Военкомат
Податкова інформує
2011-08-12

Декларуємо по новому – 2016

 

 


 

Доступ до публічної інформації

Основні завдання і функції Державної фіскальної служби України

Місцезнаходження, засоби зв'язку, розпорядок роботи

Організаційна структура Миргородської ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

Інформація щодо начальника, заступників начальника, начальників управлінь, відділів, завідувачів секторів та начальників відділень Миргородської ОДПІ

Порядок складання та подання запитів на інформацію

Звіти про надходження запитів

Вакансії та умови проходження конкурсу

Перелік адміністративних послуг, що надаються Центром обслуговування платників  Миргородської ОДПІ 


ГРАФІКИ ОСОБИСТОГО ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН

Графік особистого прийому громадян керівництвом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

Графік особистого прийому громадян керівництвом Державної фіскальної служби України

Графік прийому громадян керівництвом Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

 


 

Архів новин за 2016 рік

Архів новин за 2017 рік

 


Новини за 2018 рік

 

Запрошуємо на безкоштовний семінар - практикум!

(19.02.2018)

23 лютого 2018 року о 10 год. 00 хв. у м. Миргород за адресою: вул. Кашинського, 26-а (Актовий зал Миргородської ОДПІ) відбудеться семінар на тему: «Аналіз кадрових та податкових змін у бухгалтерському обліку. Зміни у правилах оподаткування». Початок реєстрації слухачів о 9 год. 30 хв.

Семінар, проводиться всеукраїнським бухгалтерсько - юридичним виданням «Все про бухгалтерський облік»

За довідками звертатися до представника редакції газети за тел.:(095)689-50-32, (067)214-32-17.

Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у семінарі!

 

Здаєте квартиру в оренду - задекларуйте доходи!

(20.02.2018)

Отриманий у 2017 році дохід від здачі в оренду нерухомого майна особою, яка не є податковим агентом повинен бути задекларований.

Здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і без реєстрації орендодавця як фізичної особи - підприємця. Такі правовідносини повинні бути юридично оформленні шляхом підписання договору про найм чи оренду нерухомого майна.

Дохід отриманий від здачі в оренду нерухомого майна (квартира, будинок, гараж тощо) підлягає оподаткуванню, що передбачено статтею 170 Податкового кодексу України.

Орендодавець, який здає квартиру фізичній особі і не є підприємцем, кожного кварталу протягом 40 днів самостійно нараховує та сплачує податок за ставкою 18%. Сума отриманого доходу, сплаченого протягом року податку та нарахованого податкового зобов’язання, відображається орендодавцем у річній податковій декларації. Зазначена декларація подається до податкової інспекції за податковою адресою платника до 1 травня наступного року.

 

Як отримати податкову знижку по іпотечному кредиту

(21.02.2018)

Платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, сплачених за звітний рік, з моменту визначення ним такого об’єкта як основне місце проживання у звітному податковому році за умови документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

  • кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
  • відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з печаткою про перерахування коштів через касу, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
  • паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

Платники податку зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, надавати документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2017 рік – 31 грудня 2018 року. Декларацію про майновий стан і доходи платники податку подають до податкової інспекції за місцем податкової адреси (реєстрації). Право на отримання податкової знижки у 2018 році щодо витрат, понесених у 2017 році, на наступний рік не переноситься.

Слід нагадати, що право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно із ст. 175 Податкового кодексу України, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

  • об’єкт житлової іпотеки придбавається;
  • збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

 

Оновлено порядок подовження граничних строків подання звітності, заяв про перегляд рішень та заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань

(22.02.2018)

5 грудня 2017 року набрав чинності наказ МФУ від 20.10.2017 № 861 "Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України", яким визначено механізм реалізації права платника податків на подовження граничних строків у встановлених ПКУ випадках.

Наказом № 861 викладено в оновленій редакції Порядок застосування норм п. 102.6 – 102.7 ст. 102 Податкового кодексу України, що визначають перелік випадків, за яких граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають подовженню керівником контролюючого органу (його заступником або вповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, а також перелік осіб, на яких поширюється дія цих положень.

Так, розділ І Порядку містить визначення термінів, які у ньому вживаються.

У розділі II Порядку наведено встановлений п. 102.6 - 102.7 ст. 102 Кодексу перелік обставин, за яких граничні строки підлягають продовженню, та види їх документального підтвердження.

За наявності таких обставин платник податку-фізична особа або посадова особа юридичної особи може звернутися до контролюючого органу за місцем реєстрації (податковою адресою) або за місцем адміністрування (обліку) надміру сплачених грошових зобов'язань з письмовою заявою про продовження граничних строків.

Заява подається у довільній формі, але у розділі III Порядку наведено обов'язкові вимоги щодо її змісту та порядку подання. До заяви додаються документи, які підтверджують настання відповідних обставин.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяви платника податків про продовження граничних строків викладено у розділі IV Порядку.

Протягом строку продовження граничних строків подання податкової декларації до платника податку не застосовуються штрафні санкції, встановлені ст. 120 Податкового кодексу.

Зазначені норми роз’яснені листом ДФС України від 18.12.2017 р. № 35248/7/99-99-15-02-01-17.

 

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ

(23.02.2018)

У нинішніх кризових умовах актуальною темою сьогодення є боротьба з виплатою заробітної плати у „конвертах”, реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати. Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Працівник, який отримує зарплатню в „конверті”, виявляється повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.

Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату в „конвертах” позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсію вони матимуть тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати.

Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України (а з 01.01.2011 року – єдиний соціальний внесок відповідно до Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”), то такий місяць повністю враховується в страховий стаж і заробітна плата за цей місяць враховується для обчислення пенсії.

Якщо ж сума нарахованої заробітної плати, з якої сплачені внески, менша за мінімальний рівень, страховий стаж становить неповний місяць і обчислюється пропорційно заробітній платі.

Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати у „конвертах” без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, „випадають” із страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.

Гарантований рівень мінімальної заробітної плати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату готівкою. У цьому випадку йдеться про „тіньові” заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зарахування страхового стажу здійснюється пропорційно сплаченим страховим внескам. Бувають ситуації, коли людям за рік роботи зараховується менше місяця страхового стажу. А низька заробітна плата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.

Своєчасна й повна сплата платежів у Пенсійний фонд України, а також забезпечення заробітною платою працівників не менше мінімальних соціальних стандартів – це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх працівників.

Неоформлений офіційно працівник ризикує залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.

Тільки офіційно оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним, а бюджет Пенсійного фонду матиме стабільні надходження для своєчасного фінансування пенсійних виплат. Суспільство має зрозуміти, що легалізації заробітної плати альтернативи немає.

