Миргород фестивальний Военкомат

Податкова інформує
2011-08-12

Декларуємо по новому – 2016

 

 


 

Доступ до публічної інформації

Основні завдання і функції Державної фіскальної служби України

Місцезнаходження, засоби зв'язку, розпорядок роботи

Організаційна структура Миргородської ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

Інформація щодо начальника, заступників начальника, начальників управлінь, відділів, завідувачів секторів та начальників відділень Миргородської ОДПІ

Порядок складання та подання запитів на інформацію

Звіти про надходження запитів

Вакансії та умови проходження конкурсу

Перелік адміністративних послуг, що надаються Центром обслуговування платників  Миргородської ОДПІ 


ГРАФІКИ ОСОБИСТОГО ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН

Графік особистого прийому громадян керівництвом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

Графік особистого прийому громадян керівництвом Державної фіскальної служби України

Графік прийому громадян керівництвом Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

 


 

Архів новин за 2014 рік

Архів новин за 2015 рік

Архів новин за 2016 рік

Архів новин за 1-й квартал 2017 року

 

 


Новини за 2017 рік

 

Працівниками оперативного управлінні Фіскальної служби Полтавщини викрито "підпільну" газову АЗС

(15.08.2017)

У ході проведення спільних заходів за участі працівників податкової міліції, Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Держпраці у Решетилівському районі виявлено "підпільну" автозаправну станцію, на якій без передбачених законодавством документів автотранспорт заправлявся скрапленим газом.

Під час документування правопорушення до прийняття судом рішення вилучено скраплений газ (пропан-бутан) в кількості 4 тис. літрів та технологічне обладнання (газозаправний модуль та газороздавальне обладнання).

Приблизна вартість вилучених товарно-матеріальних цінностей становить 344 тис. грн.

За порушення порядку провадження господарської діяльності відносно правопорушників складено протокол згідно ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

ПРО ОПРИБУТКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕДАЧУ ДО БАНКУ ГОТІВКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РРО

(16.08.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 03.07.2017 р. N 937/6/99-99-14-05-01-15/ІПК щодо вимог законодавства про оприбуткування, зберігання, передачу до банку готівкових коштів та використання операції "службове внесення" на реєстраторах розрахункових операцій (далі - РРО).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 2 Закону N 265 визначено поняття місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 червня 2016 року N 547, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктом 13 ст. 3 Закону N 265 передбачено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

У випадку якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у ящику РРО, частину готівки можна зберігати в сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора.

На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України" та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України постановою від 15.12.2004 N 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення N 637).

Пунктом 2.6 Положення N 637 передбачено, що уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

 

ВІДТЕПЕР РИЗИКИ ПРИ АДМІНІСТРУВАННІ ПДВ КЕРОВАНІ

(17.08.2017)

Повноцінно запрацювала електронна система управління ризиками при адміністрування ПДВ, яка автоматично буде зупиняти реєстрацію ризиками податкових накладних. Щомісячний економічний ефект від впровадження такої системи лише у тестовому режимі вже перевищує 1 млрд. грн.

У квітні 2017 року систему було запроваджено у тестовому режимі, а з 1 липня система функціонує повноцінно.

Так, СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за визначеною формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника окремо по кожному виду економічної діяльності.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає визначеним критеріям, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В ДФС створений окремий структурний підрозділ, який буде розглядати пакети документів, що надаватимуться суб’єктами декларування з так званими «відбитими» податковими накладними для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

Новий механізм, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків, запроваджено для підвищення ефективності боротьби з ухиленням від оподаткування.

 

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА ВІЙСЬКОВИМ ЗБОРОМ ДИВІДЕНДІВ

(18.08.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 11.07.2017 р. N 1128/6/99-99-13-01-01-15/ІПК щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів, які нараховані та виплачені у вигляді акцій (часток, паїв) та направлені на збільшення розміру статутного фонду підприємства, без змін пропорцій (часток) участі акціонерів (власників) у статутному капіталі.

Відповідно до ст. 87 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому ГКУ та законом, прийнятим відповідно до нього.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відповідно до пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Отже, у разі дотримання вищезазначених вимог норм законодавства, дивіденди, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Водночас доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, оподатковується військовим збором на загальних підставах.

 

Порядок роботи ЦОПів у святкові й вихідні дні

(14.08.2017)

До уваги платників податків, Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області роз’яснює порядок роботи ЦОПів у святкові й вихідні дні:

19 серпня 2017 року – робочий день до 16-45.

25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування до 13-00.

24,26,27 серпня 2017 рокувихідні дні.

Нагадуємо, ЦОП Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області розміщений за адресою: м. Миргород, вул. Кашинського, 26а, телефон 5-21-60.

 

Легалізація зайнятості населення та заробітної плати – важлива тема сьогодення

(15.08.2017)

Питання легалізації та заробітної плати населення було і залишається надзвичайно актуальним, оскільки саме від величини страхового стажу та розміру офіційної заробітної плати, з якої сплачені внески, залежить рівень соціального та пенсійного захисту людини. Прозора заробітна плата є одним із резервів наповнення бюджету Фонду, кошти якого витрачаються на фінансування пенсій та грошової допомоги.

Згідно Державного бюджету України на 2017 рік мінімальна заробітна плата з 1 січня 2017 року становить 3200 гривень, яку гарантує держава для кожного пересічного громадянина. Конституцією України визначено, що кожен громадянин має право на працю, відпочинок, соціальний захист, безпечні і здорові умови праці та заробітну плату, не нижче встановленого законодавством мінімуму. Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче за який не може оплачуватися виконана працівником місячна, погодинна норма праці (обсяг робіт). Окрім цього, Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, внесено зміни до ст. 265 Кодексу Законів про працю України, яким збільшено фінансову відповідальність суб’єкта господарювання за:

- не допуск до проведення перевірки, якщо предметом такої перевірки є питання фактичного допуску до роботи осіб без укладання трудового договору або з оформленням такої особи на неповний робочий день, якщо насправді вона працює повний робочий день – 100 мінімальних заробітних плат (320 000 гривень);

- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору. Виплата заробітної плати без нарахування та сплати ЄВ та ПДФО. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві - 30 мінімальних заробітних плат (96 000 гривень);

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а також встановлених законом гарантій і пільг військовослужбовцям - 10 мінімальних заробітних плат (32 000 гривень);

- несвоєчасна або неповна виплата заробітної плати. Не допуск до проведення перевірки контролюючих органів з питань додержання законодавства про працю - 3 мінімальних заробітних плат (9 600 гривень).

Слід відмітити, що державні соціальні гарантії (у тому числі мінімальна заробітна плата) обов’язкові на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Тому, свідоме заниження роботодавцями належного розміру заробітної плати або виплата її «у конверті» є грубим порушенням законодавства у сфері праці.

Миргородська ОДПІ звертає увагу на те, що керівники підприємств при нарахуванні заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і норм законодавства щодо виплати заробітної плати. Захист прав та гарантій найманих працівників гарантується державою та є обов’язком для роботодавців всіх форм власності і господарювання.

 

Для отримання інформаційних послуг платники податків можуть звертатись до Контакт - центру ДФС

(16.08.2017)

Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Контакт-центр ДФС функціонує за єдиним багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 та електронною адресою поштової скриньки idd@sfs.gov.ua (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису).

Надання інформаційно-довідкових послуг здійснюється з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім вихідних та святкових днів);

Вартість послуг Контакт-центру зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв'язку (або за наявним механізмом саll-bасk - вартість послуг безкоштовна).

Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.

