Военкомат
Податкова інформує
2011-08-12

Декларуємо по новому – 2016

 

 


 

Доступ до публічної інформації

Основні завдання і функції Державної фіскальної служби України

Місцезнаходження, засоби зв'язку, розпорядок роботи

Організаційна структура Миргородської ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

Інформація щодо начальника, заступників начальника, начальників управлінь, відділів, завідувачів секторів та начальників відділень Миргородської ОДПІ

Порядок складання та подання запитів на інформацію

Звіти про надходження запитів

Вакансії та умови проходження конкурсу

Перелік адміністративних послуг, що надаються Центром обслуговування платників  Миргородської ОДПІ 


ГРАФІКИ ОСОБИСТОГО ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН

Графік особистого прийому громадян керівництвом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

Графік особистого прийому громадян керівництвом Державної фіскальної служби України

Графік прийому громадян керівництвом Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

 


 

Архів новин за 2014 рік

Архів новин за 2015 рік

Архів новин за 2016 рік

Архів новин за 1-й квартал 2017 року

 

 


Новини за 2017 рік

 

Увага! Громадяни не зволікайте зі сплатою земельного податку!

(17.10.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області звертається до громадян, котрі мають у користуванні чи власності земельні ділянки, не зволікати з виконанням податкових зобов’язань.

Якщо Ви отримали податкове повідомлення-рішення про нараховану суму земельного податку, варто перерахувати зазначену суму до бюджету.

Реквізити рахунків, на які треба перераховувати суму податку, вказані у повідомленнях-рішеннях Головного управління ДФС у Полтавській області. У разі неотримання повідомлення суму податку до сплати та реквізити рахунків можна з’ясувати за телефонами (05355) 5-21-60, 5-63-29.

 

Надання якісних адміністративних послуг Центром обслуговування платників – це пріоритет діяльності Миргородської ОДПІ

(17.10.2017)

Основна перевага у функціонуванні Миргородського Центру обслуговування платників - надання якісних адміністративних послуг. Сервісний центр має зручну для платників податків структуру. Оскільки, в одному місці зосереджені всі необхідні послуги: реєстрація, консультація, надання адміністративних послуг, проведення звірок, прийом звітності, видача довідок, робота приймальні громадян.

У січні-вересні цього року надано 8797 адміністративних послуг.

У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займає послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, яка була надана 4904 фізичним особам. Також значну кількість послуг надано з реєстрації платника єдиного податку 713, надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 820, реєстрації книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 621, реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 513, реєстрація розрахункових книжок – 307.

Крім того, у Центрі обслуговування платників оформлено інформаційні та тематичні стенди з корисною інформацією. Для зручності платників забезпечено доступ до мережі Інтернет, обладнані місця для заповнення звітності та очікування.

Нагадуємо, що Центр обслуговування платників розміщений за адресою: м. Миргород, вул. Кашинського, 26а, телефон 5-21-60. Режим роботи ЦОП: з понеділка по четвер з 9-00 до 18-00 год., у п‘ятницю з 9-00 до 16-45 год., у суботу – з 9 до 13 год., обідня перерва – з 13-00 до 13-45 год., неділя – вихідний.

 

Легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого громадянина

(18.10.2017)

Легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного. Питання виплати офіційної, прозорої зарплати сьогодні є дуже актуальним. Адже більшість працівників іноді свідомо погоджуються на пропозицію роботодавців отримувати неофіційну, вищу за мінімальну зарплатню. Трапляється, що зарплата працівника значно відрізняється від тієї, яка записана у відомості. Це з’ясовується згодом, у випадку коли працівнику потрібна довідка про доходи, наприклад, для отримання кредиту чи для пред’явлення у Пенсійний фонд при оформленні пенсії.

Заробітну плату в «конвертах» без перебільшення можна назвати однією з найбільших на сьогодні перепон в економічному та соціальному розвитку держави. Ні для кого не секрет, що частина заробітку на фірмах і підприємствах виплачується нелегально. Не скрізь, звичайно, але й нерідко роботодавці розглядають заробітну плату як непродуктивні витрати. Тому штучно стримують її ріст, ухиляються від прийняття колективних договорів. Біда ж у тому, що й наймані робітники погоджуються одержувати частину оплати своєї праці «у конвертах»… Під загрозою стає не тільки гідне пенсійне забезпечення на старість, але й інші соціальні виплати. Отримуючи неофіційну заробітну плату, працівник повністю беззахисний перед роботодавцем.

Не оформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та їх перерахунків у подальшому. Тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним, а бюджет Пенсійного фонду матиме стабільні надходження для своєчасного фінансування пенсійних виплат. Суспільство має зрозуміти, що легалізації заробітної плати альтернативи немає.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижче від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» з 01.01.2017 року встановлено місячну мінімальну заробітну плату в розмірі 3200 грн., з якої повинні бути сплачені усі податки та єдиний соціальний внесок. А це означає, що розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати.

Шановні громадяни! Не позбавляйте себе соціальних благ, забезпечте собі старість, не сприяйте порушенням трудового законодавства

Шановні працедавці! Не чекайте проведення перевірки, своєчасно оформляйте найнятих робітників, виплачуйте і відображайте в звітності реальну зарплату. Пам’ятайте, ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці тягне фінансову, адміністративну та карну відповідальність.

 

Довідники податкових пільг оновлено!

(19.10.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області інформує, що суми податків та зборів, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким платником податків відповідно до п.30.6 ст.30 Податкового кодексу України.

Облік зазначених коштів платники податків ведуть відповідно до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Постанова №1233).

З 2017 року Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт), форму якого затверджено Постановою №1233, отримав статус податкової декларації.

Державною фіскальною службою України затверджено нові довідники пільг станом на 01.10.2017 року:

- Довідник №84/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник №84/2 інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати на землю, акцизного податку, місцевих податків та зборів, оподаткування неприбуткових установ і організацій, а також початок та кінець дії пільг.

При поданні Звіту за дев’ять календарних місяців 2017 року використовується Довідники пільг станом на 1 жовтня поточного року.

Довідники пільг розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

 

Щоб уникнути штрафу та пені, необхідно самостійно і вчасно виправили помилки в поданій податковій декларації

(19.10.2017)

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Податкового кодексу України), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, повинен, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Пеня нараховується відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України.

При цьому у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України пеня, передбачена ст. 129 Податкового кодексу України не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Податковим кодексом України.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135).

 

«Дізнайся більше про свого бізнес – партнера»

(20.10.2017)

На офіційному веб-порталі ДФС України працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

При цьому слід враховувати, що у електронному он-лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.

Наразі за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» в приватній частині (особистому кабінеті), з використанням електронного цифрового підпису, доступний розділ «Стан розрахунків з бюджетом», який дає змогу:

· переглянути дані щодо розрахунків з бюджетом за останні 2 роки;

· застосування фільтру в розрізі контролюючих органів;

· вивантажити інформацію у форматі XML – файлів.

Окрім того, платник з приводу проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.

 

З початку року за результатами позовної роботи органів ДФС Полтавщини до бюджету надійшло майже 41 млн. гривень

(17.10.2017)

Що на 4,2 млн.грн, або на 11 відсотків більше ніж за січень-вересень 2016 року. Протягом дев’яти місяців 2017 року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1442 справи, стороною в яких виступають органи ДФС Полтавської області на загальну суму понад 5 мільярдів 861 млн. гривень.

Всього, із загальної кількості справ, що перебували на розгляді, вирішено на користь органів ДФС – 314 справ на суму 443,4 млн. грн., на користь платників – 133 справи на суму майже 185 млн. гривень.

За результатами проведеної позовної роботи органами ДФС Полтавщини впродовж січня-вересня поточного року до бюджету надійшло 40,9 млн. гривень.

З початку 2017 року до Головного управління ДФС у Полтавській області на розгляд надійшло 55 скарг платників на 7 податкових повідомлень-рішеннь на суму 453,8 млн. гривень.

 

Понад 2,4 млрд. грн. перерахували до Державного бюджету полтавські митники

(18.10.2017)

Впродовж дев’яти місяців 2017 року Полтавською митницею ДФС було оформлено близько 26 тисяч митних декларацій. Серед них: експортних - 14166 штук та 11614 імпортних, що на 12,8% більше ніж за відповідний період минулого року, відзначив в.о. начальника Полтавської митниці ДФС Валерій Остапчук.

Загальний обсяг експортно-імпортних операцій, здійснених суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності по зоні діяльності митниці за січень-вересень 2017 року, склав понад 1 млрд. 65 млн.дол. США, що на 14,8% більше ніж у січні-вересні 2016 року. Разом з цим зовнішньоторговельне сальдо за даний період 2017 року позитивне і складає 287,9 млн.дол.США.

З початку 2017 року до Державного бюджету України було перераховано понад 2 млрд. 429 млн. гривень.

Середньомісячні надходження до державного бюджету впродовж дев’яти місяців поточного року становили 269,9 млн.грн. Середньостатистичний час митного оформлення експортно-імпортних операцій станом на 01.10.2017 року становить 46 хвилин. Митне оформлення товарів з використанням електронних митних декларацій становить 100% від загальної кількості оформлених декларацій.

За результатами правоохоронної роботи в січні-вересні 2017 року Полтавською митницею ДФС складено 143 адміністративних протоколи про порушення митних правил на загальну суму 5,36 млн.грн., з вилученням предметів порушення митних правил на суму 64,6 тис.гривень.

 

На Полтавщині податковою міліцією та прокуратурою викрито конвертаційний центр з обігом понад 70 млн. грн.

(19.10.2017)

У Полтавській області працівниками податкової міліції і прокуратури припинено незаконну діяльність конвертаційного центру з обігом понад 70 млн. грн.

У рамках розслідування кримінального провадження у ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки послуги зі штучного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат з податку на прибуток і незаконної конвертації безготівкових коштів у готівку.

Для прикриття незаконної діяльності було створено кілька суб'єктів господарювання, на розрахункові рахунки яких підприємства - вигодонабувачі перераховували безготівкові кошти за нібито поставку товарів, виконання робіт. Надалі ці кошти фігуранти отримували в банківських установах, після чого передавали замовникам, за винятком винагороди в сумі 10-12% від знятої суми.

При цьому в бухгалтерському та податковому обліку підконтрольних транзитних і фіктивних підприємств відображалася зміна номенклатури товару.

Загальний обсяг проконвертованих коштів по 2016-2017 роки становив понад 70 млн. грн.

За результатами 14 обшуків, проведених в офісних приміщеннях, за місцем проживання фігурантів та в автомобілях вилучено оригінали та копії первинних фінансово-господарських документів, чорнові записи, мобільні телефони, оргтехніку, носії інформації, стартові пакети та 18 СІМ-карт операторів мобільного зв'язку, 12 банківських карток, 5 печаток фіктивних СГД, майже 28 тис. грн. готівкою в національній і іноземній валюті, а також автотранспорт, який використовувався для перевезення грошових коштів.

 

Увага! Всеукраїнський конкурс «Податківець майбутнього»

(20.10.2017)

Університет Державної фіскальної служби України ініціює проведення Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього».

Однією з незалежних складових конкурсу є Мистецький конкурс, що буде проходити серед учнів 1-9 класів у жовтні - листопаді 2017 року.

Приймаються Конкурсні роботи у форматі А2,А3,А4, а також сюжетні композиції, виконані за допомогою : аплікації, колажу, вишивки, батику, бісероплетіння, випалювання, художньої різьби, чекання, ліплення тощо.

Виставка робіт переможців та учасників Мистецького конкурсу відбудеться в Університеті ДФС України під час проведення Днів відкритих дверей 21 жовтня та 18 листопада 2017 року об 11-00.

Роботи переможців прикрасять книжку для дітей дошкільних закладів І-ІІІ ступенів (початкова ланка) «Абетка Університету».

Умови участі на сайті Університету www.nusta.edu.ua.

ГУ ДФС у Полтавській області

 

Увага! Всеукраїнський конкурс «Податківець майбутнього»

(09.10.2017)

Університет Державної фіскальної служби України ініціює проведення Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього».

Однією з незалежних складових конкурсу є Мистецький конкурс, що буде проходити серед учнів 1-9 класів у жовтні - листопаді 2017 року.

Приймаються Конкурсні роботи у форматі А2,А3,А4, а також сюжетні композиції, виконані за допомогою : аплікації, колажу, вишивки, батику, бісероплетіння, випалювання, художньої різьби, чекання, ліплення тощо.

Виставка робіт переможців та учасників Мистецького конкурсу відбудеться в Університеті ДФС України під час проведення Днів відкритих дверей 21 жовтня та 18 листопада 2017 року об 11-00.

Роботи переможців прикрасять книжку для дітей дошкільних закладів І-ІІІ ступенів (початкова ланка) «Абетка Університету».

Умови участі на сайті Університету www.nusta.edu.ua

 

Щоденно опрацьовуються документи на розблокування податкових накладних

(09.10.2017)

Всі надані платником податків пакети документів опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями платник податків має право подати документи та пояснення до ДФС протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Всі надані платником податків пакети документів, вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 754/30622, опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Відповідно до п. 21 Порядку роботи комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 752/30622, рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Це рішення підписується, реєструється та надсилається платнику податків у порядку, встановленому ст. 42 розд. ІІ Податкового кодексу Україн, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу Україн. 

 

Податкова знижка на будівництво (придбання) доступного житла

(10.10.2017)

Нагадуємо, що право на податкову знижку за 2016 рік можна реалізувати лише до 31 грудня 2017 року. До настання граничного терміну подання декларації для реалізації права на податкову знижку за минулий рік залишилось менше 3 місяців.

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області нагадує фізичним особам про право на нарахування податкової знижки на будівництво (придбання) доступного житла.

Згідно з пп.166.3.8 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

 Так, згідно з пунктом 4 ст.4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» пільговий іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається громадянинові для будівництва або придбання доступного житла уповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або Національний банк України, чи фінансовою установою - виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла. Доступне житло - збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п.1 ст.4 наведеногоЗакону). Державна підтримка надається шляхом (п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 року №140 «Про затвердження Порядку забезпечення громадян доступним житлом»):

- сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 відсотків вартості нормативної площі доступного житла. При цьому громадянин вносить на свій поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, кошти в обсязі 70 відсотків вартості нормативної площі доступного житла;

- надання уповноваженими банками або виконавцем (у разі, коли це передбачено законом) пільгового іпотечного житлового кредиту на строк до 30 років. Відсоткова ставка фінансування за такими кредитами встановлюється у розмірі не більше облікової ставки Національного банку плюс 2 відсотки.
   При цьому, державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п.3 ст.4 Закону «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»).

 Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

Для того щоб скористатися правом на отримання податкової знижки, платник податку - резидент подає до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Разом з цим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку. Такими документами можуть бути:

- договір про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла, укладеного між громадянином та регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»;

- первинні документи (квитанція, фіскальний або товарний чек, прибутковий касовий ордер) та інші.

 

Не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету

(11.10.2017)

Матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом).

При цьому, орган місцевого самоврядування відображає таку матеріальну допомогу у Податковому розрахунку за формою 1 ДФ під ознакою доходу «128».

Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Згідно з п. 1 ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280).

Статтею 34 Закону № 280 визначені повноваження органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення, зокрема, вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги певним категоріям населення.

 

Податкова соціальна пільга для одинокої матері

(12.10.2017)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області повідомляє, що платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 ст. 169 Податкового кодексу (у 2017 році – 1200,0 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Платник податку зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету міністрів України від 29.12.10 №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн

У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2240 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн. х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги самотній матері визначається як добуток суми, визначеної п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України (тобто суми, що дає право на застосування податкової соціальної пільги) та відповідної кількості дітей (у 2017 році 2240 грн. х кількість дітей до 18 років).

Отже, у 2017 році самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги в сумі 1200 грн. у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України та наданням відповідних підтверджуючих документів.

 

Вітаємо із Днем захисника України!

(13.10.2017)

Щиро і сердечно вітаємо з Днем захисника України − святом, яке увібрало в себе багаті і славні козацькі традиції, уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі на протязі всієї багатовікової української історії. У це світле свято бажаємо особистого щастя, сімейного затишку, козацького здоров'я, невичерпної енергії та миру!

 

Порядок сплати ПДФО, якщо нерухомість здана в оренду.

(13.10.2017)

Згідно з п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 Податкового кодексу України.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом України для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;

б) при вчиненні нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.09).

