробітку земель, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 01 серпня (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Тому, допоки не розпочався сезон весняно-польових робіт, закликаємо одноосібників, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 га та в 2020 році отримали доходи від продажу сільськогосподарської продукції, та власників сільськогосподарської техніки, які в минулому році отримали доходи за обробіток землі, подбати про подання податкової декларації про доходи за 2020 рік.

Головне управління ДПС у Полтавській області 

 

Запрошуємо на практикуми «Електронні сервіси ДПС – зручно, легко, доступно»

Миргородська ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області запрошує платників податків на практикуми «Електронні сервіси ДПС зручно, легко, доступно».

На практикумах фахівці податкової інспекції нададуть роз’яснення та практичні рекомендації щодо зручного, дистанційного, актуального спілкування з податковою службою.

Особлива увага буде приділена питанням подання звітності, заяв, декларацій в режимі онлайн та отримання адміністративних послуг, використовуючи електронні сервіси.

 Заняття проводяться двічі на тиждень: вівторок та четвер з 11год. 00хв. до 12год.00хв. (за попереднім записом).

Записатися на практикум можна за телефоном 5-21-60.

Миргородська ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області

 

ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ РРО/ПРРО СІМЕЙНИМИ ЛІКАРЯМИ

 Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що така категорія платників, як сімейні лікарі починаючи з 1 січня 2021 року, відповідно до вимог Податкового кодексу України, при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я, в обов’язковому порядку мають застосовуватися РРО або ПРРО. Законодавством передбачено, що РРО/ПРРО не застосовуються у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування. Це означає, що отримання сімейним лікарем коштів на власний рахунок не потребує проведення такої операції через РРО або ПРРО.

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

23.03

Запитували? Відповідаємо!

Чи передбачена відповідальність за ненадання фізичним особам - підприємцям первинних документів на товар постачальниками – фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку першої групи, що здійснюють торгівлю на ринках.

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Згідно з п. 296.10 ст. 295 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, відповідно до п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/.

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Репетитори зобов’язані задекларувати неоподатковані доходи

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що вчителі та викладачі, які не зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, але надавали в 2020 році репетиторські послуги учням та студентам, зобов’язані задекларувати свої доходи.

Як зазначають податківці, до репетиторських послуг належить підготовка дітей до школи, незалежного тестування, вступу до навчальних закладів, навчання з будь-яких предметів, а також виконання контрольних, курсових, дипломних робіт тощо.

Громадянам, які отримали неоподатковані доходи, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік, а також сплатити до бюджету з таких доходів податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір - 1,5 %.

Декларацію можна подати особисто платником або уповноваженою на це особою, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

Декларацію необхідно подати до державної податкової інспекції за місцем податкової адреси платника не пізніше 30 квітня 2021 року.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/.

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

 

 Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Строки подання та особливості звітування фізичними особами – «незалежниками»

Миргородський сектор організації роботи Головного управління ДПС у Полтавській області нагадує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – «незалежники»), зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Всі норми подання податкової декларації про майновий стан і доходи, встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Декларація за 2020 рік подається «незалежниками» до 01 травня 2021 року.

З метою декларування доходів отриманих у 2020 році «незалежник» заповнює та подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177.

Зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783, зареєстрованим в Мінюсті 28.12.2020 р. за № 1295/35578 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», діятимуть до доходів, отриманих незалежниками протягом 2021 року та задекларованих у 2022 році.

       «Незалежники», які мають найманих працівників, за І кв. 2021 року подають розрахунок за формою 1ДФ з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та які мають найманих працівників, є податковими агентами у розумінні ст. 171 ПКУ та зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за № 1304/35587 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4».

Податковий розрахунок подається у термін протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), тобто останній день подання податкового розрахунку за 1 квартал 2021 року – 10 травня 2021 року.

Підписуйтесь на Facebook Державної податкової служби у Полтавській областіи https://m. facebook.com/tax.poltava/ та Facebook Державної податкової службиУкраїни https://m. facebook.com/TaxUkraine/

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

17.03

Запитували? Відповідаємо!

Чи потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО діяльність ветеринарних аптек та клінік, які надають ветеринарні послуги?

Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» ветеринарна аптека - заклад ветеринарної медицини - аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск, що здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;

заклад ветеринарної медицини - установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб'єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;

ветеринарна медицина - галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.