Контакт-центр приймає звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс» ДФС України щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її та територіальних органів.

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: idd@sfs.gov.ua.

 

Спадкоємець сплачує податок на доходи фізичних осіб

(17.08.2017)

     Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує, що з доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним спадщини, відповідно до ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України сплачується податок на доходи фізичних осіб.

     Статтею 174 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що об'єкти спадщини поділяються з метою оподаткування на: об'єкти нерухомості, об'єкти рухомого майна, об'єкти комерційної власності, суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також суми, що зберігаються на спеціальних пенсійних рахунках, готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця.

     При цьому Податковим кодексом України встановлено, що скористатися пільговою ставкою оподаткування спадщини (0%) можуть громадяни, які :

- успадковують об’єкти спадщини від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення;

Увага! Стосовно другого ступеня споріднення дана норма застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка.

- є інвалідами I групи або мають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування - щодо об'єкта нерухомості, об'єкта рухомого майна, суми страхового відшкодування за страховими договорами, а також суми, що зберігаються на спеціальних пенсійних рахунках, або є дітьми-інвалідами - щодо об'єкта нерухомості та об'єкта рухомого майна;

- успадковують грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, а також у державні цінні папери СРСР, та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

     Для інших категорій платників Податковий кодекс України визначає ставку:

- 5% відповідно до п. 167.2 статті 167 – для спадкоємців-резидентів, що отримують спадщину від спадкодавців-резидентів

- 18 % відповідно до п. 167.1 статті 167 - для спадкоємців, що успадковують об’єкти оподаткування від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Особами, відповідальними за сплату податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

При цьому спадкоємці - резиденти зобов’язані за результатами звітного року подати річну податкову декларацію із зазначенням вартості успадкованого майна.

Водночас, зазначена норма не стосується спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

 

29 серпня 2017 року – останній день подання декларації з податку на прибуток сільськогосподарськими підприємствами

(18.08.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує сільськогосподарським підприємствам, що 29 серпня 2017 року - останній день подання виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період, який починається з 01 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року.

Відповідно сплатити податок на прибуток таким підприємствам слід не пізніше 08 вересня 2017 року.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств

(07.08.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує, що 9 серпня 2017 року – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя поточного року платниками, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

З 09.06.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств та додатків до неї.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Податкового кодексу України.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати (частина перша ст.13 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

 

Виникли питання - зателефонуйте на «гарячу лінію»

(08.08.2017)

15 та 17 серпня 2017 року з 10.00 до 11.00  відбудуться сеанси  телефонного зв’язку  «гаряча лінія»  за телефоном 5-52-61 з Вікторією Миколаївною Майбородою, першим заступником начальника Миргородської ОДПІ на тему: «Надання адміністративних послуг ЦОП. Доступ до публічної інформації».

 

Надання адміністративних послуг

(09.08.2017)

Впровадження прогресивних методів і форм обслуговування та створення сприятливих умов, надання якісних адміністративних, консультаційних, інформаційних послуг для платників є пріоритетними завданнями у діяльності Миргородської ОДПІ.

За січень – липень 2017 року Центром обслуговування платників надано 6608 адміністративних послуг, з них у липні надано 1079.

Найбільшою перевагою користуються адміністративні послуги: видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника – 3531, надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 679, реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 392, реєстрація платника єдиного податку – 490, реєстрація реєстраторів розрахункових операцій -78, реєстрація розрахункових книжок – 242, тощо.

Крім того, у Центрі обслуговування платників оформлено інформаційні та тематичні стенди з корисною інформацією. Для зручності платників забезпечено доступ до мережі Інтернет, обладнані місця для заповнення звітності та очікування.

Нагадуємо, що Центр обслуговування платників розміщений за адресою: м. Миргород, вул. Кашинського, 26а, телефон 5-21-60. Режим роботи ЦОП: з понеділка по четвер з 9-00 до 18-00 год., у п‘ятницю з 9-00 до 16-45 год., у суботу – з 9 до 13 год., обідня перерва – з 13-00 до 13-45 год., неділя – вихідний.

 

Розгляд звернень громадян та запитів на публічну інформацію

(10.08.2017)

З початку 2017 року до Миргородської ОДПІ  ГУ ДФС у Полтавській області надійшло 5 запитів  на публічну інформацію.

За  січень-липень  2017 року надійшло 8 письмових звернень громадян.

Відповіді  на  публічну інформацію  та звернення  громадян розглянуті, а також надані у встановлені законодавством терміни.

Особистий прийом громадян посадовими особами Миргородської ОДПІ здійснюється згідно затвердженого графіку, за попереднім записом.

 

Відпустка для підприємця-єдинника

(11.08.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує, що відповідно до пп.295.1 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів відповідно до п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України. Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі згідно пп.298.3.2 п.298.3 ст.298 Податкового кодексу України.

ЩОДО НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ЄСВ ПО ЛІКАРНЯНОМУ ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА

(08.08.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 04.07.2017 р. N 956/6/99-99-13-02-01-15/ІПК щодо порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у випадку, коли листок непрацездатності надано до підприємства, установи, організації після звільнення працівника, а тимчасова непрацездатність припадає на період роботи до звільнення.

Згідно із статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Правове регулювання надання допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам здійснюється Законом України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105).

Відповідно до частини першої статті 31 Закону N 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регулюється виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону N 2464, є, зокрема, суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону N 2464 для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Такий порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Допомога по тимчасовій непрацездатності не є платою за відпрацьований час.

Крім цього, відповідно до загальних положень Закону N 2464 страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала), та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Після звільнення працівника підприємство не несе обов'язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Враховуючи зазначене, на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані особі після її звільнення, єдиний внесок не нараховується.

 

ПРО ОПРИБУТКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕДАЧУ ДО БАНКУ ГОТІВКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РРО

(09.08.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 03.07.2017 р. N 937/6/99-99-14-05-01-15/ІПК щодо вимог законодавства про оприбуткування, зберігання, передачу до банку готівкових коштів та використання операції "службове внесення" на реєстраторах розрахункових операцій (далі - РРО).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 2 Закону N 265 визначено поняття місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 червня 2016 року N 547, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктом 13 ст. 3 Закону N 265 передбачено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

У випадку якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у ящику РРО, частину готівки можна зберігати в сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора.

На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України" та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України постановою від 15.12.2004 N 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення N 637).

Пунктом 2.6 Положення N 637 передбачено, що уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

 

ВІДТЕПЕР РИЗИКИ ПРИ АДМІНІСТРУВАННІ ПДВ КЕРОВАНІ

(10.08.2017)

Повноцінно запрацювала електронна система управління ризиками при адміністрування ПДВ, яка автоматично буде зупиняти реєстрацію ризиками податкових накладних. Щомісячний економічний ефект від впровадження такої системи лише у тестовому режимі вже перевищує 1 млрд. грн.

У квітні 2017 року систему було запроваджено у тестовому режимі, а з 1 липня система  функціонує повноцінно.

Так, СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за визначеною формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника окремо по кожному виду економічної діяльності.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає визначеним критеріям, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В ДФС створений окремий структурний підрозділ, який буде розглядати пакети документів, що надаватимуться суб’єктами декларування з так званими «відбитими» податковими накладними для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

Новий механізм, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків, запроваджено для підвищення ефективності боротьби з ухиленням від оподаткування.