 

Виникли питання - зателефонуйте на «гарячу лінію»

(02.10.2017)

10 та 12 жовтня 2017 року з 10.00 до 11.00 відбудуться сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія» за телефоном 5-20-95 з Людмилою Олексіївною Подолякою, заступником начальника Миргородської ОДПІ на тему: «Функціонування Загальнодоступного інформаційно – довідкового ресурсу та надання адміністративних послуг Центру обслуговування платників.».

 

До уваги платників екологічного податку!

(03.10.2017)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області звертає увагу платників на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з екологічного податку. 

Державною фіскальною службою України за результатами попереднього аналізу податкової звітності з екологічного податку за другий квартал 2017 року встановлено непоодинокі методологічні помилки заповнення податкової звітності. Платники екологічного податку звітують за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – наказ №715).

Відповідно до пункту 250.1 статті 250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу. Невід’ємною частиною Декларації є шість типів додатків:

- додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення»;

- додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

- додаток 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах»;

- додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)»;

- додаток 5 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів і сплачується за придбання джерел(а) іонізуючого випромінювання »;

- додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк».

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається. Таким чином, при заповненні звітності з екологічного податку необхідно дотримуватись порядку заповнення реквізитів звітності, застосування затверджених ставок та коефіцієнтів.

 

Податкова консультація та особливості її надання.

(04.10.2017)

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Це передбачено ст.52 Податкового кодексу України.

Індивідуальні податкові консультації надаються:

- в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

- у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

- підпис платника податків;

- дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає зазначеним вимогам, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України.

 

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності

(05.10.2017)

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 Податкового кодексу України, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

При неподанні до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено Податковим кодексом України, – тягнуть за собою штраф в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – передбачають штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено право органів ДФС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

 

До складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати

(06.10.2017)

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV Податкового кодексу України).

Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п.п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно з розділом III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається нарахований дохід повністю, без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та ЄВ, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи та у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме – без вирахування із суми нарахованого доходу сум ПДФО та ЄВ, які справляються за рахунок доходу найманої особи.

При цьому слід врахувати, що відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями ЄВ з найманих працівників не утримується.

Таким чином, до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування включається сума нарахованої заробітної плати без вирахувань.

 

ЩОДО СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ВІДПОВІДНОСТІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ / РОЗРАХУНКІВ КОРИГУВАННЯ КРИТЕРІЯМ ОЦІНКИ СТУПЕНЯ РИЗИКІВ

(26.09.2017)

Починаючи з 01.07.2017 р. згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо така податкова накладна / розрахунок коригування відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі - Критерії). Зазначені Критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН затверджено наказом N 567.

За період з 01.04.2017 р. до 01.07.2017 р. було визначено як перехідний період, протягом якого процедура зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН здійснювалась без фактичного зупинення. Якщо податкова накладна складена у червні 2017 р., а реєстрація її відбувається після 01.07.2017, то на таку податкову накладну поширюється процедура зупинення, але лише за умови не відповідності її ознакам, визначених підпунктами 1 - 4 п. 5 Критеріїв.

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за формою згідно із додатком до цих Критеріїв, якщо таку інформацію враховано Комісією ДФС України.

Усі податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених підпунктами 1 - 4 п. 5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з цих ознак, - така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

Не зупиняється реєстрація ПН / РК якщо:

1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Такі податкові накладні складаються у разі:

здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ;

при умовному продажу (зокрема, при нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, анулюванні реєстрації платника податку, у разі перевищення бази оподаткування над договірною вартістю)

при отриманні послуг від нерезидента;

при здійсненні експортних операцій;

зведені податкові накладні за щоденним підсумком реалізації.

2) податкова накладна складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (стаття 197; пункти 2, 3, 4 1, 12, 23, 26, 26 1, 27, 28, 32, 38, 45, 46, 47 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу).

3) обсяг постачання, в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, становить менше 500 тис грн та керівник - посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків. При визначенні обсягу постачання не враховується сума ПДВ. За поточний період береться звітний період, в якому складена податкова накладна / розрахунок коригування, що реєструється в ЄРПН.

4) загальна сума сплачених у 2016 р. єдиного внеску та податків і зборів платником та його відокремленими підрозділами становить більше 5 млн грн. При розрахунку суми податків не беруться до уваги суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України (ця ознака використовується з 01.04.2017 р. до 01.01.2018 р.).

5) одночасно D > 0,05, а P < Pм ґ 1,3,

де D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, за зареєстрованими ПН / РК

P - сума ПДВ в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді ПН / РК, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;

Pм - найбільша місячна сума ПДВ в зареєстрованих ПН / РК за останні 12 місяців.

Наказом N 654 внесено зміни до наказу N 567, зокрема, пункт 6.1 Критеріїв викладено в новій редакції і вже з 12.08.2017 р. податкові накладні блокуються за оновленими критеріями.

Критерій 1:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, у 1,5 рази більший залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 р.

Нагадаємо, що в попередній редакції різниця визнавалася між обсягом постачання та обсягом придбання, при цьому при обрахунку обсягу постачання не враховувались розрахунки коригування, проте бралися до уваги обсяги придбаних товарів за звільненими від ПДВ операціями) (п. 6.1 Критеріїв).

2) переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС.

Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для здійснення моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям затверджено наказом ДФС від 30.06.2017 N 461.

3) відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється). Мається на увазі Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв.

Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування за цим критерієм здійснюється за умови, що сума ПДВ, зазначена в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді податкових накладних, з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами.

Критерій 2: відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі. (п. 6.2 Критеріїв).

Якщо за результатами моніторингу буде визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає будь-якій одній із умов, наведених у п. 6.2 Критеріїв, реєстрація такої накладної / розрахунку буде зупинена.

Підпунктом 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

- порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

- визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Пунктом 3 Критеріїв передбачено що платник податку, який отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі - ДКПП), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Така інформація згідно п. 4 Критеріїв подається виключно в електронному вигляді у вигляді Таблиці даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв (далі - Таблиця). Таблиці платника, подані з порушенням цієї вимоги не приймаються до розгляду та врахування в роботі (Лист N 17830).

Подання Таблиці для платника податку є можливістю упередження зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування за ідентичними операціями. При правильному заповненні платником Таблиці і прийнятті Комісією ДФС в подальшому реєстрація податкових накладних з зазначеними кодами згідно УКТ ЗЕД / ДКПП не зупинятиметься.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі "Електронна звітність" / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Заповнення граф Таблиці даних платника податків здійснюється наступним чином:

у графі 2 - вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

у графі 3 - коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі - ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку;

у графі 4 - коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.

При подані Таблиці відповідно до виду економічної діяльності зазначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД / послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) платником податку є обовязковим, на відміну від зазначення кодів товарів/послуг, що придбаваються (отримуються) таким платником для їх виготовлення.

Звертаємо увагу, що одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається.

Код товарів згідно з УКТ ЗЕД / кодів послуг згідно з ДКПП - зазначаються цифри ідентичні цифрам УКТ ЗЕД/ДКПП вказаним в податковій накладній, яка заблокована.

У Таблиці зазначаються тільки ті коди УКТ ЗЕД/ДКПП і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна та платником отримана квитанція про зупинення її реєстрації в ЄРПН.

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

При отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Наказом N 567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - документи).

Переліки таких документів для критеріїв, визначених п. 6.1 та 6.2 є ідентичними, але надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

Вичерпний перелік документів (всі направлені платником податків документи повинні бути завірені належним чином), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН / РК за формою J(F)1312601.

Всі поля Повідомлення є обов'язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної / розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Надсилається Повідомлення виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. При цьому повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов'язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН за конкретним критерієм

При формуванні пакету документів - додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку повинен подавати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку.

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

- через особистий кабінет електронного сервісу "Електронний кабінет платника" (режим "Ведення звітності"), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua

- через офіційний веб-портал ДФС України за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) - за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, у другій квитанції визначається статус документу (Прийнято / Не прийнято).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов'язань Повідомлення подається платником податків - продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується (лист ДФС України від 06.09.2017 р. N 2723/99-99-07-05-01-18).

 

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДУ, ОТРИМАНОГО ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ У ВИГЛЯДІ ВАРТОСТІ ПУТІВКИ НА ВІДПОЧИНОК

(27.09.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 04.09.2017 р. N 1797/6/99-99-13-02-03-15/ІПК щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді вартості путівки на відпочинок.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, відповідно до пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, згідно з пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Водночас згідно з пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Згідно з п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у п. п. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

В усіх інших випадках надання такою профспілкою платнику податку путівки, її вартість оподатковується на загальних підставах.

 

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ РРО ТА РОЗДРУКУВАННЯ ЧЕКІВ ПРИ ОПЛАТІ У БЕЗГОТІВКОВІЙ ФОРМІ

(28.09.2017)

Державна фіскальна служба України надала податкову консультацію від 29.08.2017 р. N 1743/6/99-99-14-05-01-15/ІПК щодо застосування реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) та роздрукування чеків при оплаті у безготівковій формі.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України, заборонено.

Закон України від 03 вересня 2015 року N 675-VIII "Про електрону комерцію" (далі - Закон N 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 2 ст. 3 Закону N 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Окрім того, у чеку може зазначатись форма оплати "Картка", "Інтернет замовлення", "Передоплата", "Згідно замовлення", тощо.

Тобто, якщо суб'єкт господарювання прийняв у покупця для розрахунку у "Інтернет-магазині" електронний платіжний засіб (банківську платіжну карту), то такий суб'єкт господарювання може оформити розрахунковий документ (касовий чек) та видати його покупцю разом з товаром, не залежно від того, чи надійшли перераховані покупцем кошти на його розрахунковий рахунок чи не надійшли.

Відповідно до пп. 14 п. 1 ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року N 675-VIII "Про електрону комерцію" визначено, що реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

У разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосування банківської платіжної картки, суб'єкт господарювання зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.

 

Увага! Новий сервіс для платників податку на додану вартість!

(25.09.2017)

Державною фіскальною службою України доопрацьовано «Електронний кабінет платника» в частині надання доступу платникам податків на додану вартість до даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) в режимі реального часу щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі – ПН/РК).

Платникам податку на додану вартість після ідентифікації з використанням ЕЦП будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів в особистому кабінеті надано можливість перегляду відомостей щодо ПН/РК, зареєстрованих, реєстрацію яких зупинено відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, а також щодо яких комісією ДФС прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пошук інформації в ЄРПН здійснюється за основними реквізитами ПН/РК, а також за індивідуальним податковим номером продавця та покупця товарів/послуг. Також платники мають можливість завантажити ПН/РК в електронному вигляді (у форматі xml з ЕЦП).

Крім того, повідомляємо, що в Електронному кабінеті для платників ПДВ функціонують наступні сервіси:

- перегляд даних Реєстру платників ПДВ в режимі он-лайн;

- формування та надсилання Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, сервісних запитів та отримання витягів на них;

- подання Податкової декларації з податку на додану вартість;

- доступ до проведених операцій та руху коштів на електронному рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ;

- реєстрація ПН/РК в ЄРПН.

 

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс для комфорту платників податків

(26.09.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області доводить до відома платників податків інформацію про функціонування інформаційно-довідкових сервісів Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), зокрема Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який надає можливість суб’єктам господарювання та громадянам самостійно у зручний для них час отримати достовірну і повну довідкову інформацію з питань щодо оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, електронного цифрового підпису та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС, та мінімізує витрати часу на отримання інформації.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі – ЗІР) створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови веб-ресурсу і є інтегрованим ресурсом в інформаційне середовище органів Державної фіскальної служби України, у якому уся направленість діяльності ДФС, як внутрішня так і зовнішня, а також усі відповідні процеси інформаційно-довідкових ресурсів підтримуються та забезпечуються відповідними інформаційно-комп’ютерними технологіями.

Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією.

Інформаційне наповнення ЗІР здійснюється на підставі функціональних повноважень ДФС, з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру (щорічно понад 1 млн. звернень) та з метою мінімізації витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.

ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію ДФС із застосуванням норм податкового, митного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій та не є податковою консультацією в розумінні глави 3 «Податкова консультація» Податкового кодексу України і не спричиняє правових наслідків, передбачених ст.53 Податкового кодексу України.

Функціонал ресурсу забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використання Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.

ІДД ДФС продовжує роботу щодо розширення можливостей та підтримки ресурсу в актуальному стані. Для надання пропозицій та зауважень з питань технічної роботи ресурсу пропонується використати «Форму зворотного зв’язку».

Інформація, розміщена в ЗІР, щоденно моніториться на відповідність діючому законодавству та актуалізується.

 Скористатися ЗІР можливо через офіційний веб-портал ДФС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс») або безпосередньо в Інтернет мережі , зазначивши назву ресурсу, або адресу zir.sfs.gov.ua. Доступ до інформації без обмежень.

 

Передбачена відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної.

(27.09.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області повідомляє щодо порядку виправлення помилки в індивідуальному податковому номері (далі - ІПН) покупця, допущеної при складанні податкової накладної, та застосуванні штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Виправлення помилки, допущеної в ІПН покупця податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

- у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком "-" обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

- у полі "Дата складання" зазначається "поточна" дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий "невірний" ІПН був зазначений у графі "ІПН покупця" податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

- реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі "ІПН покупця" зазначається правильний ІПН покупця;

- у полі "Дата складання" зазначається дата виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із "невірним" ІПН;

- такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із "невірним" ІПН покупця;

- в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, то були зазначені в податковій накладній із "невірним" ІПН.

     Порядок притягнення платників податку до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРПН встановлено статтею 120 1 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 120 1.1 статті 120 1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 Податкового кодексу України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах. При цьому статтею 120 1 Податкового кодексу України не передбачено виключень щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної, пов'язаної із виправленням помилок у ІПН покупця.

 

До уваги платників податків на нерухоме майно та єдиного податку!

(28.09.2017)

Спеціальними нормами п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України в редакції Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Спеціальні норми) з 15 квітня 2017 року встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі - Територія).

Зокрема, на період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормами з 1 січня 2017 року виключено із об’єктів оподаткування Податком на майно та Єдиним податком розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення такі об’єкти:

об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України);

земельні ділянки (п.п. 38.8 п. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України).

Обов’язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України.

Зважаючи на приписи Спеціальних норм, у період з 14 квітня 2014 року по дату набрання чинності вказаними нормами (далі - Період) не виникав обов’язок платників Податку на майно та Єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.

За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст. 120 Податкового кодексу України підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм суб’єкти господарювання, які до набрання ними чинності належали до категорії платників Податку на майно та Єдиного податку, уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов’язання, керуючись нормами ст. 50 Податкового кодексу України.

Санкції для грошових зобов’язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані - підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

 

Допомога на лікування не підлягає оподаткуванню

(29.09.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує, що згідно чинного законодавства не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна чи послуг, що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування. При цьому, як самого платника податку, так і члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку.

Обов’язковою умовою звільнення від сплати податків є документальне підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації.

Дані норми Податкового кодексу України можуть бути застосовані благодійною організацією за наявності відповідних підтвердних документів. У них має відображатися цільовий характер надання грошових коштів - у разі здійснення попередньої оплати послуг з лікування або медичного обслуговування або факт надання послуг - якщо оплата здійснюється після надання таких послуг.

Вищезгаданими документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи - платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

Податкове законодавство не визначає відмінностей в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном.

 

Податкові повідомлення –рішення в електронній формі

(18.09.2017)

             З 20 вересня 2017 року набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.2017р. № 658, яким затверджено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень – рішень планикам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. №1204.

         Змінами визначено, що при складанні у випадках, передбачених Податковим кодексом України, податкових повідомлень – рішень в електронній формі необхідно дотримуватися вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис».

         Податкове повідомлення – рішення вважається належним чином врученим платнику податків (окрім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

         Податкове повідомлення – рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст.42 Податкового кодексу України.

         Якщо контролюючим органом не отримано квитанції про доставку податкового повідомлення – рішення, надісланого засобами електронного зв’язку, вживаються заходи, передбачені п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України.

