Туберкульоз - це тяжке інфекційне захворювання, яке передається від людини до людини повітряно-краплинним шляхом через видихання зараженого повітря. Зараження найчастіше відбувається у закритих приміщеннях (у громадському транспорті, магазині, кінотеатрі тощо), які погано провітрюються, із великим скупченням людей. Збудник туберкульозу - мікобактерія (паличка Коха - за прізвищем німецького вченого Роберта Коха, який у 1882 році її відкрив).
Мікобактерія відрізняється від інших мікроорганізмів надзвичайною стійкістю до впливів навколишнього середовища. Вона стійка до дуже низьких і дуже високих температур, кислот і спиртів, але чутлива до ультрафіолетового випромінення, від якого гине вже через 5 хвилин (пряме сонячне опромінення вбиває її за 10-20 хвилин, а розсіяне світло - за 1 - 1,5 місяці). Потрапляючи в грунт та стічні води, зберігає свою життєздатність до 1 року, у житлових приміщеннях до 1 - 1,5 року. Мікобактерію руйнують хімічні сполуки, які містить хлор або фенол, альдегіди. Вони дозволяють знешкодити її за 10 -20 хвилин.
Але не всі хворі на активну форму туберкульозу становлять загрозу для ближніх: лише хворі, які виділяють паличку Коха в навколишнє середовище, і є заразними. Також розповсюдження туберкульозу може відбуватися через продукти харчування та контактно-побутовим шляхом. Факторами передачі можуть бути заражені збудником туберкульозу продукти, зокрема некип'ячене молоко, недоварене м'ясо від хворих на туберкульоз тварин. Ризик зараження виникає у разі недотримання правил особистої гігієни під час спільного користування речами і посудом хворого.
Особливо сприйнятливі до інфекції діти, тому ні в якому разі не можна, щоб вони контактували з хворим на "відкриту" форму туберкульозу.
Після потрапляння мікобактерій туберкульозу в організм людини захворювання зазвичай не розвивається, тому що міцна імунна система контролює інфекційний процес і не дозволяє збудникам розмножуватися. Тому інфікування населення туберкульозом в Україні сягає 80 - 90 %, але хворі 5 -10 % від кількості інфікованих. До туберкульозу схильні люди з ослабленою або виснаженою імунною системою: ВІЛ інфіковані особи, безпритульні, засуджені, мігранти, біженці, переселенці, безробітні, хворі на цукровий діабет, хворі на виразкову хворобу шлунку, хворі, які за медичними показаннями постійно приймають системні препарати, які знижують імунітет, пацієнти з професійними захворюваннями легень, особи, що зловживають алкоголем, споживачі наркотиків, особи, які контактують із хворими на туберкульоз (контакті сімейні, професійні).
Незалежно від шляхів потрапляння мікобактерій в організм людини, вони оселяються в тому органі, опірність до хвороби якого найменша. Це можуть бути легені, кістки, нирки, очі, шкіра, м'язи, печінка, мозок, сечостатеві органи тощо.
На ранніх стадіях туберкульоз часто протікає без симптомів або симптоми найчастіше не виразні, захворювання перебігає під маскою грипу, бронхіту, запалення легенів.
Найхарактернішим симптомом туберкульозу легень є кашель із виділенням мокротиння, що триває 2 - 3 тижні. Крім цього, спостерігаються наступні симптоми: рясне потовиділення вночі, слабкість, безпричинна втрати ваги, температура тіла вище 37,0 С без видимої причини, яка триває понад тиждень. Інколи захворювання може супроводжуватися кровохарканням, болем у грудній клітині, задухою.
Основними методами виявлення туберкульозу на ранніх стадіях є флюорографічне, рентгенологічне, мікробіологічне дослідження мокротиння, клінічний аналіз крові, туберкулінодіагностика (проба Манту) у дитячому та підлітковому віці.
Своєчасна діагностика дозволить розпочати лікування та вилікувати хворого. Лікування довготривале із застосуванням протитуберкульозних препаратів. Лікування туберкульозу в Україні забезпечується за державні кошти з оздоровленням в протитуберкульозних санаторіях.
Туберкульоз зазвичай не вражає людей, які відповідально ставляться до свого здоров'я, приділяють увагу зміцненню імунітету:
- дотримуються здорового способу життя, займаються фізичними вправами на свіжому повітрі, загартовуються;
- не мають шкідливих звичок (не вживають алкоголь, наркотики, не палять);
- повноцінно харчуються з достатньою кількістю вітамінів та мінеральних речовин;
-мають збалансований режим праці та відпочинку;
- дотримуються правил особистої гігієни, температурно-повітряного режиму;
- щорічно проходять профілактичні медичні огляди та флюорографічне обстеження органів грудної клітини.
Хворі на туберкульоз - це звичайні люди: захворіти може будь-хто, незалежно від соціального статусу, але кожен може одужати. Туберкульоз - це лише хвороба, а не вирок!
Т.В.Загребельна,
районний фтизіатр