З 2000 року в Україні діє система персоніфікованого обліку, яка надає кожній застрахованій особі можливість безоплатно отримувати відомості про себе, тобто, з якої суми заробітної плати, скільки та за який період сплачено за неї роботодавцем до Пенсійного фонду страхових внесків. Ця система дозволяє застрахованій особі контролювати процес формування своєї майбутньої пенсії, вимагаючи від роботодавця своєчасної та повної сплати внесків.

Особи, які обрали спрощену систему оподаткування, повинні щомісячно сплачувати на рахунки Пенсійного фонду єдиний внесок. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, який розраховується як добуток мінімальної заробітної плати на тариф відрахувань (22%). Термін сплати – не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Шановні громадяни! Не позбавляйте себе соціальних благ, забезпечте собі старість, не сприяйте порушенням трудового законодавства.

Шановні працедавці! Не чекайте проведення перевірки, своєчасно оформляйте найнятих робітників, виплачуйте і відображайте в звітності реальну зарплату. Пам’ятайте, ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці тягне фінансову, адміністративну та карну відповідальність.

 

ЩОДО ПОДАННЯ ПОДАТКОВИХ ДЕКЛАРАЦІЙ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ ГРОМАДЯНАМИ, ЗАРЕЄСТРОВАНИМИ У ВЕЗ «КРИМ»

(19.02.2018)

До якого контролюючого органу необхідно звернутися фізичній особі з метою подання річної декларації про майновий стан і доходи, якщо вона зареєстрована (прописана) у ВЕЗ «Крим», однак там не проживає?

Згідно із ст. 67 Конституції кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) (далі – декларація) визначено ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно із п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати декларацію відповідно до ПКУ.

Крім того, відповідно до пп. 166.1 п.166.1 ст.166 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Вичерпний перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений п. 166.3 ст. 163 ПКУ. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум платником податку відображаються у декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб згідно з ПКУ є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (ст. 45 ПКУ).

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» територіальні органи Міндоходів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя реорганізовано шляхом приєднання до Генічеської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Херсонській області.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, зареєстрована (прописана) у ВЕЗ «Крим», але там не проживає, подає річну декларацію про майновий стан і доходи до Генічеської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Херсонській області (див. категорія 103.24 розділу «Запитання – відповіді з бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ІДД ДФС України (http://zir.sfs.gov.ua)).

 

ЩОДО ПОДАННЯ ПОДАТКОВИХ ДЕКЛАРАЦІЙ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМИ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ

(20.02.2018)

До якого контролюючого органу переселенцю із тимчасово окупованої території необхідно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, у т. ч. з метою реалізації права на податкову знижку: за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території, чи за місцем його реєстрації, як тимчасового переселенця?

Згідно з ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – Декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.Порядок подання річної Декларації визначено ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Крім того, відповідно до пп. 166.1 п.166.1 ст.166 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Вичерпний перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений п. 166.3 ст. 163 ПКУ. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум платником податку відображаються у Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

 Згідно з п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 (далі – Порядок), повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється на підставі поданої платником податків Декларації до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплачених сум.

Отже, законодавством України не передбачена подача платником податку Декларації, за результатами відповідного звітного податкового року, більше ніж за однією податковою адресою.

Крім того, повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється лише органом ДФС, до якого подана така податкова декларація.

У зв’язку з ситуацією, яка склалася у Донецькій та Луганській областях, та на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами та доповненнями та наказу Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 № 256 «Про переміщення та закінчення простою» із змінами та доповненнями (далі – Наказ) функціональні обов’язки з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку у територіальних органах, що переміщуються, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, відповідно до додатка до Наказу.

Водночас, процедуру та порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та перелік необхідних для цього документів передбачено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1382).

Статтею 3 Закону № 1382 передбачено, що документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначено постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями.

Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви за формою № 5ДР.

Платник податку, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) подати декларацію, у тому числі з метою реалізації права на податкову знижку, повинен подати Декларацію за податковою адресою (за місцем реєстрації). Платник податку – переселенець, який вніс відомості про зміну місця проживання, відповідно до Закону № 1382, подає Декларацію до контролюючого органу за місцем його реєстрації, як тимчасового переселенця за умови подання заяви за формою № 5ДР (див. категорія 103.24 розділу «Запитання – відповіді з бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ІДД ДФС України (http://zir.sfs.gov.ua)).

 

За інформацією ГУ ДФС на Полтавщині з початку року офіційно оформлені 120 працівників

(21.02.2018)

Як повідомили в Головному управлінні ДФС у Полтавській області впродовж січня 2018 року порушення податкового та іншого законодавства під час виплати заробітної плати та інших доходів громадянам були виявлені по 4 суб'єктах господарювання. За результатами проведених працівниками управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в області документальних перевірок було додатково донараховано майже 344 тис. грн. податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, а також 77,5 тис. грн. єдиного внеску.

 Завдяки вжитим органами державної фіскальної служби Полтавщини заходам, протягом першого місяця 2018 року суб'єктами господарювання було додатково оформлено трудові відносини зі 120 працівниками, що забезпечило додаткові надходження податку на доходи фізичних осіб в сумі 81,2 тис.грн. та єдиного внеску в сумі 99,3 тис. грн. До державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності додатково залучено 43 особи.

 

З початку року до бюджету надійшло 3,2 млн. грн. за результатами позовної роботи органів ДФС Полтавщини

(22.02.2018)

Про це повідомили в Головному управлінні ДФС у Полтавській області. Протягом січня 2018 року на розгляді в судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, знаходилось 1070 справ, стороною в яких виступають органи ДФС Полтавської області на загальну суму майже 5 мільярдів 276,3 млн. гривень.

Всього, із загальної кількості справ, що перебували на розгляді, вирішено на користь органів ДФС – 10 справ на суму понад 4,9 млн. грн., на користь платників – 21 справи на суму 19,4 тис. грн.

За результатами проведеної позовної роботи органами ДФС Полтавщини впродовж січня 2018 року до бюджету надійшло 3,2 млн. гривень

 

Майже 55 млн.грн. єдиного податку з фізичних осіб надійшло до місцевого бюджету Полтавщини в цьому році

(23.02.2018)

Як повідомили в управлінні податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Полтавській області, на сьогоднішній день по Полтавській області обліковуються 53101 фізична особа - підприємець, у тому числі 49664 фізичних осіб - підприємців, які фактично здійснюють підприємницьку діяльність. Станом на 01.02.18 р. по Полтавській області обліковується 36822 фізичних осіб - платників єдиного податку, у тому числі: платники єдиного податку першої групи - 6422 фізичних осіб; платники єдиного податку другої групи - 18700 фізичних осіб; платники єдиного податку третьої групи - 11700 фізичних осіб.
  У порівнянні із січнем 2017 року кількість платників єдиного податку збільшилась на 3167 платників, або на 8,6 відсотка.

