Повернулися зі сходу наші волонтери Анатолій Шептун та Олександр Синельник. Вони вкотре відвідали наших підопічних військових із 80-ї бригади, що боронять нашу країну на передових рубежах.
Ми молилися, хвилювалися і чекали. Слава Богу, все обійшлося без пригод і поїздка склалася вдало. Усе, що зібрали всі разом, було доставлено і передано. Хлопці, як завжди, з нетерпінням уже чекали на наших волонтерів, які за цей час стали для них наче близькі родичі. Були дуже раді, розчулені і зустріли волонтерів, як рідних. Обійми, рукостискання, сміх і радісні обличчя. Усе це надихає нас і далі працювати для них - наших рідних захисників, та й для всіх нас разом, що люблять свою милу Україну, кому небайдужа її доля
Відразу, коли зупинилися наші волонтери, їх оточили солдати, які задоволено заглядали до битком набитого автобуса і були в очікуванні чогось смачненького, тепленького, чогось несподіваного для них - мужніх, стомлених, обвітрених, зі смутком в очах… Усі вони далеко від дому, від своїх рідних, але волонтерські приїзди зменшують для них цю відстань, бо це: саме те, чого їм там дуже не вистачає, чого вони завжди чекають і чому завжди дуже раді. Воїни отримують заряд енергії, бадьорості і відчуття, що про них піклуються, що вони потрібні, додає їм наснаги.
Хочу сказати вам, любі мої, що дух у хлопців піднесений, а настрій бойовий і рішучий, а це - важлива складова успіху.
Відкрили автомобіль і на хвилинку відчули себе святими Миколаями, як сказали Анатолій і Олександр, бо саме до цього свята і приурочили цю чергову поїздку. Вареники, пиріжки від Люби Хухри, як завжди, були за лічені хвилини "розметені", дякуємо їй та її невтомним працівницям. Цукерки у подарункових обгортках кожному бійцю (а кому не вистачило, то поділилися один з одним) від учнів школи №1, а також незмінні вітальні листівочки, вирізані паперові ангелочки, малюнки і вірші. Любі діти, низький вам уклін і щира вдячність.
Дякуємо за батони та квашену капусту Юрію Дарвісу, вона, як завжди, смачна.
Особлива подяка Романові Марюті, учневі нашого відомого коваля Петра Федоряки за ноу-хау - буржуйку і два дизельні водонагрівачі на 200 літрів! Усе це зроблено з любов'ю і зі знанням своєї справи. Вода нагрівається за лічені хвилини з мінімальними затратами, а буржуйка віддає тепло за дуже короткий час. Такі властивості цих виробів особливо цінні, так як використовуються вони в екстремальних умовах. Дякуємо полтавським ковалям за зроблені ними скоби, якими скріплюють дерево, будуючи бліндажі.
Дякуємо нашим фермерам: Петрові Варченку, Володимирові Ільїну, Володимирові Тарану, Олександрові Синельнику, Віталію Перковському, Володимирові Рудичу, Іванові Колодьку, Вікторові Ковалю за те, що завжди з нами: вони постійні спонсори таких поїздок. За кошти, які вони передали, ми закупили пральний порошок, мило, туалетний папір, миючі засоби для посуду, ковбасні вироби та протизастудні медичні препарати. Не було жодного разу, щоб ці поважні хлібороби відмовили в допомозі. Дякуємо Олександрові Синельнику за баранину, сало, олію. Шеф-кухар Міша, коли почув, що привезли барана, був дуже вдячний нашим волонтерам, адже саме йому кожного дня треба смачно і поживно нагодувати кожного бійця. Від нього отримали замовлення на цибулю, часник та одноразовий посуд, яке обов'язково виконаємо.
Хочу передати подяку від військових Іванові Колодьку та жителям села Попівки за те, що вони постійно збирають продукти, овочі та консервацію.
Дякуємо за питну воду та пальне для автомобілів Олександрові Карпенку (фірма "Контакт"), який постійно допомагає. І за це йому особлива вдячність.