Таким чином, ветеринарні аптеки та заклади ветеринарної медицини (клініки) не здійснюють діяльності у сфері охорони здоров’я людей.

Отже, у разі здійснення такої діяльності фізичними особами підприємцями – платниками єдиного податку ІІ – ІV груп, вимоги щодо застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року на них не розповсюджуються (за умови, якщо обсяг доходу не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати).

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

За якою податковою адресою необхідно подавати фізичній особі річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо на момент подання декларації фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою?

Згідно з ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом п. 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків - фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до ст.6 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
   Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Змінились дані ФОП, чи є необхідність перереєстровувати програмний РРО ?

 Миргородський сектор організації роботи організаційно - розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області інформує платників про те, що при зміні найменування суб’єкта (назва юридичної особи або зміна прізвища, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця), зміна податкового номера, зміна найменування господарської одиниці, де використовується ПРРО, зміна адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО - програмний РРО (далі - ПРРО) слід перереєструвати. Для цього слід подати ту ж саму заяву що й при реєстрації – по формі 1- ПРРО, але з позначкою «Перереєстрація».

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

11.03

Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом: алгоритм розрахунку

Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Згідно з пп. 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:

К = МП/ФП, де К – коефіцієнт;

МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;

ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. метрів, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:

 визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
   на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;

 розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку;

 здійснюється порівняння розрахункової суми податку на доходи фізичних осіб із сумою податку на доходи фізичних осіб, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot. Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

 Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

Платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи. Чи можна подати нову податкову декларацію для реалізації свого права на податкову знижку?

 Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot. Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

 Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Дії суб’єкта господарювання при скасуванні програмного РРО

Миргородський сектор організації роботи Головного управління ДПС у Полтавській області інформує, про те, що Порядок скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) встановлено розділом III Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317).

 Реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

 Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

 Суб’єкт господарювання, до подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.

 Автоматично реєстрація ПРРО скасовується фіскальним сервером, якщо:

- до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

- щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

- щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

- стосовно фізичної особи-підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

- суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

03.03

Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом: алгоритм розрахунку

Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Згідно з пп. 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:

К = МП/ФП, де К – коефіцієнт;

МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;

ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. метрів, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:

 визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;
   на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;

 розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку;

 здійснюється порівняння розрахункової суми податку на доходи фізичних осіб із сумою податку на доходи фізичних осіб, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot. Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

 Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Запитували? Відповідаємо!

Платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи. Чи можна подати нову податкову декларацію для реалізації свого права на податкову знижку?

 Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot. Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:

 Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Дії суб’єкта господарювання при скасуванні програмного РРО

 Миргородський сектор організації роботи Головного управління ДПС у Полтавській області інформує, про те, що Порядок скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) встановлено розділом III Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317).

 Реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

 Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

 Суб’єкт господарювання, до подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком №317.

 Автоматично реєстрація ПРРО скасовується фіскальним сервером, якщо:

- до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

- щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;

- щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

- стосовно фізичної особи-підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

- суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.

Миргородський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Полтавській області

 

23.02

Сплачуємо своєчасно податкові зобов’язання, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік!

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи для різних категорій платників.

Так, фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПКУ зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного ПКУ для подання податкової декларації (п. 177. 11. ст. 177 ПКУ).

До 1 серпня року, що настає за звітним, - термін сплати податкового зобов'язання для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (п. 179. 7. ст. 179 ПКУ).

Для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) - протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації (визначається п. 177.11. ст. 177 та до п. 57.1. ст. 57 ПКУ).

Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абз. 13 п. 57.1. ст. 57 ПКУ).

Відповідальність за несвоєчасну сплату податку (збору) передбачена ст. 124 Податкового кодексу України.