 

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА ВІЙСЬКОВИМ ЗБОРОМ ДИВІДЕНДІВ

(11.08.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 11.07.2017 р. N 1128/6/99-99-13-01-01-15/ІПК щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів, які нараховані та виплачені у вигляді акцій (часток, паїв) та направлені на збільшення розміру статутного фонду підприємства, без змін пропорцій (часток) участі акціонерів (власників) у статутному капіталі.

Відповідно до ст. 87 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому ГКУ та законом, прийнятим відповідно до нього.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відповідно до пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Отже, у разі дотримання вищезазначених вимог норм законодавства, дивіденди, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Водночас доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16 1  підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Надаємо копії документів до фіскальних органів

(04.08.2017)

Згідно з п. 44.1 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.
  Контролюючі органи на підставі п. 20.1.2 Податкового кодексу мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Також п. 85.4 Податкового кодексу передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

 

За несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок кібератаки не штрафуватимуть: Президент підписав Закон

(03.08.2017)

24 липня Президент відписав Закон від 13.07.17 р. № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків».

Законом звільнено платників податків від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних, податкових накладних, розрахунків коригувань, складених у період з 01.06.17 р. по 30.06.17 р. за умови їх реєстрації до 31.07.17 р.
  Штрафні санкції, передбачені пунктом 126.1 ПК, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30..06.17 р.

Законом також передбачено, що тимчасово до 31.12.17 р.:

  • у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку;
  • платник податків зобов’язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію;
  • у разі неможливості проведення перевірки платника податків, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31.12.17 р.

Закон від 13.07.17 р. № 2143-VIII набрав чинності 26.07.17 р. Опубліковано в "Голосі України" від 25.07.17 р. № 135.

 

З 1 липня «уточненка» – за новою формою

(02.08.2017)

Наказом Мінфіну від 28.04.17 р. № 467 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Наказ набув чинності з 09.06.17 р. («Офіційний вісник України» від 09.06.17 р. № 45).

Відповідно до п. 46.6 Податкового кодексу  якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набувають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного уточнююча Декларація за формою із внесеними змінами подається починаючи з 1 липня 2017 року.

 

Коли фізособам потрібно сплатити податок на нерухомість

(01.08.2017)

Аміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість) регламентується ст. 266 Податкового кодексу.

Податок на нерухомість фізособами сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. «а» пп. 266.10.1 ПК).

Фізособи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, установлені ПК, через установи банків та поштові відділення.

У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 17.08.15 р. № 714.
  Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 266.7.2 ПК податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (за 2016 рік – до 01.07.17 р.).

 

ЩОДО НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ЄСВ ПО ЛІКАРНЯНОМУ ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА

(31.07.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 04.07.2017 р. N 956/6/99-99-13-02-01-15/ІПК щодо порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у випадку, коли листок непрацездатності надано до підприємства, установи, організації після звільнення працівника, а тимчасова непрацездатність припадає на період роботи до звільнення.

Згідно із статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Правове регулювання надання допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам здійснюється Законом України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105).

Відповідно до частини першої статті 31 Закону N 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регулюється виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону N 2464, є, зокрема, суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону N 2464 для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Такий порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Допомога по тимчасовій непрацездатності не є платою за відпрацьований час.

Крім цього, відповідно до загальних положень Закону N 2464 страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала), та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Після звільнення працівника підприємство не несе обов'язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Враховуючи зазначене, на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані особі після її звільнення, єдиний внесок не нараховується.

 

Майже 102 тис.грн. штрафів накладено на порушників митних правил

на Полтавщині впродовж червня цього року

(31.07.2017)

Як повідомив в.о. начальника Полтавської митниці ДФС Валерій Остапчук, правоохоронна робота Полтавської митниці ДФС у червні 2017 року була спрямована на виявлення та фіксацію порушень митного законодавства, які наносять значну шкоду економічним інтересам нашої держави. А саме, за результатами даної роботи у звітному періоді митницею було заведено 14 протоколів про порушення митних правил на суму майже 30 тис. гривень.

У червні 2017 року митницею розглянуто 12 справ про порушення митних правил. На порушників митних правил накладено адміністративних стягнень у вигляді штрафів на суму 101,9 тис.грн., стягнуто штрафів по постановам митниці на суму 44,7 тис.грн.

Одним із напрямків правоохоронної роботи митниці є ефективна взаємодія з митними органами іноземних держав. Так, в результаті проведеної аналітично-пошукової роботи було направлено 2 запити на адресу митних органів Великобританії та Білорусії щодо оформлення товарів з метою перевірки законності здійснення зовнішньоекономічних операцій.

 Також проведено спільний захід з правоохоронними органами (податкова поліція), внаслідок яких складено 1 протокол про порушення митних правил за ст.484 Митного кодексу України.

 

 

За інформацією ГУ ДФС у Полтавській області майже 3 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб надійшло до зведеного бюджету

(31.07.2017)

А саме, як повідомила заступник начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Жанна Кузнецова впродовж І півріччя 2017 року забезпечено надходження до зведеного бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 2 млрд. 960 млн. гривень. У тому числі: надходження до Державного бюджету по податку на доходи фізичних осіб складають 754,7 млн. грн.; по військовому збору - 199 млн. грн.; по податку на додану вартість з фізичних осіб надходження - 32,6 млн. грн., або 109,8% від доведеного показника.

До Місцевого бюджету впродовж звітного періоду надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 2 млрд. 205,1 млн. грн.; єдиного податку з фізичних осіб - 221,7 млн. грн.; плати за землю з фізичних осіб - 56,5 млн. грн.; єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – 2 млрд. 397,1 млн. грн..

 

ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА ПОЛТАВЩИНИ ПРОСИТЬ ПРАЦІВНИКІВ КОНТРОЛЮВАТИ СВІЙ СТРАХОВИЙ СТАЖ

(31.07.2017)

Важливим питанням сьогодення для українців є наявність страхового стажу у найманого працівника. А це можливо лише при отриманні легальної заробітної плати та оформлення трудових відносин відповідно вимог чинного законодавства.
  Страховий стаж – це ключова категорія, необхідна для призначення та розрахунку розміру соціальних виплат громадянам.

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, що ведуть органи Пенсійного фонду України.

Слід пам’ятати, що страховий стаж – період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачуються страхові внески в сумі не менше мінімального.
  З 01 січня 2000 року, якщо відомості в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні, стаж не зараховується навіть за наявності записів у трудовій книжці. Тому, якщо виникають сумніви щодо легальності отриманої заробітної плати та відрахувань єдиного внеску потрібно звертатись до органів Пенсійного фонду для отримання наявної інформації в своїй обліковій картці застрахованої особи.

За порушення законодавства про працю ст. 265 КЗпП передбачено фінансову відповідальність.
            Так, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати ( у 2017р. – 96 000 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення у разі: - фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); - оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
  - виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування та податків.

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці тягне за собою штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2017 р. – 32 000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

 

Більш ніж 106 млн.грн. акцизного податку надійшло з початку року

до місцевих бюджетів від полтавських платників

(31.07.2017)

Як відзначив в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Віталій Чорнобривець з початку поточного року до державного бюджету забезпечено надходження  акцизного
  податку в сумі 3,7 млн. гривень. В тому числі до загального фонду державного бюджету - 2,87 млн. гривень.

До місцевих бюджетів області протягом І півріччя 2017 року фактичні надходження зі сплати акцизного податку з роздрібною продажу підакцизних товарів - склали 106,1 млн. грн., зі сплати за ліцензії на право виробництва, оптової та роздрібної торгівлі  алкогольними  напоями  і тютюновими  виробами  -  фактичні надходження   склали    16,4   млн. гривень.