Впродовж 2017 року по Полтавській області до місцевого бюджету надійшло 465,1 млн.грн. єдиного податку з фізичних осіб. У порівнянні з 2016 роком надходження збільшились на 157,9 млн.грн., або на 51,4 відсотка.

У січні 2018 року по Полтавській області надійшло 54,9 млн.грн. єдиного податку з фізичних осіб. У порівнянні з січнем 2017 року надходження збільшились на 12 млн.грн. або на 28,1 відсотка.

 

Щодо здійснення митного контролю

(12.02.2018)

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Питання здійснення митного контролю регламентується главою 49 Митного кодексу України (далі – Кодекс) ( ст. 334-355).

Органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов’язані надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

З метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Документи та відомості, у тому числі в електронній формі, що надавалися органам доходів і зборів декларантами або уповноваженими ними особами для здійснення митного контролю, зберігаються органами доходів і зборів не менш як протягом 1095 днів з дня завершення митних процедур.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі різні види документів та відомостей в залежності від виду транспорту, які зазначені у ст. 335 Кодексу.

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.

Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом:

- перевірки документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

 

Про адміністрування у 2018 році екологічного податку

(13.02.2018)

Державна фіскальна служба України листом від 05.01.2018 № 466/7/99-99-12-03-04-17 повідомляє, що Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Зокрема пунктами 39 – 43 розділу І Закону № 2245, які набрали чинності з 1 січня 2018 року, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2017 році збільшені на 11,2 відсотка ставки екологічного податку (далі – Податок), що визначені:

пунктами 243.1 – 243.4 статті 243 Кодексу, а саме: ставки Податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; ставки Податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності; ставки Податку для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки Податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів; ставка Податку за викиди двоокису вуглецю;

пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 Кодексу – ставки Податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти;

пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 Кодексу – ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

пунктом 247.1 статті 247 Кодексу – ставка Податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

пунктом 248.1 статті 248 Кодексу – ставки Податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Таким чином, збільшені ставки повинні застосовуватися платниками Податку при обрахуванні податкових зобов’язань за перелічені вище об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2018 року.

Статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують Податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з Податку вважаються за:

ІV квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2018 року;

I квартал ц.р.: 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно;

ІІ квартал ц.р.: 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно;

ІІІ квартал ц.р.: 9 листопада та 19 листопада 2018 року відповідно;

ІV квартал ц.р.: 11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно.

 Платники Податку перераховують суми Податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України (із змінами внесеними Законом України від 07 грудня 2017 року № 2233-VIIІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»:

45 відсотків - до загального фонду державного бюджету (крім Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк) (далі – Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів);

55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:

- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – 25 відсотків;

- обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 30 відсотків;

- бюджетів міст Києва та Севастополя – 55 відсотків.

Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів, на підставі статті 10 та пункту 6 статті 11 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIIІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік», зараховується по 50 відсотків до загального фонду державного бюджету та спеціального фонду державного бюджету. За рішенням платника податку сума Податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.

Якщо платник Податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник Податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу.

 

ПРО ІНДЕКСАЦІЮ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ

(14.02.2018)

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2018 № 6-28-0.22-244/2-18 повідомила, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік -1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь ( рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Водночас нагадуємо, що довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ подається суб'єктом господарювання разом з першою декларацією (фактичний початок діяльності як платника плати за землю), а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

 

Надавали репетиторські послуги? – Задекларуйте доходи

(12.02.2018)

Миргородська ОДПІ нагадує, що з 1 січня 2018 року розпочалась кампанія декларування доходів громадян, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи і визначити податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Зокрема, звертаємо увагу вчителів та викладачів, які у минулому році надавали репетиторські послуги, що такі громадяни зобов’язані включити суму отриманих від репетиторської діяльності доходів до загального річного оподатковуваного доходу та задекларувати їх шляхом подання до фіскальної служби декларації про майновий стан і доходи.

Задекларувати доходи необхідно до 1 травня 2018 року за місцем реєстрації декларанта.

Доходи від репетиторства відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Також із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.

Репетиторські послуги – це, зокрема, підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.

Зауважимо, що відповідну декларацію можна подати в електронному вигляді, відтак, кожен із декларантів має право отримати у Центрі обслуговування платників за місцем свого проживання безоплатну консультацію щодо порядку заповнення декларацій і допомогу при її заповненні.

У разі виникнення питань щодо кампанії декларування можна звернутись до Центру обслуговування за адресою: м. Миргород, вул..Кашинського, 26 а, або за тел. 5-21-60.

 

З 5 січня 2018 року діє нове Положення про ведення касових операцій

(13.02.2018)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області повідомляє, що з 5 січня 2018 року набрало чинності Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затверджене постановою Національного банку України від 29.12.2017 року №148. Одночасно втратила чинність постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637.

НБУ, зокрема, виклав у новій редакції пункт про обмеження розрахунків готівкою:

Так відповідно до п.6 розділу ІІ Положення суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується

Одночасно п.3 розділу І Положення НБУ визначив поняття «готівкові розрахунки»:

готівкові розрахунки - платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

 

Звітність в електронному вигляді - альтернатива чергам

(14.02.2018)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області звертає увагу юридичних та фізичних осіб – підприємців, що на січень – лютий 2018 року припадає термін подання більшості усіх звітів, які подаються до податкової. Тож, для уникнення черг та зняття соціальної напруги рекомендуємо всім суб′єктам господарювання переходити до більш сучасних та зручних способів звітування до податкових органів, а саме засобами електронного зв'язку.

Звертаємо увагу, що подання податкової звітності в електронному вигляді має багато переваг, як для платника податків, так і для контролюючого органу, а саме:

- платники податків заощаджують у часі (немає необхідності відвідувати податкову інспекцію та витрачати час у чергах до «вікна» прийому звітності при поданні звітності, оскільки достатньо її лише сформувати в електронному вигляді за допомогою спеціальних програм та передати через мережу Інтернет до податкового органу;

- відпадає необхідність слідкувати за оновленням бланків звітності та придбавати їх, так як програма оперативно оновлює формати подання документів в електронному вигляді по телекомунікаційним каналам зв'язку (у разі зміни форм податкових декларацій, інших документів, які є підставою для нарахування і сплати податків, або при введенні нових форм декларацій платник податків автоматично отримує можливість оновлення версій форматів);

- всі звіти автоматично перевіряються на наявність арифметичних помилок та описок;

- платник отримує підтвердження доставки звітності (фіскальна служба висилає квитанцію про отримання податкової декларації каналами телекомунікаційного зв'язку);

- суб'єкти господарювання мають можливість провести звірки по платежах та відслідковувати наявність податкового боргу.

