Підставою для надання гарантій мобілізованим працівникам є повістка з військкомату про призов працівника на військову службу.

На підставі повістки підприємству необхідно скласти наказ про те, що працівник відсутній на роботі у зв’язку з перебуванням на військовій службі. У наказі рекомендується вказати про виплати, які належить здійснити працівнику, а також про те, яким чином працівник повинен підтвердити своє перебування на військовій службі. Основним документом, що підтверджує призов і проходження військової служби військовослужбовцями в особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів і військовозобов'язаних, є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові позначки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації" від 27.03.2014 р. № 1169-VII внесено зміни доЗакону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.92 р. № 2232-XII та ст. 119 КЗпП, згідно з якими за громадянами України, які проходять військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності. Ця норма діє з 01.04.2014 р.

Із 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" від 20.05.2014 р. № 1275-VII (далі - Закон № 1275). Згідно із змінами, внесеними цим Законом до ч. 3 ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів держбюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця норма КЗпП діє з 18.03.2014 р. згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1275. Крім того, Законом № 1275 були внесені зміни до ст. 36 КЗпП, відповідно до якої підставами для припинення трудового договору є призов або вступ працівника чи власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року.

Як зазначалося вище, згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП мобілізованим працівникам нараховується компенсація в межах середнього заробітку, який розраховується, враховуючи заробітну плату за попередні два місяці (відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100). Виплата такої компенсації здійснюється за рахунок бюджетних коштів у порядку, визначеному КМУ.

Не проводити виплати підприємство не має права, оскільки невиплата фактично буде прирівнюватися до затримки виплати заробітної плати.

Нараховувати виплати у розмірі середнього заробітку мобілізованим працівникам необхідно, оскільки така гарантія передбачена законодавчими актами. Порядок розрахунку середнього заробітку мобілізованим працівникам вказано у роз'ясненні Держпраці від 17.06.2014 р.

За таке порушення можуть застосовуватись адміністративні санкції згідно із ст. 41 КпАП. А якщо невиплата триватиме більше одного місяця, то за певних обставин (наприклад, таких як наявність складу злочину, регулярність невиплати, якщо її обов'язковість передбачена законом) можуть бути застосовані і заходи покарання, передбачені ст. 175 ККУ.

У табелі обліку робочого часу за дні відсутності працівника на робочому місці проставляється відмітка ІН (код 22), тобто "інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов'язків, допризовної підготовки, військові збори тощо)", згідно з наказом Держкомстату "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" від 05.12.2008 р. № 489.

Як зазначалося раніше, розрахунок середньої заробітної плати за всі дні відсутності працівника у зв'язку з призовом на військову службу на час мобілізації, на особливий період, здійснюється відповідно до вимог п. 2 Порядку № 100, ураховуючи виплати за останні два календарних місяці роботи, що передують призову.

Відповідно до змін, унесених Законом № 1275 до ст. 210-1 КпАП, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено накладення штрафу на громадян від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, накладається штраф на громадян від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

С.М.Гармаш,

головний державний інспектор управління

держпраці у Полтавській області