 

Можливість фізичної особи – засновника юридичної особи на пільгу зі сплати податку на нерухоме майно

(31.07.2017)

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності) (п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

Оновлено декларацію про майновий стан і доходи

(28.07.2017)

Викладено в новій редакції форму Податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення цієї податкової декларації, затверджені наказом Мінфіну від 02.10.15 р. № 859.

Зокрема, розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації доповнено рядком 10.9.1, призначеним для відображення суми додаткового блага у вигляді прощеного (анульованого) боргу за іпотечним кредитом.

Крім того, розд. І «Доходи від провадження господарської діяльності» Розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2 до Декларації), доповнено окремою графою для відображення амортизаційних відрахувань (у складі вартості документально підтверджених витрат, пов’язаних із госпдіяльністю), а також включено в додаток Ф2 окремий розділ — «Інформація щодо нарахованої амортизації».
  Також розд. ІІІ «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» додатка Ф2 доповнено окремими рядками для занесення сум ПДФО та військового збору, самостійно нарахованих платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у тому числі в разі припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця протягом звітного (податкового) року.

Фізособа – платник податку (фізособа-резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізособа-нерезидент, яка отримує доходи із джерела їх походження в Україні) подає декларацію за звітний (податковий) період в установлені Податковим кодексом (далі – ПК) строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі).
  Декларації відповідно до п. 49.18 ПК подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює:
  – календарному року для платників ПДФО – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПК;

– календарному року для платників ПДФО – підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

– календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Фізособи-підприємці подають річну декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 ПК, у якій, крім доходів від підприємницької діяльності, мають зазначатися інші доходи із джерел їх походження з України та іноземні доходи.

 

Про співпрацю з підприємцями прозвітуйте до податкової

(27.07.2017)

Суб’єкти господарювання або самозайняті особи, які нараховують (виплачують) дохід підприємцю від здійснення ним підприємницької діяльності, не утримують податок на доходи за умови надання копії документа, що підтверджує реєстрацію отримувача доходів суб'єктом підприємницької діяльності. Це дозволяє п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України.

Документами, що підтверджують держреєстрацію підприємця, є витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Дохід, нарахований (виплачений) підприємцю, необхідно обов'язково відобразити у Податковому розрахунку за формою №1ДФ.  Сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь підприємців, відображається у такому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «157».

 

Зміна ставки єдиного податку протягом року можлива

(26.07.2017)

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи можуть протягом року як зменшити ставку єдиного податку, так і збільшити її. У будь-якому з випадків для зміни ставки податку необхідно подати відповідну заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу.

Так, підприємства-єдиноподатники, які обрали ставку єдиного податку в розмірі 5%, мають право протягом року змінити ставку на 3% за умови реєстрації платниками податку на додану вартість.

І навпаки, підприємства, які уже є платниками податку на додану вартість та оподатковують дохід за ставкою в розмірі 3%, мають право протягом року змінити ставку на 5% за умови анулювання їх реєстрації як платника податку на додану вартість.

Докладну інформацію щодо зміни ставки оподаткування можна отримати в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщений на веб-порталі ДФС України.

 

28 громадян відмовилось від РНОКПП

(26.07.2017)

Протягом січня – червня 2017 року Центром обслуговування платників Миргородської ОДПІ забезпечено надання платникам податків  5529 адміністративних послуг. Більшість платників зверталися з питання подання звітності, отримання довідок, реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) та ін. З питання отримання РНОКПП звернулося 2915 громадянина. Ця послуга є найбільш запитуваною із всіх адміністративних послуг, які надаються в Центрі обслуговування платників.

Якщо громадянин з релігійних чи інших міркувань бажає відмовитись від РНОКПП, то про своє рішення він повинен повідомити податковий орган у порядку, передбаченому Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів №779 від 10.12.2013 року. В такому випадку до паспорта громадянина вноситься відповідна відмітка. Такому платнику надається право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта відповідно до Податкового кодексу України. З початку року 28 платників,  відмовились від реєстраційного номера, їм внесено відповідні відмітки.

 

До уваги бажаючих отримати електронний цифровий підпис

(25.07.2017)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області доводить до відома, що платник податків (кожний громадянин) має змогу отримати безкоштовно електронний цифровий підпис (ЕЦП).

Отримання електронного цифрового підпису (ЕЦП), дає змогу платникам податків швидко та без перешкод звітувати  до податкових, митних органів і не витрачати свій час, отримувати консультації в режимі он-лайн, замовляти довідки. Крім економії часу, така звітність не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання.

Для отримання сертифіката ключа заявник (фізична особа - підприємець) має надати такі документи: заповнена та підписана заява на реєстрацію встановленого зразку та дозвіл на використання персональних даних підписувача для реєстрації підписувача у реєстрі підписувачів АЦСК ІДД ДФС та формування посиленого сертифікату відкритого ключа; паспорт або копію паспорту заявника (копії 1-4 сторінок), засвідчену власноручним підписом власника; копія облікової картки платника податків (довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО).

При ідентифікації фізичної особи, зокрема з’ясовують: прізвище, ім’я та по батькові;

дату народження; серію і номер паспорта (або іншого документа, який засвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав.

Додатково нагадуємо, що електронний цифровий підпис платники податків, фізичні та юридичні особи, можуть отриматиза адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155, (приміщення ДПІ у м. Полтаві).

 

«Єдинник» торгує пивом. Чи потрібно РРО?

(25.07.2017)

Пиво віднесено до алкогольних напоїв, відповідно його реалізація має здійснюватись через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій,  - зазначають фахівці Миргородської ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області.

Однак фізичні особи-підприємці платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням книг обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункових книг (РК), до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 мільйону гривень.

У разі перевищення у календарному році обсягу доходу 1 мільйону гривень застосування РРО є обов’язковим і таке застосування розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Нагадаємо, що при цьому обов’язковою вимогою є отримання відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

 

Подолаємо корупцію разом

(25.07.2017)

Суспільно-політичні процеси, які відбуваються в Україні, вказують що не лише її розвиток, але і існування можливе лише при ефективній протидії корупції, як основному деструктивному фактору.

В країні створена система спеціально уповноважених органів, діяльність яких направлена на боротьбу з корупцією. В структурі Державної фіскальної служби України функціонує Головне управління внутрішньої безпеки, в т.ч. територіальні підрозділи внутрішньої безпеки, головним завданням якого є профілактика, виявлення та припинення корупційних тенденцій та проявів.

При цьому ефективна діяльність підрозділів внутрішньої безпеки безпосередньо залежить від бажання та волі платників податків викривати хабарників.

У січні – червні 2017 року до відділу внутрішньої безпеки надійшло 21 звернень громадян та юридичних осіб на дії податківців та митників. За результатами розгляду звернень, викладені у них факти не знайшли свого підтвердження. В минулому році за вказаний період працівниками підрозділу розглянуто 18 таких звернень, факти підтвердилися в 4 випадках.

Реагуючи на виявлені порушення в поточному році за переданими матеріалами органами прокуратури розпочато 3 кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених  ч.2 ст.364, ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, 2 особи притягнуто до кримінальної відповідальності, 4 справи скеровано для розгляду та прийняття рішення до суду.

Керівникам територіальних органів внесено 6 подань про усунення виявлених службовими перевірками недоліків, до дисциплінарної відповідальності притягнуто 2 працівників служби, 2 звільнено.

Як бачите, досягнень не багато, але Ви маєте бути переконаними, що жоден факт не залишиться без прискіпливої перевірки та, при підтверджені, реагування.