Для того, щоб подати звіт в електронному вигляді необхідно:

- отримати ключ електронного цифрового підпису в одному з Акредитованих Центрів сертифікації ключів;

- в Електронному кабінеті, який розміщено на сайті ДФС України зареєструватися за допомогою отриманого електронного ключа як користувач Електронного кабінету;

- подати заяву до Договору про визнання електронного документообігу;

- отримати квитанцію про приєднання до електронного документообігу.

Після чого можна звітуватися до контролюючого органу в електронному вигляді.

 

Не зволікайте з отриманням реєстраційного номеру облікової картки платника податків для дітей

(15.02.2018)

Реєстраційний номер облікової картки платника податків - є індивідуальним кодом, який надається фізичним особам і зберігається за ними протягом усього життя. Так, наприклад, реєстраційний номер облікової картки платника податків може знадобитися школярам - при реєстрації для участі в ЗНО, при вступі до вищих навчальних закладів, для участі в конкурсах або будь-яких інших заходах, які фінансуються за рахунок спонсорів. Крім того, при оформленні паспорта громадянина України реєстраційний номер може бути потрібен як додаткова змінна інформація.

Для отримання картки платника податків з реєстраційним номером необхідно подати до податкової інспекції за місцем реєстрації Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка №1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Облікові картки №1ДР за малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) та пред’являють документ, що посвідчує його особу, та свідоцтво про народження дитини (після пред’явлення повертається).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків) малолітньої особи, видається одному з батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків.

Після досягнення 14-річного віку для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, внесення змін до Державного реєстру, отримання картки платника податків використовуються дані паспорта громадянина України.

Подати документи для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків / отримати картку платника податків, отримати консультацію щодо переліку необхідних документів або заповнення Облікової картки №1ДР можна у Центрах обслуговування платників Миргородської ОДПІ.

 

Порядок надання переселенцями Декларації про майновий стан і доходи

(16.02.2018)

 Згідно з ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Таким чином, платник податку, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) подати декларацію, у тому числі з метою реалізації права на податкову знижку, повинен подати Декларацію за податковою адресою (за місцем реєстрації).

Пунктом 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

При цьому платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

У зв’язку з ситуацією, яка склалася у Донецькій та Луганській областях функціональні обов’язки з обслуговування громадян-переселенців покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Нагадуємо, що процедуру та порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та перелік необхідних для цього документів передбачено Законом України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1382).

Разом з цим, п.70.7 ст 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви за формою №5ДР.

Платник податку – переселенець, який вніс відомості про зміну місця проживання, відповідно до Закону №1382, подає Декларацію до контролюючого органу за місцем його реєстрації, як тимчасового переселенця за умови подання заяви за формою №5ДР.

 

Про зміни з податку на доходи фізичних осіб у 2018 році.

(29.01.2018)

Законом України від 07 грудня 2017 року №2245-VIII, що набрав чинності 1 січня 2018 року, внесено зміни у Податковий кодекс України, зокрема у частині податку на доходи фізичних осіб.

Так, змінами доповнено пп.165.1.35 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

- вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

 

Про доходи громадян дистанційно.

(30.01.2018)

Державна фіскальна служба продовжує удосконалювати електронні сервіси для платників податків. Зміни, ініційовані ДФС, набули чинності 21 листопада 2017 року, відповідно до наказу Мінфіну від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174.

Наразі для отримання фізичними особами відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків можна звернутися до податкової інспекції безпосередньо або в електронному вигляді. Для подачі заяви в електронній формі обов’язковим є використання електронного цифрового підпису. За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна й у Електронному кабінеті платника.

Даний сервіс доступний на веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

Також скорочено термін реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) з 5 до 3 днів. Для зручності, громадяни, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, мають можливість подати документи для реєстрації або внесення змін до ДРФО через будь-який контролюючий орган.

 

Зарплата в «конвертах» - позбавлення соціальних гарантій.

(31.01.2018)

Легалізація трудових відносин, сплата податків і єдиного соціального внеску – це законодавчо закріплені права працюючої людини сьогодні та гарантоване майбутнє завтра.

Легалізація зарплат передбачає зменшення кількості осіб, які збагачуються за рахунок інших, та збільшення надходжень до бюджету коштів, які приховуються від держави.

Тіньова зарплата є однією із найбільших проблем сучасної економіки України. Виплата заробітної плати «у конвертах» призводить до значних негативних наслідків не тільки для бюджету держави, а й для самих працівників.

Працівниками Миргородської ОДПІ, під час зустрічей з підприємцями, постійно ведеться роз’яснювальна робота щодо дотримання вимог чинного законодавства по виплаті заробітної плати. А також необхідність своєчасної та повної сплати податків і зборів (ПДФО, військового збору, єдиного соціального внеску, та інших обов’язкових платежів, що передбачає чинне законодавство), легального використання найманої робочої сили.

Податківці закликають роботодавців і власників підприємств усіх форм власності виявити соціально відповідальне ставлення до працівників, направивши вивільнені кошти на підвищення зарплат.

Адже гідна заробітна плата – це запорука спокійного і благополучного життя як для роботодавця, так і для працівника.

 

Нові пільги по платі за землю з фізичних осіб

(01.02.2018)

Пунктом 281.1 ст.281 Податкового кодексу встановлено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки для відповідної категорії фізичних осіб поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

  • Для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2га;
  • Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок): у селах – не більше як 0,25га, у селищах – не більше як 0,15 га, в містах не більше як 0,10 га;
  • Для будівництва індивідуальних гаражів – не більше як 0,01 га;
  • Для ведення садівництва – не більше як 0,12 га.

Відповідно до оновленої редакції абзацу першого п.281,2 ст.281 Податкового кодексу звільняються від сплати податку за земельні ділянки для відповідної категорії фізичних осіб поширюються на всі земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.

Таким чином, з 01.01.2018 року скасовано обмеження застосування пільг до однієї ділянки зі сплати земельного податку фізичним особам.