 

Затверджено порядок функціонування Електронного кабінету

(19.09.2017)

         З 1 вересня 2017 року набрав чинність Порядок функціонування Електронного кабінету, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017. №637 (далі - Порядок). Порядок розроблено з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов'язків, визначених Податковим кодексом України, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Електронний кабінет буде забезпечувати електронну форму взаємодії платників податків та державних органів з контролюючими органами, надання/отримання користувачам/користувачами документів, інформації та послуг, передбачених ПКУ.

         Електронний кабінет складатиметься з:

- апаратно-програмного комплексу;

- портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не передбачає обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

- портального рішення для користувачів - державних, у тому числі контролюючих, органів;

- програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціонала Електронного кабінету;

- інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Працюватиме він постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

 

Визначення групи та ставок для юридичних осіб - платників єдиного податку та порядок переходу на спрощену систему оподаткування

(20.09.2017)

         Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області повідомляє, що відповідно до ст. 291  Податкового кодексу України юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, що встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

         Юридичні особи - суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

третя група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;

четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

         Обмеження для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів господарювання – юридичних осіб встановлені:

- для платників єдиного податку третьої групи п.291.5. ст 291 Податкового кодексу України;

- для платників єдиного податку четвертої групи п.291.5¹. ст 291 Податкового кодексу України.

         Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

- 3 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з  Податковим кодексом України;

- 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України).

          Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України:

- до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291  Податкового кодексу України;

- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу ХІV Податкового кодексу України;

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

         Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.        

         До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

         Форма заяви та розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 N 1675. При складанні розрахунку необхідно дотримуватися розробленого алгоритму.

 

Нарахування сум податку на додану вартість можна здійснювати без податкових накладних

(21.09.2017)

         Відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями підставою для нарахування сум податку на додану вартість (далі – ПДВ), що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, зокрема, є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

         У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

         Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум ПДВ встановлює Кабінет Міністрів України.

         Пунктом 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України зазначено, що платник податку веде реєстр документів, зазначених у підпунктах «а» - «в» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

         У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

         Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

 

Реєстрація підприємцем на загальній системі оподаткування Книги обліку доходів і витрат, яка ведеться в електронній формі

(22.09.2017)

         Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування податком на доходи фізичних осіб зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

У разі обрання ведення Книги в електронній формі необхідно:

- отримати посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованими центрами сертифікації ключів, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді;

- укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом;

- сформувати заяву на отримання Книги і надіслати її до контролюючого органу за місцем податкового обліку засобами електронного зв'язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

         Контролюючий орган за місцем податкового обліку реєструє заяву на отримання Книги у реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає приватному підприємцю повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації.

         Після отримання повідомлення про реєстрацію Книги приватний підприємець здійснює ведення Книги обліку доходів і витрат.

         У Книзі в електронному вигляді допускаються виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від'ємне або позитивне значення.

         Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

         Книга зберігається у приватного підприємця протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
  Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються підприємцем для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

«Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність» затверджено наказом Міністерство доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.

З 9 вересня зросли ціни на алкоголь

(18.09.2017)

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі у межах повноважень та способів, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом – сирцем виноградним, спиртом – сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно з частиною десятою статті 18 Закону № 481 Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва згідно з додатком.

Так, Кабінетом Міністрів України за результатами розгляду поданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України проекту нормативно-правового акта постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 634 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 957» внесено зміни до постанови  № 957, у частині збільшення розміру оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої, у зв’язку із підвищенням ставок акцизного податку на таку продукцію та зростання ціни на спирт етиловий, які набирають чинності через 10 днів з дня опублікування постанови № 634.

Постанова № 634 оприлюднена на Урядовому порталі (htt://www.kmu.gov.ua) у підрозділі «акти Кабінету Міністрів» розділу «нормативно-правова база» та опублікована 30.08.2017 в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» за № 160.

 

 

До відома суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності регіону щодо реалізації принципу «Єдиного вікна» при здійсненні різних видів державного контролю під час митного оформлення

(19.09.2017)

Відповідно до Порядку інформаційного обміну між митними органами, іншими державними органами та підприємствами за принципами «єдиного вікна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 364, у разі електронного декларування товарів, рішення про здійснення видів державного контролю приймається підприємством шляхом надсилання митному органу електронного повідомлення, в якому підприємство зазначає реквізити попередньої декларації та дату і час, коли товари у митниці прибуття можуть бути пред’явлені відповідному контролюючому органу для огляду у присутності представника підприємства. 

З запровадженням принципу «єдиного вікна» скановані копії документів надсилаються до інформаційної системи лише один раз, незалежно від їх кількості.

За принципом «єдиного вікна» здійснюється митне оформлення товарів як при ввезенні на митну територію України, так і при вивезенні товарів за межі митної території України.

При імпорті товарів на територію України у пунктах пропуску контроль здійснюється  відповідними органами та вся інформація розміщується у спільну базу даних, доступ до якої є у кожного з представництв, що суттєво поліпшує роботу контролюючих структур.

При митному оформленні товарів фактично повністю відбувається електронний обмін інформацією з державними органами.

Якщо товар, заявлений в декларації, підлягає певним видам контролю, інформаційна система автоматично надсилає підприємству повідомлення про види державного контролю, яким підлягає товар, та перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення певного виду контролю.

Протягом 4 годин, які визначені Митним кодексом, відповідні державні органи надають інформацію щодо дозволу на ввезення цієї продукції або відмову у дозволі. При наявності такого дозволу здійснюється митне оформлення у встановлений час.

Слід зазначити, що у серпні поточного року на Полтавській митниці ДФС із застосуванням певних видів державного контролю через інформаційну систему «єдине вікно» оформлено 1704 митних декларацій. Це приблизно складає 49 % декларацій від загальної кількості митних декларацій, оформлених у серпні 2017 року.

Зауважимо, що використання принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного оформлення товарів у режимах «експорт/імпорт» значно спрощує суб’єктам ЗЕД процедуру подання документів для проходження державних видів контролю та суттєво зменшує загальний час проходження відповідних видів контролю.

 

 

 

 

ЩОДО ЗНЯТТЯ З ОБЛІКУ ФІЗИЧНИХ ОСІБ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

(20.09.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 09.08.2017 N 1542/Д/99-99-13-04-02-14/ІПК щодо можливості зняття з обліку фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Законом України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076) визначено, що право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.

З метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону N 5076 набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни Раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 17 Закону N 5076).

Відповідно до пп. 2 п. 11.22 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588 (далі - Порядок N 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою N 8-ОПП.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464), розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 N 1162 (далі - Порядок N 1162), згідно з якими фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку, як платники єдиного внеску за заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Пунктом 9 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 N 435, визначено, що у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію або припинення діяльності таких страхувальників.

При цьому страхувальники, зазначені у п. 4 цього розділу, а саме, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна".

Термін сплати зобов'язань, визначених особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою "ліквідаційна", настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок слід сплатити до дати подання Звіту включно.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію платника податків за формою N 8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою N 7-ЄСВ за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про:

зміну організаційної форми адвокатської діяльності;

зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

 

НАРАХОВУЄМО ПЕНЮ У РАЗІ ПОДАННЯ  УТОЧНЮЮЧОЇ податкової ЗВІТНОСТІ

(21.09.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 04.08.2017 р. N 1488/6/99-99-12-03-06-15/ІПК щодо самостійного нарахування платником пені у разі подання до органу ДФС уточнюючої податкової звітності.

Щодо застосування відсотку річних облікової ставки НБУ при самостійному уточненні податкових зобов'язань платником податків

Порядок нарахування пені визначено статтею 129 Кодексу. Так, відповідно до пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу);

при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Кодексу);

при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу).

Згідно з пунктом 129.3 статті 129 Кодексу нарахування пені закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Кодексу);

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків (підпункт 129.3.2 пункту 129.3 статті 129 Кодексу);

у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (підпункт 129.3.3 пункту 129.3 статті 129 Кодексу);

при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (підпункт 129.3.4 пункту 129.3 статті 129 Кодексу).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Частиною першою пункту 129.4 Кодексу визначено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З урахуванням частини другої пункту 129.4 статті 129 Кодексу на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Вказаний порядок нарахування пені враховує зміни, внесені до Кодексу Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", що набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Щодо визначення періоду нарахування пені, у разі самостійного нарахування сум грошового зобов'язання платником податків

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 N 1-рп/99 визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи відсутність прямої вказівки у Кодексі на зворотну дію у часі закону, застосування положень статті 129 Кодексу у редакції, яка діє з 01.01.2017, застосовується до правовідносин, які виникли з 01.01.2017, тобто до відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов'язання припадає на дату починаючи з 01.01.2017.

ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

(12.09.2017)

Державна фіскальна служба України листом від 02.02.2017 р. N 2376/7/99-99-15-02-01-17надала роз’яснення з питань трансфертного ціноутворення.

< З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон N 1797). Основними змінами Закону N 1797 стосовно трансфертного ціноутворення є такі:

Збільшення вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими

Підпунктом 39.2.1.7 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачено збільшення вартісних критеріїв, за умови досягнення яких у звітному році операції визнаються контрольованими: втричі збільшено обсяг річного доходу платника податків (з 50 млн. грн. до 150 млн. грн.) та вдвічі збільшено обсяг операцій платника з одним контрагентом (з 5 млн. грн. до 10 млн. грн.).

Нові критерії визнання господарських операцій контрольованими поширюються на операції, які проводяться платниками податків, починаючи з 1 січня 2017 року.

Звіт про контрольовані операції

Законом N 1797 передбачено перенесення граничного строку подання звіту про контрольовані операції з 1 травня на 1 жовтня року, наступного за звітним.

Платник податків має право виправляти помилки та недоліки звіту шляхом направлення до контролюючого органу нового (до закінчення граничного строку) або уточнюючого (після закінчення граничного строку) звіту про контрольовані операції.

Водночас подання платником податку уточнюючого звіту не звільняє його від відповідальності, передбаченої за несвоєчасне декларування усіх операцій у раніше поданому звіті.

Також Кодекс забороняє платнику податків подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції під час проведення документальних перевірок.

Звертаємо увагу, що звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік має подаватись згідно з вимогами підпункту 39.4.2. Кодексу до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто мають використовуватись норми підпункту 39.2.1 Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2017.

Розширення переліку нерезидентів, операції з якими будуть контролюватись

Змінами до підпункту 39.2.1.1 Кодексу передбачено поширення контролю на операції з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), та/або не є податковими резидентами країни, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Для адміністрування цієї норми передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України переліку організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій). Операції з такими контрагентами будуть визнаватись контрольованими тільки після затвердження зазначеного переліку. Разом з цим, відповідно до підпункту 41 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, річний обсяг операцій з такими контрагентами (10 млн. грн.) у 2017 році розраховуватиметься за весь звітний (календарний) рік.

Слід зазначити, що головним критерієм для віднесення операцій до контрольованих є несплата контрагентом-нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у країні, де він зареєстрований.

Отже, за умови сплати зазначеного податку нерезидентом у звітному році та за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" підпункту 39.2.1.1 Кодексу, операції з ним не визнаються контрольованими.

Також додатково до зовнішньоекономічних операцій із продажу товарів із залученням комісіонерів-нерезидентів контроль поширено також на операції з придбання товарів та придбання або продажу послуг, які здійснюються через комісіонерів-нерезидентів. Зазначимо, що застосування цієї норми не залежить від того, в якій державі (території) зареєстрований нерезидент, що є покупцем/продавцем товарів та/або послуг, або чи є цей нерезидент пов'язаною особою із платником податків.

"Низько податкові" юрисдикції - новий перелік

Для визначення операцій контрольованими підлягає оновленню перелік держав (територій), який затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 Кодексу, що обумовлено змінами у критеріях, які враховує Кабінет Міністрів України під час його визначення, а саме:

держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні (вилучено уточнення, що така ставка має бути загальною);

держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з цим Кодекс встановлює, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку Кабінету Міністрів України, визнаються контрольованими з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку. Тобто оновлений перелік держав (територій), затверджений у 2017 році, буде застосовуватись з 01.01.2018.

Контрольовані операції, які здійснюються за форвардними та ф'ючерсними контрактами

Законом N 1797 визначені умови застосування норм контрольованих операцій, які здійснюються за форвардними та ф'ючерсними контрактами.

Враховуючи, що при укладанні таких контрактів усі істотні умови договору (зокрема кількість та ціна товару) мають бути узгодженні та зафіксовані на дату укладання, у підпункті 39.3.3.3 Кодексу визначено, що у разі здійснення контрольованої операції на підставі форвардного або ф'ючерсного контракту порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф'ючерсні ціни на дату, найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф'ючерсного контракту. Якщо контрольована операція стосується експорту та/або імпорту товарів, що мають біржове котирування (підпункт 39.2.1.3 Кодексу) та здійснюється на підставі форвардного або ф'ючерсного контракту, діапазон цін також розраховується на підставі форвардних або ф'ючерсних біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує даті укладення відповідного форвардного або ф'ючерсного контракту.

Разом з цим Законом N 1797 передбачена обов'язкова умова - для застосування цих норм платник податків має повідомити ДФС про укладення форвардного або ф'ючерсного контракту протягом 10 робочих днів з дня його укладання шляхом направлення до ДФС відповідного електронного повідомлення. Форма такого повідомлення буде затверджена Міністерством фінансів України.

Водночас Кодексом уточнено визначення поняття "форвардний контракт" як стандартизованого цивільно-правового договору (підпункт 14.1.45.3 Кодексу), стандартна (типова) форма якого (як й інших деривативів) буде затверджена Кабінетом Міністрів України (підпункт 14.1.45 Кодексу)…>

 

ТРАНФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ: НОВАЦІЇ – 2017

(13.09.2017)

Державна фіскальна служба України листом від 02.02.2017 р. N 2376/7/99-99-15-02-01-17надала роз’яснення з питань трансфертного ціноутворення.

Зіставні юридичні особи

Оновленим підпунктом 39.2.2.2 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено можливість при застосуванні методів трансфертного ціноутворення, які базуються на порівнянні показників рентабельності, використовувати для їх розрахунку фінансову інформацію юридичних осіб, які здійснюють діяльність, зіставну із контрольованою операцією. Використання фінансової інформації юридичних осіб здійснюється у разі відсутності або недостатності інформації про окремі зіставні неконтрольовані операції та за умови наявності інформації про те, що зазначені юридичні особи не здійснюють зіставні операції з пов'язаними особами.

У підпункті 39.3.2.9 Кодексу зазначено, що використання інформації про зіставних юридичних осіб для розрахунку фінансових показників дозволяється у разі одночасного дотримання таких умов:

1) якщо зіставна юридична особа проводить діяльність, зіставну із діяльністю платника податків у межах контрольованої операції, та виконує зіставні функції, пов'язані з такою діяльністю;

2) якщо зіставна юридична особа не є збитковою (за даними бухгалтерської (фінансової) звітності) більш ніж в одному звітному періоді у періодах, які використовуються для розрахунку показників рентабельності;

3) якщо зіставна юридична особа не володіє прямо та/або опосередковано більше 20 відсотків корпоративних прав іншої юридичної особи або не має як учасника (акціонера) юридичну особу з часткою участі більше 20 відсотків.

Діапазон цін (рентабельності) та медіана діапазону цін

Нова редакція підпункту 39.3.2.3 Кодексу уточнює, яким чином використовується медіана діапазону цін (рентабельності) у разі, якщо ціна в контрольованій операції або відповідний показник рентабельності контрольованої операції перебуває поза межами діапазону цін (рентабельності). В такому випадку розрахунок податкових зобов'язань платника податків у контрольованій операції проводиться відповідно до ціни (показника рентабельності), яка (який) дорівнює значенню медіани такого діапазону (крім випадків проведення платниками податків самостійного коригування).

Статтю 39 Кодексу доповнено новим підпунктом 39.3.2.8, який конкретизує, що для розрахунку діапазону рентабельності для методів ціни перепродажу, "витрати плюс", чистого прибутку та розподілення прибутку може використовуватись:

інформація про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформація про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов'язаними особами, здійснені протягом звітного (податкового) періоду (року), в якому здійснена контрольована операція, або інформація про зіставних юридичних осіб за звітний (податковий) період (рік), у якому здійснена контрольована операція, або за декілька податкових періодів (років).

У разі використання фінансової інформації зіставних юридичних осіб за декілька податкових періодів (років) необхідно розраховувати середньозважене значення показника рентабельності для зіставної особи відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Групування контрольованих операцій

Законом N 1797 передбачено право платника податку визначити відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" за сукупністю декількох контрольованих операцій із однією особою, поєднаних за принципом групування.