Просимо зважити, що на боці корупціонерів грає час, а тому Ваше зволікання з їх викриттям ускладнює доказування вини.

Інформацію про випадки порушення Ваших прав, спонукання до надання неправомірної вигоди з боку працівників податкових та митних органів, а також інші правопорушення, можна повідомити, завітавши чи направивши листа до відділу внутрішньої безпеки за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155, каб. 318-321 (приміщення ДПІ у м. Полтаві).

Телефонні повідомлення Ви можете залишити на оновлений всеукраїнський телефонний сервіс „Пульс” - (044) 284-00-07. Лінія працює  цілодобово: у робочий час інформацію про корупційні та інші неправомірні дії приймають працівники, а у неробочий час - інтерактивний автовідповідач.

Конфіденційність та об’єктивність перевірки Вашого звернення гарантується.

Пам’ятайте, принципова громадська позиція кожного є запорукою ефективної діяльності Держави. Не залишайтесь осторонь.

 

Понад 15 мільярдів гривень надходжень забезпечили до бюджетів фіскальні органи Полтавщини у першому півріччі

(24.07.2017)

А саме, за підсумками роботи впродовж січня-червня 2017 року до бюджетів усіх рівнів платниками податків Полтавської області сплачено понад 15 млрд. 76 млн.грн. платежів, в тому числі до загального фонду державного бюджету – 11 млрд. 596 млн.грн., - повідомив в.о. начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Сергій Садовий.

До загального фонду державного бюджету впродовж шести місяців 2017 року збір по податках склав: по податку на прибуток – 609 млн.грн., ПДВ – близько 1 млрд. 619  млн.грн., рентній платі за користування надрами – майже 8 млрд. 363 млн.грн., податку на доходи фізичних осіб – 953,7 млн.грн., в тому числі по військовому збору – 199 млн.грн., акцизному податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 2,9 млн. гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст надходжень до загального фонду державного бюджету на 39,3 відсотки.

За січень-червень 2017 року до місцевих бюджетів області надійшло понад 3 млрд. 463 млн.грн. платежів. З них: податку на доходи фізичних осіб – більш ніж 2 млрд. 205 млн.грн.;  податку на прибуток – 83,8 млн.грн.; податку на майно – 565,8 млн.грн., в тому числі по земельному податку та орендній платі – 538,4  млн.грн.; єдиному податку – 366,5 млн.грн., в тому числі: з юридичних осіб – 47,4 млн.грн., з фізичних осіб – 221,7 млн.грн., з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків – 97,4 млн.грн.; акцизному податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 106,1 млн. гривень. У порівнянні із відповідним періодом минулого року забезпечено приріст надходжень до місцевих бюджетів на 32,5 відсотки.

 

Протягом цьогорічної кампанії декларування до органів ДФС Полтавщини подано близько 35 тисяч декларацій

(24.07.2017)

А саме, як відзначила заступник начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Жанна Кузнецова, з початку року до органів ДФС Полтавської області подано громадянами 34659 податкових декларацій  про майновий стан і доходи за 2016 рік. З них 30376 громадянами, що зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Найбільше поданих декларацій по Кременчуцькій ОДПІ – 11481 громадянин та по Лубенській ОДПІ - 6881 громадянин.

Загальна сума самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб складає 72 млн. 257 тис.грн., з військового збору у сумі понад 11 млн. 46 тис.грн. Найбільше визначена сума податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті до бюджету складає по  ДПІ у м. Полтаві – більш ніж 25 млн. 665 тис. гривень.

Якнайбільше подано декларацій про майновий стан і доходи громадянами від продажу сільськогосподарської продукції - а саме 9748 декларацій. На разі подано 3588 декларацій громадянами, які отримали доходи від успадкованого чи отриманого в дарунок майна у 2016 році. Дохід, від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм – задекларували 1617 громадян області. Також 111 громадян подали декларації, в яких задекларували дохід, отриманий від операцій з інвестиційними активами  за  2016 рік.

Станом на 01.07.2017 правом на отримання податкової знижки скористалися 4283  громадянина області. Найбільше таких по Кременчуцькій ОДПІ – 1155 осіб та по ДПІ у м. Полтаві - 1116 осіб. Сума задекларованого до повернення  з бюджету податку на доходи фізичних осіб складає понад 5 млн. 695 тис.гривень.

 

Понад 88 тисяч платників перебувають на обліку у фіскальних органах ДФС області

(24.07.2017)

Із них 35471 юридична особа та 52751 самозайнята фізична особа, - зазначила заступник начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Жанна Кузнецова.

За І півріччя 2017 взято на облік 6288 платників податків, із них: 1042 юридичні особи та 5246 самозайнятих фізичних осіб. Припинено 8485 платників податків, із них: 502 юридичні особи та 7983 фізичних осіб-підприємців.

Із загальної кількості платників податків станом на 1 липня 2017 року 7115 зареєстровано платниками податку на додану вартість, із них: юридичних осіб — 6132 та фізичних осіб — підприємців — 983.

Сервісом „Електронна реєстрація платників ПДВ" за січень-липень 2017 року скористалося 306 суб'єктів господарювання, тоді як за відповідний період минулого року - 114.

Станом на 01.07.2017 в Реєстрі страхувальників обліковується 113775 платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Кількість фізичних осіб, які зареєстровані в Державному Реєстрі платників податків фізичних осіб (Полтавська область) складає 1422063, кількість фізичних осіб, які зареєстровані в Окремому реєстрі - 2705.

 

До уваги платників податку на додану вартість

(24.07.2017)

З 1 липня 2017 року реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Критерії).

Платник податку, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (далі – Таблиця).

Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно, на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).

При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаються (отримуються) для їх виготовлення.

20.06.2017 року набрали чинності два накази Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року -  №566 та 567. Одним наказом затверджено порядок роботи Комісії ДФС з питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, іншим – критерії зупинення реєстрації податкових накладних та вичерпний перелік документів, який подається для відміни такого зупинення.

Документом, який встановлює підстави для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації, є Постанова КМУ від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

 

Про перенесення дати скасування чинності міждержавного стандарту

(24.07.2017)

Державна фіскальна служба України з метою надання практичної та методологічної допомоги щодо перерахування скрапленого газу з кілограмів в літри та відповідно до листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 20.04.2017 №04/15-3620 (вх. ДФС №15065/5 від 02.06.2017), наказу ДП „УкрНДНЦ" від 31.12.2015 №218 «Про перенесення дати скасування чинності міждержавних стандартів» зазначає про перенесення дати скасування ГОСТ 28656-90 «Газы углеводородные сжиженные. Расчетный метод определения плотности и давлення насыщенных паров» з 01.01.2016 на 01.01.2018 року.

Слід зазначити, що ГОСТ 28656-90 «Газы углеводородные сжиженные. Расчетный метод определения плотности и давлення насыщенных паров» розміщений на офіційному веб-сайті Українського Агенства зі Стандартизації (Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості») за адресою: http://uas.org.ua/ua/services/standartizatsiya/109-2/ .

 

Виявили розбіжність чи недостовірні дані у повідомленні на сплату податку на нерухоме майно – зверніться до податкової за місцем реєстрації

(24.07.2017)

ГУ ДФС у Полтавській  області нагадує, що у 2017 році фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно за 2016 рік.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платникам податку за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня. Розрахунок здійснюється на підставі відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення-рішення.
  За порушення термінів сплати податків платники притягуються до відповідальності у вигляді штрафу від 10 до 20% своєчасно несплаченої суми.