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднені на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ та на субсайті Територіальних органів ДПС у Полтавській області офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

 

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Зміни щодо застосування РРО у 2021 році

Що необхідно знати платникам в зв’язку з внесеними змінами до Закон України №1017:

 - обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для фізичних осіб - підприємців (ФОП) - платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та медичних виробів, медичних послуг, складної побутової техніки та ювелірних виробів;

 - перенесено до 01.01.2022 року обов’язкове застосування РРО для ФОП - «єдинників» інших ризикових видів діяльності - реалізація товарів у мережі Інтернет, текстилю, автозапчастин та вживаних товарів, діяльність ресторанів, готелів та туристичних агентств;

 - відтерміновано до 01.01.2022 року обов’язкове застосування РРО для всіх ФОП - «єдинників» другої - четвертої групи;

 - скасовано штраф за невідповідність готівки в касі, штраф за неподання звітності з використання програмного РРО, штраф за попереднє програмування товарів та штраф за не створення контрольної стрічки на програмному РРО;

 - розмір обсягу доходу для фізичних осіб - «єдинників» щодо не використання РРО встановлений у розмірі 220 мінімальної заробітної плати (МЗП) станом на 01 січня звітного року;

 - при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО не застосовується;

 - розмір обсягу доходів для платників єдиного податку прив’язаний до мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного року (МЗП):
  І група - 167 МЗП, ІІ група - 834 МЗП, ІІІ група - 1167 МЗП);

 - скасовується механізм компенсації частини штрафних санкцій покупцю (механізм «кешбек»).

Також повідомляємо, що 1 січня 2021 року при проведенні розрахункових операцій за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим. У той же час, відповідно до статті 9 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР у разі здійснення розрахунків за надані платні послуги у сфері охорони здоров'я у безготівковій формі (з рахунку на рахунок), через банківські установи, та виключно через сервіси переказу коштів або за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування РРО/ПРРО не застосовується. Зокрема, у разі отримання сімейним лікарем, який зареєстрований приватним підприємцем, коштів на власний рахунок, застосовувати РРО не потрібно.

Тобто, при безготівкових розрахунках за платні медичні послуги застосовувати РРО не потрібно.

 

Закон № 1072: врегулювання податкового боргу

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення. Також цей документ доповнив підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу новими пунктами, через які законодавець передбачив одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків - боржників, а саме:

  1. списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів (пункт 2 (прим. 4) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);
  2. відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків фізичних-осіб (пункт 1 (прим. 2) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);
  3. прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій (пункт 2 (прим. 3) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Законом № 1072 збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.

Зокрема, списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн. (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства. Заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску не підпадає під зазначене списання.

Заява на списання податкового боргу не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 1 листопада 2020 року не перевищувала 3 060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.

Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot. Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

 Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

16.02

Новації законодавства: коли можливе списання податкового боргу

Закон України від 04.12.2020 № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) спрямований на соціальну підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб’єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам - підприємцям) на вищезазначений період.

Законом № 1072 збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.

Також цей документ доповнив підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новими пунктами, через які законодавець передбачив одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків - боржників, зокрема, списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів (пункт 2 (прим. 4) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.)

Списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства. Заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску не підпадає під зазначене списання.

Заява на списання податкового боргу не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 1 листопада 2020 року не перевищувала 3 060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.

Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба країни https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Щодо порядку реєстрації та застосування ПРРО

Реєстрація та застосування ПРРО здійснюється у порядку, встановленому Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленому відповідно до статті 7 Закону та затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок), згідно з яким реєстрація ПРРО та обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється виключно на підставі електронних документів з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку до Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.

Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом ІІ Порядку.

Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції.

Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом.

ПРРО згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Інформаційна підтримка суб’єктам господарювання, які використовують/мають намір використовувати ПРРО, надається у центрах обслуговування платників, Інформаційно-довідковим департаментом ДПС.

Також, більш детально з інформацією, пов’язаною з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС України та на субсайті Територіальних органів ДПС у Полтавській області офіційного вебпорталу ДПС України у спеціальному банері «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ .

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба країни https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube  youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

 

11.02

Щодо обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи та сплати визначених податкових зобов’язань

Відповідно до норм розд. IV Податкового кодексу України обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Разом з тим, слід зазначити, що обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Кодексу податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію, – до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день подання – 30 квітня 2021 року.

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік - до 31 липня 2021 (включно).

Відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України та ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідальність за несвоєчасну сплату податку (збору) передбачена ст. 124 Податкового кодексу України.

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків для платників податків Полтавської області можна знайти на субсайті Територіальних органів ДПС у Полтавській області офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» з посиланням https://poltava.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Щодо застосування РРО/ПРРО платниками єдиного податку Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, у випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України, обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень Кодексу.