Підпункт 39.3.8 Кодексу визначає сутність принципу групування, який полягає у можливості об'єднання операцій для застосування методів ціни перепродажу, "витрати плюс", чистого прибутку та розподілення прибутку (насамперед, для розрахунку показників рентабельності) у разі, якщо такі операції є тісно взаємопов'язаними чи є продовженням одна одної або мають безперервний чи регулярний характер.

Проведення коригування комерційних та фінансових умов операцій

Підпунктом 39.2.2.1 Кодексу передбачено для забезпечення зіставності та уникнення впливу відмінностей між контрольованою та неконтрольованою операціями здійснювати коригування таких відмінностей комерційних та фінансових умов як у контрольованій, так й у потенційно зіставних неконтрольованих операціях. Раніше норма давала можливість коригувати тільки відмінності у неконтрольованих операціях.

Застосування методів трансфертного ціноутворення

Законом N 1797 уточнено застосування методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Зокрема для методу порівняльної неконтрольованої ціни визначено можливість застосування для порівняння ціни контрольованої операції не тільки зіставних неконтрольованих операцій, здійснених платником та іншими особами, а також відомостей, отриманих з інших інформаційних джерел, зазначених у підпункті 39.5.3 Кодексу.

При використанні методу ціни перепродажу має порівнюватись валова рентабельність контрольованої операції, а для методу "витрати плюс" - валова рентабельність собівартості.

Для методу чистого прибутку уточнено можливість використання не тільки показників рентабельності, які базуються на показнику чистого прибутку, а також і показника рентабельності операційних витрат. Водночас підпунктом 39.3.6.2 Кодексу передбачено, що метод чистого прибутку використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності умов контрольованої операції з умовами зіставної (зіставних) неконтрольованої (неконтрольованих) операції (операцій) під час використання методів порівняльної неконтрольованої ціни, ціни перепродажу або "витрати плюс".

Самостійне коригування

Змінами до підпункту 39.5.4 Кодексу платнику дозволено при здійсненні самостійного коригування податкових зобов'язань розраховувати їх відповідно до максимального або мінімального значення діапазону цін (рентабельності), а не до значення медіани такого діапазону.

Документація з трансфертного ціноутворення

Законом N 1797 розширено зміст документації, яку платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати за кожний звітний період.

Платник податків додатково до переліку інформації, яка зазначалась у документації з трансфертного ціноутворення відповідно до попередніх правил підпункту 39.4.6 Кодексу, має ще розкрити:

дані про осіб, корпоративними правами яких у розмірі 20 і більше відсотків володіє платник податків. Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов'язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у країні їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов'язаними;

інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти;

опис структури управління платника податків, схему його організаційної структури;

опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких здійснює свою діяльність платник податків, інформацію про основних конкурентів;

відомості щодо участі платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році, з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;

копії договорів (контрактів), що стосуються контрольованої операції;

відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (суму та валюту платежів, дату, платіжні документи).

При підготовці документації з трансфертного цінотворення, яка подається платником на запит Державної фіскальної служби України відповідно до підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 Кодексу після 01.01.2017, мають застосовуватись норми, чинні на момент направлення запиту.

Зазначимо, що незважаючи на перенесення терміну подання звіту про контрольовані операції на 1 жовтня року, що настає за звітним, строк надсилання платнику запиту на подання документації з трансфертного ціноутворення (підпункт 39.4.4 Кодексу) не змінився - такий запит може бути надіслано ДФС не раніше 1 травня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено.

Водночас звертаємо увагу, що відповідно до п. 3 розділу III Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.08.2015 N 706, ініціювання контролюючим органом направлення запиту до платників податків щодо подання документації з трансфертного ціноутворення відповідно до підпункту 39.4.4 Кодексу має здійснюватись з урахуванням аналізу звітів про контрольовані операції.

Відповідальність та штрафні санкції

Зазнали змін штрафні санкції за порушення, пов'язані із податковою звітністю з трансфертного ціноутворення.

По-перше, штрафні санкції відтепер прив'язані до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При цьому у разі застосування після 01.01.2017 штрафних санкцій щодо податкової звітності за 2015 та 2016 роки буде використовуватись прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений відповідно станом на 1 січня 2015 року та 1 січня 2016 року.

По-друге, пунктом 120.3 Кодексу запроваджено нові штрафні санкції у разі неподання податкової звітності.

З 01.01.2017 неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), тягне за собою накладення штрафу, що дорівнює 5 розмірам прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день їх неподання. Слід зазначити, що Законом N 1797 у цьому випадку не обмежено верхню межу суми штрафу (фінансової санкції).

По-третє, запроваджено окрему, більш "м'яку" відповідальність за порушення у випадку, коли платник самостійно до початку перевірки контролюючим органом виявив факт несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, документації з трансфертного ціноутворення та несвоєчасне декларування операцій у раніше поданому звіті та подав звіт (уточнюючий звіт).

Статтю 120 Кодексу доповнено новим пунктом 120.4, яким передбачено застосування таких штрафів:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму.

Крім того, новою редакцією пункту 50.1 Кодексу передбачено, що у разі подання платником уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу, за умови подання уточнюючого розрахунку у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, штраф у розмірі трьох відсотків від суми заниження податкового зобов'язання не застосовується.

Підстави для проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки"

Разом із зміною назви (раніше - "перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій") зазнали змін підстави для проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", визначені підпунктом 39.5.2.1 Кодексу. Така перевірка може бути проведена контролюючим органом у разі надання платником податків документації з трансфертного ціноутворення відповідно до підпункту 39.4.4 Кодексу або у разі неподання платником податків чи подання з порушенням вимог пункту 39.4 Кодексу звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення.

При цьому підстави для проведення документальної позапланової перевірки згідно із підпунктами 78.1.14 - 78.1.16 Кодексу не зазнали змін.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

Законом N 1797 визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду відповідно до підпунктів 140.5.1 та 140.5.2 Кодексу коригується у контрольованих операціях за результатами податкового (звітного) року.

Водночас уточнено термінологію цих підпунктів щодо умов, за яких відбувається збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій, а саме слова "звичайних цін" замінено словами "ціни, визначені за принципом "витягнутої руки".

 

ЗАСТОСУВАННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ СКЛАДАННЯ ТА ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ ДЛЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ

(15.09.2017)

Державна фіскальна служба України у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797) листом від 10.02.2017 № 3282/7/99-99-14-01-02-17 повідомила про застосування норм ст. 120 Кодексу, пов'язаних із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 Кодексу.

Щодо розміру штрафів

Відповідно до внесених змін з 01.01.2017 штрафні санкції, передбачені пп. 120.3 та 120.4 ст. 120 Кодексу, визначаються в розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.

Щодо відповідальності за неподання податкової звітності після застосування штрафних санкцій

Законом № 1797 внесено зміни до п. 120.3 ст. 120 Кодексу, якими встановлено відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів).

Таке порушення тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Таким чином, у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, у тому числі за 2013-2015 звітні роки та застосування до 01.01.2017 штрафу (штрафів) згідно із п. 120.3 ст. 120 Кодексу, після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017, мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені абзацом сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

Водночас звертаємо увагу, що норми Кодексу не містять обмежень щодо подальшого застосування штрафних санкцій відповідно до абзаців шостого та сьомого п. 120.3. ст.120 Кодексу у разі триваючого невиконання платником обов'язку з подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення після застосування фінансових санкцій (штрафів) згідно з абзацами 2-4 п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

Щодо застосування штрафних санкцій відповідно до п. 120.4 ст. 120 Кодексу

Законом № 1797 ст. 120 Кодексу доповнено новим п. 120.4. яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п. 120.3 ст. 120 Кодексу).

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами факту несвоєчасного подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або фактів несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті, застосовується штраф (штрафи) згідно з п. 120.4 ст. 120 Кодексу незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій. Штрафні санкції, визначені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017.

Водночас зазначаємо, що склад правопорушень, визначених п. 120.3 та п. 120.4 ст. 120 Кодексу, не передбачає одночасне застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, застосовуються у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:

звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п.39.4 ст.39 Кодексу;

уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.

Щодо особливостей розрахунку термінів при застосуванні штрафних санкцій

Відповідно до додатка 11 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204 (форма повідомлення-рішення «ПС»), сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, що настають за днем узгодження).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пп. 56.17.5 та п. 56.18 ст.56 Кодексу).

Враховуючи зазначене, якщо платник податків (після застосування до нього штрафних санкцій, визначених абзацами першим-четвертим п.120.3 ст. 120 Кодексу), продовжує не виконувати свій обов'язок із подання звіту про КО/документації з ТЦ, контролюючий орган повинен застосувати штрафні санкції, визначені абзацами шостим та сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу, що розраховуються за кожний календарний день неподання звітності, розпочинаючи з 41-го календарного дня після дня:

отримання податкового повідомлення-рішення платником - у випадку, якщо платник податків сплатив штраф за неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту);

    закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили (на користь контролюючого органу) - у випадку, якщо платник податків оскаржував податкове повідомлення-рішення за штрафною санкцією щодо неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту).

У разі подання платником податків звіту/документації тільки після застосування штрафних санкцій, встановлених абзацом шостим і сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу, наявність порушення буде визначатися виходячи з норм п. 120.4 ст. 120 Кодексу. Період, який буде охоплено штрафними санкціями, передбаченими п. 120.4 ст.120, буде визначатись від граничної дати застосування штрафу за неподання звіту/документації до дати подання платником податку звіту про контрольовані операції.

ГУ ДФС у Полтавській області

 

До уваги платників податків - 22 вересня 2017 року – Національний податковий форум!

(11.09.2017)

22 вересня 2017 року о 10.00 год. (початок реєстрації з 9.30 год.) у м. Київ, грандхол «Хрещатик» готель «Хрещатик» (вул. Хрещатик, 14), відбудеться Національний податковий форум для платників податків на тему: "Трансфертне ціноутворення, прибуток, податок на додану вартість".

У програмі заходу заплановані виступи керівництва Департаментів Державної фіскальної служби України з актуальних питань практичного застосування норм податкового законодавства, зокрема, щодо останніх змін у Податковому кодексі, нових критеріїв контрольованих операцій, податкового контролю в трансфертному ціноутворенні, аналізу змін нормативної бази з податку на прибуток, нюансів заповнення нової форми декларації, зупинення реєстрації податкових накладних та інших питань. 

У програмі форуму візьмуть участь:

Микола МІШИН, начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС України

Олексій ЗАДОРОЖНИЙ, начальник Управління методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС України

Сергій ТИМОШЕНКО, заступник директора Департаменту — начальник Управління вдосконалення непрямого оподаткування Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України

Микола ЧМЕРУК, директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС України

Дмитро МІШАЛОВ, в.о. начальника Управління організації роботи щодо прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС України

Також учасниками форуму будуть представники провідних консалтингових та юридичних компаній. Ви матимете змогу не лише отримати цінну інформацію з офіційних джерел, а й поставити запитання спікерам, подискутувати з ними та поділитися думками з колегами.


Для реєстрації на участь у форумі необхідно звернутися до оргкомітету:

тел.: (044) 501-06-42, (067) 506-32-64, mail@visnyk.ua

Контактна особа — Таїса Попова.

 

Актуальна тема сьогодення - легалізація заробітної плати

(11.09.2017)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області наголошує – лише оформлена відповідно до законодавства праця дає змогу заробити страховий стаж, і лише легальна заробітна плата вплине на розрахунок майбутньої пенсії.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Законом України “Про державний бюджет України на 2017 рік” встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року – 3200 грн., з якої повинні бути сплачені усі податки та єдиний соціальний внесок. А це означає, що розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати. Якщо працівнику нараховано заробітну плату меншу мінімальної та здійснено нарахування єдиного соціального внеску із суми різниці між мінімальною заробітною платою та фактично нарахованою, страховий стаж для обчислення пенсії розраховуватиметься з врахуванням сплати внеску від фактично нарахованої (заробленої працівником) заробітної плати.

Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:

– збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України;

– соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу.

Працівник, який отримує зарплату в “конверті” офіційно вважається непрацюючим. Йому не зараховується страховий стаж, а відповідно:

– він не буде одержувати пенсію по віку;

– його можуть звільнити в будь-який час, без жодних компенсацій.

– у нього немає права на відпустку, права на оплату лікарняних та допомогу по безробіттю, права не працювати у вихідний та святковий день, права на охорону праці, права на соціальне страхування.

 

Доопрацьовано Електронний кабінет в частині формування та направлення повідомлень про відкриття/ закриття рахунків!

(12.09.2017)

ДФС України доопрацьовано Електронний кабінет в частині створення програмного інтерфейсу (API) та клієнтського програмного забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль).

Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503, зі змінами (далі – Порядок).

З 01 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля, забезпечується:

  • завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах (Файл повідомлень F), про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах (Файл повідомлень Р), про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків (Файл повідомлень К)), які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;
  • накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів (при накладанні ЕЦП в он-лайн режимі здійснюється перевірка сертифікатів сайту https://cabinet.sfs.gov.uа та сертифікатів ключів, що використовуються при накладанні ЕЦП, у зв’язку з чим необхідне підключення до мережі Internet та наявність доступу до відповідних сайтів);
  • відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;
  • отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція), про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).

Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

 

Лише один раз суб’єкт господарювання може перейти на єдиний податок протягом календарного року

(13.09.2017)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області повідомляє, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України, щодо обмеження кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Зазначені норми визначені п.298.1.4 ст.298 Податкового кодексу України.

 

Затверджено порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації

(14.09.2017)

Постановою Кабінету міністрів України від 9 серпня 2017 р.№592 затверджено Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку.

Крім того, затверджено форму спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств у разі застосування нульової ставки зазначеного податку.

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 р. до 31 грудня 2021 р. нульова ставка зазначеного податку застосовується платниками, у яких, зокрема, річний дохід не перевищує 3 мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як 2 мінімальні заробітні плати та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом 3 послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила 5 - 20 осіб;

в) зареєстровані платниками єдиного податку до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила 5 - 50 осіб.

 

Підприємці - платники єдиного податку зобов’язані вести книгу обліку доходів

(15.09.2017)

Відповідно п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.

Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

 

Виникли питання - зателефонуйте на «гарячу лінію»

(04.09.2017)

12 та 14 вересня 2017 року з 10.00 до 11.00 відбудуться сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія» за телефоном 5-52-61 з Вікторією Миколаївною Майбородою, першим заступником начальника Миргородської ОДПІ на тему: «Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

 

Надання адміністративних послуг Центром обслуговування платників Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області

(05.09.2017)

За січень – серпень 2017 року Центром обслуговування платників Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області надано 7558 адміністративних послуг, з них у серпні 2017 року надано 950.

Найпопулярнішою послугою традиційно залишається видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Зокрема, протягом восьми місяців 2017 року в Центрі обслуговування платників Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області видано 4108 реєстраційних номерів.

За реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій до Центру звернулося 91 платники, реєстрацією книги обліку розрахункових операцій - 451, розрахункових книжок - 278.

Платниками єдиного податку за січень - серпень 2017 року зареєстровано 572 суб`єкти підприємницької діяльності. Надано витягів з реєстру платників єдиного податку – 747. Здійснено реєстрацій книг обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 582.

Центром обслуговування платників надавались і письмові, і усні консультації.

З початку 2017 року до Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області надійшло 7 запитів на публічну інформацію.

За січень-серпень 2017 року надійшло 12 письмових звернень громадян.

Відповіді на публічну інформацію та звернення громадян розглянуті, а також надані у встановлені законодавством терміни.

Особистий прийом громадян посадовими особами Миргородської ОДПІ здійснюється згідно затвердженого графіку, за попереднім записом.

Сервісні центри мають зручну для платників податків та громадян структуру. В одному місці зосереджені всі необхідні послуги: реєстрація, консультація, надання адміністративних послуг, проведення звірок, прийом звітності, видача довідок, робота приймальні громадян. Платники мають змогу ознайомлюватися із переліком послуг, порядком їх надання в зручний для них спосіб як на головному веб-порталі, так і на інформаційних стендах безпосередньо в Центрах обслуговування платників. Для зручності платників забезпечено доступ до мережі Інтернет, обладнані місця для заповнення звітності та очікування.