А також нагадуємо, від сплати податку відповідно до ст. 281 звільняються:

  • Інваліди першої і другої групи;
  • Фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • Пенсіонери (за віком);
  • Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551;
  • Фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Одночасно повідомляємо, що строки сплати плати за землю встановлено ст. 287 Податкового кодексу, яку доповнено новими пунктами, відповідно до яких у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові рішення-повідомлення у встановлені строки, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбачені Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Згідно п. 268.5 ст.268 Кодексу нарахування фізичним особам сум податку на землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилаються (вручаються) такому платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення – рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Фізичні особи сплачують податок на землю протягам 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.

Також відповідно до внесених до ст. 287 Податкового кодексу змін податкове зобов'язання з податку на землю може бути нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п.102.1 ст.102 Кодексу (не пізніше закінчення 1095 дня).

 

Новації у застосуванні РРО

(02.02.2018)

З 20.12.2017 року набрала чинності постанова № 984, якою змінено окремі форми та умови проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Постановою передбачено:

  • збільшення граничного обсягу річного доходу, після перевищення якого, обов’язковим є застосування РРО (500 тис.грн. замість раніше установленого 200тис.грн.).
  • обмеження на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг))установлено у розмірі 250 тис.грн. (попередньо було 75 тис.грн.)

Кому, згідно нововведень, без РРО не обійтись?

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у Переліку № 1336, платники єдиного податку другої та третьої групи (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг яких протягом календарного року перевищив 1 млн. грн. Обов'язково застосовують РРО відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового Кодексу.

При цьому звернемо увагу, що із зазначеного Переліку вилучено норму, щодо можливості здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснювалися фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок. Тобто роздрібний продаж пива має здійснюватися з обов'язковим застосуванням РРО.

Змінами також виключено з цього Переліку норми, згідно з якими без застосування РРО могли здійснюватися: надання на вокзалах та портах послуг носильниками з доставлення багажу пасажирів, а також реалізація білетів державних лотерей, крім продажу цих білетів через електронну систему прийняття ставок, що контролюється в режимі реального часу Державним казначейством.

 

Умови застосування податкової соціальної пільги у 2018 році

(29.01.2018)

Законом про Держбюджет-2018 закладено соціальні показники, на основі яких розраховується, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Відтак розмір загальної ПСП протягом 2018 року становитиме 881 грн.

Незважаючи на збільшення впродовж року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та заокругленого до найближчих 10 грн (у 2018 р. – 2470 грн).

Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 % суми пільги у розрахунку на кожну таку дитину. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому ПКУ, визначається як добуток суми 2470 грн та відповідної кількості дітей.

Для застосування ПСП платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП та документи, що підтверджують таке право. Слід зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податків, який крім основного місця роботи працює також за сумісництвом, на свій розсуд має обрати для себе найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати, незважаючи на те, де в нього перебуває трудова книжка.

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227. Якщо заяву і підтвердні документи надано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого у такому місяці.

ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. До доходів, відмінних від заробітної плати, застосування ПСП Податковим кодексом не передбачено.

Перелік соціальних пільг, порядок їх надання та категорії платників, які мають право на застосування ПСП визначені статтею 169 Податкового кодексу України.

 

Податкова знижка на навчання у 2018-му: застосовуються норми чинні із 1 січня 2017 року

(30.01.2018)

З метою реалізації права на податкову знижку для зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених на навчання за підсумками 2017 року, у 2018 році застосовуються норми Податкового кодексу України, чинні з 1 січня 2017 року.

Зокрема, із 1 січня 2017 року дозволяються включати до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів (раніше у нормі було зазначено «на користь закладів освіти»).

Крім того, з 2017 року для отримання податкової знижки у разі оплати вартості навчання членів сім’ї першого ступеня споріднення не обов’язково, щоб такий член сім’ї не одержував заробітної плати, тобто такий член сім’ї може бути працевлаштованим, отримувати зарплату, а особа, яка оплачує на його користь вартість навчання, може включити витрати до податкової знижки.

Також фахівці Головного управління ДФС у Полтавській області зауважують, що до 1 січня 2017 року сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не могла перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2016 році – 1930 грн). З 1 січня 2017 року всі обмеження щодо розміру витрат скасовані.

 

 Нововведення до спрощеної системи оподаткування з 01.01.2018

(31.01.2018)

Головне управління ДФС у Полтавській області інформує, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), зокрема у частині оподаткування на спрощеній системі, а саме:

- запроваджено нарахування та сплату податку з доходів нерезидента у порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ, платниками єдиного податку, які здійснюють на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України;

- встановлено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100%.

 

Зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

(01.02.2018)

Головне управління ДФС у Полтавській області повідомляє, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який вніс зміни до Закону України 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме:

максимальна величина бази нарахування єдиного внеску визначається як максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

У переліку платників єдиного внеску з’явилась нова категорія – члени фермерського господарства;

платниками, віднесеними до першої групи платників єдиного податку, визначеними у підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, єдиний внесок сплачуватиметься у розмірі не менше мінімального страхового внеску;

для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства встановлено нові строки сплати єдиного внеску. Зазначені особи зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

 

Обслуговування платників якісне та своєчасне!

(22.01.2018)

Центром обслуговування платників Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області надається широкий спектр безкоштовних послуг для своїх відвідувачів. Серед них приймання податкової звітності, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, реєстрація платника єдиного податку тощо. Також для зручності відвідувачів в Центрі функціонує система Wi-Fi.

У залі очікування забезпечено трансляцію актуальної інформації на TV-моніторах. Крім того, з метою інформування платників про зміни в законодавстві в Центрі розповсюджується друкована продукція – листівки, брошури тощо.

Протягом 2017 року до Центру платники податків звернулись майже 122 тис. разів, забезпечено надання платникам податків адміністративних послуг у кількості майже 20 тис.

 

Увага, нові бюджетні рахунки!

(23.01.2018)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області повідомляє, що починаючи з 22 січня 2018 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для зарахування Єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (код платежу 18050500).

Також інформуємо, що на території Великобагачанського району створено дві нові об’єднані територіальні громади — Рокитянська та Великобагачанська.

До складу першої ввійшли Рокитянська та Корнієнківська сільські ради.

До другої — Великобагачанська селищна, Якимівська, Багачанська перша, Радивонівська, Степанівська сільські ради.

В зв'язку з утворенням громад змінились реквізити бюджетних рахунків для зарахування податкових надходжень, які сплачуються по цих територіях. Дата введення в дію зазначених рахунків – 3 січня 2018 року.

Реквізити нових бюджетних рахунків для зарахування надходжень до об’єднаних територіальних громад, створених у 2018 році, та єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників розміщені на суб-сайті територіальних органів ДФС у Полтавській області в розділі «Бюджетні рахунки», або за посиланням http://poltava.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Також необхідну інофрмацію можна отримати в Центрах обслуговування Миргородської ОДПІ.

