Поговори зі мною ти без слів,

нехай душа спілкується з душею...

Моя - у тілі скована бронею,

Твоя - прозора, мов пташиний спів!

Як ти живеш у Божому краю,

У світлім Раї, в лагіднім просторі?..

На нас, невтішних, в порожнечі, в горі,

Чи споглядаєш в променях жалю?..

Чи ти стоїш, коли лунає спів

Твого роялю, поруч з піаністом,

Милуючись натхненним та барвистим

Чарівним звуком, зітканим без слів?..

Поговори зі мною! Прилети!

Хай полум'я свічі місточком буде:

Затріпотить - то знак, говорять люди,

Невидима і рідна поруч ти...

Поговори зі мною ти без слів...

Людмила Шумейко, 20.04.2016

21 квітня минула річниця з дня смерті нашої дорогої колеги Олени Володимирівни Власенко (Губенко). Їй було лише 41…

Олена все своє таке яскраве, але недовготривале життя присвятила музиці. Саме музика заполонила її душу і серце ще з дитинства. Тоді ж вона і вирішила, що буде грати на фортепіано.

Маленькою дівчинкою вона переступила поріг Миргородської дитячої музичної школи, навчалася у класі викладача Шевченко Лариси Сергіївни. Лариса Сергіївна пригадує, що Оленка була дуже старанною ученицею, її красивим довгим пальчикам підкорювалися усі надскладні пасажі, вона дуже тонко відчувала характер музики, буквально «жила» нею.

Вибір подальшої професії для Олени був однозначним – вона блискуче склала вступні іспити та стала студенткою Полтавського музичного училища ім.М.В.Лисенка, навчалася у класі викладача Нагорної В.Т. Найбільше Оленці подобалося грати твори свого улюбленого композитора Сергія Рахманінова.

Після закінчення навчання у 1994 році прийшла працювати у рідну музичну школу викладачем по класу фортепіано та концертмейстером.

Висока, струнка, усміхнена, завжди на високих підборах, тепер уже не просто Олена, а Олена Володимирівна з любов’ю навчала учнів, передавала їм свої знання та навички. Уроки проходили у цікавій, творчій атмосфері, для учнів вона була справжнім другом.

Творчий шлях свого учителя продовжили її улюблені учні: Волочай (Кузнєцова) Валентина, Таратун Ярослава. Музикантом сподівається стати і Кирило Коваленко – її останній «зірковий» учень, в якого буквально «вкладала душу», з яким їздила на конкурси, підготувала його для сольного виступу у Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім.М.В.Гоголя у супроводі симфонічного оркестру.

Олена Володимирівна була прекрасним концертмейстером, практично всі роки трудової діяльності супроводжувала виступи учнів класу духових інструментів, останні роки також працювала з хором учнів старших класів.

Але не тільки педагогічна діяльність захоплювала Олену – вона довгий час виступала у складі фортепіанного дуету та квартету. Ці колективи давали сольні концерти, неодноразово ставали лауреатами обласних, Всеукраїнських конкурсів. Рік тому квартет перестав існувати – не знайшлося заміни нашій дорогій Оленці…

Олена Власенко була всебічно розвиненою людиною, завжди мала безліч захоплень. Приємною несподіванкою для всіх нас став її виступ у якості танцюристки на шкільному ювілейному концерті. Це було неперевершено!

Згадуючи Олену можна сказати, що вона була не тільки гарним музикантом, як-то кажуть від Бога, але ще кращою вона була мамою, якій довелося самій виховувати та ростити двох синів-красенів. І вона це робила на «відмінно». Олена була дуже сильною жінкою…

Хто бував у неї в гостях, неодмінно скажуть, що Оленка була також чудовою господинею – дуже смачно готувала, гостинно приймала.

Можна без втоми розказувати про нашу Лєночку, але дуже шкода, що всі ми вже ніколи не зможемо сказати їй це особисто.

Рік тому ми втратили вірного друга, улюблену колегу, справжнього музиканта, талановитого викладача, концертмейстера, просто гарну і чудову людину.

Царство Боже, тобі, Оленко! Ми тебе пам’ятаємо, ти з нами!

Зі скорботою колектив Миргородської дитячої

музичної школи ім.А.П.Коломійця