Нагадуємо, що Центр обслуговування платників розміщений за адресою: м. Миргород, вул. Кашинського, 26а, телефон 5-21-60. Режим роботи ЦОП: з понеділка по четвер з 9-00 до 18-00 год., у п‘ятницю з 9-00 до 16-45 год., у суботу – з 9 до 13 год., обідня перерва – з 13-00 до 13-45 год., неділя – вихідний.

 

Якщо не отримано податкове повідомлення – рішення щодо сплати податку на нерухомість

(06.09.2017)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області нагадує, що з 1 липня платники податків - фізичні особи на підставі податкових повідомлень-рішень зобов’язані сплатити податок на нерухоме майно.

Громадянам, які є власниками житлових будинків площею понад 120 кв.м., квартир площею понад 60 кв.м., різних типів об’єктів житлової нерухомості (в тому числі їх частками) площею понад 180 кв.м. або об’єктами нежитлової нерухомості у разі неотримання податкових повідомлень - рішень на сплату податку, або ж у разі незгоди з розрахунком податку чи виявлення розбіжностей щодо зазначеної у ньому інформації про об’єкт нерухомості, слід звернутися з оригіналами документів про право власності на нерухоме майно до фіскальних органів за місцем реєстрації платника.

 

До відома сільськогосподарських товаровиробників платників ПДВ! У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної кожного разу необхідно заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків

(07.09.2017)

Відповідно до п. 3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, має право подати згідно з Додатком до Критеріїв на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, інформацію щодо:

  • видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
  • кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
  • кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Інформація подається окремо по кожній податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків необхідно кожного разу заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Звітування фізичними особами – «єдинниками» за новою формою декларації

(08.09.2017)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області нагадує, що 05.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.04.2017 за №478/30346 (далі – Наказ №369).

Наказом №369, зокрема, внесені зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Згідно з п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи те, що базовим звітним періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік (п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України), то форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця з урахуванням змін, внесених Наказом №369, використовуватиметься платниками єдиного податку:

► третьої групи для складання звітності за 9-ть місяців 2017 року, починаючи з 01.10.2017;

► першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018.

При цьому для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нова форма декларації використовуватиметься з 01.10.2017.

 

Щоб отримати податкову знижку за навчання на платній основі – правильно заповнюйте документи.

(29.08.2017)

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексц України фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п.166.1 ст. 166 Податкового кодексу України).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України).

Оригінали зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст.166 Податкового кодексу України).

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України).

Враховуючи вище зазначене, якщо договір з навчальним закладом укладено одним з батьків, а в документах про сплату зазначено дані іншого, то права на податкову знижку батьки не мають.

 

До уваги платників єдиного податку!

(30.08.2017)

Миргородська ОДПІ Головне управління ДФС у Полтавській області повідомляє платникам податків, що згідно з п.299.9 ст.299 Податкового кодексу України зареєстрований платник єдиного податку має право безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – витяг).

Для отримання витягу платникам єдиного податку необхідно подати до державної податкової інспекції за місцем реєстрації заяву про отримання витягу у довільній формі.

Слід зазначити, що строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження заяви.

 

Граничні терміни реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до неї в ЄРПН

(31.08.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області повідомляє наступне.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України. Платник ПДВ має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних ПН/РК.

У разі, якщо реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена у порядку, визначеному у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація таких ПН/РК в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

Нагадуємо, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017за №753/30621) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.

 

При нарахуванні доходу фізичній особі подається податковий розрахунок за формою N 1ДФ

(01.09.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління у Полтавській області нагадує, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми, утриманого з них податку (податковий розрахунок за формою N 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання Податкового розрахунку за формою N 1ДФ затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 13.01.2015 N 4.

Дія Порядку поширюється на податкових агентів, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір.

При цьому, Порядком не передбачено відображення інформації щодо нарахованих (виплачених) доходів на користь юридичних осіб.

Зазначена норма передбачена п. 176.2 "б" ст. 176 Податкового кодексу України.

 

Декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік подаємо за новою формою

(21.08.2017)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області повідомляє, що 31 грудня 2017 року наберуть чинності зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи. Нововведення прийняті у зв’язку із змінами до Податкового кодексу України згідно із Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VІІІ, які почали діяти з 1 січня 2017 року. У 2018 році платники будуть подавати Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік відповідно до діючих норм.

В бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 N 58 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 N 556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859.

Наказом №556 внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за N 1298/27743 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року N 821) та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за N 1298/27743 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року N 821).

Наказ №556 набирає чинності з 31 грудня 2017 року.

 

Розрахункові операції, які не є об’єктом оподаткування

(22.08.2017)

     Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області повідомляє , що з 04.08.2017 року набрала чинності постанова Правління Нацбанку України від 01.08.2017р. №73, якою затверджено Перелік операцій з розрахунково – касового обслуговування, які відповідно до пп.196.1.5 п.196.1 ст.196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування.

Такими операціями є:

  • відкриття (закриття) рахунків клієнтів банків у національній та іноземних валютах, банківських металах;
  • документальне оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів;
  • проведення розрахунків клієнтів;
  • забезпечення виконання розрахунків або операцій, які є їх складовою частиною;
  • касове обслуговування клієнтів;
  • операції з електронними платіжними засобами;
  • операції з векселями;
  • операції з електронними грошима.

Визнано такою, що втратила чинність, постанову від 15.11.2011 р. № 400.

 

Перелік документів підприємця - “загальносистемника” для розміщення на торговому місці

(23.08.2017)

Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням РРО відповідно до вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”.

Фізичні особи – підприємці мають забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:

  • книги обліку доходів та витрат;
  • книги обліку розрахункових операцій;
  • виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
  • ліцензії;
  • свідоцтво платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
  • трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

 

Органом місцевого самоврядування протягом звітного року змінено ставки податку на нерухоме майно – подайте уточнюючу декларацію без нарахування штрафних санкцій

(23.08.2017)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області повідомляє, що згідно з п. 1 ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Тобто нові ставки та пільги, встановлені рішеннями місцевих рад в межах наданих їм повноважень, застосовуються при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з моменту їх оприлюднення.

Якщо органом місцевого самоврядування, в межах наданих йому повноважень, протягом звітного року внесено зміни до прийнятого рішення по встановлених ставках та пільгах з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то юридичні особи можуть збільшити/зменшити зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з місяця офіційного оприлюднення такого рішення органу місцевого самоврядування шляхом подання декларації із зазначенням типу «Уточнююча».

У разі встановлення за наслідками подання такої уточнюючої декларації суми заниження (недоплати) податкового зобов’язання минулих періодів поточного року, штрафні санкції, передбачені п.п. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, та сума пені відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, не нараховуються.

 

Працівниками оперативного управлінні Фіскальної служби Полтавщини викрито "підпільну" газову АЗС

(15.08.2017)

У ході проведення спільних заходів за участі працівників податкової міліції, Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Держпраці у Решетилівському районі виявлено "підпільну" автозаправну станцію, на якій без передбачених законодавством документів автотранспорт заправлявся скрапленим газом.

Під час документування правопорушення до прийняття судом рішення вилучено скраплений газ (пропан-бутан) в кількості 4 тис. літрів та технологічне обладнання (газозаправний модуль та газороздавальне обладнання).

Приблизна вартість вилучених товарно-матеріальних цінностей становить 344 тис. грн.

За порушення порядку провадження господарської діяльності відносно правопорушників складено протокол згідно ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

ПРО ОПРИБУТКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕДАЧУ ДО БАНКУ ГОТІВКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РРО

(16.08.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 03.07.2017 р. N 937/6/99-99-14-05-01-15/ІПК щодо вимог законодавства про оприбуткування, зберігання, передачу до банку готівкових коштів та використання операції "службове внесення" на реєстраторах розрахункових операцій (далі - РРО).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 2 Закону N 265 визначено поняття місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 червня 2016 року N 547, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктом 13 ст. 3 Закону N 265 передбачено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

У випадку якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у ящику РРО, частину готівки можна зберігати в сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора.

На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України" та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України постановою від 15.12.2004 N 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення N 637).

Пунктом 2.6 Положення N 637 передбачено, що уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

 

ВІДТЕПЕР РИЗИКИ ПРИ АДМІНІСТРУВАННІ ПДВ КЕРОВАНІ

(17.08.2017)

Повноцінно запрацювала електронна система управління ризиками при адміністрування ПДВ, яка автоматично буде зупиняти реєстрацію ризиками податкових накладних. Щомісячний економічний ефект від впровадження такої системи лише у тестовому режимі вже перевищує 1 млрд. грн.

У квітні 2017 року систему було запроваджено у тестовому режимі, а з 1 липня система функціонує повноцінно.

Так, СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за визначеною формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника окремо по кожному виду економічної діяльності.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає визначеним критеріям, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В ДФС створений окремий структурний підрозділ, який буде розглядати пакети документів, що надаватимуться суб’єктами декларування з так званими «відбитими» податковими накладними для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

Новий механізм, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків, запроваджено для підвищення ефективності боротьби з ухиленням від оподаткування.

 

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА ВІЙСЬКОВИМ ЗБОРОМ ДИВІДЕНДІВ

(18.08.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 11.07.2017 р. N 1128/6/99-99-13-01-01-15/ІПК щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів, які нараховані та виплачені у вигляді акцій (часток, паїв) та направлені на збільшення розміру статутного фонду підприємства, без змін пропорцій (часток) участі акціонерів (власників) у статутному капіталі.

Відповідно до ст. 87 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому ГКУ та законом, прийнятим відповідно до нього.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відповідно до пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Отже, у разі дотримання вищезазначених вимог норм законодавства, дивіденди, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Водночас доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, оподатковується військовим збором на загальних підставах.

 

Порядок роботи ЦОПів у святкові й вихідні дні

(14.08.2017)

До уваги платників податків, Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області роз’яснює порядок роботи ЦОПів у святкові й вихідні дні:

19 серпня 2017 року – робочий день до 16-45.

25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування до 13-00.

24,26,27 серпня 2017 рокувихідні дні.

Нагадуємо, ЦОП Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області розміщений за адресою: м. Миргород, вул. Кашинського, 26а, телефон 5-21-60.

 

Легалізація зайнятості населення та заробітної плати – важлива тема сьогодення

(15.08.2017)

Питання легалізації та заробітної плати населення було і залишається надзвичайно актуальним, оскільки саме від величини страхового стажу та розміру офіційної заробітної плати, з якої сплачені внески, залежить рівень соціального та пенсійного захисту людини. Прозора заробітна плата є одним із резервів наповнення бюджету Фонду, кошти якого витрачаються на фінансування пенсій та грошової допомоги.

Згідно Державного бюджету України на 2017 рік мінімальна заробітна плата з 1 січня 2017 року становить 3200 гривень, яку гарантує держава для кожного пересічного громадянина. Конституцією України визначено, що кожен громадянин має право на працю, відпочинок, соціальний захист, безпечні і здорові умови праці та заробітну плату, не нижче встановленого законодавством мінімуму. Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче за який не може оплачуватися виконана працівником місячна, погодинна норма праці (обсяг робіт). Окрім цього, Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, внесено зміни до ст. 265 Кодексу Законів про працю України, яким збільшено фінансову відповідальність суб’єкта господарювання за:

- не допуск до проведення перевірки, якщо предметом такої перевірки є питання фактичного допуску до роботи осіб без укладання трудового договору або з оформленням такої особи на неповний робочий день, якщо насправді вона працює повний робочий день – 100 мінімальних заробітних плат (320 000 гривень);

- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору. Виплата заробітної плати без нарахування та сплати ЄВ та ПДФО. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві - 30 мінімальних заробітних плат (96 000 гривень);

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а також встановлених законом гарантій і пільг військовослужбовцям - 10 мінімальних заробітних плат (32 000 гривень);

- несвоєчасна або неповна виплата заробітної плати. Не допуск до проведення перевірки контролюючих органів з питань додержання законодавства про працю - 3 мінімальних заробітних плат (9 600 гривень).

Слід відмітити, що державні соціальні гарантії (у тому числі мінімальна заробітна плата) обов’язкові на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Тому, свідоме заниження роботодавцями належного розміру заробітної плати або виплата її «у конверті» є грубим порушенням законодавства у сфері праці.

Миргородська ОДПІ звертає увагу на те, що керівники підприємств при нарахуванні заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і норм законодавства щодо виплати заробітної плати. Захист прав та гарантій найманих працівників гарантується державою та є обов’язком для роботодавців всіх форм власності і господарювання.

 

Для отримання інформаційних послуг платники податків можуть звертатись до Контакт - центру ДФС

(16.08.2017)

Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Контакт-центр ДФС функціонує за єдиним багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 та електронною адресою поштової скриньки idd@sfs.gov.ua (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису).

Надання інформаційно-довідкових послуг здійснюється з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім вихідних та святкових днів);

Вартість послуг Контакт-центру зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв'язку (або за наявним механізмом саll-bасk - вартість послуг безкоштовна).

Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.

Контакт-центр приймає звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс» ДФС України щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її та територіальних органів.

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: idd@sfs.gov.ua.

 

Спадкоємець сплачує податок на доходи фізичних осіб

(17.08.2017)

     Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує, що з доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним спадщини, відповідно до ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України сплачується податок на доходи фізичних осіб.

     Статтею 174 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що об'єкти спадщини поділяються з метою оподаткування на: об'єкти нерухомості, об'єкти рухомого майна, об'єкти комерційної власності, суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також суми, що зберігаються на спеціальних пенсійних рахунках, готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця.

     При цьому Податковим кодексом України встановлено, що скористатися пільговою ставкою оподаткування спадщини (0%) можуть громадяни, які :

- успадковують об’єкти спадщини від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення;

Увага! Стосовно другого ступеня споріднення дана норма застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка.

- є інвалідами I групи або мають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування - щодо об'єкта нерухомості, об'єкта рухомого майна, суми страхового відшкодування за страховими договорами, а також суми, що зберігаються на спеціальних пенсійних рахунках, або є дітьми-інвалідами - щодо об'єкта нерухомості та об'єкта рухомого майна;

- успадковують грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, а також у державні цінні папери СРСР, та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

     Для інших категорій платників Податковий кодекс України визначає ставку:

- 5% відповідно до п. 167.2 статті 167 – для спадкоємців-резидентів, що отримують спадщину від спадкодавців-резидентів

- 18 % відповідно до п. 167.1 статті 167 - для спадкоємців, що успадковують об’єкти оподаткування від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Особами, відповідальними за сплату податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

При цьому спадкоємці - резиденти зобов’язані за результатами звітного року подати річну податкову декларацію із зазначенням вартості успадкованого майна.

Водночас, зазначена норма не стосується спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

 

29 серпня 2017 року – останній день подання декларації з податку на прибуток сільськогосподарськими підприємствами

(18.08.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує сільськогосподарським підприємствам, що 29 серпня 2017 року - останній день подання виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період, який починається з 01 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року.

Відповідно сплатити податок на прибуток таким підприємствам слід не пізніше 08 вересня 2017 року.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств

(07.08.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує, що 9 серпня 2017 року – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя поточного року платниками, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

З 09.06.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств та додатків до неї.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Податкового кодексу України.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати (частина перша ст.13 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

 

Виникли питання - зателефонуйте на «гарячу лінію»

(08.08.2017)

15 та 17 серпня 2017 року з 10.00 до 11.00  відбудуться сеанси  телефонного зв’язку  «гаряча лінія»  за телефоном 5-52-61 з Вікторією Миколаївною Майбородою, першим заступником начальника Миргородської ОДПІ на тему: «Надання адміністративних послуг ЦОП. Доступ до публічної інформації».

 

Надання адміністративних послуг

(09.08.2017)

Впровадження прогресивних методів і форм обслуговування та створення сприятливих умов, надання якісних адміністративних, консультаційних, інформаційних послуг для платників є пріоритетними завданнями у діяльності Миргородської ОДПІ.

За січень – липень 2017 року Центром обслуговування платників надано 6608 адміністративних послуг, з них у липні надано 1079.

Найбільшою перевагою користуються адміністративні послуги: видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника – 3531, надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 679, реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 392, реєстрація платника єдиного податку – 490, реєстрація реєстраторів розрахункових операцій -78, реєстрація розрахункових книжок – 242, тощо.