 

Ставки єдиного податку у новому році

(24.01.2018)

З 1 січня 2018 року передбачено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1762 грн., а мінімальна зарплата — 3723 грн.

Ставки єдиного податку встановлені п. 293.1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ):

- для першої групи платників єдиного податку — у відсотках (фіксовані станки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- для другої групи — у відсотках (фіксовані станки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- третьої групи — у відсотках до доходу.

 Тобто фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ПКУ):

для першої групи платників єдиного податку — в межах до 10% розміру прожиткового мінімуму (тобто в 2018 році ставка єдиного податку буде не більше 176,20 грн. на місяць;

для другої групи платників єдиного податку — в межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати (до 744,60 грн. на місяць).

Для третьої групи єдиного податку 3 % доходу у разі сплати ПДВ та 5 % доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Ставки єдиного податку для четвертої групи встановлено до нормативної грошової оцінки землі:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських іонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого грунту) розмір ставок податку з одного гектара буде встановлюватися на рівні 0,95;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, — 0,57;

- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) — 0,57;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,19;

- для земель водного фонду ставка – 2,43;

- для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого грунту, - 06,33.

 

Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

(25.01.2018)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області нагадує, що з початку року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2017 року, під час якої окремі категорії фізичних осіб:

- зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – Декларація) за 2017 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору;

- мають право подати декларації для отримання податкової знижки.

Граничні терміни подання Декларації:

- для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Останній день подання Декларації за 2017 рік – 09.02.2018.

Звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у річній Декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

 - для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням,протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Увага! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

 - для громадян, які зобов’язані згідно з Податковим кодексом України подати податкову декларацію, і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 1 травня року, що настає за звітним.

Важливо! Якщо останній день строку подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 - для громадян, які мають право на податкову знижкупо 31.12.2018 (включно);

 - для фізичних осіб платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

 

Декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – термін подання до 20 лютого

(26.01.2018)

Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

 Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка –це визначено п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування встановлюється п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ. Якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2п. 266.2 ст. 266 ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Нагадуємо, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п. 266.7 ст.266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку- фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

 

ЗМІН ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ, ПРО ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ ГРОМАДЯНАМ ТА СУБ’ЄКТАМ ЗЕД

(22.01.2018)

Набули чинності зміни до Податкового кодексу України, затверджені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Відтак, фахівці Полтавської митниці ДФС зосереджують увагу громадян та суб’єктів ЗЕД на п’яти нормах, які діють із 1 січня 2018 року:

1) У разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

2) Ставку податку на додану вартість у розмірі 7% поширено на операції із ввезення на митну територію України медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджуються документом про відповідальність, та дозволені для надання на ринку або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

3) Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції із ввезення фізичною особою на митну територію України у ручній поклажі або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент:

– 1000 євро – через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення;

– 500 євро – та сумарна вага яких не перевищує 50 кг – через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, якщо така особа була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

4) Підставою для митного оформлення легких дистилятів, важких дистилятів, скрапленого газу, бутану, ізобутану, що ввозяться на митну територію України з метою використання у виробництві етилену, а також підставою для митного оформлення речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, які ввозяться в на митну територію України з метою використання в хімічній промисловості, є подання виробником до митниці, яка здійснює митне оформлення, в порядку, передбаченому Митним кодексом України, засобами електронного зв’язку копій податкового векселя, авальованого банком та взятого на облік контролюючим органом.

5) Передбачено тимчасове (на період до 31 грудня 2018 року) звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. До внесення змін Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.092012 №1011, при митному оформленні таких товарів має наводитися код звільнення від сплати акцизного податку та податку на додану вартість «181».

 

З 5 січня 2018 року діє нове Положення про ведення касових операцій

(23.01.2018)

Головне управління ДФС у Полтавській області повідомляє, що з 5 січня 2018 року набрало чинності Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затверджене постановою Національного банку України від 29.12.2017 року №148. Одночасно втратила чинність постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 р. № 637.

НБУ, зокрема, виклав у новій редакції пункт про обмеження розрахунків готівкою:

Так відповідно до п.6 розділу ІІ Положення суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

  1. між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно;
  2. з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на

переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість

суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується

Одночасно п.3 розділу І Положення НБУ визначив поняття «готівкові розрахунки»:

готівкові розрахунки - платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

 

Внесено зміни до плати за землю

(24.01.2018)

Нагадуємо, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема в частині плати за землю, а саме:

встановлено, що річна сума орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено – у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

- фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені нормами Кодексу.

 

Хто із полтавців зобов’язаний подавати декларацію про доходи?

(25.01.2018)

З початку 2018 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у минулому році.

Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

- доходів від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

- інвестиційного доходу;

- іноземного доходу;

- та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2017 року, податкову декларацію можуть подати протягом 2018 року.

Звертаємо увагу, що податкова декларація не подається громадянином, якщо він отримував доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

 

Виникли питання - зателефонуйте на «гарячу лінію»

(15.01.2018)

23 та 25 січня 2018 року з 10.00 до 11.00 відбудуться сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія» за телефоном 5-52-61 з Вікторією Миколаївною Майбородою, першим заступником начальника Миргородської ОДПІ на тему: «Новації податкового законодавства -2018».

 

До уваги громадян! Кампанія декларування – 2018 розпочалася

(16.01.2018)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує, що з початку року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2017 року.

Податкова декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Громадяни зобов’язані включити суму отриманих протягом 2017 року доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 травня 2018 року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за наслідками звітного 2017 року, а також нарахувати і сплатити до 1 серпня 2018 року податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовий збір з таких доходів.

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір, тощо;

- від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, тобто 9600 грн. за 2017 рік (3200 грн. х 12 міс. х 25% = 9600 грн.);

- інвестиційного доходу;

- іноземного доходу;

- в інших, передбачених ПКУ випадках.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2018 року декларація подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2017 за №821/30689.

З детальною інформацією щодо порядку заповнення декларації та її формою можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням :http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2018.

 

Термін подання платниками єдиного податку першої і другої груп декларації та строки сплати податку

(17.01.2018)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області повідомляє.

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, а саме протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої та третьої групи.

Згідно із п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України).

Сплата єдиного податку платниками, зокрема першої та другої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 Податкового кодексу України).

Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 107 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ».