З метою недопущення несвоєчасної сплати податку власникам об’єктів нерухомого майна, які володіють житловими будинками площею понад 120 м², квартирами площею понад 60 м² або об’єктами нежитлової нерухомості у разі неотримання податкових повідомлень-рішень на сплату податку, або ж якщо платник податку не погоджується з розрахунком податку чи виявить розбіжності в наявній у нього інформації про об’єкт нерухомості, він має звернутися з оригіналами документів на нерухомість до податкової інспекції, за своїм місцем реєстрації.

Якщо є підстави, фахівці органів ДФС мають провести перерахунок суми і надіслати нове податкове повідомлення-рішення.

 

З початку року за результатами позовної роботи органів ДФС Полтавщини до бюджету надійшло 35,5 млн. гривень

(24.07.2017)

Що на 13,6 млн.грн, або на 62 відсотки більше ніж за січень-червень 2016 року. Протягом першого півріччя 2017 року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1300 справ, стороною в яких виступають органи ДФС Полтавської області на загальну суму майже 5 мільярда 74 млн. гривень.

Всього, із загальної кількості справ, що перебували на розгляді, вирішено  на користь органів ДФС – 204 справи на суму 265,6 млн. грн., на користь платників  – 71 справу на суму 175,9 млн. гривень.

За результатами проведеної позовної роботи органами ДФС Полтавщини впродовж січня-червня поточного року до бюджету надійшло 35,5 млн. гривень.

З початку 2017 року до Головного управління ДФС у Полтавській області на розгляд надійшло 49 скарг платників на 67 податкових повідомлень-рішень на суму 437,2 млн. гривень.

 

Понад 2 млн. грн.. збитків відшкодовано до бюджету в результаті роботи слідчих підрозділів органів ДФС області

(24.07.2017)

В період січня-червня 2017 року до слідчих підрозділів СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області надійшло 74 заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, з яких слідчими до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 29.

Решта заяв та повідомлень повернуті на доопрацювання (у т.ч. в зв’язку з недостатністю сум для кваліфікації діяння за відповідною статтею КК України).     

Всього у І півріччі 2017 року слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області розслідувалось 102 кримінальних провадження.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались слідчими впродовж шести місяців 2017 року закінчено 20 кримінальних проваджень, з яких до суду направлено 15, у т.ч. з обвинувальним актом направлено 13 кримінальних проваджень, з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності до суду направлено 2 кримінальних провадження.

Збитки у кримінальних провадженнях, закінчених в період січня-червня 2017 року, становлять 11216 тис.грн., до бюджету відшкодовано 2356 тис.грн., або 21 відсоток.

З початку 2017 року по всім кримінальним провадженням накладено арешт на суму 11 548 тис. гривень.

 

Боротьба з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом

(24.07.2017)

З початку року за ініціативними матеріалами підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом було виявлено 13 фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

За результатами аналітичних досліджень та довідок (як складових   частин  загальних  актів  перевірок) було складено  23  матеріали  з ознаками кримінальних правопорушень, у тому числі: 20 з ознаками кримінальних правопорушень за предикатними злочинами на загальну суму встановлених збитків – понад 22538,30 тис.грн.; 5 з ознаками кримінальних правопорушень за ст. 209 КК України на загальну суму встановлених збитків 6772,3 тис. гривень.

За матеріалами відділу обліковано 8 кримінальних правопорушень за ст.191 КК України на суму більш ніж 6 млн. 986 тис. гривень.

 

Внесено зміни до податкової декларації з податку на прибуток

(24.07.2017)

Головне управління ДФС у Полтавській області повідомляє, що 9 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 N 467 "Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 2017 року за N 642/30510 (далі - наказ N 467).

Наказ N 467 виданий з метою реалізації положень законів України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", від 20 грудня 2016 року N 1795-VIII "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" та від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

Внесені зміни до основної частини декларації

У зв'язку із змінами в оподаткуванні при здійсненні діяльності з випуску та проведення лотерей у полі 9 декларації "Особливі відмітки" виділено в окремі категорії суб'єктів:

які здійснюють випуск та проведення лотерей;

що провадять азартні ігри з використанням гральних автоматів.

Виробники сільськогосподарської продукції у зазначеному полі декларації проставляють позначку лише у разі обрання "особливого" річного податкового (звітного) періоду, визначеного пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Показники декларації

Оподаткування страховика та діяльності з випуску та проведення лотерей

З урахуванням особливостей, передбачених пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу форма декларації доповнена рядком 07.2, в якому страховики відображатимуть страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу. Суми доходу за договорами перестрахування страховики також включатимуть до показника рядка 07.

У рядку 08 змінено розрахунок податку на дохід за договорами страхування із застосуванням ставки 3 відсотки, який заповнюється за формулою ((р. 07 - р. 07.1 - р. 07.2) х ___ 3 / 100).

Крім цього, форму декларації доповнено новими рядками 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 з показниками, необхідними для обрахунку доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, що оподатковується за новими правилами, згідно із пп. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14, п. 136.6 ст. 136, п. 141.8 ст. 141, п. 48 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

У рядку 09.1 обраховується сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та дорівнює позитивному значенню різниці показників (р. 09.1.1 - р. 09.1.2).

У рядку 09.1.1 відображається загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, у рядку 09.1.2 - сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.

У рядку 09.2 відображається сума безнадійної заборгованості, визначеної пп. "е" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, тобто сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року.

Показник рядка 09 дорівнює сумі рядків 09.1 та 09.2 та відображає суму доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, який оподатковується за ставкою, встановленою п. 136.6 ст. 136 Кодексу.

Звертаємо увагу, що для суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, п. 137.8 ст. 137 Кодексу передбачено щоквартальну сплату податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Авансові внески

З форми декларації виключено розділи "Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств" та "Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств", в яких визначалися показники щомісячних авансових внесків (у розмірі 1/12) та разовий авансовий внесок (у розмірі 2/9) згідно з пунктами 9 та 38 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Виправлення помилок

Звертаємо увагу, що у розділах "Виправлення помилок" змінено нумерацію рядків 27 - 31 на 26 - 30.

Фінансова звітність

Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до декларації та її невід'ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю "Наявність додатків" доповнено графою "ФЗ 12", яка передбачає необхідність проставляння платниками у цій графі позначки щодо наявності поданих до декларації форм фінансової звітності.

У таблиці "Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності 12" розшифровуються форми фінансової звітності, у яких платник проставляє у відповідних графах, які відповідають назвам форм фінансової звітності, позначку.

Оновлені редакції додатків до декларації

Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації

Додаток доповнено новими різницями, змінено редакцію назв окремих різниць та нумерації кодів рядків.

Основні зміни у додатку:

1. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено новими різницями: які збільшують фінансовий результат (р. 1.1.3, р. 1.1.4) та які зменшують фінансовий результат (р. 1.2.3).

2. Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів), зазнали редакційних змін та доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результат (р. 2.2.3).

3. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зазнали суттєвих редакційних змін та доповнені новими різницями, що збільшують фінансовий результат (р. 3.1.10, р. 3.1.11 та р. 3.1.12).

4. Інші різниці

Внаслідок суттєвих змін в оподаткуванні страховиків, викладено у новій редакції різниці, які передбачені для коригування фінансового результату до оподаткування страховика, визначені пунктами 141.1.3 та 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу, а саме, які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.1) та які зменшують фінансовий результат (р. 4.2.1).

Редакційних змін зазнали різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачені п. 141.2 ст. 141 Кодексу, та викладено у новій редакції різниці, які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.3 ЦП, р. 4.1.4 ЦП).

Слід зазначити, що показники рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ обчислюються за результатами розрахунку відповідних показників у додатку ЦП.