Наші любі німецькі друзі, як завжди, дивують нас. Вони постійно передають те, що особливо потрібне нашим бійцям. Їх допомога щоразу приносить багато радості нашим солдатам, вони її понад усе цінують і очікують. Цього разу воїнам привезли біноклі, шкарпетки, перчатки, балаклави, військовий одяг, міні грілочки та багато іншого, а на отримані кошти закупили знеболювальні засоби. Вам, усім небайдужим, величезний привіт і щира дяка за те, що ви так далеко і так близько водночас.
Завдяки оперативності Алехандера Хандера наша медсестричка Вікуся, якою ми опікуємося, тепер має теплий одяг та взуття. Вона маленька, тому важко було його підібрати для неї. Віка була дуже розчулена і відразу зателефонувала, подякувавши за все, що ми робимо для них. А я висловила вдячність їм усім від нас. Із розмови з Вікою дізналася, що вона має донечку-школярку, яка не знає, де її мама... і чекає кожного дня на її швидке повернення - і це мене особливо вразило.
Цього разу, як і в попередні, волонтери завезли передачі для наших захисників-миргородців - Олександра Рябчуна та Сергія Никоненка. Вони радо зустріли земляків, дякували за підтримку і допомогу, а наші волонтери довідалися, що хлопці відважно захищають нашу країну та мають неабиякий авторитет серед бойових товаришів.
Наші військові кожного дня, не шкодуючи власних сил, не зважаючи на негоду, відважно захищають нас із вами. Крім того, кожного дня вони виконують і інші роботи: укріплюються, ремонтують техніку, яка постраждала під час боїв, та ретельно готуються до виконання поставлених бойових завдань і вони успішно їх виконують. Під час кожної "вилазки" відважні десантники знищують чималу кількість ворога завдяки і нашій з вами допомозі. Біноклі, тепловізор, приціли - усе, що передали німецькі друзі, наближає нашу спільну перемогу.
У понеділок, 22 грудня, ми вкотре отримали вантаж від Алехандера Хандера та його друзів-однодумців вагою 612 кілограмів за сприяння перевізника "Нова пошта". Вони надіслали комплекти військової форми, термобілизну, натільну білизну, прошите й утеплене піддівання під верхній одяг, теплі шкарпетки, каремати, теплі рукавиці та перчатки, шапки, зимові берці, спальники, нашоломники, теплі куртки, вустілки, персональні чоловічі набори для особистої гігієни, шампуні, гелі для душу, зубні щітки, аптечки, медичні засоби, гіпсовий чобіт ( завдяки якому у польових умовах непотрібно накладати гіпс при переломі ноги), датчики диму, датчики руху, ліхтарики, батарейки, дриль ударну, термоси, чайник, чай, каву, велику кількість солодощів, вологі серветки, велику кількість маскувальних пончо, пасту-паливо, оптичні прилади: приціли, біноклі, підзорну трубу військову, саперні лопати, розгрузки, кобури. А для дозвілля - нарди, шашки, шахи і ще всяку всячину. Для лікарні - кілька комплектів постільної білизни. Дякуємо діткам української діаспори за малюнки для солдатів.
Того ж дня ми відвезли передачі від наших німецьких друзів для поранених військових у Полтавський госпіталь. Передали милиці, перев'язку, теплий одяг для бійців, що лікуються, та гральний набір для дозвілля. А від Тіни Спангер-Меттджес, нашої постійної благодійниці, вручили великі подарункові набори солодощів.
Серед поранених бійців лікується і наш земляк Володимир Ярославський, якого ми теж провідали.
Любі друзі, усі разом, ми можемо зробити дуже багато, саме це нас об'єднує і надихає. Не будемо розслаблятися на свята. Не будемо забувати, що в той час, коли ми спимо у теплих домівках, маємо змогу ходити на роботу, виховувати дітей і проводити вільний час так, як нам заманеться, відважні воїни стоять на сторожі і віддають свої життя за нас із вами. Тому працюймо всі, без винятку, задля перемоги над ворогом.
Слава Україні!
Олена Синельник