Крім того, у Центрі обслуговування платників оформлено інформаційні та тематичні стенди з корисною інформацією. Для зручності платників забезпечено доступ до мережі Інтернет, обладнані місця для заповнення звітності та очікування.

Нагадуємо, що Центр обслуговування платників розміщений за адресою: м. Миргород, вул. Кашинського, 26а, телефон 5-21-60. Режим роботи ЦОП: з понеділка по четвер з 9-00 до 18-00 год., у п‘ятницю з 9-00 до 16-45 год., у суботу – з 9 до 13 год., обідня перерва – з 13-00 до 13-45 год., неділя – вихідний.

 

Розгляд звернень громадян та запитів на публічну інформацію

(10.08.2017)

З початку 2017 року до Миргородської ОДПІ  ГУ ДФС у Полтавській області надійшло 5 запитів  на публічну інформацію.

За  січень-липень  2017 року надійшло 8 письмових звернень громадян.

Відповіді  на  публічну інформацію  та звернення  громадян розглянуті, а також надані у встановлені законодавством терміни.

Особистий прийом громадян посадовими особами Миргородської ОДПІ здійснюється згідно затвердженого графіку, за попереднім записом.

 

Відпустка для підприємця-єдинника

(11.08.2017)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує, що відповідно до пп.295.1 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів відповідно до п.295.5 ст.295 Податкового кодексу України. Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі згідно пп.298.3.2 п.298.3 ст.298 Податкового кодексу України.

ЩОДО НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ЄСВ ПО ЛІКАРНЯНОМУ ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА

(08.08.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 04.07.2017 р. N 956/6/99-99-13-02-01-15/ІПК щодо порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у випадку, коли листок непрацездатності надано до підприємства, установи, організації після звільнення працівника, а тимчасова непрацездатність припадає на період роботи до звільнення.

Згідно із статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Правове регулювання надання допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам здійснюється Законом України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105).

Відповідно до частини першої статті 31 Закону N 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регулюється виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону N 2464, є, зокрема, суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону N 2464 для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Такий порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Допомога по тимчасовій непрацездатності не є платою за відпрацьований час.

Крім цього, відповідно до загальних положень Закону N 2464 страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала), та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Після звільнення працівника підприємство не несе обов'язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Враховуючи зазначене, на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані особі після її звільнення, єдиний внесок не нараховується.

 

ПРО ОПРИБУТКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕДАЧУ ДО БАНКУ ГОТІВКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РРО

(09.08.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 03.07.2017 р. N 937/6/99-99-14-05-01-15/ІПК щодо вимог законодавства про оприбуткування, зберігання, передачу до банку готівкових коштів та використання операції "службове внесення" на реєстраторах розрахункових операцій (далі - РРО).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 2 Закону N 265 визначено поняття місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 червня 2016 року N 547, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктом 13 ст. 3 Закону N 265 передбачено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

У випадку якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у ящику РРО, частину готівки можна зберігати в сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора.

На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України" та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України постановою від 15.12.2004 N 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення N 637).

Пунктом 2.6 Положення N 637 передбачено, що уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

 

ВІДТЕПЕР РИЗИКИ ПРИ АДМІНІСТРУВАННІ ПДВ КЕРОВАНІ

(10.08.2017)

Повноцінно запрацювала електронна система управління ризиками при адміністрування ПДВ, яка автоматично буде зупиняти реєстрацію ризиками податкових накладних. Щомісячний економічний ефект від впровадження такої системи лише у тестовому режимі вже перевищує 1 млрд. грн.

У квітні 2017 року систему було запроваджено у тестовому режимі, а з 1 липня система  функціонує повноцінно.

Так, СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за визначеною формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника окремо по кожному виду економічної діяльності.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає визначеним критеріям, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В ДФС створений окремий структурний підрозділ, який буде розглядати пакети документів, що надаватимуться суб’єктами декларування з так званими «відбитими» податковими накладними для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

Новий механізм, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків, запроваджено для підвищення ефективності боротьби з ухиленням від оподаткування.

 

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА ВІЙСЬКОВИМ ЗБОРОМ ДИВІДЕНДІВ

(11.08.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 11.07.2017 р. N 1128/6/99-99-13-01-01-15/ІПК щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів, які нараховані та виплачені у вигляді акцій (часток, паїв) та направлені на збільшення розміру статутного фонду підприємства, без змін пропорцій (часток) участі акціонерів (власників) у статутному капіталі.

Відповідно до ст. 87 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому ГКУ та законом, прийнятим відповідно до нього.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відповідно до пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Отже, у разі дотримання вищезазначених вимог норм законодавства, дивіденди, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Водночас доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16 1  підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Надаємо копії документів до фіскальних органів

(04.08.2017)

Згідно з п. 44.1 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.
  Контролюючі органи на підставі п. 20.1.2 Податкового кодексу мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Також п. 85.4 Податкового кодексу передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

 

За несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок кібератаки не штрафуватимуть: Президент підписав Закон

(03.08.2017)

24 липня Президент відписав Закон від 13.07.17 р. № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків».

Законом звільнено платників податків від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних, податкових накладних, розрахунків коригувань, складених у період з 01.06.17 р. по 30.06.17 р. за умови їх реєстрації до 31.07.17 р.
  Штрафні санкції, передбачені пунктом 126.1 ПК, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30..06.17 р.

Законом також передбачено, що тимчасово до 31.12.17 р.:

  • у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку;
  • платник податків зобов’язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію;
  • у разі неможливості проведення перевірки платника податків, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31.12.17 р.

Закон від 13.07.17 р. № 2143-VIII набрав чинності 26.07.17 р. Опубліковано в "Голосі України" від 25.07.17 р. № 135.

 

З 1 липня «уточненка» – за новою формою

(02.08.2017)

Наказом Мінфіну від 28.04.17 р. № 467 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Наказ набув чинності з 09.06.17 р. («Офіційний вісник України» від 09.06.17 р. № 45).

Відповідно до п. 46.6 Податкового кодексу  якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набувають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного уточнююча Декларація за формою із внесеними змінами подається починаючи з 1 липня 2017 року.

 

Коли фізособам потрібно сплатити податок на нерухомість

(01.08.2017)

Аміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість) регламентується ст. 266 Податкового кодексу.

Податок на нерухомість фізособами сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. «а» пп. 266.10.1 ПК).

Фізособи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, установлені ПК, через установи банків та поштові відділення.

У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 17.08.15 р. № 714.
  Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 266.7.2 ПК податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухомість та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (за 2016 рік – до 01.07.17 р.).

 

ЩОДО НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ЄСВ ПО ЛІКАРНЯНОМУ ПІСЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА

(31.07.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 04.07.2017 р. N 956/6/99-99-13-02-01-15/ІПК щодо порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у випадку, коли листок непрацездатності надано до підприємства, установи, організації після звільнення працівника, а тимчасова непрацездатність припадає на період роботи до звільнення.

Згідно із статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Правове регулювання надання допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам здійснюється Законом України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105).

Відповідно до частини першої статті 31 Закону N 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регулюється виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону N 2464, є, зокрема, суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону N 2464 для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Такий порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Допомога по тимчасовій непрацездатності не є платою за відпрацьований час.

Крім цього, відповідно до загальних положень Закону N 2464 страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала), та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Після звільнення працівника підприємство не несе обов'язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Враховуючи зазначене, на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані особі після її звільнення, єдиний внесок не нараховується.

 

Майже 102 тис.грн. штрафів накладено на порушників митних правил

на Полтавщині впродовж червня цього року

(31.07.2017)

Як повідомив в.о. начальника Полтавської митниці ДФС Валерій Остапчук, правоохоронна робота Полтавської митниці ДФС у червні 2017 року була спрямована на виявлення та фіксацію порушень митного законодавства, які наносять значну шкоду економічним інтересам нашої держави. А саме, за результатами даної роботи у звітному періоді митницею було заведено 14 протоколів про порушення митних правил на суму майже 30 тис. гривень.

У червні 2017 року митницею розглянуто 12 справ про порушення митних правил. На порушників митних правил накладено адміністративних стягнень у вигляді штрафів на суму 101,9 тис.грн., стягнуто штрафів по постановам митниці на суму 44,7 тис.грн.

Одним із напрямків правоохоронної роботи митниці є ефективна взаємодія з митними органами іноземних держав. Так, в результаті проведеної аналітично-пошукової роботи було направлено 2 запити на адресу митних органів Великобританії та Білорусії щодо оформлення товарів з метою перевірки законності здійснення зовнішньоекономічних операцій.

 Також проведено спільний захід з правоохоронними органами (податкова поліція), внаслідок яких складено 1 протокол про порушення митних правил за ст.484 Митного кодексу України.

 

 

За інформацією ГУ ДФС у Полтавській області майже 3 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб надійшло до зведеного бюджету

(31.07.2017)

А саме, як повідомила заступник начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Жанна Кузнецова впродовж І півріччя 2017 року забезпечено надходження до зведеного бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 2 млрд. 960 млн. гривень. У тому числі: надходження до Державного бюджету по податку на доходи фізичних осіб складають 754,7 млн. грн.; по військовому збору - 199 млн. грн.; по податку на додану вартість з фізичних осіб надходження - 32,6 млн. грн., або 109,8% від доведеного показника.

До Місцевого бюджету впродовж звітного періоду надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 2 млрд. 205,1 млн. грн.; єдиного податку з фізичних осіб - 221,7 млн. грн.; плати за землю з фізичних осіб - 56,5 млн. грн.; єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – 2 млрд. 397,1 млн. грн..

 

ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА ПОЛТАВЩИНИ ПРОСИТЬ ПРАЦІВНИКІВ КОНТРОЛЮВАТИ СВІЙ СТРАХОВИЙ СТАЖ

(31.07.2017)

Важливим питанням сьогодення для українців є наявність страхового стажу у найманого працівника. А це можливо лише при отриманні легальної заробітної плати та оформлення трудових відносин відповідно вимог чинного законодавства.
  Страховий стаж – це ключова категорія, необхідна для призначення та розрахунку розміру соціальних виплат громадянам.

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, що ведуть органи Пенсійного фонду України.

Слід пам’ятати, що страховий стаж – період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачуються страхові внески в сумі не менше мінімального.
  З 01 січня 2000 року, якщо відомості в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні, стаж не зараховується навіть за наявності записів у трудовій книжці. Тому, якщо виникають сумніви щодо легальності отриманої заробітної плати та відрахувань єдиного внеску потрібно звертатись до органів Пенсійного фонду для отримання наявної інформації в своїй обліковій картці застрахованої особи.

За порушення законодавства про працю ст. 265 КЗпП передбачено фінансову відповідальність.
            Так, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати ( у 2017р. – 96 000 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення у разі: - фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); - оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;
  - виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування та податків.

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці тягне за собою штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2017 р. – 32 000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

 

Більш ніж 106 млн.грн. акцизного податку надійшло з початку року

до місцевих бюджетів від полтавських платників

(31.07.2017)

Як відзначив в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Віталій Чорнобривець з початку поточного року до державного бюджету забезпечено надходження  акцизного
  податку в сумі 3,7 млн. гривень. В тому числі до загального фонду державного бюджету - 2,87 млн. гривень.

До місцевих бюджетів області протягом І півріччя 2017 року фактичні надходження зі сплати акцизного податку з роздрібною продажу підакцизних товарів - склали 106,1 млн. грн., зі сплати за ліцензії на право виробництва, оптової та роздрібної торгівлі  алкогольними  напоями  і тютюновими  виробами  -  фактичні надходження   склали    16,4   млн. гривень.

 

Можливість фізичної особи – засновника юридичної особи на пільгу зі сплати податку на нерухоме майно

(31.07.2017)

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності) (п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

Оновлено декларацію про майновий стан і доходи

(28.07.2017)

Викладено в новій редакції форму Податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення цієї податкової декларації, затверджені наказом Мінфіну від 02.10.15 р. № 859.

Зокрема, розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації доповнено рядком 10.9.1, призначеним для відображення суми додаткового блага у вигляді прощеного (анульованого) боргу за іпотечним кредитом.

Крім того, розд. І «Доходи від провадження господарської діяльності» Розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2 до Декларації), доповнено окремою графою для відображення амортизаційних відрахувань (у складі вартості документально підтверджених витрат, пов’язаних із госпдіяльністю), а також включено в додаток Ф2 окремий розділ — «Інформація щодо нарахованої амортизації».
  Також розд. ІІІ «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» додатка Ф2 доповнено окремими рядками для занесення сум ПДФО та військового збору, самостійно нарахованих платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у тому числі в разі припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця протягом звітного (податкового) року.

Фізособа – платник податку (фізособа-резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізособа-нерезидент, яка отримує доходи із джерела їх походження в Україні) подає декларацію за звітний (податковий) період в установлені Податковим кодексом (далі – ПК) строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі).
  Декларації відповідно до п. 49.18 ПК подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює:
  – календарному року для платників ПДФО – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПК;

– календарному року для платників ПДФО – підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

– календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Фізособи-підприємці подають річну декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 ПК, у якій, крім доходів від підприємницької діяльності, мають зазначатися інші доходи із джерел їх походження з України та іноземні доходи.

 

Про співпрацю з підприємцями прозвітуйте до податкової

(27.07.2017)

Суб’єкти господарювання або самозайняті особи, які нараховують (виплачують) дохід підприємцю від здійснення ним підприємницької діяльності, не утримують податок на доходи за умови надання копії документа, що підтверджує реєстрацію отримувача доходів суб'єктом підприємницької діяльності. Це дозволяє п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України.

Документами, що підтверджують держреєстрацію підприємця, є витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Дохід, нарахований (виплачений) підприємцю, необхідно обов'язково відобразити у Податковому розрахунку за формою №1ДФ.  Сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь підприємців, відображається у такому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «157».

 

Зміна ставки єдиного податку протягом року можлива

(26.07.2017)

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи можуть протягом року як зменшити ставку єдиного податку, так і збільшити її. У будь-якому з випадків для зміни ставки податку необхідно подати відповідну заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу.

Так, підприємства-єдиноподатники, які обрали ставку єдиного податку в розмірі 5%, мають право протягом року змінити ставку на 3% за умови реєстрації платниками податку на додану вартість.

І навпаки, підприємства, які уже є платниками податку на додану вартість та оподатковують дохід за ставкою в розмірі 3%, мають право протягом року змінити ставку на 5% за умови анулювання їх реєстрації як платника податку на додану вартість.

Докладну інформацію щодо зміни ставки оподаткування можна отримати в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщений на веб-порталі ДФС України.

 

28 громадян відмовилось від РНОКПП

(26.07.2017)

Протягом січня – червня 2017 року Центром обслуговування платників Миргородської ОДПІ забезпечено надання платникам податків  5529 адміністративних послуг. Більшість платників зверталися з питання подання звітності, отримання довідок, реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) та ін. З питання отримання РНОКПП звернулося 2915 громадянина. Ця послуга є найбільш запитуваною із всіх адміністративних послуг, які надаються в Центрі обслуговування платників.

Якщо громадянин з релігійних чи інших міркувань бажає відмовитись від РНОКПП, то про своє рішення він повинен повідомити податковий орган у порядку, передбаченому Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів №779 від 10.12.2013 року. В такому випадку до паспорта громадянина вноситься відповідна відмітка. Такому платнику надається право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта відповідно до Податкового кодексу України. З початку року 28 платників,  відмовились від реєстраційного номера, їм внесено відповідні відмітки.

 

До уваги бажаючих отримати електронний цифровий підпис

(25.07.2017)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області доводить до відома, що платник податків (кожний громадянин) має змогу отримати безкоштовно електронний цифровий підпис (ЕЦП).

Отримання електронного цифрового підпису (ЕЦП), дає змогу платникам податків швидко та без перешкод звітувати  до податкових, митних органів і не витрачати свій час, отримувати консультації в режимі он-лайн, замовляти довідки. Крім економії часу, така звітність не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання.

Для отримання сертифіката ключа заявник (фізична особа - підприємець) має надати такі документи: заповнена та підписана заява на реєстрацію встановленого зразку та дозвіл на використання персональних даних підписувача для реєстрації підписувача у реєстрі підписувачів АЦСК ІДД ДФС та формування посиленого сертифікату відкритого ключа; паспорт або копію паспорту заявника (копії 1-4 сторінок), засвідчену власноручним підписом власника; копія облікової картки платника податків (довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО).