Зі складу різниць, передбачених розділом I Кодексу, вилучено різниці, на які збільшувався фінансовий результат, у разі зворотного коригування доходів та витрат з метою трансфертного ціноутворення, які раніше відображалися у рядках 4.1.6 та 4.1.7 додатка РІ.

Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX, доповнено новими різницями:

які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.16, р. 4.1.17) та які зменшують фінансовий результат (р. 4.2.15, р. 4.2.16).

Звертаємо увагу, що при застосуванні платниками права на прискорену амортизацію щодо основних засобів четвертої групи з урахуванням положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу різниці, передбачені у рядках 4.1.17 та 4.2.16 додатка РІ щодо сум амортизації розраховуються у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, тобто у разі недотримання платником встановлених Кодексом вимог.

Додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації

Із виключенням з п. 137.6 ст. 137 Кодексу норми, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості, а також із втратою актуальності пунктів 9, 38 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу щодо сплати щомісячного авансового внеску та у розмірі 2/9 податку на прибуток, з додатка вилучено показники рядків 16.5 та 16.6, які не враховуються у зменшення нарахованої суми податку.

Додаток АВ до рядка 20 АВ декларації

У складових формули рядка 4 відбулась зміна показників при розрахунку значення об'єкта оподаткування, в частині вирахування значення рядка 07.2 декларації у сумі страхових платежів, страхових внесків, страхових премій за договорами перестрахування.

У рядку 4 відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень) (сума виплачених дивідендів - (р. 04 + р. 07 - р. 07.2 + р. 09 + р. 11 + р. 13 - р. 14 декларації)).

Додаток ПН до рядка 23 ПН декларації

З урахуванням змін щодо особливостей оподаткування нерезидентів, таблицю 1 додатка після рядка 23 доповнено новими рядками:

рядок 24 - проценти за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам відповідно до пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (за ставкою 5 відс. згідно з Кодексом);

рядок 25 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів "б" і "в" пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 46 підрозділу 4 розділу XX Кодексу);

рядок 26 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 47 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).

Додаток ТЦ до декларації

З урахуванням положень пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу щодо дозволу платнику при здійсненні самостійного коригування податкових зобов'язань розраховувати їх відповідно до максимального або мінімального значення діапазону цін (рентабельності) таблицю додатка доповнено новими графами 14 та 16, у яких зазначається показник діапазону цін/рентабельності, до якого проведено коригування податкових зобов'язань. У разі використання показника діапазону рентабельності зазначається цифрове значення такого показника у відсотках.

З таблиці оновленого додатка видалено графу 8, що також вплинуло на зміну нумерації граф.

Сумарні значення показників граф 15 та 17 додатка ТЦ переносяться до відповідних рядків додатка РІ та додатка ЦП.

Додаток ЦП до рядка 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації

У зв'язку зі змінами розрахунку різниць щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачених п. 141.2 ст. 141 Кодексу, додаток доповнено новими рядками:

рядок 4.1.3 РІ - загальний результат переоцінки цінних паперів (р. 4.1.3.1 - р. 4.1.3.2) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.3 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі від'ємного значення;

рядок 4.1.3.1 - загальна сума дооцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

рядок 4.1.3.2 - загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

рядок 04 - від'ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах;

рядок 4.1.4 РІ - фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів (р. 01 - р. 02 - р. 03 - р. 04) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі позитивного значення.

Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації

Додаток доповнюється новим рядком А4.1, який заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Крім того, показники рядка А4.1 враховуються у підсумковому рядку А17 додатка АМ (сума рядків А1 - А16) та не включаються до значень показників рядка А4, з метою недопущення подвоєння сум у показнику рядка А4.

Додаток ВП до рядків 26 - 29, 31 - 33 декларації

Додаток ВП передбачений для розрахунку податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку(и), для виправлення помилок у складі декларації за поточний звітний (податковий) період.

Показники оновленої редакції додатка ВП приведено у відповідність показникам оновленої форми декларації.

Враховуючи, що видання наказу N 467 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, Державна фіскальна служба України листом від 30.06.2017 № 16989/7/99-99-15-02-01-17 рекомендує платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період - півріччя поточного року, подавати податкову декларацію за оновленою формою.

З 1 липня запрацювала електронна система управління ризиками при адмініструванні ПДВ

(21.07.2017)

З 1 липня електронна система управління ризиками при адмініструванні ПДВ працює повноцінно. Реєстрація ризикових податкових накладних є неможливою, адже система автоматично зупиняє реєстрацію ризикових податкових накладних.

Автоматизований моніторинг здійснюється на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за визначеною формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності. У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає визначеним критеріям, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У ДФС створений окремий структурний підрозділ, який буде розглядати пакети документів, що надаватимуться суб’єктами декларування з так званими «відбитими» податковими накладними для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

Функціонування системи електронного управління ризиками при адмініструванні ПДВ сприятиме детінізації економіки, створенню рівних конкурентних умов діяльності для суб’єктів господарювання, збільшенню надходжень до бюджету.

 

Надання адміністративних послуг

(20.07.2017)

Надання якісних адміністративних, консультаційних, інформаційних послуг, впровадження прогресивних методів і форм обслуговування та створення сприятливих умов для платників є пріоритетними завданнями у діяльності Миргородської ОДПІ.

З початку 2017 року Центром обслуговування платників надано 5529 адміністративних послуг, з них у червні надано 1036.

Користуються попитом адміністративні послуги: видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника – 2915, надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 607, реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 454, реєстрація платника єдиного податку – 417, реєстрація книг обліку розрахункових опре цій -336, реєстрація розрахункових книжок – 215, тощо.

Крім того, у ЦОП оформлено інформаційні та тематичні стенди з корисною інформацією. Для зручності платників забезпечено доступ до мережі Інтернет, обладнані місця для заповнення звітності та очікування.

Нагадуємо, ЦОП розміщений за адресою: ; м. Миргород, вул. Кашинського, 26а, 5-21-60. Працює ЦОП з понеділка по четвер з 9-00 до 18-00 год., у п‘ятницю з 9-00 до 16-45 год., у суботу – з 9 до 13 год., обід – з 13-00 до 13-45 год., неділя – вихідний.

 

Розгляд звернень громадян та запитів на публічну інформацію на інформацію

(19.07.2017)

До Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області за січень-червень 2017 року надійшло 5 запитів на публічну інформацію.

За січень-червень 2017 року надійшло 6 письмових звернень громадян.

Відповіді на публічну інформацію та звернення громадян розглянуті а також надані у встановлені законодавством терміни.

Особистий прийом громадян посадовими особами Миргородської ОДПІ здійснюється згідно затвердженого графіку, за попереднім записом.

 

Податкова нагадує громадянам про щорічну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку!

(18.07.2017)

Миргородська ОДПІ нагадує громадянам, про щорічне обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, та земельного податку за 2017 рік.

Це стосується громадян які мають у власності об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (квартири/частки загальна площа яких перевищує 60м2, будинків/їх часток, загальна площа яких перевищує 120м2, різних типів житлової нерухомості, загальна площа яких перевищує 180м2), та являються власниками та землекористувачами земельних ділянок(Розділ XII Податкового кодексу України).

За консультацією про уточнення сум до сплати та реквізити, можна звернутися до Центру обслуговування платників, якій розташований на першому поверсі.

Варто зазначити, що за несвоєчасну сплату податку фізичній особі нараховується штраф та пеня в залежності від кількості днів затримки сплати.

Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати зазначених податків, має право надати документи які підтверджують пільги.