 

Зміни у нарахуванні єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

(18.01.2018)

Миргородська ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області повідомляє, що у зв’язку з набранням чинності Закону України від 03.10.2017 №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», внесено зміни, зокрема до Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Зміни набрали чинності з 01.01.2018 року та передбачають:

- зміну бази нарахування єдиного внеску, що становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати, замість 25 розмірів прожиткового мінімуму;

- категорію платників єдиного внеску доповнили – члени фермерського господарства, за умови, що вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Раніше зазначена категорія сплачувала внесок на добровільних засадах шляхом укладання договору добровільного страхування;

- звільняються від сплати єдиного внеску за себе фізичні особи – підприємці (в тому числі «спрощенці») та члени фермерського господарства, у випадку отримання ними пенсії за віком, або вони є особами з інвалідністю, чи досягли віку встановленого Законом про пенсійне страхування та отримують пенсію або соціальну допомогу;

- фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої групи втрачають право на сплату половинної (0,5) ставки мінімального страхового внеску. З 01.01.2018 вони сплачують єдиний внесок у повному мінімальному розмірі, як і інші фізичні особи-підприємці. Відповідно періоди здійснення підприємницької діяльності платників єдиного податку першої групи зараховуватимуться до страхового стажу у повному розмірі;

- змінено строки сплати єдиного внеску – фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують доходи від цієї діяльності, члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується такий внесок.

 

Підприємці «єдинники» для уникнення подвійного оподаткування надають підтверджуючі документи про застосування спрощеної системи оподаткування своїм контрагентам

(19.01.2018)

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно зі спрощеною системою оподаткування відповідно до Податкового кодексу України (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України).

Пунктом 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої груп (фізичної особи) та оподатковувані згідно з главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про фізичну особу – підприємця - платника єдиного податку, зокрема прізвище, ім’я, по батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків; ставка єдиного податку та група платника податку; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; дата реєстрації; види господарської діяльності.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може без­оплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України).

Таким чином, документом, що підтверджує факт перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обрані нею види господарської діяльності, є витяг з реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою -підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу Податкового кодексу України.

Незалежно від обраної системи оподаткування єдиним документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності, є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Водночас, якщо для суб’єкта господарювання, який здійснює виплату доходів фізичній особі - підприємцю, важливе підтвердження перебування такої особи на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності з причин, не пов’язаних з виконанням положень п. 177.8 ст. 177 Податкового коде Податкового кодексу України, таким документом є витяг з реєстру платників єдиного податку.

Отже, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку надає юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, що підтверд­жує державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності) та у разі необхідності - копію витягу з реєстру платників єдиного податку.

 

ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ У 2018 РОЦІ.

(15.01.2018)

Законом України від 30.12.2017 р. № 2246 - VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (набув чинності з 01 січня 2018 року) передбачено поетапне підвищення соціальних стандартів упродовж 2018 року.

Для різних категорій населення прожитковий мінімум визначається в наступних розмірах:

- для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 грн., з 1 липня - 1559 грн., з 1 грудня - 1626 грн.;

- для дітей у віці від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 грн., з 1 липня - 1944 грн., з 1 грудня - 2027 грн.;

- для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 грн., з 1 липня - 1841 грн., з 1 грудня - 1921 грн.;

- для осіб, які втратили працездатність : з 1 січня 2018 року - 1373 грн., з 1 липня - 1435 грн., з 1 грудня - 1497 грн.

Також визначений наступний розмір прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 січня 2018 року - 1700 грн., з 1 липня - 1777 грн., з 1 грудня - 1853 грн.

 Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 року становить 3723 грн.

 

ЗРОСЛИ СТАВКИ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ НА ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ

(16.01.2018)

Відповідно до пп. 215.3.2 Податкового кодексу України, специфічні ставки акцизного податку на продукцію, що відповідає кодам 2401, 2402 10 00 00 і 2403 УКТ ВЭД, зросли з 559,78 до 2601,91 грн. за 1 кілограм (нетто), а ставки акцизу на сигарети без фільтру, цигарки, а також сигарети з фільтром (коди 2402 20 90 10 і 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД, відповідно) - з 445,56 до 2071,01 грн. за 1000 штук.

Крім того, збільшено розмір мінімального акцизного податкового зобов'язання по сплаті акцизного податку з тютюнових виробів (встановлено для сигарет без фільтру, цигарок, а також сигарет з фільтром) - з 596,05 до 2770,50 грн. (пп. 215.3.3 НКУ).

Ставки, і розмір мінімального акцизного податкового зобов'язання зростатимуть у декілька етапів. Тому вищезгадані розміри будуть досягнуті тільки в 2025 році.

Зокрема, в період з 01.01.2018 до 31.12.2018:

- специфічні ставки акцизного податку на продукцію, що відповідає кодам 2401, 2402 10 00 00 і 2403 УКТ ВЭД, складуть 726,15 грн. за 1 кілограм (нетто);

- специфічні ставки акцизного податку на продукцію, що відповідає кодам 2402 20 90 10 і 2402 20 90 20 УКТ ВЭД, - 577,98 грн. за 1000 штук;

- мінімальне акцизне податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку з тютюнових виробів - 773,20 гривень.

 

РОЗПОЧАЛАСЯ КАМПАНІЯ ДЕКЛАРУВАННЯ ГРОМАДЯНАМИ ДОХОДІВ, ОТРИМАНИХ У 2017 РОЦІ

(17.01.2018)

Державна фіскальна служба України з метою належної організації проведення у 2018 році кампанії декларування громадянами отриманих доходів листом від 18.12.2017 № 35310/7/99-99-13-01-03-17 повідомила наступне.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797-VIII) внесені зміни до розділу IV Кодексу, зокрема:

фізичним особам - підприємцям надано право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних із провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат;

у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за власним рішенням, останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

фізичним особам - платникам податку на доходи фізичних осіб за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), встановлено право на сплату суми податкового зобов'язання, нарахованої на суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов'язання.

У зв'язку із запровадженими змінами, Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 556 (далі - Наказ № 556) форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - декларація) та інструкцію щодо її заповнення викладено у новій редакції. Наказ № 556 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 липня 2017 року за № 821 /30689 та набирає чинності з 31 грудня 2017 року. Отже, починаючи з 01 січня 2018 року, фізичні особи, які згідно з Кодексом зобов'язані та/або мають право подавати декларацію, подають її за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 у редакції Наказу № 556.

Враховуючи вищезазначені зміни, в декларації передбачено внесення відомостей до категорії платників (рядок 8 декларації) щодо осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Слід зазначити, що цю позначку повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення не повинна бути менше ніж 01.01.2017 та більше ніж 31.12.2017.