При ідентифікації фізичної особи, зокрема з’ясовують: прізвище, ім’я та по батькові;

дату народження; серію і номер паспорта (або іншого документа, який засвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав.

Додатково нагадуємо, що електронний цифровий підпис платники податків, фізичні та юридичні особи, можуть отриматиза адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155, (приміщення ДПІ у м. Полтаві).

 

«Єдинник» торгує пивом. Чи потрібно РРО?

(25.07.2017)

Пиво віднесено до алкогольних напоїв, відповідно його реалізація має здійснюватись через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій,  - зазначають фахівці Миргородської ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області.

Однак фізичні особи-підприємці платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням книг обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункових книг (РК), до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 мільйону гривень.

У разі перевищення у календарному році обсягу доходу 1 мільйону гривень застосування РРО є обов’язковим і таке застосування розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Нагадаємо, що при цьому обов’язковою вимогою є отримання відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

 

Подолаємо корупцію разом

(25.07.2017)

Суспільно-політичні процеси, які відбуваються в Україні, вказують що не лише її розвиток, але і існування можливе лише при ефективній протидії корупції, як основному деструктивному фактору.

В країні створена система спеціально уповноважених органів, діяльність яких направлена на боротьбу з корупцією. В структурі Державної фіскальної служби України функціонує Головне управління внутрішньої безпеки, в т.ч. територіальні підрозділи внутрішньої безпеки, головним завданням якого є профілактика, виявлення та припинення корупційних тенденцій та проявів.

При цьому ефективна діяльність підрозділів внутрішньої безпеки безпосередньо залежить від бажання та волі платників податків викривати хабарників.

У січні – червні 2017 року до відділу внутрішньої безпеки надійшло 21 звернень громадян та юридичних осіб на дії податківців та митників. За результатами розгляду звернень, викладені у них факти не знайшли свого підтвердження. В минулому році за вказаний період працівниками підрозділу розглянуто 18 таких звернень, факти підтвердилися в 4 випадках.

Реагуючи на виявлені порушення в поточному році за переданими матеріалами органами прокуратури розпочато 3 кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених  ч.2 ст.364, ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, 2 особи притягнуто до кримінальної відповідальності, 4 справи скеровано для розгляду та прийняття рішення до суду.

Керівникам територіальних органів внесено 6 подань про усунення виявлених службовими перевірками недоліків, до дисциплінарної відповідальності притягнуто 2 працівників служби, 2 звільнено.

Як бачите, досягнень не багато, але Ви маєте бути переконаними, що жоден факт не залишиться без прискіпливої перевірки та, при підтверджені, реагування.

Просимо зважити, що на боці корупціонерів грає час, а тому Ваше зволікання з їх викриттям ускладнює доказування вини.

Інформацію про випадки порушення Ваших прав, спонукання до надання неправомірної вигоди з боку працівників податкових та митних органів, а також інші правопорушення, можна повідомити, завітавши чи направивши листа до відділу внутрішньої безпеки за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155, каб. 318-321 (приміщення ДПІ у м. Полтаві).

Телефонні повідомлення Ви можете залишити на оновлений всеукраїнський телефонний сервіс „Пульс” - (044) 284-00-07. Лінія працює  цілодобово: у робочий час інформацію про корупційні та інші неправомірні дії приймають працівники, а у неробочий час - інтерактивний автовідповідач.

Конфіденційність та об’єктивність перевірки Вашого звернення гарантується.

Пам’ятайте, принципова громадська позиція кожного є запорукою ефективної діяльності Держави. Не залишайтесь осторонь.

 

Понад 15 мільярдів гривень надходжень забезпечили до бюджетів фіскальні органи Полтавщини у першому півріччі

(24.07.2017)

А саме, за підсумками роботи впродовж січня-червня 2017 року до бюджетів усіх рівнів платниками податків Полтавської області сплачено понад 15 млрд. 76 млн.грн. платежів, в тому числі до загального фонду державного бюджету – 11 млрд. 596 млн.грн., - повідомив в.о. начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Сергій Садовий.

До загального фонду державного бюджету впродовж шести місяців 2017 року збір по податках склав: по податку на прибуток – 609 млн.грн., ПДВ – близько 1 млрд. 619  млн.грн., рентній платі за користування надрами – майже 8 млрд. 363 млн.грн., податку на доходи фізичних осіб – 953,7 млн.грн., в тому числі по військовому збору – 199 млн.грн., акцизному податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 2,9 млн. гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року забезпечено приріст надходжень до загального фонду державного бюджету на 39,3 відсотки.

За січень-червень 2017 року до місцевих бюджетів області надійшло понад 3 млрд. 463 млн.грн. платежів. З них: податку на доходи фізичних осіб – більш ніж 2 млрд. 205 млн.грн.;  податку на прибуток – 83,8 млн.грн.; податку на майно – 565,8 млн.грн., в тому числі по земельному податку та орендній платі – 538,4  млн.грн.; єдиному податку – 366,5 млн.грн., в тому числі: з юридичних осіб – 47,4 млн.грн., з фізичних осіб – 221,7 млн.грн., з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків – 97,4 млн.грн.; акцизному податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 106,1 млн. гривень. У порівнянні із відповідним періодом минулого року забезпечено приріст надходжень до місцевих бюджетів на 32,5 відсотки.

 

Протягом цьогорічної кампанії декларування до органів ДФС Полтавщини подано близько 35 тисяч декларацій

(24.07.2017)

А саме, як відзначила заступник начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Жанна Кузнецова, з початку року до органів ДФС Полтавської області подано громадянами 34659 податкових декларацій  про майновий стан і доходи за 2016 рік. З них 30376 громадянами, що зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Найбільше поданих декларацій по Кременчуцькій ОДПІ – 11481 громадянин та по Лубенській ОДПІ - 6881 громадянин.

Загальна сума самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб складає 72 млн. 257 тис.грн., з військового збору у сумі понад 11 млн. 46 тис.грн. Найбільше визначена сума податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті до бюджету складає по  ДПІ у м. Полтаві – більш ніж 25 млн. 665 тис. гривень.

Якнайбільше подано декларацій про майновий стан і доходи громадянами від продажу сільськогосподарської продукції - а саме 9748 декларацій. На разі подано 3588 декларацій громадянами, які отримали доходи від успадкованого чи отриманого в дарунок майна у 2016 році. Дохід, від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм – задекларували 1617 громадян області. Також 111 громадян подали декларації, в яких задекларували дохід, отриманий від операцій з інвестиційними активами  за  2016 рік.

Станом на 01.07.2017 правом на отримання податкової знижки скористалися 4283  громадянина області. Найбільше таких по Кременчуцькій ОДПІ – 1155 осіб та по ДПІ у м. Полтаві - 1116 осіб. Сума задекларованого до повернення  з бюджету податку на доходи фізичних осіб складає понад 5 млн. 695 тис.гривень.

 

Понад 88 тисяч платників перебувають на обліку у фіскальних органах ДФС області

(24.07.2017)

Із них 35471 юридична особа та 52751 самозайнята фізична особа, - зазначила заступник начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Жанна Кузнецова.

За І півріччя 2017 взято на облік 6288 платників податків, із них: 1042 юридичні особи та 5246 самозайнятих фізичних осіб. Припинено 8485 платників податків, із них: 502 юридичні особи та 7983 фізичних осіб-підприємців.

Із загальної кількості платників податків станом на 1 липня 2017 року 7115 зареєстровано платниками податку на додану вартість, із них: юридичних осіб — 6132 та фізичних осіб — підприємців — 983.

Сервісом „Електронна реєстрація платників ПДВ" за січень-липень 2017 року скористалося 306 суб'єктів господарювання, тоді як за відповідний період минулого року - 114.

Станом на 01.07.2017 в Реєстрі страхувальників обліковується 113775 платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Кількість фізичних осіб, які зареєстровані в Державному Реєстрі платників податків фізичних осіб (Полтавська область) складає 1422063, кількість фізичних осіб, які зареєстровані в Окремому реєстрі - 2705.

 

До уваги платників податку на додану вартість

(24.07.2017)

З 1 липня 2017 року реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі – Критерії).

Платник податку, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (далі – Таблиця).

Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно, на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).

При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаються (отримуються) для їх виготовлення.

20.06.2017 року набрали чинності два накази Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року -  №566 та 567. Одним наказом затверджено порядок роботи Комісії ДФС з питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, іншим – критерії зупинення реєстрації податкових накладних та вичерпний перелік документів, який подається для відміни такого зупинення.

Документом, який встановлює підстави для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову у такій реєстрації, є Постанова КМУ від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

 

Про перенесення дати скасування чинності міждержавного стандарту

(24.07.2017)

Державна фіскальна служба України з метою надання практичної та методологічної допомоги щодо перерахування скрапленого газу з кілограмів в літри та відповідно до листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 20.04.2017 №04/15-3620 (вх. ДФС №15065/5 від 02.06.2017), наказу ДП „УкрНДНЦ" від 31.12.2015 №218 «Про перенесення дати скасування чинності міждержавних стандартів» зазначає про перенесення дати скасування ГОСТ 28656-90 «Газы углеводородные сжиженные. Расчетный метод определения плотности и давлення насыщенных паров» з 01.01.2016 на 01.01.2018 року.

Слід зазначити, що ГОСТ 28656-90 «Газы углеводородные сжиженные. Расчетный метод определения плотности и давлення насыщенных паров» розміщений на офіційному веб-сайті Українського Агенства зі Стандартизації (Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості») за адресою: http://uas.org.ua/ua/services/standartizatsiya/109-2/ .

 

Виявили розбіжність чи недостовірні дані у повідомленні на сплату податку на нерухоме майно – зверніться до податкової за місцем реєстрації

(24.07.2017)

ГУ ДФС у Полтавській  області нагадує, що у 2017 році фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно за 2016 рік.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платникам податку за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня. Розрахунок здійснюється на підставі відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення-рішення.
  За порушення термінів сплати податків платники притягуються до відповідальності у вигляді штрафу від 10 до 20% своєчасно несплаченої суми.

З метою недопущення несвоєчасної сплати податку власникам об’єктів нерухомого майна, які володіють житловими будинками площею понад 120 м², квартирами площею понад 60 м² або об’єктами нежитлової нерухомості у разі неотримання податкових повідомлень-рішень на сплату податку, або ж якщо платник податку не погоджується з розрахунком податку чи виявить розбіжності в наявній у нього інформації про об’єкт нерухомості, він має звернутися з оригіналами документів на нерухомість до податкової інспекції, за своїм місцем реєстрації.

Якщо є підстави, фахівці органів ДФС мають провести перерахунок суми і надіслати нове податкове повідомлення-рішення.

 

З початку року за результатами позовної роботи органів ДФС Полтавщини до бюджету надійшло 35,5 млн. гривень

(24.07.2017)

Що на 13,6 млн.грн, або на 62 відсотки більше ніж за січень-червень 2016 року. Протягом першого півріччя 2017 року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1300 справ, стороною в яких виступають органи ДФС Полтавської області на загальну суму майже 5 мільярда 74 млн. гривень.

Всього, із загальної кількості справ, що перебували на розгляді, вирішено  на користь органів ДФС – 204 справи на суму 265,6 млн. грн., на користь платників  – 71 справу на суму 175,9 млн. гривень.

За результатами проведеної позовної роботи органами ДФС Полтавщини впродовж січня-червня поточного року до бюджету надійшло 35,5 млн. гривень.

З початку 2017 року до Головного управління ДФС у Полтавській області на розгляд надійшло 49 скарг платників на 67 податкових повідомлень-рішень на суму 437,2 млн. гривень.

 

Понад 2 млн. грн.. збитків відшкодовано до бюджету в результаті роботи слідчих підрозділів органів ДФС області

(24.07.2017)

В період січня-червня 2017 року до слідчих підрозділів СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області надійшло 74 заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, з яких слідчими до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 29.

Решта заяв та повідомлень повернуті на доопрацювання (у т.ч. в зв’язку з недостатністю сум для кваліфікації діяння за відповідною статтею КК України).     

Всього у І півріччі 2017 року слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області розслідувалось 102 кримінальних провадження.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались слідчими впродовж шести місяців 2017 року закінчено 20 кримінальних проваджень, з яких до суду направлено 15, у т.ч. з обвинувальним актом направлено 13 кримінальних проваджень, з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності до суду направлено 2 кримінальних провадження.

Збитки у кримінальних провадженнях, закінчених в період січня-червня 2017 року, становлять 11216 тис.грн., до бюджету відшкодовано 2356 тис.грн., або 21 відсоток.

З початку 2017 року по всім кримінальним провадженням накладено арешт на суму 11 548 тис. гривень.

 

Боротьба з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом

(24.07.2017)

З початку року за ініціативними матеріалами підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом було виявлено 13 фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

За результатами аналітичних досліджень та довідок (як складових   частин  загальних  актів  перевірок) було складено  23  матеріали  з ознаками кримінальних правопорушень, у тому числі: 20 з ознаками кримінальних правопорушень за предикатними злочинами на загальну суму встановлених збитків – понад 22538,30 тис.грн.; 5 з ознаками кримінальних правопорушень за ст. 209 КК України на загальну суму встановлених збитків 6772,3 тис. гривень.

За матеріалами відділу обліковано 8 кримінальних правопорушень за ст.191 КК України на суму більш ніж 6 млн. 986 тис. гривень.

 

Внесено зміни до податкової декларації з податку на прибуток

(24.07.2017)

Головне управління ДФС у Полтавській області повідомляє, що 9 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 N 467 "Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 2017 року за N 642/30510 (далі - наказ N 467).

Наказ N 467 виданий з метою реалізації положень законів України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", від 20 грудня 2016 року N 1795-VIII "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" та від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

Внесені зміни до основної частини декларації

У зв'язку із змінами в оподаткуванні при здійсненні діяльності з випуску та проведення лотерей у полі 9 декларації "Особливі відмітки" виділено в окремі категорії суб'єктів:

які здійснюють випуск та проведення лотерей;

що провадять азартні ігри з використанням гральних автоматів.

Виробники сільськогосподарської продукції у зазначеному полі декларації проставляють позначку лише у разі обрання "особливого" річного податкового (звітного) періоду, визначеного пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Показники декларації

Оподаткування страховика та діяльності з випуску та проведення лотерей

З урахуванням особливостей, передбачених пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу форма декларації доповнена рядком 07.2, в якому страховики відображатимуть страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу. Суми доходу за договорами перестрахування страховики також включатимуть до показника рядка 07.

У рядку 08 змінено розрахунок податку на дохід за договорами страхування із застосуванням ставки 3 відсотки, який заповнюється за формулою ((р. 07 - р. 07.1 - р. 07.2) х ___ 3 / 100).

Крім цього, форму декларації доповнено новими рядками 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 з показниками, необхідними для обрахунку доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, що оподатковується за новими правилами, згідно із пп. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14, п. 136.6 ст. 136, п. 141.8 ст. 141, п. 48 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

У рядку 09.1 обраховується сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та дорівнює позитивному значенню різниці показників (р. 09.1.1 - р. 09.1.2).

У рядку 09.1.1 відображається загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, у рядку 09.1.2 - сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.

У рядку 09.2 відображається сума безнадійної заборгованості, визначеної пп. "е" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, тобто сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року.

Показник рядка 09 дорівнює сумі рядків 09.1 та 09.2 та відображає суму доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, який оподатковується за ставкою, встановленою п. 136.6 ст. 136 Кодексу.

Звертаємо увагу, що для суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, п. 137.8 ст. 137 Кодексу передбачено щоквартальну сплату податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Авансові внески

З форми декларації виключено розділи "Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств" та "Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств", в яких визначалися показники щомісячних авансових внесків (у розмірі 1/12) та разовий авансовий внесок (у розмірі 2/9) згідно з пунктами 9 та 38 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Виправлення помилок

Звертаємо увагу, що у розділах "Виправлення помилок" змінено нумерацію рядків 27 - 31 на 26 - 30.

Фінансова звітність

Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до декларації та її невід'ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю "Наявність додатків" доповнено графою "ФЗ 12", яка передбачає необхідність проставляння платниками у цій графі позначки щодо наявності поданих до декларації форм фінансової звітності.

У таблиці "Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності 12" розшифровуються форми фінансової звітності, у яких платник проставляє у відповідних графах, які відповідають назвам форм фінансової звітності, позначку.