 

Податкова нагадує про переваги отримання легальної заробітної плати

(17.07.2017)

Миргородська ОДПІ нагадує місцевим працедавцям і найманим працівникам, що неоформлений трудовий договір є не лише грубим порушенням трудового законодавства, а й у подальшому тягне за собою низку проблем для самого працівника.

Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно та в повному обсязі звітує роботодавець і з якої здійснюється сплата єдиного соціального внеску, забезпечує працівника повним соціальним захистом, гарантованим державою, а період роботи – зараховується в повному обсязі до стажу, який буде разом із розміром заробітної плати враховуватися при нарахуванні пенсійної виплати.

Водночас нагадуємо, що кожен працівник має можливість проконтролювати відображення особових даних та розмір заробітної плати, задекларованої роботодавцем, звернувшись до територіального органу Пенсійного фонду України з копією паспорта та ідентифікаційним кодом.

 

Неосновне місце обліку – коли слід зареєструватися в податковій

(14.07.2017)

В разі виникнення у суб’єкта господарювання обов'язків щодо сплати (перерахування) податків на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік в ДПІ за таким неосновним місцем обліку.

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП. Якщо з ДПІ укладено договір про визнання електронних документів, вказана заява подається засобами електронного зв'язку в електронній формі. Заява за формою №17-ОПП може бути подана як до ДПІ за неосновним місцем обліку, так і до ДПІ за основним місцем обліку. У разі подання заяви за формою №17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці, які обслуговуються такими органами.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку може здійснюватись на підставі удосконаленого повідомлення за формою № 20-ОПП, у якому платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування.

При цьому, у разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою № 20-ОПП, то платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою №17-ОПП.

 

Шановні бухгалтери, Вітаємо Вас з професійним святом!

(14.07.2017)

День бухгалтера відзначається для того, щоб підкреслити надзвичайно важливу роль вашої професії у сучасному суспільстві. Важко уявити собі галузь економіки де б не використовувалась Ваша праця, Ваш досвід та професійні знання.
  Від щирого серця бажаємо Вам здоров’я та щастя, розсудливості та впевненості, а також великого успіху, який буде супроводжувати Вас у всіх Ваших справах!

З повагою, начальник Миргородської ОДПІ Н.В. Молочко.

 

До уваги платників акцизного податку!

(13.07.2017)

З 6 червня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 травня 2017 року за №627/30495.

Зазначений наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених до статей 231 та 232 Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а також виправлення деяких колізій в роботі СЕАРП, які було виявлено протягом минулого року.

З метою створення комфортних умов для платників акцизного податку найближчим часом оновлені форми акцизної накладної, розрахунку коригування до неї, заявки на поповнення (коригування) залишку пального будуть розміщені на веб-порталі ДФС. На час доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання акцизної накладної, розрахунку коригування до неї, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, зазначені документи прийматимуться до реєстрації в ЄРАН та СЕАРП за старою формою.

 

Затверджено порядок роботи комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних

(12.07.2017)

Головне управління ДФС у Полтавській області повідомляє, що 20.06.2017 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (далі – Наказ № 566), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 752/30620, та № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 567), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.

Зазначені накази прийнято відповідно до вимог п. 74.2 ст. 74, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Наказом № 566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, та визначено засади діяльності такої комісії, а також права та обов'язки її членів.

Комісією, зокрема розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Кодексу, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації.

Наказом № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків
  (далі – Критерії), достатні для зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям.

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності.

Крім того, Наказом № 567 затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. З текстом Наказів №№ 566, 567 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

Щодо порядку визначення звичайних цін

(11.07.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 12.06.2017 р. N 583/6/99-99-15-03-02-15/ІПК щодо порядку визначення звичайних цін з метою визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу (підпункт 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, норми Кодексу (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій):

встановлюють, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим;

визначають обов'язкові умови відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах;

передбачають можливість доведення невідповідності договірної ціни рівню ринкових цін.

Враховуючи викладене, у розумінні норм Кодексу звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка водночас повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

 

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів від надання нерухомого майна в оренду

(11.07.2017)

Згідно з пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ) – 18 відсотків.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу и за податковою адресою платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

 

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб витрат на лікування та медичне обслуговування

(10.07.2017)

Згідно з пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Також, згідно з пп. «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво-необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

 

Закінчується термін сплати податку на доходи фізичних осіб

(10.07.2017)

Головне управління ДФС у Полтавській області нагадує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

 

Виникли питання - зателефонуйте на «гарячу лінію»

(07.07.2017)

11 та 13 липня 2017 року з 10.00 до 11.00 відбудуться сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія» за телефоном 5-20-95 з Людмилою Олексіївною Подолякою, заступником начальника Миргородської ОДПІ на тему: «Застосування електронних сервісів та надання адміністративних послуг ЦОП».

 

Виключення неприбуткової організації з Реєстру

(06.07.2017)

В разі недотримання некомерційною організацією вимог п. 133.4 Податкового кодексу України така неприбуткова організація зобов'язана в термін, визначений для місячного податкового періоду, подати звіт про використання доходів неприбуткової організації за період з початку року. Також вказати і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи з суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено таке порушення, до 31 грудня податкового року така неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток, сплачувати податок у термін, певний для квартального періоду, і подавати фінзвітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінзвітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

 

Щодо оподаткування вартості напоїв, спожитих в офісі

(05.07.2017)

Дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування, безоплатно отриманого громадянином, крім випадків, визначених Податковим кодексом України, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого громадянина (пп.«а» пп. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України).

Водночас, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, згідно з положеннями Податкового кодексу України, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

 

Іммігруєте за кордон на ПМП - відвідайте податкову

(04.07.2017)

Нагадаємо, що громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до податкової інспекції за місцем проживання декларацію про майновий стан і доходи у термін, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України). Після цього, впродовж 30 календарних днів фахівці органів фіскальної служби перевірять визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видадуть Довідку. Під час перетину кордону та для проведення митних процедур Довідку слід надати до органів митного контролю.

В Миргородській ОДПІ детальну інформацію з питань декларування доходів можна отримати в Центрі обслуговування платників за адресою: вул. Кашинського, 26а та за телефоном: 5-21-60.

 

Оновлено форму Звіту про використання доходів неприбуткової організації

(03.07.2017)

Миргородська ОДПІ повідомляє, що 20 червня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (далі – Наказ № 469).

Цим Наказом № 469 затверджено зміни до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (далі – Наказ № 553).

Зокрема, Наказом № 469 передбачено, що фінансова звітність, яка подається відповідно до пункту 46.2 статті 46 розділу I Податкового кодексу України, є додатком ФЗ до Звіту та його невід’ємною частиною.

Довідково: з оновленим текстом Наказу № 553 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

ОГОЛОШЕННЯ
     
Оголошення

Результати конкурсного відбору  виконавців будівельних робіт

     
     
До уваги батьків та дітей!

Центр естетичного виховання запрошує у гуртки!

     
     
Оголошення!

До уваги членів Робочої групи для розробки Програми посилення конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва (проект ПРОМІС)!

     
Архів оголошень

Який з варіантів ескізних проектів ст."Старт" Вам подобається більше (див.оголошення від 06.07.17)?
[Перегляд результатів]

Міста побратими

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Міста побратими

Полтавська обласна рада

Полтавська ОДА

МИРГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА
  Адреса: 37600, м. Миргород, вул. Незалежності, 17, Тел.: 5-25-01, факс: (05355) 5-22-21 E-mail: mmrada@ukr.net