Крім того, розділ III додатка Ф2 декларації доповнено рядком «сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом звітного (податкового) року». Цей рядок заповнюється особою, якою протягом звітного (податкового) року було припинено підприємницьку діяльність та в цьому ж році знову набуто статусу фізичної особи - підприємця. Слід зазначити, що такі платники податків за звітний (податковий) рік відображають загальну суму отриманих доходів за весь звітний рік (з 01.01.2017 по 31.12.2017).

Додаток Ф2 декларації доповнено окремим розділом (розділ II), в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. При цьому відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 - 4, загальна сума яких відображається у розділі І додатку Ф2 декларації в даних документально понесених витрат.

Розділ II декларації доповнено рядком 10.9.1, в якому відображається дохід та податкові зобов'язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзацу другого та третього пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Слід зазначити, що розстрочення таких податкових зобов'язань мають пряму норму та не підпадають під дію ст. 100 Кодексу.

За нормами Кодексу платник податку самостійно розраховує суми розстрочення таких податкових зобов'язань, які погашаються платником податків рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 січня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано відповідну заяву (значення «20 грудня» у Кодексі - технічна помилка).

Отже, з метою розстрочення сум податкових зобов'язань, відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу письмову заяву довільної форми, що має містити:

фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора;

коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання;

розрахунок сум розстрочення таких зобов'язань з визначенням строків та сум, які підлягають погашенню;

дату та підпис платника податків.

При цьому відомості щодо подання такої заяви обов'язково повинні бути зазначені у розділу «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ)» декларації.

На сьогодні ДФС розроблюється програмне забезпечення, яке надасть змогу підрозділам податків і зборів з фізичних осіб територіальних ГУ ДФС, до

функціональних обов'язків яких відноситься адміністрування податку на доходи фізичних осіб (далі - податок), здійснювати на підставі даних декларацій аналіз правомірності та внесення відомостей до ІТС «Податковий блок» щодо такого розстрочення.

Одночасно звертаємо увагу, що відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька. Статтею 174 Кодексу передбачено, що з 1 січня 2017 року об'єкти спадщини, які успадковуються членами сім'ї спадкодавця другого ступеня споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Крім того, п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу викладено в новій редакції, згідно з яким з 01 січня 2017 року фізична особа - платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Тобто, з 01 січня 2017 року скасовано обмеження щодо суми коштів та обмеження щодо навчального періоду, за який здійснено таку сплату, а враховуватимуться фактично понесені платником податку витрати. При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Крім того, за результатами 2017 року платник податку може скористатись правом на отримання податкової знижки, пов'язаної з навчанням члена сім'ї першого ступеня споріднення, незалежно від того чи одержує такий член сім'ї заробітну плату.

 

ЩОДО ЗМІН У ВИКОРИСТАННІ РРО ПРИ ПРОДАЖУ ГАРАНТІЙНИХ ТОВАРІВ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ – ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

(18.01.2018)

Законом України від 20.12.2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (далі - Закон N 1791) внесені зміни до п. 296.10 ст. 296 ПКУ в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - платниками єдиного податку.

Так, з 01.01.2017 у відповідності до п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

У відповідності до п. 6 ст. 9 Закону N 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, виходячи з норм ПКУ та Закону N 265, з 01.01.2017 фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов'язані застосовувати РРО при проведенні розрахункових операцій.

За недотримання суб'єктами господарювання зазначеної вимоги передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону N 265.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що термін "технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту" для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про захист прав споживачів".

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 16.03.2017 N 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій", яка набрала чинності 08.05.2017 року, визначений цей перелік.

У відповідності до ст. 1 Закону України від 12.05.91 N 1023-XII "Про захист прав споживачів", із змінами, внесеними Законом N 1791, технічно складні побутові товари - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями (далі - Закон N 265), визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документи щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом N 265, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі - РРО) або заповнений вручну.

Закон України від 03 вересня 2015 року N 675-VIII "Про електрону комерцію" (далі - Закон N 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, пп. 14 п. 1 ст. 3 Закону N 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом N 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону N 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону N 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 N 705, із змінами і доповненнями (далі - Положення), встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Доставка товарів, придбаних при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками може здійснюватися, зокрема поштою та як власною кур'єрською службою, так і сторонньою кур'єрською організацією за договором з продавцем.

У разі доставки товару поштою за умови передоплати з застосування платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших суб'єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку "передоплата товарів" або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем - проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування "погашення кредиту". При цьому, роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов'язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб'єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб'єкта господарювання.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов'язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб'єктом господарювання (продавцем) у посилку.

У разі доставки товару за допомогою кур'єрської служби за умови передоплати із застосуванням зазначених вище платіжних карт, аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур'єрською службою за умови післяплати, то кур'єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Питання щодо з'єднання РРО з платіжними системами, які приймають кошти в безготівковій формі цілодобово за допомогою мережі Інтернет на даний час законодавчо не врегульоване. У зв'язку з цим, пропонуємо Вам проводити розрахункові операції через РРО після зарахування коштів на Вашу картку у розмірі отриманої оплати.

Враховуючи, що споживач замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосування платіжних систем використовуючи мережу Інтернет, за умови доставки таких товарів поштою або кур'єрською службою, суб'єкт господарювання зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон в момент відправки товару покупцю.

Одночасно необхідно зазначити, що у випадку, якщо відсутнє місце проведення розрахунків та оплата здійснюється на підставі рахунків у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб'єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, РРО при наданні послуг за допомогою мережі Інтернет не використовується.

ОГОЛОШЕННЯ
     
Запрошуємо на обгорення Стратегії сталого розвитку Миргородського субрегіону

Представлення та обговорення проекту Стратегії сталого розвитку Миргородського субрегіону до 2026 року

     
     
Планові відключення електропостачання з 26.02.2018р по 02.03.2018р.

Планові відключення електропостачання для проведення ремонтних робіт електрообладнання  по Миргородській філії  ПАТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»

     
     
До уваги споживачів централізованого водопостачання та водовідведення!

Для отримання пільг та субсидій ОКВПВКГ "Миргородводоканал" просить всіх одержувачів пільг та субсидій, обов'язково, до 30 числа щомісячно передавати показники лічильника води.

     
Архів оголошень
Poll ID 0 does not exist.

Міста побратими

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Міста побратими

Полтавська обласна рада

Полтавська ОДА

МИРГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА
  Адреса: 37600, м. Миргород, вул. Незалежності, 17, Тел.: 5-25-01, факс: (05355) 5-22-21 E-mail: mmrada@ukr.net