Оновлені редакції додатків до декларації

Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації

Додаток доповнено новими різницями, змінено редакцію назв окремих різниць та нумерації кодів рядків.

Основні зміни у додатку:

1. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено новими різницями: які збільшують фінансовий результат (р. 1.1.3, р. 1.1.4) та які зменшують фінансовий результат (р. 1.2.3).

2. Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів), зазнали редакційних змін та доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результат (р. 2.2.3).

3. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зазнали суттєвих редакційних змін та доповнені новими різницями, що збільшують фінансовий результат (р. 3.1.10, р. 3.1.11 та р. 3.1.12).

4. Інші різниці

Внаслідок суттєвих змін в оподаткуванні страховиків, викладено у новій редакції різниці, які передбачені для коригування фінансового результату до оподаткування страховика, визначені пунктами 141.1.3 та 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу, а саме, які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.1) та які зменшують фінансовий результат (р. 4.2.1).

Редакційних змін зазнали різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачені п. 141.2 ст. 141 Кодексу, та викладено у новій редакції різниці, які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.3 ЦП, р. 4.1.4 ЦП).

Слід зазначити, що показники рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ обчислюються за результатами розрахунку відповідних показників у додатку ЦП.

Зі складу різниць, передбачених розділом I Кодексу, вилучено різниці, на які збільшувався фінансовий результат, у разі зворотного коригування доходів та витрат з метою трансфертного ціноутворення, які раніше відображалися у рядках 4.1.6 та 4.1.7 додатка РІ.

Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX, доповнено новими різницями:

які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.16, р. 4.1.17) та які зменшують фінансовий результат (р. 4.2.15, р. 4.2.16).

Звертаємо увагу, що при застосуванні платниками права на прискорену амортизацію щодо основних засобів четвертої групи з урахуванням положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу різниці, передбачені у рядках 4.1.17 та 4.2.16 додатка РІ щодо сум амортизації розраховуються у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, тобто у разі недотримання платником встановлених Кодексом вимог.

Додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації

Із виключенням з п. 137.6 ст. 137 Кодексу норми, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості, а також із втратою актуальності пунктів 9, 38 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу щодо сплати щомісячного авансового внеску та у розмірі 2/9 податку на прибуток, з додатка вилучено показники рядків 16.5 та 16.6, які не враховуються у зменшення нарахованої суми податку.

Додаток АВ до рядка 20 АВ декларації

У складових формули рядка 4 відбулась зміна показників при розрахунку значення об'єкта оподаткування, в частині вирахування значення рядка 07.2 декларації у сумі страхових платежів, страхових внесків, страхових премій за договорами перестрахування.

У рядку 4 відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень) (сума виплачених дивідендів - (р. 04 + р. 07 - р. 07.2 + р. 09 + р. 11 + р. 13 - р. 14 декларації)).

Додаток ПН до рядка 23 ПН декларації

З урахуванням змін щодо особливостей оподаткування нерезидентів, таблицю 1 додатка після рядка 23 доповнено новими рядками:

рядок 24 - проценти за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам відповідно до пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (за ставкою 5 відс. згідно з Кодексом);

рядок 25 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів "б" і "в" пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 46 підрозділу 4 розділу XX Кодексу);

рядок 26 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 47 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).

Додаток ТЦ до декларації

З урахуванням положень пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу щодо дозволу платнику при здійсненні самостійного коригування податкових зобов'язань розраховувати їх відповідно до максимального або мінімального значення діапазону цін (рентабельності) таблицю додатка доповнено новими графами 14 та 16, у яких зазначається показник діапазону цін/рентабельності, до якого проведено коригування податкових зобов'язань. У разі використання показника діапазону рентабельності зазначається цифрове значення такого показника у відсотках.

З таблиці оновленого додатка видалено графу 8, що також вплинуло на зміну нумерації граф.

Сумарні значення показників граф 15 та 17 додатка ТЦ переносяться до відповідних рядків додатка РІ та додатка ЦП.

Додаток ЦП до рядка 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації

У зв'язку зі змінами розрахунку різниць щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачених п. 141.2 ст. 141 Кодексу, додаток доповнено новими рядками:

рядок 4.1.3 РІ - загальний результат переоцінки цінних паперів (р. 4.1.3.1 - р. 4.1.3.2) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.3 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі від'ємного значення;

рядок 4.1.3.1 - загальна сума дооцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

рядок 4.1.3.2 - загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

рядок 04 - від'ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах;

рядок 4.1.4 РІ - фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів (р. 01 - р. 02 - р. 03 - р. 04) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі позитивного значення.

Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації

Додаток доповнюється новим рядком А4.1, який заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Крім того, показники рядка А4.1 враховуються у підсумковому рядку А17 додатка АМ (сума рядків А1 - А16) та не включаються до значень показників рядка А4, з метою недопущення подвоєння сум у показнику рядка А4.

Додаток ВП до рядків 26 - 29, 31 - 33 декларації

Додаток ВП передбачений для розрахунку податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку(и), для виправлення помилок у складі декларації за поточний звітний (податковий) період.

Показники оновленої редакції додатка ВП приведено у відповідність показникам оновленої форми декларації.

Враховуючи, що видання наказу N 467 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, Державна фіскальна служба України листом від 30.06.2017 № 16989/7/99-99-15-02-01-17 рекомендує платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період - півріччя поточного року, подавати податкову декларацію за оновленою формою.

З 1 липня запрацювала електронна система управління ризиками при адмініструванні ПДВ

(21.07.2017)

З 1 липня електронна система управління ризиками при адмініструванні ПДВ працює повноцінно. Реєстрація ризикових податкових накладних є неможливою, адже система автоматично зупиняє реєстрацію ризикових податкових накладних.

Автоматизований моніторинг здійснюється на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за визначеною формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності. У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає визначеним критеріям, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У ДФС створений окремий структурний підрозділ, який буде розглядати пакети документів, що надаватимуться суб’єктами декларування з так званими «відбитими» податковими накладними для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

Функціонування системи електронного управління ризиками при адмініструванні ПДВ сприятиме детінізації економіки, створенню рівних конкурентних умов діяльності для суб’єктів господарювання, збільшенню надходжень до бюджету.

 

Надання адміністративних послуг

(20.07.2017)

Надання якісних адміністративних, консультаційних, інформаційних послуг, впровадження прогресивних методів і форм обслуговування та створення сприятливих умов для платників є пріоритетними завданнями у діяльності Миргородської ОДПІ.

З початку 2017 року Центром обслуговування платників надано 5529 адміністративних послуг, з них у червні надано 1036.

Користуються попитом адміністративні послуги: видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника – 2915, надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 607, реєстрації книг обліку розрахункових операцій – 454, реєстрація платника єдиного податку – 417, реєстрація книг обліку розрахункових опре цій -336, реєстрація розрахункових книжок – 215, тощо.

Крім того, у ЦОП оформлено інформаційні та тематичні стенди з корисною інформацією. Для зручності платників забезпечено доступ до мережі Інтернет, обладнані місця для заповнення звітності та очікування.

Нагадуємо, ЦОП розміщений за адресою: ; м. Миргород, вул. Кашинського, 26а, 5-21-60. Працює ЦОП з понеділка по четвер з 9-00 до 18-00 год., у п‘ятницю з 9-00 до 16-45 год., у суботу – з 9 до 13 год., обід – з 13-00 до 13-45 год., неділя – вихідний.

 

Розгляд звернень громадян та запитів на публічну інформацію на інформацію

(19.07.2017)

До Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області за січень-червень 2017 року надійшло 5 запитів на публічну інформацію.

За січень-червень 2017 року надійшло 6 письмових звернень громадян.

Відповіді на публічну інформацію та звернення громадян розглянуті а також надані у встановлені законодавством терміни.

Особистий прийом громадян посадовими особами Миргородської ОДПІ здійснюється згідно затвердженого графіку, за попереднім записом.

 

Податкова нагадує громадянам про щорічну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку!

(18.07.2017)

Миргородська ОДПІ нагадує громадянам, про щорічне обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, та земельного податку за 2017 рік.

Це стосується громадян які мають у власності об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (квартири/частки загальна площа яких перевищує 60м2, будинків/їх часток, загальна площа яких перевищує 120м2, різних типів житлової нерухомості, загальна площа яких перевищує 180м2), та являються власниками та землекористувачами земельних ділянок(Розділ XII Податкового кодексу України).

За консультацією про уточнення сум до сплати та реквізити, можна звернутися до Центру обслуговування платників, якій розташований на першому поверсі.

Варто зазначити, що за несвоєчасну сплату податку фізичній особі нараховується штраф та пеня в залежності від кількості днів затримки сплати.

Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати зазначених податків, має право надати документи які підтверджують пільги.

 

Податкова нагадує про переваги отримання легальної заробітної плати

(17.07.2017)

Миргородська ОДПІ нагадує місцевим працедавцям і найманим працівникам, що неоформлений трудовий договір є не лише грубим порушенням трудового законодавства, а й у подальшому тягне за собою низку проблем для самого працівника.

Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно та в повному обсязі звітує роботодавець і з якої здійснюється сплата єдиного соціального внеску, забезпечує працівника повним соціальним захистом, гарантованим державою, а період роботи – зараховується в повному обсязі до стажу, який буде разом із розміром заробітної плати враховуватися при нарахуванні пенсійної виплати.

Водночас нагадуємо, що кожен працівник має можливість проконтролювати відображення особових даних та розмір заробітної плати, задекларованої роботодавцем, звернувшись до територіального органу Пенсійного фонду України з копією паспорта та ідентифікаційним кодом.

 

Неосновне місце обліку – коли слід зареєструватися в податковій

(14.07.2017)

В разі виникнення у суб’єкта господарювання обов'язків щодо сплати (перерахування) податків на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік в ДПІ за таким неосновним місцем обліку.

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП. Якщо з ДПІ укладено договір про визнання електронних документів, вказана заява подається засобами електронного зв'язку в електронній формі. Заява за формою №17-ОПП може бути подана як до ДПІ за неосновним місцем обліку, так і до ДПІ за основним місцем обліку. У разі подання заяви за формою №17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці, які обслуговуються такими органами.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку може здійснюватись на підставі удосконаленого повідомлення за формою № 20-ОПП, у якому платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування.

При цьому, у разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою № 20-ОПП, то платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою №17-ОПП.

 

Шановні бухгалтери, Вітаємо Вас з професійним святом!

(14.07.2017)

День бухгалтера відзначається для того, щоб підкреслити надзвичайно важливу роль вашої професії у сучасному суспільстві. Важко уявити собі галузь економіки де б не використовувалась Ваша праця, Ваш досвід та професійні знання.
  Від щирого серця бажаємо Вам здоров’я та щастя, розсудливості та впевненості, а також великого успіху, який буде супроводжувати Вас у всіх Ваших справах!

З повагою, начальник Миргородської ОДПІ Н.В. Молочко.

 

До уваги платників акцизного податку!

(13.07.2017)

З 6 червня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 травня 2017 року за №627/30495.

Зазначений наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених до статей 231 та 232 Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а також виправлення деяких колізій в роботі СЕАРП, які було виявлено протягом минулого року.

З метою створення комфортних умов для платників акцизного податку найближчим часом оновлені форми акцизної накладної, розрахунку коригування до неї, заявки на поповнення (коригування) залишку пального будуть розміщені на веб-порталі ДФС. На час доопрацювання програмного забезпечення для формування і подання акцизної накладної, розрахунку коригування до неї, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, зазначені документи прийматимуться до реєстрації в ЄРАН та СЕАРП за старою формою.

 

Затверджено порядок роботи комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних

(12.07.2017)

Головне управління ДФС у Полтавській області повідомляє, що 20.06.2017 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (далі – Наказ № 566), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 752/30620, та № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 567), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621.

Зазначені накази прийнято відповідно до вимог п. 74.2 ст. 74, п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Наказом № 566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, та визначено засади діяльності такої комісії, а також права та обов'язки її членів.

Комісією, зокрема розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Кодексу, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації.

Наказом № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків
  (далі – Критерії), достатні для зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в ЄРПН.

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям.

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності.

Крім того, Наказом № 567 затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. З текстом Наказів №№ 566, 567 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

Щодо порядку визначення звичайних цін

(11.07.2017)

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 12.06.2017 р. N 583/6/99-99-15-03-02-15/ІПК щодо порядку визначення звичайних цін з метою визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу (підпункт 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (підпункт 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, норми Кодексу (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій):

встановлюють, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим;

визначають обов'язкові умови відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах;

передбачають можливість доведення невідповідності договірної ціни рівню ринкових цін.

Враховуючи викладене, у розумінні норм Кодексу звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка водночас повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

 

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів від надання нерухомого майна в оренду

(11.07.2017)

Згідно з пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ) – 18 відсотків.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу и за податковою адресою платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

 

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб витрат на лікування та медичне обслуговування

(10.07.2017)

Згідно з пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24 лютого 1994 року № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Також, згідно з пп. «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво-необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

 

Закінчується термін сплати податку на доходи фізичних осіб

(10.07.2017)

Головне управління ДФС у Полтавській області нагадує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

 

Виникли питання - зателефонуйте на «гарячу лінію»

(07.07.2017)

11 та 13 липня 2017 року з 10.00 до 11.00 відбудуться сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія» за телефоном 5-20-95 з Людмилою Олексіївною Подолякою, заступником начальника Миргородської ОДПІ на тему: «Застосування електронних сервісів та надання адміністративних послуг ЦОП».

 

Виключення неприбуткової організації з Реєстру

(06.07.2017)

В разі недотримання некомерційною організацією вимог п. 133.4 Податкового кодексу України така неприбуткова організація зобов'язана в термін, визначений для місячного податкового періоду, подати звіт про використання доходів неприбуткової організації за період з початку року. Також вказати і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи з суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому здійснено таке порушення, до 31 грудня податкового року така неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток, сплачувати податок у термін, певний для квартального періоду, і подавати фінзвітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінзвітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

 

Щодо оподаткування вартості напоїв, спожитих в офісі

(05.07.2017)

Дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування, безоплатно отриманого громадянином, крім випадків, визначених Податковим кодексом України, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого громадянина (пп.«а» пп. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України).

Водночас, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, згідно з положеннями Податкового кодексу України, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

 

Іммігруєте за кордон на ПМП - відвідайте податкову

(04.07.2017)

Нагадаємо, що громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до податкової інспекції за місцем проживання декларацію про майновий стан і доходи у термін, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України). Після цього, впродовж 30 календарних днів фахівці органів фіскальної служби перевірять визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видадуть Довідку. Під час перетину кордону та для проведення митних процедур Довідку слід надати до органів митного контролю.

В Миргородській ОДПІ детальну інформацію з питань декларування доходів можна отримати в Центрі обслуговування платників за адресою: вул. Кашинського, 26а та за телефоном: 5-21-60.

 

Оновлено форму Звіту про використання доходів неприбуткової організації

(03.07.2017)

Миргородська ОДПІ повідомляє, що 20 червня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (далі – Наказ № 469).

Цим Наказом № 469 затверджено зміни до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (далі – Наказ № 553).

Зокрема, Наказом № 469 передбачено, що фінансова звітність, яка подається відповідно до пункту 46.2 статті 46 розділу I Податкового кодексу України, є додатком ФЗ до Звіту та його невід’ємною частиною.

Довідково: з оновленим текстом Наказу № 553 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

ОГОЛОШЕННЯ
     
До уваги представників туристичного бізнесу

Запрошуємо на участь в турсалоні "Відпочивайте на Полтавщині"

     
     
Гаряча телефонна лінія

25 жовтня 2017 року  з 16:00 по 17:00 годину за телефоном 5-50-98 відбудеться "гаряча телефонна лінія" з питань  транспортного забезпечення населення.

     
     
Увага! Початок опалювального сезону!

Тепло у помешкання миргородців почнуть подавати з 20 жовтня. Відповідне розпорядження підписав міський голова Сергій Соломаха 19 жовтня.

     
Архів оголошень
Poll ID 0 does not exist.

Міста побратими

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Міста побратими

Полтавська обласна рада

Полтавська ОДА

МИРГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА
  Адреса: 37600, м. Миргород, вул. Незалежності, 17, Тел.: 5-25-01, факс: (05355) 5-22-21 E-mail: mmrada@ukr.net