З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році – 1320000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

02.02

Триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2020 році

 

З 1 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році.

Подання податкової декларацію про майновий стан і доходи – конституційний обов’язок громадян, визначений ч. 2 ст. 67 Конституції України.

За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Нагадуємо, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи».

За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

Граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік:

- для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Останній день – 09.02.2021;

- для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день – 30.04.2021;

- для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2021.

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Слід зазначити, що обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Шановні платники податків! Головне управління ДПС у Полтавській області звертається до вас із проханням своєчасно надати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити задекларований податок у повному обсязі!

Адже саме відповідальне ставлення до вимог законодавства та виконання конституційного обов’язку сприяє економічному розвитку держави, підвищенню її фінансової безпеки та рівня соціального захисту громадян.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій

 

Правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або ПРРО регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон).

Дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) створено правові підстави для застосування ПРРО.

У разі, якщо суб’єкт господарювання підпадає під дію Закону та Податкового кодексу України (далі – Кодекс),згідно з якими настає обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО, суб’єкт господарювання за власним вибором може обрати для проведення розрахунків за товари/послуги РРО/ПРРО.

На виконання вимог Закону № 128 ДПС з 01.08.2020 розроблено та надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/.

З інформацією, пов’язаною з ПРРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО можна ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС України та на субсайті Територіальних органів ДПС у Полтавській області офіційного вебпорталу ДПС України у спеціальному банері «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ .

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/ Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

 

26.01

Закон № 1072: списання податкового боргу

Закон № 1072 спрямований на соціальну підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб’єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам - підприємцям) на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

Так, закон № 1072 збільшив мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення.

Законом збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.

Також цей документ доповнив підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу новими пунктами, через які законодавець передбачив одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків - боржників, зокрема, списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів (пункт 2 (прим. 4) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.)

Списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства. Заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску не підпадає під зазначене списання.

Заява на списання податкового боргу не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 1 листопада 2020 року не перевищувала 3 060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.

Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Платники єдиного податку І групи тимчасово звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Платники єдиного податку (далі – ЄП) І групи звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) «за себе» за період з 1 грудня 2020 року по 31 травня 2021 (шість календарних місяців). Це передбачено шляхом введення до розділу VIII Закону №2464 нового пункту 9-10.1.

Таким чином, ФОП І групи за IV квартал 2020 року сплачують ЄВ лише у розмірі 2200 гривень (5000 грн. х 22% х 2 місяці). 

За I квартал 2021 відповідно, ЄВ сплачувати буде не потрібно, а за II квартал 2021 року – лише за один місяць 1320 гривень (6000 грн. х 22%).

Одночасно повідомляємо, що не зважаючи на відсутність сплаченого внеску, такі періоди включаються до страхового стажу для розрахунку пенсій та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Для того, щоб скористатися звільненням від сплати ЄВ заяву подавати не потрібно, однак варто не забути вказати про нього у річному звіті з ЄВ. 

Тобто, якщо ФОП вирішив скористатися пільгою і не сплачувати ЄВ, то в річному Звіті з ЄВ за 2020 рік та 2021 рік він не відображає суми ЄВ за зазначені вище півроку, як нараховані до сплати.

Крім цього повідомляємо, що ФОП І групи, звільнені від сплати внеску, на добровільній основі за власним бажанням можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом №2464. 

У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у річному звіті про нарахування єдиного внеску.

Якщо ФОП І групи не бажає користуватися цією пільгою, то він і сплачуватиме ЄВ у звичайній сумі та у звичайні строки, а в річній звітності відобразить такі суми ЄВ до сплати. 

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

 Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

 Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

 

20.01

Закон № 1072: списання сум недоїмки, штрафів і пені з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Законом України від 04.12.2020 № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» внесено зміни до пункту 9 (прим. 15) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ. Цими змінами фактично продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені на виконання вимог Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон № 592) зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців».

Коло суб’єктів, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особи - підприємці (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Однак встановлюється новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням - це можна зробити до 1 березня 2021 року.

Таким чином, усі, хто з будь-яких причин не зміг звернутися до контролюючих органів за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений Законом № 786 (який сплив 31 серпня 2020 року), зможуть це зробити.

Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №1072-ІХ від 04.12.2020, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, суми недоїмки, нараховані фізичним особам - підприємцям на загальній системі оподаткування та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки.

Умовами для проведення списання є:

 - відсутність у зазначених платників єдиного внеску отриманого доходу (прибутку) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020року;

- подання до 1 березня 2021 року :

1. державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність - - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску);

2. до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платниками (особами) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

3. до податкового органу заяви про списання заборгованості.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону про ЄСВ, за наведених умов не застосовуються.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

Закон № 1072: прощення фінансових санкцій

Законом України від 04.12.2020 № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» доповнено підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу новими пунктами, через які законодавець передбачив одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків - боржників, зокрема, прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій (пункт 2 (прим. 3) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Для прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем обліку його податкового боргу із заявою в довільній формі про намір скористатись зазначеною нормою Закону № 1072 та забезпечити протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 погашення грошовими коштами основної суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/ відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та своєчасну і у повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань.

Штрафні санкції та пеня будуть списані, якщо:

- основна частина податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням) погашена платником податків грошовими коштами;

- погашення здійснене протягом шести місяців з дня набрання чинності законом №1072 (тобто з 10 грудня 2020 року по 10 червня 2021 року);

- платник податків забезпечує своєчасну і у повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань із загальнодержавних та місцевих податків.

Норма розповсюджується на платників податків, що станом на 1 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Кодексу;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Платнику податків, який бажає скористатись зазначеним, необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем обліку його податкового боргу із заявою в довільній формі про такий намір.

При цьому застосовується черговість зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу.

Таким чином, платник податків має бути зацікавлений в найшвидшому погашенні основної суми податкового боргу, щоб якомога більша сума штрафних санкцій та пені була списана.

У разі, якщо всі умови виконано, розрахунки проведено у термін до 10 червня 2021 року - штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

У 2021 році РРО не застосовують платники єдиного податку другої - четвертої груп, але за певних умов

Законом України від 01.12.2020 № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» внесені зміни до ст. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Відповідно до них суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема фізичні особи - підприємці, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

- перша група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року 9 (у 2021 році – 1 002 000 грн.);

- друга група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 834 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році – 5 004 000 грн.);

- третя група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2021 році - 7 002 000 грн.).

Також з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності (у 2021 році – 1 320 000 грн.), крім тих, які здійснюють :

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

До уваги платників податків: оновлено навчальні модулі з роз’ясненнями щодо застосування РРО (ПРРО)

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, що Державною податковою службою оновлено навчальні модулі з роз’ясненнями для суб’єктів господарювання та громадян чинних норм законодавства щодо застосування РРО (ПРРО).

Вони дозволяють користувачам уникнути помилок при застосуванні РРО (ПРРО) та невірного тлумачення законодавчих норм.

У модулях висвітлені відповіді на питання:

- Хто застосовує РРО?

- Хто НЕ застосовує РРО?

- Хто застосовує РРО у ФОП?

- Коли застосовується РРО у ФОП?

- Як проводяться розрахунки?

- Особливості торгівлі через Інтернет.

- Яка відповідальність за порушення при застосуванні РРО?

- Які переваги застосування РРО?

Ознайомитися з оновленими навчальними модулями можна за посиланням: https://tax.gov.ua/data/files/253983.pdf

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук: Державка податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба УкраїниYou Tube youtube.com/TaxUkraine .

Головне управління ДПС у Полтавській області

 

ОГОЛОШЕННЯ
     
Відділ житлово–комунального господарства інформує

Мала приватизація

     
     
Скликається засідання виконавчого комітету

22 вересня о 9.00 скликається чергове засідання виконавчого комітету

     
     
18 вересня відбудеться покладання квітів

18 вересня о 10.00 з нагоди 78-ї річниці визволення Миргородщини від нацистських загарбників  у сквері Слави відбудеться покладання квітів

     
Архів оголошень
Poll ID 0 does not exist.

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Міста побратими

Миргородський відділ поліції

КП Миргородводоканал

Полтавська обласна рада

Полтавська ОДА

МИРГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА
  Адреса: 37600, м. Миргород, вул. Незалежності, 17, Тел.: 5-25-01, факс: (05355) 5-22-21 E-mail: mmrada@ukr.net