5 грудня 2016 Григору Тютюннику виповнилося б 85 років. Йому ж не судилося прожити навіть 50… Пішов з життя 6 березня 1980 року, підтвердивши свої слова: «З любові і муки народжується письменник – іншого шляху в нього немає». Цю думку Григір Тютюнник озвучив у статті «Світла душа», якою відгукнувся у 1979 році на 50 – річчя В.М. Шукшина.
З цим російським письменником наш Григір відчував глибоку спорідненість – духовну та професійну: у обох було непросте життя, непересічний характер, обидва були майстрами невеликих оповідань. Мабуть, ця спорідненість дала право Тютюннику перекласти українською новели Шукшина. Напевне, саме ця спорідненість дала змогу Василеві Шкляру сказати : «Його (Григора Тютюнника) іноді називали українським Шукшиним, хоча з такою ж мірою справедливості Шукшина можна було б назвати російським Григором Тютюнником». Так чи інакше, але у світову антологію новели, видану в Японії, з усіх радянських письменників включили лише їх – українського Григора та російського Василя.
Ми не ставимо на меті переповідати у даній публікації життєвий шлях Тютюнника, у якому було і непросте дитинство на Полтавщині і Донеччині, юність та служба на Далекому Сході, навчання в Харківському університеті на факультеті російської філології, і перші публікації російською мовою (1961 – новела «В сумерки» опублікована у журналі «Крестьянка»), і старший майже на 11 років брат з подібним іменем ( Григорій Тютюнник, автор відомого роману «Вир»), під впливом якого Григір став писати мовою рідного Зінківського краю.
Нашою задачею не є аналіз художніх творів письменника. Їх ніби небагато – згідно аналізу фахівців, зібрані в один том вони б зайняли біля 600 сторінок. Хочемо лише зауважити: Тютюнник ніби малює словами, його оповідання хочеться перечитувати багаторазово, бо їхня емоційна наповненість, художня витонченість викликають відповідний спалах і в душі читача, сприяючи пізнанню свого власного «Я», свого національного коріння, без якого українська людина не може існувати.
Його вперто прописували по відомству дитячої літератури. У березні 1980 присудили премію ім. Л. Українки, якою нагороджуються за досягнення дитячі письменники. Можливо, тому його твори вивчаються у курсі літератури 7 класу. А сам письменник не вважав себе дитячим. Його цікавив космос людської душі та національний характер - український етнокосмос. І тільки у 1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.
Жити, працювати в епоху пізнього соцреалізму і не бути соцреалістом – таке вдавалося небагатьом письменникам. Григору Тютюннику вдалося. Напевне, його правдива, «незахищена» ( за словами брата) душа не витримала зіткнення з дійсністю, і він вирішив піти з життя…
Можливо, краще зрозуміти ЙОГО допоможуть читачеві деякі його вислови та цитати з його творів, інтерв’ю, статей:
- Ніщо не дається даром. Даром тільки мама цілує.
- Мало – бачити. Мало – розуміти. Треба любити.
- Немає загадки таланту. Є вічна загадка Любові.
- Ідеалом для мене завжди були й залишаються Доброта, Самовідданість, Милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах.
- Читача треба мучити правдою, хоч вони бояться її і не хочуть взяти в душу.
- Я не боюся смерті. Я боюся безслідно прожитого життя.
Його нерозгадана душа відсвічує нам далекою й недосяжною зіркою. Його пам'ять світиться як вишневий цвіт розкішного полтавського саду…
Задля вшанування пам'яті і величі таланту Григора Тютюнника у Миргородській міській публічній бібліотеці для дорослих імені Д. Гурамішвілі у ці дні працює книжкова виставка «Григір Тютюнник - живописець правди, оборонник добра». Подаємо опис деяких видань, які зорієнтують читачів у вирі літературного таланту цього письменника:
1. Григір Тютюнник. Вибрані твори: Дніпропетровськ: Січ, 2000. –– До однотомника ввійшли кращі твори з нетлінної спадщини відомого українського письменника. Збірка випущена за Національною програмою випуску соціально значущих видань.
2. Коріння: оповідання, повість / Григір, Тютюнник. – К. : Дніпро, 1978. – До збірки увійшла повість «Облога», головний герой якої – хлопчик-підліток, який опинився на суворих дорогах воєнного лихоліття, оповідання письменника, а також спогади про брата – відомого письменника, автора «Виру» - Григорія Тютюнника.
3. Облога: вибрані твори / Григір, Тютюнник; упоряд., передм. та приміт. В. Дончика. - 3-тє вид. – К.: Пульсари, 2005. - Одне з найновіших видань творів письменника містить оповідання у тому порядку, в якому вони були вперше надруковані у збірниках, твори, що публікувалися поза збірниками, повісті автора, його твори для дітей, а також нариси, статті, інтерв’ю, щоденникові записи та ін.
4. Смерть кавалера : повісті і оповідання / Григір, Тютюнник; передм. А. Шевченка. – К.:Махаон-Україна, 2001. – До книги увійшли кращі оповідання автора та повісті «Вогник далеко в степу» і «Облога», що засвідчують своєрідне кредо митця: «Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові».
5. Вічна загадка любові : літературна спадщина Григора Тютюнника; спогади про письменника / упоряд. та приміт. А. Шевченка. – К.: Рад. письменник, 1988. - Книга містить автобіографію, щоденники, листи, інтерв’ю письменника, спогади про нього його рідних та друзів.
6. Григір Тютюнник // Усе для школи. Українська література : 11 клас : вип. 8 /авт.-упоряд. Г. Бійчук. - Видання містить статті про життєвий і творчий шлях письменника, його автобіографію, інтерв’ю українському радіо, уривки із щоденникових записів та інші матеріали, які стануть у нагоді тим, хто хоче більше дізнатись про письменника, методичні рекомендації вчителям української літератури та тестові роботи за змістом програмових творів.
7. Роса у червону ніч/ авт. та упоряд. Ю. Роговий.- Полтава: «Дивосвіт», 2006. – Збірка поєднує в одне художнє полотно маловідомі твори Григора Тютюнника та Феодосія Рогового, додає до розуміння літературного доробку наших земляків, до пізнання їхньої письменницької та людської сутності, гордості за полтавську землю, що породжує таких талантів.
8. Уклін рідній землі полтавській// Славетні імена Полтавщини. / О. Неживий, доктор філологічних наук, професор. - Полтавський літератор, 2015. – Видання рекомендоване вчителям і містить глибокий текстуальний та лінгвістичний аналіз оповідань Григора Тютюнника.
Ірина Карач,
бібліограф Миргородської міської публічної бібліотеки для дорослих ім. Д. Гурамішвіл